Технологічні властивості тканин

Ковзання та тертя

Сили тертя матеріалів та сили тертя волокон та ниток, з яких вони виготовлені, впливають на такі важливі властивості тканин, як стійкість до стирання, розсунення ниток в швах та обсипання, ковзання та опір йому. Наявність сил тертя впливає також на умови та параметри багатьох технологічних операцій з настилання тканин, розкрою, зшивання матеріалів, а також на вибір конструкції швів та методів обробки відкритих зрізів швейного виробу; на призначення матеріалів. Так, наприклад, для виготовлення підкладок в одязі використовують матеріали, які мають гладку поверхню, тобто низькі сили тертя та зчеплення з іншими шарами матеріалів. Це сприяє зручності при експлуатації одягу.

Тертя - це сили протидії відносному переміщенню тіл, які торкаються одне одного, в площині їх взаємного зіткнення.

Ковзання - це властивість, яка є зворотною тертю.

Важливою характеристикою тертя є тертя ковзання, яке визначається відношенням сили тертя матеріалів Т до сили їх нормального тиску N. Коефіцієнт тертя визначається за формулою.

Опір тканин різанню при розкрої

Опір тканин різанню залежить від товщини та щільності матеріалів; природної жорсткості волокон, з яких вони виготовлені; кількості крохмальних речовин в апреті, а також наявності різних спецнасичень. Найбільший опір різанню чинять тканини з целюлозних волокон, особливо лляні. Найменший - тканини з вовняних волокон та з натурального шовку. Опір тканин різанню впливає на процеси настилання матеріалів (визначає кількість шарів в настилі) та на процеси розкрою (визначає вибір ріжучих інструментів, зусилля розкрою).

Обсипання тканин та розсунення ниток в швах

Обсипання - це випадання ниток з відкритих зрізів тканини.

Розсунення ниток в швах - це зміщення однієї системи ниток відносно іншої внаслідок дії зовнішніх механічних сил.

При прояві даних властивостей порушується структура тканини, погіршується зовнішній вигляд виробу, знижується його зносостійкість.

Дані властивості мають багато спільного, так як нитки утримуються в структурі тканини силами тертя та зчеплення.За ступенем обсипання тканини поділяються на:

- легкообсипаємі (необхідне зусилля до 3 даН);

- середньообсипаємі (необхідне зусилля 3-6 даН);

- практично необсипаємі (необхідне зусилля більше 6 даН).

Пошкодження тканин голкою

При виконанні швів можливе часткове або повне прорубування ниток, які створюють тканину, що впливає на міцність швейного виробу та його зовнішній вигляд.

Ступень пошкодження тканини голкою залежить від таких факторів:

- структура тканини;

- вид оздоблення;

- відповідність номера голки та ниток виду тканини;

- стан голки (ступень її затуплення).

Більша імовірність пошкодження тканин виникає:

- при збільшенні жорсткості та щільності тканини;

- при використанні в ткацтві ниток підвищеного кручення та товщини;

- при використанні переплетень з короткими перекриттями та частим згинанням ниток;

- після апретування та каландрування.

Тканини малої щільності, з ниток слабкого кручення, переплетень сатинового або атласного, м'якої структури менш пошкоджуються, так як голка має можливість відсунути нитку, або розсунути волокна в ній.

Вибір швейних ниток та номерів голок необхідно здійснювати у відповідності з товщиною, щільністю та волокнистим складом тканин. Велике значення має також ступень затуплення голки.

Усадка тканин

Усадка — це зменшення лінійних розмірів тканини при замочуванні, пранні, ВТО, що викликає значні втрати в виробництві, погіршення якості готових швейних виробів.

Властивість, яка є зворотною усадці, називається притяжкою і визначає здібність матеріалів збільшувати свої лінійні розміри після вологих обробок.

Причини усадки:

- прояв при зволоженні тканини еластичної деформації розтягу, яка була накопичена в процесах прядіння, ткацтва та оздоблення тканини;

- збільшення поперечних розмірів ниток однієї системи при їх набуханні внаслідок зволоження, що викликає більше згинання ниток протилежної системи;

- розпрямляння ниток однієї системи внаслідок стискування (при більшому згинанні) ниток іншої системи, що також сприяє усадці тканини в напрямку системи ниток, яка є більш зігнутою.

Нитки основи, які були більш напружені та розтягнуті в процесах ткацтва та оздоблення тканини, та які мають більший ступень кручення, при зволоженні менш набухають, ніж нитки утоку, та більш відновлюються. Тому більша усадка тканин спостерігається в напрямку ниток основи, тобто по довжині тканини.