Здібність тканин до формування при вто

Формовочні здібності тканин характеризують їх здібність створювати просторову об'ємну форму деталей одягу та зберігати її при носінні одягу, тобто їх здібності до формоутворення та формозакріплення. Здібність матеріалів до формоутворення визначається їх механічними властивостями, тобто здібністю до згинання, потоншення, розтягу, стискування. Здібність матеріалів до формозакріплення визначається їх здібністю до релаксаційних відновлювальних процесів, тобто пружністю.

Найкращі формовочні здібності мають чистововняні тканини. Тканини з целюлозних, штучних волокон та з натурального шовку мають низьку здібність до формування. Тканини з синтетичних волокон взагалі не здатні створювати просторову форму при волого-теплових обробленнях.

Неоднакова здібність до формування тканин різного волокнистого складу пояснюється різницею природи та молекулярної структури волокон.

Синтетичні тканини при ВТО здібні фіксувати надану форму завдяки їх термопластичності. Це використовується при створенні фіксованих складок пліссе та гофре.

Оптичні властивості тканин

Оптичними властивостями називають здібність текстильних матеріалів якісно та у кількісному визначенні змінювати світловий потік. Внаслідок дії на матеріали світлового потоку, виявляються такі їх властивості, як колір, блиск, прозорість, білизна. Оптичні властивості мають велике значення для оцінки зовнішнього виду матеріалу та естетичного сприймання одягу. Вони дозволяють підкреслювати, виявляти, або навпаки приховувати фактуру матеріалу, силует, конструктивні особливості виробу, об'ємність фігури і таке інше.

Колір - це зорове відчуття світла певного спектрального складу.

Людина, яка розглядає матеріал з боку падаючого потоку світла, сприймає світловий потік, який складається з відбитої та диффузіонно-розсіяної частин. Саме це і викликає відчуття кольору.

Якщо матеріал рівномірно поглинає потік світлових випромінювань, викликається відчуття ахроматичного кольору: від білого до чорного, залежно від ступеня поглинання. При повному поглинанні - відчуття чорного кольору; при повному відбитті - відчуття білого кольору; при неповному поглинанні - відчуття різних відтінків сірого кольору.

При виборчому поглинанні диффузіонно-розсіяний потік складається з випромінювань, які мають певну довжину хвиль. В даному випадку світловий потік, що сприймається, дає відчуття хроматичного кольору. Причому випромінювання, різні за довжиною хвиль, викликають різні кольорові відчуття.

Характеристики кольору:

- кольоровий тон (відтінок) - це головна якісна характеристика, яка дозволяє встановити спільне між кольоровим відчуттям зразка матеріалу та основним кольором спектру. Кольоровий тон дозволяє визначати різні відтінки одного і того ж кольору.

- насиченість кольору - якісна характеристика, яка дозволяє розпізнавати два відчуття кольору, які мають однаковий кольоровий тон, але різну інтенсивність кольору.

- світлота - кількісна характеристика, яка показує ступень спільного між даним кольором та білим.

Всі кольори умовно поділяються на теплі та холодні. Теплі кольори: червоний, жовтий, оранжевий, жовто-зелений. Холодні кольори: блакитний, синій, фіолетовий.

Білий та теплі кольори - яскраві, вони добре виявляють фактуру матеріалу та конструктивні елементи одягу, підкреслюють об'ємність фігури. Швейні вироби, які виготовлені зі світлих матеріалів та матеріалів теплих тонів потребують більш ретельної обробки. Всі зовнішні дефекти більш помітні на таких виробах.

Темні та холодні кольори приховують фактуру поверхні, об'ємність матеріалу та фігури, конструктивні елементи. Це необхідно враховувати при виборі матеріалів, моделюванні та конструюванні одягу.

Сприймання кольору залежить від стану поверхні матеріалу та оптичних властивостей волокон, з яких він виготовлений:

- на прозорих волокнах колір сприймається більш насиченим;

- на гладкій, блискучій поверхні колір сприймається більш яскравим та світлим, ніж на нерівній поверхні;

- колір ворсових матеріалів сприймається більш насиченим, менш світлим.

При виготовленні текстильних матеріалів велике значення має оцінка кольорової відмінності з тону, насиченості та світлоти. Тобто встановлюють можливу різновідтінковість матеріалу. Кольорова відмінність виявляється також при контролі стійкості фарбування матеріалів до дії світла, вологи, миючих засобів, хімічних речовин, які знаходяться в атмосфері, тертя і таке інше.

Блиск - це здібність текстильного матеріалу відбивати світло, що падає на нього. Блиск залежить від ступеня гладкості поверхні, структури пряжі, будови та характеру оздоблення матеріалу. Блиск може бути бажаним або небажаним явищем залежно від призначення матеріалу. Для збільшення блиску при виготовленні матеріалу використовують волокна та нитки з гладкою поверхнею; переплетення з довгими перекриттями; застосовують такі види оздоблення, як мерсеризація, каландрування, "лаке" та інші. Для зниження блиску волокна обробляють двоокисом титану; використовують пряжу та нитки підвищеного кручення; переплетення з частим згинанням ниток та короткими перекриттями; такі оздоблення, як валяння, ворсування, крепірування та інші.