ТЕМА 3. Фізіологія рухового апарата та раціоналізація трудових процесів

ПЛАН

3.1 Загальні відомості про будову рухового апарата людини та його функції.

3.2 М’язова сила і витривалість.

3.3 М’язова діяльність працівника.

3.4 Робоча поза працівника.

3.5 Принцип раціоналізації трудових процесів.

 

Література:

Основна: 1, 2, 3, 4,

Додаткова: 6, 8

 

Основні поняття: руховий апарат, кінематична пара, ступінь свободи рухів, рухова одиниця, м’язова сила, м’язова витривалість, м’язова діяльність, робоча поза, робоче місце, трудовий процес, операція, рух, трудова дія, трудовий прийом, ритм, темп.

 

Найбільш загальним проявом життєдіяльності організму, основним

  засобом пристосування його до зовнішнього середовища є рухова діяльність.

Функціонально до складу рухового апарата входять нервові клітини головного і спинногомозку та їх аксони, а також кісткове - м'язова система-Керівну і регулювальну функцію виконує центральна нервова система (ЦНС). Роль кістково-м’язових органів є виконавчою.

Руховий апарат людини у процесі праці розглядається з одного боку як джерело енергії, а з іншого — як робоча машина, що змінює завдяки рухам предмет праці.

Активну функцію під час руху виконують скелетні м'язи. Кістки під час виконання рухів служать важелями, тобто відіграють пасивну роль.

За наявності протидії скороченню м'язи розвивають певне напруження, силу, під дією якої кістки змінюють своє положення. Скелетні м'язи виконують такі функції:

- переміщують тіло у просторі (ходьба, біг);

- переміщують частини тіла відносно одна одної(рухи ніг, рук голови);

- підтримують позу тіла.

Сукупність двох ланок, з'єднаних між собою суглобом є кінематична пара. У суглобах відбуваються різні рухи. Розрізняють одновісні, двовісні й тривісні суглоби, що відповідає одному, двом і трьом ступеням свободи рухів.

  Максимальна сила м'яза залежить від кількості і товщини його волокон, частоти нервових імпульсів, швидкості м’язових скорочень і відбувається тоді, коли в роботу включені всі рухові одиниці за повного тетанусу.

Для вимірювання м'язової сили застосовують динамометри: кисневий і становий. Ефективність використання рухового апарата людини у процесі праці залежить не лише від її м'язової сили, а й від витривалості. Максимальна м'язова витривалість визначається підтриманням максимального зусилля протягом однієї хвилини.

    Фіксується значення на початку і через одну хвилину.

Співвідношення між м'язовою силою і витривалістю людини характеризує її працездатність.

Розрізняють режими м'язової діяльності працівника: статичні і динамічні. Статичні напруження людини у процесі праці пов’язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтримання робочої пози.

  Залежно від характеру діяльності мускулатури статична робота поділяється на два види.

  Робота забезпечується особливим станом мускулатури — тонусом. При тонусі м'язова робота виконується під дією слабких нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.

  Динамічна робота - найпоширеніший вид діяльності рухового апарата людини у процесі праці. Вона характеризується швидкими точними, координованими рухами. Динамічна робота завжди поєднується зі статичною роботою, і при цьому утворюються складні рухові ансамблі.

    Залежно від об'єму м'язової маси, яка використовується у процесі праці, розрізняють три види роботи:

- локальна

- регіональна

- загальна

Зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи; достатній огляд робочого місця; свободу дій і швидку зміну робочих рухів; зручність для розвитку необхідних м'язових зусиль; мінімальні затрати енергії; максимальну результативність праці.

    Раціоналізація робочої пози здійснюється стосовно конкретного робочого місця і змісту праці.

    Організація робочого місця передбачає його планування, устаткування і створення сприятливих умов праці, при цьому враховуються антрополятричні (зріст людини, рухома її рухових ланок); біомеханічні (траєкторія рухів, зона досягнення); психофізіологічні (зона обзору, характер сигналів, моторні дії і розміщення органів управління); санітарно - гігієнічні (створення сприятливих умов виробничого середовища та організація відпочинку) вимог.

  Зміст трудового процесу характеризується складним поєднанням моторних, перцептивних і мнемонічних дій.

  З механічного боку рух характеризуються траєкторією, швидкістю, темпом, силою.

  З фізіологічного боку трудовий рух є руховим умовним рефлексом, а трудова операція як сукупність рухів і дій є системою умовних рефлексів - динамічним робочим стереотипом.

  Рухи окремих частин тіла людини характеризуються певним, швидкісними параметрами. Фізіологічними принципами раціоналізації трудових рухів є:

- правильне використання активних і пасивних сил;

- плавність рухів;

- безперервність рухів;

- овальність траєкторії рухових ланок;

- помірний діапазон рухів;

- поєднання роботи обох рук;

- виключення зайвих рухів, економія рухів;

- ритмічність рухів;

- обмеження статичних навантажень;

- рівномірний розподіл навантаження на аналізатори.