Структура програми навчальної дисципліни.

1.1. Предмет навчальної дисципліни.

Предмет першого навчального модулю складають історія розвитку судових, правоохоронних та правозахисних органів України, визначення суду, правосуддя, судової системи, судові ланки та інстанції, принципи правосуддя в Україні, статус суддів, статус органів суддівського самоврядування, інших органів, система судів загальної юрисдикції.  

Предмет другого навчального модулю складають повноваження та структура Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України, міжнародних судових органів, статус органів прокуратури, досудового розслідування, адвокатури та нотаріату.

 

Навчальний курс	Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Назва: "Організація судових та правоохоронних органів" Кількість кредитів відповідних ECTS: 3 Модулів: 3 Змістових модулів: 3	0601 Право 6.060.100 8.060.101 Правознавство Бакалавр, магістр	Нормативний 2 семестр Лекції (теоретична підготовка) 36 годин Семінари 10 годин Тестування 4 години Самостійна робота 76 годин Вид контролю: іспит

 

 

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни.

 

- ознайомити студентів з системою судових та правоохоронних органів;

- вироблення у студентів практичних навичок пошуку необхідної інформації, пов’язаної із організацією судових та правоохоронних органів;

- засвоєння студентами положень, що стосуються засад організації судової влади;

- вивчення системи судових, правоохоронних органів та правозахисних організацій;

- введення в процесуальне законодавство крізь призму системи судових та правоохоронних органів.

СЛОВНИК

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів.

Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу (самостійна робота, контрольна робота, тести тощо).

Змістовий модуль – система навчальних елементів, поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. Повноцінне оволодіння кожним змістовим модулем передбачає опрацювання студентом певного кола теоретичних питань на лекційних заняттях, практичних завдань і відбувається під час аудиторної та самостійної роботи згідно з навчальним планом або за індивідуальним графіком роботи студента.

Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок студентів, що здійснюється у ході навчального процесу шляхом проведення усного опитування, контрольної роботи, тестування, колоквіуму тощо.

Модульний контроль – форма контролю, у якому відбивається підсумок роботи студента впродовж виконання модуля. Результатом модульного контролю є модульна оцінка.

Модульна оцінка – бальна оцінка (абсолютна), яку отримав студент у результаті контролю за виконанням усіх видів робіт (теоретичних, практичних, самостійних), віднесених до відповідного модуля.

Іспит – форма підсумкового контролю засвоєння студентом навчального матеріалу з окремої дисципліни за певний період, відповідно до навчального плану.

Лекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами, доцентами, старшими викладачами вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Індивідуальна робота студента – форма організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших – вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Консультація – форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних з виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладача.

Самостійна робота студента – основний засіб засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.. Самостійна робота студентів забезпечується навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи теми (підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій тощо). Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, комп’ютерних класах, навчальних кабінетах, а також в домашніх умовах.

ЗМІСТ КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1