Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У якій залежності перебувають змі з офіційними гілками влади.⇐ ПредыдущаяСтр 46 из 46
ЗМІ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД:
У той же час кожна з цих гілок влади може залежати від ЗМІ: ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЗМІ:
Так чи інакше четверта влада в певних ситуаціях може піднятись над всіма іншими, стати навіть більш впливовою, ніж інші.
Підвищення ролі ЗМІ в житті сучасного суспільства визначається загальним підвищенням вагомості інформації. В одній із своїх праць американський соціолог-прогнозист О. Тоффлер переконливо доводить, що з трьох джерел влади – С И Л А, Б А Г А Т С Т В О, З Н А Н Н Я – найбільш вагомим є знання. І невипадково деякі вчені назвали XXI сторіччя сторіччям комунікаційної революції, змістом якої є поширення знань.
Свідченням сили ЗМІ є прагнення ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ заручитись їх підтримкою, поставити їх на службу своїм інтересам:
ЗМІ в політичних кампаніях
· Що таке політичні кампанії? · Які можливості відкривають вони перед ЗМІ? · Які етапи діяльністі ЗМІ?
Ці питання заслуговують окремої уваги
Громадсько-політичний рух Виникає заради задоволення потреб певних громадсько-політичних сил і об’єднує значну кількість учасників. Наприклад: рух солдатських матерів проти дідівщини в армії Громадсько-значима проблема Вимагає ґрунтовного обговорення і прийняття рішення на державному рівні. Наприклад: проблема плати за комунальні послуги
Організаційно-масовий захід Проводиться з метою висунути певні вимоги і досягти їх задоволення Наприклад: підготовка і проведення страйку шахтарів
Обговорення політичного документа З’являється спочатку у вигляді проекту, варіантів проекту і потім про них оголошуються певні судження Наприклад: обговорення проектів політичної реформи в Україні в 2002-2003 рр. Проведення виборчої кампанії Розгортається боротьба за депутатські місця, за голоси виборців Наприклад: виборчі кампанії 2002 року (парламентська), 2004 року (президентська).
Чиїми силами проводяться політичні кампанії? Це залежить від того, чиї по суті, інтересами вони представлють. Це:
· групи громадської ініціативи · профспілкові організації · трудові колективи · державні органи · політичні партії · засоби масової інформації
Політична кампанія розгортається в повних соціально-політичних умовах, які неодмінно слід враховувати її ініціаторам і організаторам, у тому числі – журналістам.
ЩО ВОНИ В УКРАЇНІ?
Ці та деякі інші характерні для України умови накладають на ЗМІ певні обов’язки, коли вони включаються в політичні кампанії; врахування умов дозволяє краще розкрити сутність політичних кампаній.
18.3.Проблема свободи слова в умовах України
Для того, щоб краще зрозуміти місце і роль ЗМІ в політичному житті суспільства, важливо з’ясувати проблему свободи слова.
Розв’язуються ці суперечності на практиці по-різному, залежно від конкретних обставин. І для того, щоб краще зрозуміти своєрідність проблеми в сучасних умовах, доречно зробити невеликий екскурс в історію.
До 1917 року преса в Росії не була вільною. Безперешкодно виходили лише видання, що підтримували царський режим.
У результаті Лютневої революції 1917 р., що поклала початок демократичним перетворенням в країні, преса отримала свободу. Поряд з буржуазними виходили й меншовицькі, есерівські, більшовицькі газети; в березні поновила вихід газета “Правда”.
Свобода слова, можливість висловлювати через ЗМІ різні оцінки здобули державну підтримку і розуміння громадян після отримання Україною незалежності.
Першим документом, який визначав статус ЗМІ в новому суспільстві, був Закон “Про інформацію”, прийнятий Верховною Радою України 2 жовтня 1992 року. Він мав однак дещо декларативний характер. Головне, що в ньому проголошувалось: “Держава гарантує свободу інформаційної діяльності всім громадянам та юридичним особам”.
Більш розгорнуто, детально характеризувались можливості ЗМІ в Законі “Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні”, прийнятому 16 листопада 1992 р.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ
Після цього було прийнято ще ряд законів: “Про радіо і телебачення” (1993 р.) “Про захист інформації в автоматизованих системах”(1994р.) “Про державну таємницю” (1994 р.) “Про інформаційні агентства” (1995 р.) “Про рекламу” (1996 р.)
Основні положення щодо свободи слова зафіксовано в Конституції України, прийнятій в 1996 р.
Ст. 22: “Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані”. Ст.34: “Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань”.
Разом з тим і в законах і в Конституції багато загального, нечітко визначеного і це створює можливості для порушення свободи ЗМІ.
Розуміючи це, керівники Верховної Ради намагаються вплинути на становище. Їхні зусилля йдуть за трьома напрямкми:
Реально діють об’єктивні і суб’єктивні фактори, що стримують утвердження свободи слова, інформації
Є, однак, потреба підкреслити: свобода не означає вседозволеності, відсутності будь-яких обмежень; вони були й будуть і з ними доводиться рахуватися ЗМІ
О Б М Е Ж Е Н Н Я – ТАКІ
План семінару
1.Форми прояву політизації ЗМІ. 2.Особливості впливу ЗМІ на формування громадської думки. 3.Роль ЗМІ в політичних кампаніях. 4.Стан свободи слова в сучасній Україні
Тематика контрольних робіт 1.Місце і значення ЗМІ в політичній системі українського суспільства. 2.Вибори як політична кампанія і роль у них ЗМІ. 3.Свобода ЗМІ в сучасних умовах: законодавча база України і реалії.
Література
Гриценко О. На інформаційній магістралі: Євростандарти і політика в галузі ЗМІ // Політика і час. – 2003, №6. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди // Нова політика. – 1999. - №1. Калюжний Р.А., Цимбалюк В.С. Інформація державного управління і національна безпека України // Розбудова держави. – 1993. - №8. Кобзар Ю. Інформаційне законодавство: європейський вектор розвитку // Віче. – 2003, №2. Костенко Н. Мас-медіа у виборах: ціннісні орієнтири політичної сфери // Політична думка. - 1999. - №17. Литвиненко О. Інформаційні впливи та пострадянське суспільство// Політична думка. – 2001. - №1-2. Лубченко І. Однозначно кажу – свобода слова в Україні існує. Але сьогодні – в усіченому вигляді // Віче. – 2002, №3. Науменко Т.В. Массовые коммуникации в политической структуре общества // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2003, №3. Олексієнко Н. Проблема впливу ЗМІ на суспільства країн колишнього СРСР // Нова політика. – 1999. - №10. Розкошний А.П. Засоби масової інформації у політичному житті суспільства. – Донецьк, ООО “Норд Компьютер”. – 2003. Скрутень І. Влада – четверта. А група крові? // Віче. – 2002, №3. Тимошенко Н. Зв’язки із засобами масової інформації // Політика і час. – 2000. - №1-2. Черемних В. Місцева преса. Десять років – політ нормальний // Віче. – 2002, №3. Щербенко Е. Громадська думка і де її взяти // Віче. – 1999. - №6
[2] тіньових * Ймовірність небажаних для політичної системи подій, що можуть стати наслідком дій, ініційованих державними політичними інститутами (вибори, реформа, прийняття закону). ** Ймовірність небажаних для політичної системи подій, що можуть стати наслідком дій, ініційованих недержавними зовнішніми чи внутрішніми політичними акторами (теракт, громадянська війна, повстання опозиції).
[3] „Тільки тут і тільки зараз”. [4] Мікро актор – індивід, що бере участь у політичних процесах час від часу (виборець), постійно через власну посаду або професійні обов’язки(депутат, президент), парціально - тільки тут і зараз -(як куратор групи). [5] Групові (не інституціональні) актори політики – профспілки, етногрупи, економічні структури, неформальні політичні об’єднання. [6] Інституціональні актори – політичні партії, органи державної влади, політичні ЗМІ. [7] Стан незадоволення населення, обумовлений розбіжністю між бажаним(або тим, що обіцяли) та реальним (Дж.Девіс, Т.Гур).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 61; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.27.244 (0.062 с.) |