Тема 3. Статус носіїв судової влади

                                             Основні питання

1. Суддя - носій судової влади. Гарантії незалежності суддів.

2. Вимоги, що ставляться до кандидатів на посаду суддів. Порядок заняття суддею посади.

3. Права, обов’язки та повноваження суддів.

4. Юридична відповідальність суддів. Підстави і порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

5. Припинення повноважень суддів.

6. Соціальний захист суддів.

7. Народні засідателі та присяжні як носії судової влади.

8. Вимоги до народних засідателів та писяжних.

9. Права народних засідателей і присяжних та гарантії їх захисту.

 

         Завдання 1

 С., 26 років, громадянин України, відпрацювавши три роки юрисконсультом за контрактом на одному з приватних підприємств, звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з проханням, щоб Президент України призначив його суддею місцевого загального районного суду.

1. Чи відповідає закону такий порядок призначення  суддею?

2. Назвіть вимоги, що встановлені у законодавстві до кандидатів на посуду суддів?

3. Якій порядок обрання та призначення на посаду суддів в України?

 

                                            Завдання 2

    Суддя місцевого загального суду, призначений вперше, до займання посади судді був одним з засновників юридичної фірми. Але, ставши суддею, він після робочого дня, а також в вихідні дні консультував постійних клієнтів фірми, які оплачували його послуги на банківський рахунок фірми.

    Коли про це стало відомо, його запросили до кваліфікаційної комісії суддів, щоб він або спростував цю інформацію, або дав стосовно неї пояснення.

    Суддя підтвердив правдивість інформації і пояснив, що він не бачить в його вчинках порушень закону:

- по-перше, він давав консультації поза приміщенням суду і не в робочий час, тобто на його службових обов’язках це ніяк не відбивалося.

 -по-друге, він консультував клієнтів з питань законодавства у сфері підприємницької діяльності, спори з яких, якщо такі виникають, розглядаються господарськими судами, а він працює у загальному місцевому і за внутрішньою спеціалізацією розглядає кримінальні справи.

- по-третє, у юридичній фірмі працюють тільки його син зі своєю дружиною, які ще не мають значного досвіду і тому не можуть консультувати зі складних питань права, що може відбитися на іміджі фірми, а звідси і на розмірах доходів, а існуюча ситуація дозволяє його сім’ї бути матеріально забезпеченою, а значить і він, як суддя є більш незалежним, ніж його колеги.

Проаналізуйте доводи судді.

    1. Чи сумісна вказана діяльність зі статусом судді?

    2. Якщо ні, то яке рішення має прийняти кваліфікаційна комісія?

    3. Який орган і в якому порядку приймає рішення про несумісність? 

 

                                                   Завдання 3

 

4 вересня 2006 року громадянин Р. подав заяву до кваліфікаційної комісії суддів про призначення його на посаду професійного судді вперше, а 22 вересня він передав до відповідного територіального управління державної судової адміністрації всі необхідні документи на зайняття посади судді.

 Територіальне управління державної судової адміністрації відмовило у прийнятті пакету документів.

На якій підставі громадянину Р. було відмовлено в прийнятті документів?

Яка процедура прийняття документів на заняття посади професійного судді вперше?

                                     

                                Нормативний матеріал

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // ВВР.-1996.-№ 30, ст. 141 зі змінами від 8.12.2004 р.

2. Основні принципи незалежності судових органів від 6 вересня 1985р. / Международная защита прав человека. Документы и комментарии. - Х.: Синтекс. - 1998. - С.162-166.

3. Європейська хартія про статус суддів // Вісник Верховного Суду України. – 1998. – №4. – С.2-9.

4. Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховного Суду України.- 1997.-№ 4 (6)., С. 10-11

5. Закон України „Про судоустрій України” від 07 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №27-28. – Ст. 180.

6. Закон України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради. – 1993. – N 8. – Ст.56.

7. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” від 23 грудня 1993р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 11. - Ст. 51; 2003. - № 16. – Ст.124.

9. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради. - 1994. - N 11. - Ст.50.

10. Закон України «Про Вищу раду юстиції» // Відомості Верховної Ради. – 1998. - N 25. - Ст.146.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” // Постанови Пленуму Верховного Суду України 1972-2002: Офіц.вид. / За заг. ред. В.Т.Маляренка.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- С. 23 - 30.

12. Постанова № 10 Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року "Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду i правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві" // 3аконодавство України про судову правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів. — К.: Юрінком Інтер, 2001. - С. 176 - 180.

   13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України “Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1.12.2004 р. N 19-рп/2004 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 49. – Ст. 3220.

 

Література

Конституція України: Науково-практичний коментар/В. Б. Аверьянов, О. В.

Батанов, Ю. В. Баулін та ін.; Ред. Кол. В. Я. Тацій, Ю. П. Битяк, Ю. М. Грошевий та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім” Ін Юре, 2003.

Коментар до Закону “Про судоустрій України”/ За заг. ред. В. Г. Маляренка.-К.: Юрінком Інтер, 2003.

Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи. Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002, м. Харків/ред. кол.: Сташис В. В. (голов. ред.) та ін. К; Х; Юрінком Інтер, 2002.

Організація судових та правоохоронних органів: Підручник/ за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – Харків: „Одісей”, 2007.

Організація судової влади в Україні / За наук. ред. А.О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве.—Харьков: «Вища школа», 1975.

Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порівняльно-правовий аналіз. — Херсон, 2004.— 223 с.

Скомороха В.Э. Судова незалежність. // Вісник Конституційного Суду України. 2001, № 1.- С.71-74.

Тема 4. ПРОКУРАТУРА

Основні питання.

Місце прокуратури в системі органів державної влади.

Завдання прокурорської діяльності.

Правові засади діяльності прокуратури України.

Принципи організації та діяльності прокуратури.

Система органів прокуратури.

Основні функції прокуратури. Їх загальна характеристика.

Вимоги до осіб, що призначаються на посади прокурорів і слідчих. Порядок їх призначення.

Класні чини працівників органів прокуратури.

Заохочення і відповідальність прокурорів та слідчих.

 

                                                Завдання 1

У., 26 років, який закінчив юридичний коледж зі званням бакалавра і має річний стаж роботи державним виконавцем, звернувся до обласної прокуратури із заявою прийняти його на роботу прокурором у той же район, де він працював на попередній посаді. Старший помічник прокурора області по кадрах відмовив йому.

Чи були підстави для відмови? Які саме?

Назвіть вимоги, що пред’являються до осіб, які призначаються на посаду прокурора.

                                                 Завдання 2

Помічник прокурора Золочівського р-ну приніс апеляційне подання на вирок місцевого суду Золочівського р-ну Харківської обл. до Апеляційного суду Харківської області. Прокурор Харківської обл. відкликав цю апеляцію у зв’язку з помилковою позіцією помічника прокурора Золочівського р-ну.

Чи правильно діяв прокурор області?

Хто може відкликати апеляцію прокурора?

На знання якого принципу організації та діяльності органів прокуратури розраховано цю задачу?

 

                                                 Завдання 3

Колегія обласної прокуратури прийняла рішення з питання, що розглядалося на її засіданні. Прокурор області після цього засідання повідомив Генерального прокурора України, написавши у рапорті: «Незважаючи на те, що я не згоден з цим рішенням, оскільки воно не може забезпечити підвищення належної якості прокурорського нагляду в області, я його приймаю, оскільки підкоряюся більшості, що були присутні на засіданні колегії».

Чи правильно вчинив прокурор області?

Чи вірно він дотримався вимог принципів організації та діяльності органів прокуратури?

                                                   Завдання 4

До прокуратури району звернувся гр-н Д., інвалід з зору. Посилаючись на те, що йому дуже важко читати й писати, він висказав прохання виділити йому працівника прокуратури, який би зміг захисти його конституційні права у суді під час розгляду цивільної справи. Прокурор району відмовив йому, посилаючись на те, що у прокуратури на день звернення гр-на Д. великий обсяг термінової роботи. У зв’язку з чим йому було запропоновано звернутися до юридичної консультації за місцем мешкання.

Чи правильно вчинив прокурор?

Інтереси яких груп громадян має представляти прокурор у суді?

 

                                                  Завдання 5

За порушення трудової та виконавчої дисципліни прокурор міста Харкова своїм наказом притяг до дисциплінарної відповідальності старшого помічника Валківського району Харківської області й об’явив йому сувору догану.

Чи правильно вчинив прокурор міста?

Який прокурор може притягти до дисциплінарної відповідальності працівників районних прокуратур?

Які види дисциплінарних стягнень можуть застосовуватися до працівників прокуратури?

Нормативний матеріал

Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. – ст. 141 зі змінами від 8.12.2004 р.

Закон України «Про прокуратуру» //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - N 11. - Ст.50.

Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України //Відомості Верховної Ради. - 1992. - N 4. - Ст.15. (Щодо визнання неконституційними окремих положень див.: Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2004 від 22.06.2004)

Постанова Верховної Ради України «Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України» від //Відомості Верховної Ради. -1992. - N 4. - Ст.14.

 

Література

Конституція України: Науково-практичний коментар /В.Б. Аверьянов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевий та ін. – Харків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий Дім» ін Юре, 2003. – 808 с.

Науково-практичний коментар до Закону України «Про прокуратуру»: 3б. нормативних актів / Упоряд. Т. В. Варфоломеєва, С В. Гончаренко. — К.: Юрінком Інтер, 2000.

Тацій В.Прокуратура в системі поділу влади // Вісник проку­ратури. – 1999. – № 2. – С. 27.

Організація судових та правоохоронних органів: Підручник. /І.Є. Марочкін, Н.В. Сібільова, В.П. Тихий. За ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сібільової. – Харків:  ТОВ «Одісей», 2007. – 528 с.

Прокурорський нагляд в Україні: Підручник. /І.Є. Марочкін, П.М. Каркач, Ю.М. Грошевой та ін. За ред. І.Є. Марочкіна і П.М. Каркача – Харків: ТОВ «Одісей», 2006. – 240 с.

Субботін Є., Черв’якова О. Від загального нагляду – до представництва інтересів громадян та держави в суді (етапи трансформування загальнонаглядової функції прокуратури) // Право України. – 1998. – № 5. – С. 63-65.