Політична участь та її форми в Україні

  За змістом і метою політична участь виявляється у таких формах:

1. Активістська політична діяльність (професійна; за посадою;членство та участь у діяльності політичних партій і об’єднань;лобізм, опозиційні дії тощо);

2. Епізодична (голосування на виборах, періодичне спонсорство, участь час від часу в демонстраціях, мітингах тощо); Останнім часом, науковці виділяють окремим видом політичної участі – електоральну поведінку.  

3. Політичний протест – форма політичної участі, що має на меті –контролювання дій чинної влади за допомогою негативних (відносно встановленого ладу) засобів.

Політичний протест за своїм характером може бути конвенційним (легальним, офіційно дозволеним державною владою) і не конвенційним (несанкціоновані урядом дії). За своїм змістом і засобами протестування, політичний протест може існувати у наступних формах:

v Політичний хеппенінг – гумористична форма політичного протесту, який за допомогою театралізованих вистав чи телевізійних гумористичних програм має на меті висміювання чинної влади та існуючих політичних стереотипів.

 Яскравим прикладом політичного хеппєнінгу можна вважати програму „Кукли” в Росії, оформлення псевдопартій („Партія аматорів пива”, „Субтропічна Росія”), що висувають політичні вимоги безсенсового і гумористичного характеру.

v Масові виступи проти дій державних органів влади (страйки, демонстрації, мітинги протесту, пікети, опозиційна діяльність тощо).

v Політичний сепаратизм – діяльність, що спрямована на децентралізацію держави внаслідок відокремлення певної території з метою проголошення на ній національного суверенітету окремими політичними силами (що часто маскуються під національно-визвольні чи етнокультурні страти).

Приклад: чеченська війна в Росії, кримсько-татарські осередки конфліктів.

v Криптократія – форма неконвенційної тіньової політичної влади, яка своєю діяльністю спростовую працездатність офіційної державної влади.

Криптократія має прояв у контролюванні інформаційного простору, лобіюванні власних інтересів, перерозподіл фінансово-економічного прибутку за територіальними чи галузевими ознаками тощо.

v Тероризм – не конвенційна діяльність екстремістьких організацій чи окремих індивідів з метою систематичного або ситуативного залякування населення(проведення силових символічних акцій і провокування вибухової ситуації в країні), шантажу державної влади (фізичне знищення політичних діячів і пересічних громадян).

За сучасних умов деякими політичними режимами (Лівія, Іран, Ірак) відкрито підтримується діяльність терористичних організацій, таких як: палестинська організація У. Бен Ладена „Аль-Каїда ”, італійські „Червоні бригади”, іспанські „Баски”, Ірландська республіканська армія, чеченські бойовики тощо.

  Такі форми політичного протесту як тероризм, сепаратизм й криптократія завжди існуватимуть у не конвенційних формах через те, що вони не можуть ініціюватися офіційною державною владою (принаймні – de-ure).

Політичні протести стають можливими за умов:

- нелегітимності політичного режиму і державної влади;

- суспільної аномії;

-  депривації[7];

- несамостійності державної влади у прийнятті політичних рішень;

- нестабільного соціуму.

Трансформаційність українського соціуму є кількісними, і у більшості випадків незякісними, експериментами, що сприймаються масовою свідомістю як реформування без гарантій. Тому, обираючи певну модель політичної поведінки, громадянин України не впевнений в тому, що витрачені зусилля обернуться для нього очікуваним результатом. Усе це обумовлює тенденцію поширення абсентеїзму і байдужості населення до політичних процесів у пострадянській Україні.

 

План семінару:

 

1. Сутність політичної поведінки й поведінкового підходу до політики.

2. Типи політичної поведінки та їх практичні приклади з історії.

3. Політична участь та її форми в Україні.

Тематика контрольних робіт:

 

1. Абсентеїзм в Україні: причини й наслідки.

2. Український політикум: основні гравці. Провідні політики світу.

3.  Політична поведінка і політична діяльність.

4. Проаналізуйте взаємозалежність рівня інституціоналізації суспільства та рівня політичної участі його населення, зробивши висновок про тип політичного режиму в країні. Якщо вказані перемінні можна оцінити за 10 бальною шкалою, то на що буде вказувати результат ділення (одиниця, менше одиниці, більше за одиницю).

                  

Рівень політичної участі ____       = £ 1; ³ 1.

                    Рівень інституціоналізації соціуму

 

       Літера тура

Андреев С.С. Политическое сознание и политическое поведение //Социально-политический журнал, - 1992. - №8.

Ильин М.В., Коваль Б.И. Личность в политике: «Кто играет короля?» //Полис. – 1991. - №1.

Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995.

Левчик Д.А., Левчик Э.Г. Типы политического поведения населения //Социс. – 1997. - №12.

Мадатов А.С. Проблемы политического участия в демократическом процессе //Социально-гуманитарные знания. – 1999. - №2.

Политическая наука: новые направления. – М., 1999. – Гл.8, 9, 10, 11

Херманн М. Стили лидерства в формировании внешней политики //Полис. – 1991. - №1.

Бебик В. Політика і політична діяльність //Політологічні читання. – 1994. - №3.

Белинская Н. Политика с женским лицом // Секретные материалы - № 24/43, 2000 – с. 16 – 17.

Бурдье П. Социология политики. - М.: “Феникс”. – 1993. – 314с.

Ротар Н. Конвенційна політична участь населення як механізм стабілізації політичної системи (на прикладі України) //Історико-політичні проблеми сучасного світу. – 2002. – т.9.

Вардомацкий А.П. Сдвиг в ценностном измерении? // Соц. исследования.- 1993.-№4.-С.46-55

Джордан Г. Группы давления, партии и социальные движения: есть ли потребность в новых разграничениях? //МЭ и МО. – 1997. - №1.

Заблюк Н.Г. Лоббизм в США как политический институт //США: экономика, политика, идеология. – 1995. - №1-2.

Перепелиця Т.Г. Соціокультурні чинники злочинної поведінки підлітків / Автореф. дис.....канд. соц. наук. - 22.00.06.- К.,1999.

Пищулина О.Н. Изменение поведенческой ориентации личности в условиях трансформации культуры.: Дис... канд. соц.наук.: 22.00.06.- ХГУ.-Х., 1996.-154с.

Сорокіна Л.М. Соціальна поведінка молоді, що навчається в умовах трансформації сучасного суспільства / Автореф. дис....канд.соц.наук.-22.00.07- К.,1998.

Социальный портрет молодёжи / По материалам гос. статистики и соц. Исследования “Пути поколения”.-М.,1990.-180 с.

 

 

Тема 18. МІСЦЕ І РОЛЬ ЗМІ В ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСАХ