Витоки, поняття та завдання конституційного контролю.

Функція захисту прав і свобод здійснюється органами конституційної юрисдикції шляхом використання трьох основних форм їхньої діяльності: за допомогою абстрактного, конкретного й індивідуального контролю відповідності конституції й закріпленим у ній правам і свободам людини та громадянина законів та інших нормативних актів, а також судових і адміністративних рішень.Функція захисту прав і свобод здійснюється органами конституційної юрисдикції шляхом використання трьох основних форм їхньої діяльності: за допомогою абстрактного, конкретного й індивідуального контролю відповідності конституції й закріпленим у ній правам і свободам людини та громадянина законів та інших нормативних актів, а також судових і адміністративних рішень. Конституційний контроль – будь-яка форма перевірки на відповідність (несуперечність) конституції актів і дій органів публічної влади, а також громадських об'єднань, що здійснюють публічні функції або створені для участі в здійсненні публічної влади.Конституційний контроль можливий лише там, де діє писане право, у тому числі писані конституції, положення яких мають вищу юридичну силу порівняно з будь-якими іншими національними та місцевими правоположеннями.

50.Конституційний суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, його завдання та повноваження.Конституці́йний Суд Украї́ни — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні, завданням якого є гарантування верховенства Конституції України як Основного Закону держави на всій території України.Розпочав діяльність за новою Конституцією 18 жовтня 1996 року.ЗУ „Про КСУ” (16.10.96) визначає:1.Завдання КСУ (ст.2): гарантування верховенства конституцій як основного закону на всій територіїУкраїни 2.ПринципидіяльностіКСУ (ст.4): верховенство права,незалежність,колегіальність,рівноправність суддівгласність, повнота та всебічність розгляду справи,обґрунтованість прийнятих рішень, 3.Повноваження КСУ (ст.13): КСУ приймає рішення та дає висновки у справах щодо -1) конституційності законів та інших правових актів ВР, актів Президента, Кабміну, ВРАРК;2) відповідності Конституції чинних міжн договорів, що вносяться до ВР для надання згоди на їх обов’язковість;3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента У з поста в порядку імпічменту в межах визначених Конституцією;4) офіційного тлумачення Конституції і ЗУ.Межі повноважень КСУ (ст. 14): до повноважень КСУ не належать питання щодо законності актів органів держвлади, органів влади АРК та органів місцевого самоврядування, а також питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

51.Склад та порядок формування Конституційного суду. Вимоги до суддів (ЗУ „Про КСУ” ст. 16): 1. - громадянин України - вік 40 років (на день призначення) - вища юр освіта - стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше 10 років- проживання в Україні не менше останніх 20 р. - володіння держмовою2. Не можуть:- належати до політ партій, профспілок,- мати представницький мандатбрати участь у будь-якій політичній діяльності- обіймати будь-які інші оплачувані посади, або виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої (вимоги щодо несумісності)КСУ складається з 18 суддів, 6 з яких призначаються ВР, 6-Президентом, 6-з’їздом суддів – термін повноважень 9 років (без права переобрання).Порядок призначення:I.     Президент коли обирає когось на посаду, повинен провести консультації з прем’єром і міністром юстиції. Призначення проводиться Указом Президента про призначення особи суддею КСУ (прем’єр і міністр юстиції теж його підписують)II. ВР вибирає кандидатури таємним голосуванням. Обраним вважається той, хто набрав більшість голосів, але більше 1/2 від констит. складу (тобто 226). Потім серед кандидатів вибирається той, хто набрав більше голосів. Остаточно обирається той, хто набрав більшість голосів і щодо якого видана Постанова ВР, яку підписує голова ВР.III.               На з’їзді: спочатку пропонуються делегати, потім більшістю присутніх обирають констит суддів. Головуючий з’їзду підписує рішення з’їзду про призначення (підписується рішення разом з Секретарем).  При появі вакансії - та частина від кого обирався попередній суддя (КСУ, Президент або з`їзд суддів) повинна обрати нового суддю КСУ.Президент і ВР обирають нового суддю у 1 міс термін, а з’їзд обирає нового протягом 3 міс.Суддя КС приймає присягу на засіданні ВР і вступає в повноваження з моменту прийняття присяги. При цьому на засіданні повинні бути присутні Президент, Прем’єр і Голова ВСУ.Припинення повноважень судді КСУ

52.Особливості статусу судді Конституційного суду. Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Законом України «Про статус суддів». Судді КСУ мають в принципі однаковий статус з суддями загальної юрисдикції з окремими особливостями, обумовленими специфікою конституційної юрисдикції.Суддя КСУ призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк.Судді цього суду, як й інші судді, не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будьякій політичній діяльності, обіймати будьякі інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу крім наукової, викла­дацької та творчої. Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.Усі судді Конституційного Суду України є рівноправними під час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленарному засіданні Конституційного Суду України.Головуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні або пленарному засіданні КСУ не має права обмежувати суддів у можливості ставити запитання учасникам засідань, знімати поставлені суддям запитання, коментувати висловлювання та запитання суддів, учасників засідання, одночасно судді під час засідань повинні утримуватися від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.

53.основні права та обов’язки судді Конституційного Суду України. Права і обов’язки суддів Конституційного Суду носять переважно процесуальний характер, тобто реалізуються в процесі конституційного провадження. Основною складовою статусу судді Конституційного Суду є його право, а водночас і обов’язок брати участь у всіх засіданнях Суду з правом вирішального голосу. Відповідно до статті 19 Закону “Про Конституційний Суд України”, суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ. Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об'єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України. Ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом. Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України, проте лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновокВ разі, якщо підсумкове рішення чи висновок Конституційного Суду України не співпадає з позицією судді, він має право на окрему думку, яка викладається ним у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Конституційного Суду України (ст. 64 Закону). Судді Конституційного Суду України (у кількості не менше трьох) мають право вимагати скликання засідання чи пленарного засідання Конституційного Суду (параграфи 6, 7 Регламенту Конституційного Суду). Судді мають право пропонувати питання для розгляду Конституційним Судом, а також висловлювати свою думку з обговорюваних питань.Судді Конституційного Суду України мають право брати участь у конференціях, симпозіумах, бути у складі делегацій Конституційного Суду України. Рішення про службові відрядження суддів Конституційного Суду України приймає Голова Конституційного Суду України, а у разі його відсутності — заступник Голови Конституційного Суду України. Суддя Конституційного Суду України, відповідно до його присяги, зобов’язаний чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина. Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

54.Заборони і обмеження для суддів Конституційного Суду України. Щодо суддів Конституційного Суду встановлюються певні обмеження і заборони, які зводяться до визначення у законодавстві переліку занять і дій, які є несумісними із зайняттям посади судді Конституційного Суду. Як правило, в конституціях і законах передбачається неможливість суміщення посади судді Конституційного Суду з наступними видами діяльності:- зайняттям державних і громадських посад;- представницьким мандатом (депутата парламенту чи місцевих органів влади);- політичною діяльністю (це може полягати в забороні щодо членства в політичних партіях і рухах, участі у передвиборчій боротьбі, веденні політичної пропаганди чи агітації, матеріальної підтримки політичних сил, зайняття посад в партійних органах тощо);- зайняттям підприємницькою та іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової та творчої діяльності, зайняття якою не повинно перешкоджати виконанню функцій судді Конституційного Суду;- представництвом інтересів інших осіб (крім законного представництва) в судах та інших органах;- наданням консультацій іншим особам з питань, що прийняті до розгляду Конституційним Судом і рішення щодо яких не прийнято. В Україні, відповідно до вимог частини 2 статті 16 Закону “Про Конституційний Суд України”, судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Судді Конституційного Суду України не мають також права публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді України щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України не прийнято рішення чи дано висновок. Від правових заборон і обмежень слід відрізняти етичні правила поведінки судді Конституційного Суду. Вони, зокрема, полягають у тому, що суддя Конституційного Суду повинен утримуватися від дій, які підривають авторитет органу конституційної юрисдикції, від політичних та інших заяв, коментарів чи дій, які є несумісними з посадою судді Конституційного Суду, від різкої критики прийнятих рішень Суду, оцінюючи їх як неправильні і необґрунтовані.

55.Підстави та порядок припинення повноважень суддів Конституційного Суду України.Суддя Конституційного Суду України звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: 1) закінчення строку призначення; 2) досягнення суддею шістдесятип'ятирічного віку; 3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; 4) порушення суддею вимог щодо несумісності; 5) порушення суддею присяги; 6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; 7) припинення його громадянства; 8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; 9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

56.Незалежність судді Конституційного Суду України та її гарантії. Відповідно до статті 27 Закону “Про Конституційний Суд України”, судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і підкоряються лише Конституції України та керуються цим Законом, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України. Незалежність суддів є невід’ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.Незалежність суддів Конституційного Суду України спрямована на те, щоб при здійсненні своїх повноважень вони не зазнавали втручання в свою діяльність чи стороннього впливу на своє волевиявлення. Саме за цих умов можуть бути реалізовані принципи верховенства права, повного і всебічного розгляду справ та обґрунтованості прийнятих Судом рішень. Таким чином, незалежність Конституційного Суду України і незалежність його суддів є взаємопов’язані і взаємообумовлені.Згідно з ст. 149 Конституції України, на суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії незалежності та недоторканності, передбачені статтею 126 Конституції. Відповідно до неї, а також положень ст. 11 Закону “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р., ст. 14 Закону “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. і рішення Конституційного Суду України у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу від 1 грудня 2004 року, незалежність суддів забезпечується наступними гарантіями:- особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади;- забороною будь-якого впливу на суддів. Вона полягає в забороні вчинення щодо суддів будь-яких дій незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, фізичних та юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо;- захистом їх професійних інтересів;- неприпустимістю переслідування за правову позицію - судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України; та ін..

57.Голова Конституційного Суду України: порядок обрання та повноваження. Обирається зі складу КСУ на один 3р термін без права переобрання (Регламентується Ст. 148 КУ, ст.20 ЗУ про КСУ, ч І парагр.1 регламенту КСУ 05.03.97)За ЗУ „Про КСУ” ст. 20, За КУ ст. 148: Голова КСУ обирається на спеціальному пленарному засіданні КСУ зі складу суддів КСУ лише на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-яким числом кандидатур, запропонованих суддями КСУ. У бюлетені може бути залишено не більше однієї кандидатури. Головою КСУ вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів КСУ (10 чел). У разі якщо запропоновано більше 2 кандидатів на посаду Голови КСУ і жодного з кандидатів не було обрано, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатів, які отримали більшість голосів. У разі якщо запропоновано не більше 2 кандидатів на посаду Голови КСУ і жодного з кандидатів не було обрано або Голову КСУ не було обрано при повторному голосуванні, проводяться нові вибори з висуванням інших кандидатур на посаду Голови КСУ. КСУ обирає з числа суддів КСУ комісію для організації та проведення виборів Голови Конституційного Суду України.Повноваження Голови КСУ (ст.21 ЗУ „Про КСУ”):1)Організація роботи колегій суддів КСУ, комісій ті Секретаріату КСУ2)Скликання і проведення засідань і пленарних засідань КСУ3)Розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності КСУ відповідно до кошторису, затвердженого КСУ4) інші повноваження, передбачені цим ЗУ і актами КСУ, що регламентують організацію його внутрішньої роботи. Регламент КСУ парагр 2 – більш повно визначені повноваження. Голова КСУ:) подає на затвердження КСУ проект кошторису витрат на кожний наступний рік2) подає на затвердження КСУ планроботи на кожний квартал року3) скликає чергові або позачергові (з власної ініціативи або на вимогу не менше 3 суддів КСУ) засідання КСУ з орг або інших питань діяльності КСУ4) видає розпорядження5) призначає на посади радників та помічників голови КСУ, наукових консультантів та помічників суддів КСУ за їх пропозицією, заступників курівника Секретаріату КСУ, керівників самостійних структурних підрозділів КСУ та їх заступників, керівників інших структурних підрозділів (кандидатури яких на посади погоджуються на засіданні КСУ, та їх заступників6) присвоює ранги держслужбовця працівникам Секретаріату КСУ7) застосовує до працівників Секретаріату КСУ заходи заохочення та дисциплінарного стягнення8) звітує протягом січня кожного року на пленарному засіданні КСУ про діяльність КСУ + щоквартально інформує суддів КСУ про свою діяльність на засіданні КСУ9) представляє КСУ у відносинах з органами держвлади України та органами інших держав і міжнародних організацій10) виступає від імені КСУ з офіційними заявами.