Конституційне звернення як форма звернення до Конституційного Суду України.

Конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції України, законів України для забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Суб’єктами права щодо конституційного звернення є:· громадяни України; · іноземці; · особи без громадянства; · юридичні особи.

61.Поняття та особливості конституційного провадження. Конституційне провадження – це сукупність процесуальних дій щодо розгляду і вирішення справ у Конституційному Суді України. Процедуру вирішення Конституційним Судом справ, віднесених до його компетенції ще називають конституційним судочинством. Так, відповідно до с. 3 ст. 124 Конституції України, а також ч. 2 ст. 1 Закону “Про судоустрій України”, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Поняття “конституційне провадження” і ”конституційне судочинство” є тотожними за своїм значенням, хоча в принципі, провадженням називають особливу процедуру розгляду певних справ у межах певного виду судочинства. Такими особливостями є:- окреме правове регулювання;- предмет розгляду - його складають справи, віднесені до виключної компетенції Конституційного Суду України. При цьому Конституційний Суд не встановлює фактичні обставини справи, а вирішує виключно питання права відповідно до принципів і норм Конституції України;- мета провадження - забезпечення верховенства і прямої дії Конституції України на всій території держави;- склад Суду;- коло суб’єктів звернення до Конституційного Суду України;коло учасників провадження;- організаційно-правові форми конституційного провадження;- процедура розгляду справ;- порядок прийняття і природа актів Конституційного Суду України; - механізм реалізації прийнятих актів та ін.

62.Учасники конституційного провадження. Розгляд справ у Конституційному Суді України здійснюється за участю певних суб’єктів. Вони мають різний правовий статус, неоднакову мету участі у конституційному провадженні. За роллю в процесі і характером зацікавленості учасники конституційного провадження поділяються на такі види:- Конституційний Суд України;- сторони (їх представники);- особи, залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи (експерти, свідки, перекладачітощо). Коло учасників конкретного конституційного провадження визначається характером розглядуваної Конституційним Судом справи.Конституційний Суд України є специфічним учасником конституційного провадження. Він є головним і обов’язковим його суб’єктом. Саме Конституційний Суд України наділений повноваженнями щодо вирішення усіх питань, які виникають при розгляді справи, саме він уповноважений приймати підсумкові рішення в справах конституційного провадження. Відповідні питання Конституційний Суд України вирішує у різних організаційно-правових формах: пленарних засіданнях, засіданнях, колегіях. Окремі повноваження в конституційному провадженні здійснюють Голова Конституційного Суду і його заступники, Секретаріат Конституційного Суду, суддя-доповідач. Сторонами в конституційному провадженні є:- суб’єкти права на конституційне подання, конституційне звернення, які звернулися до Конституційного Суду України;- органи або посадові особи, якими були прийняті чи підписані правові акти, конституційність яких оспорюється. Та ін..

 

63.Поняття і види актів Конституційного Суду України, їх правова природа та юридична вила. Діяльність органів конституційної юрисдикції пов‘язана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують процес здійснення ними своїх повноважень, а також виступають в якості засобу юридичного оформлення результатів такої діяльності. Акти Конституційного Суду України є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної юрисдикції. Конституція України вказує на два основних види актів Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції:- рішення - їх Конституційний Суд України ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів (ч. З ст. 150);- висновки - їх Конституційний Суд України дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ст. 151). Що ж до Закону “Про Конституційний Суд України”, то він містить главу 8 “Рішення і висновки Конституційного Суду України”, в якій відповідно до її назви передбачаються основні види актів, які приймаються в конституційному судочинстві. Крім цього, ст. 50 Закону передбачено можливість прийняття Конституційним Судом України процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України. Види актів Конституційного Суду України визначаються також Регламентом Конституційного Суду України. Так, відповідно до його параграфу 54, такими актами є рішення і висновки, процесуальні та протокольні ухвали Конституційного Суду України. До цього треба додати, що відповідно до Закону і Регламенту, процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження приймаються також колегіями Конституційного Суду України (статті 48, 49 Закону). Таким чином, можна стверджувати, що актами Конституційного Суду України є рішення, висновки і ухвали.

64.Апарат і організація роботи Конституційного суду. Організація роботи КСУ = організація роботи апаратуВ КСУ є Секретаріат (ЗУ „Про КСУ ст.32): це допоміжний орган КСУ на чолі з керівником Секретаріату, який здійснює організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності КСУ.КСУ за поданням голови КСУ призначає керівника Секретаріату з числа громадян, які мають право на зайняття посади професійного суддіВимоги до керівника Секретаріату (як до судді + щодо несумісності):- неналежність до політичних партій- неможливість мати представницький мандат- неможливість участі у будь-якій політичній діяльності- обіймати будь-які інші оплачувані посади, або виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (вимоги щодо несумісності)Керівник + всі посадові особи Секретаріату – держслужбовці.КСУ має комісії (ЗУ „Про КСУ” ст. 33 – постійні, ст. 34- тимчасові): постійні і тимчасові (вони не є обов`язковими, можуть реорганізовуватись, створюватись нові, і не можуть мати 1 особу).Постійні створюються із суддів КСУ, і вони є допоміжними робочими органами з питань організації внутрішньої діяльності КСУ.Наприклад: комісія з питань регламенту та етики, --/-- з питань бюджету та кадрів, --/-- з питань наук та інформаційного забезпечення, --/-- з між нар зв’язків.Тимчасові комісії утворюються для додаткового дослідження питань, пов`язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права (коли справа вирішується, комісія розпускається).КСУ має архів (ЗУ „Про КСУ” ст. 35), де зберігаються матеріали діяльності КСУ.- матеріали справ, щодо яких КСУ прийнято рішення або дано висновок зберігаються 100 років- оригінали рішень та висновків КСУ зберігаються безстроково- інші матеріали щодо діяльності – на загальних підставах визначених законодавством України.Матеріальні справи, з яких дані висновки, зберігаються 100 р. Оригінали-безстроково.КСУ має бібліотеку (ЗУ „Про КСУ” ст. 36): вона утворюється для забезпечення КСУнормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою.ВР, Кабмін, Пр і мінюст повинні надсилати всі нормативно-правові акти (будь які акти, закони, постанови, укази, розпорядження) – у 2примірникахЗа рахунок держ бюджету судді забезпечуються кодексами та іншою необхідною літературою.КСУ має друкований орган - „Вісник КСУ”КСУ має в апараті судового розпорядника (Регламент КСУ пар. 40), який: - у ході пленарного засідання сприяє своїми діями підтримці встановленого порядку в Залі засідання КСУ, виконує розпорядження лише головуючого- має право робити зауваження присутнім у Залі засідань особам, вимагати від них додержання встановленого порядку та вживати заходів до усунення порушень (його вимоги є обов`язковими для всіх присутніх)- при вході суддів КСУ до Залу засідань та при виході з нього пропонує всім присутнім встати.