Структура модуля 1 ”Закономірності динаміки фізіологічних функцій людини в процесі праці”.

МОДУЛЬ 1

З ДИСЦИПЛІНИ “ ФІЗІОЛОГІЯ І ПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ”

 

Розділ

“Закономірності динаміки фізіологічних функцій людини в процесі праці”

             

 

Матеріали для самостійної роботи студентів 2-3 курсів всіх форм навчання спеціальності “Управління персоналом і економіки праці”

 

 

Одеса ОДЕУ 2004

 

Модуль 1 з дисципліни “Фізіологія і психологія праці” “Закономірності динаміки фізіологічних функцій людини в процесі праці”. Матеріали для самостійної роботи студентів 2-3 курсів всіх форм навчання спеціальності “Управління персоналом і економіки праці”. (Укл. А.О. Муромцева.- Одеса: ОДЕУ, ротапринт, 2004 р. – 65 с.)

 

 

УКЛАДАЧ: А.О. Муромцева, канд. мед. наук, доцент

 

        

 

РЕЦЕНЗЕНТИ: Н.С. Шевчук, канд. екон. наук, доцент

                                     (зовнішній рецензент)

                       Т.І. Богданова, канд. екон. наук, доцент

                      Л.В.Іванова, канд. екон. наук, доцент

 

Коректор: А.О. Ковалева

   

 

Зміст

 

  Стор.

Передмова...................................................................................................... 3

Структура модуля....................................................................................... 3

Основні терміни........................................................................................... 7

Опорний конспект лекцій........................................................................... 10

Матеріали до практичних занять.............................................................. 21

Блок “Самоконтроль знань”........................................................................ 50

Список рекомендованої літератури........................................................... 56

 

ПЕРЕДМОВА

 

Фізіологія і психологія праці є нормативною навчальною дисципліною для студентів, які спеціалізуються в сфері управління персоналом та економіки праці. Вона ґрунтується на узагальненні сучасних досягнень науки і практики в галузі фізіології і психології праці, враховує соціально-економічні реалії ринку праці, дає студентам необхідний інструментарій, та практичний матеріал для організації праці з урахуванням людського фактора, менеджменту і розвитку персоналу, вирішення проблем професійного підбору кадрів.

Задачі вивчення дисципліни: формувати логіку наукового мислення, вміти працювати зі  спеціальною літературою, аналізувати та узагальнювати зібраний матеріал. Оволодіти методиками фізіологічних і психологічних досліджень необхідних для оцінки функціонального стану організму працюючих, практичні знання про життєдіяльність людини, умови праці, важкість праці, раціоналізацію трудового процесу, тощо.

Даний модуль “ Закономірності динаміки фізіологічних функцій людини в процесі праці” присвячений характеристиці життєдіяльності людського організму, його фізіологічних функцій в нових ринкових умовах господарювання при розв’язанні питань ефективного використання трудового потенціалу.

Структура модуля 1 ”Закономірності динаміки фізіологічних функцій людини в процесі праці”.

Навчальна мета. Даний модуль передбачає сформувати у студентів систему знань, вмінь, навичок щодо закономірностей функціонування людського організму в процесі праці, фізіологічних особливостей різних видів праці та вимог до їх організації, а також сформувати у студентів практичні навички організації трудової діяльності з урахуванням людського фактора.

 

 

ТЕМА 1. Предмет, методи і завдання дисципліни

 

 

     Праця як основний вид діяльності людини. Соціально-економічна і психофізіологічна суть праці. Функції і зміст праці. Мотив, мета, результат праці. Класифікація трудової діяльності.

  Предмет дисципліни - закономірності динаміки фізіологічних і психічних функцій людини в процесі праці. Методичні принципи фізіології і психології праці. Методи досліджень. Зміст, завдання і зв’язок курсу з іншими дисциплінами.

  Історія розвитку фізіології і психології праці в період переходу до ринкових відносин.

 

МОДУЛЬ 1

 

ЗАКОНОМІРНОСТІ ДИНАМІКИ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛЮДИНИ В ПРОЦЕСІ ПРАЦІ

 

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

ТЕМА 3. Фізіологія рухового апарата та раціоналізація трудових процесів

ПЛАН

3.1 Загальні відомості про будову рухового апарата людини та його функції.

3.2 М’язова сила і витривалість.

3.3 М’язова діяльність працівника.

3.4 Робоча поза працівника.

3.5 Принцип раціоналізації трудових процесів.

 

Література:

Основна: 1, 2, 3, 4,

Додаткова: 6, 8

 

Основні поняття: руховий апарат, кінематична пара, ступінь свободи рухів, рухова одиниця, м’язова сила, м’язова витривалість, м’язова діяльність, робоча поза, робоче місце, трудовий процес, операція, рух, трудова дія, трудовий прийом, ритм, темп.

 

Найбільш загальним проявом життєдіяльності організму, основним

  засобом пристосування його до зовнішнього середовища є рухова діяльність.

Функціонально до складу рухового апарата входять нервові клітини головного і спинногомозку та їх аксони, а також кісткове - м'язова система-Керівну і регулювальну функцію виконує центральна нервова система (ЦНС). Роль кістково-м’язових органів є виконавчою.

Руховий апарат людини у процесі праці розглядається з одного боку як джерело енергії, а з іншого — як робоча машина, що змінює завдяки рухам предмет праці.

Активну функцію під час руху виконують скелетні м'язи. Кістки під час виконання рухів служать важелями, тобто відіграють пасивну роль.

За наявності протидії скороченню м'язи розвивають певне напруження, силу, під дією якої кістки змінюють своє положення. Скелетні м'язи виконують такі функції:

- переміщують тіло у просторі (ходьба, біг);

- переміщують частини тіла відносно одна одної(рухи ніг, рук голови);

- підтримують позу тіла.

Сукупність двох ланок, з'єднаних між собою суглобом є кінематична пара. У суглобах відбуваються різні рухи. Розрізняють одновісні, двовісні й тривісні суглоби, що відповідає одному, двом і трьом ступеням свободи рухів.

  Максимальна сила м'яза залежить від кількості і товщини його волокон, частоти нервових імпульсів, швидкості м’язових скорочень і відбувається тоді, коли в роботу включені всі рухові одиниці за повного тетанусу.

Для вимірювання м'язової сили застосовують динамометри: кисневий і становий. Ефективність використання рухового апарата людини у процесі праці залежить не лише від її м'язової сили, а й від витривалості. Максимальна м'язова витривалість визначається підтриманням максимального зусилля протягом однієї хвилини.

    Фіксується значення на початку і через одну хвилину.

Співвідношення між м'язовою силою і витривалістю людини характеризує її працездатність.

Розрізняють режими м'язової діяльності працівника: статичні і динамічні. Статичні напруження людини у процесі праці пов’язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтримання робочої пози.

  Залежно від характеру діяльності мускулатури статична робота поділяється на два види.

  Робота забезпечується особливим станом мускулатури — тонусом. При тонусі м'язова робота виконується під дією слабких нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.

  Динамічна робота - найпоширеніший вид діяльності рухового апарата людини у процесі праці. Вона характеризується швидкими точними, координованими рухами. Динамічна робота завжди поєднується зі статичною роботою, і при цьому утворюються складні рухові ансамблі.

    Залежно від об'єму м'язової маси, яка використовується у процесі праці, розрізняють три види роботи:

- локальна

- регіональна

- загальна

Зручна робоча поза має забезпечувати стійкість положення корпуса, ніг, рук, голови працівника під час роботи; достатній огляд робочого місця; свободу дій і швидку зміну робочих рухів; зручність для розвитку необхідних м'язових зусиль; мінімальні затрати енергії; максимальну результативність праці.

    Раціоналізація робочої пози здійснюється стосовно конкретного робочого місця і змісту праці.

    Організація робочого місця передбачає його планування, устаткування і створення сприятливих умов праці, при цьому враховуються антрополятричні (зріст людини, рухома її рухових ланок); біомеханічні (траєкторія рухів, зона досягнення); психофізіологічні (зона обзору, характер сигналів, моторні дії і розміщення органів управління); санітарно - гігієнічні (створення сприятливих умов виробничого середовища та організація відпочинку) вимог.

  Зміст трудового процесу характеризується складним поєднанням моторних, перцептивних і мнемонічних дій.

  З механічного боку рух характеризуються траєкторією, швидкістю, темпом, силою.

  З фізіологічного боку трудовий рух є руховим умовним рефлексом, а трудова операція як сукупність рухів і дій є системою умовних рефлексів - динамічним робочим стереотипом.

  Рухи окремих частин тіла людини характеризуються певним, швидкісними параметрами. Фізіологічними принципами раціоналізації трудових рухів є:

- правильне використання активних і пасивних сил;

- плавність рухів;

- безперервність рухів;

- овальність траєкторії рухових ланок;

- помірний діапазон рухів;

- поєднання роботи обох рук;

- виключення зайвих рухів, економія рухів;

- ритмічність рухів;

- обмеження статичних навантажень;

- рівномірний розподіл навантаження на аналізатори.

 

 

Анкета.

1. Наскільки зрозумілим

матеріал заняття?

2. Наскільки цікаво для вас пройшло заняття?

виявився
1	2	3	4	5.
Зовсім				Дуже
незрозумілим				зрозумілим
1	2	3	4	5
Зовсім				Дуже
не цікаво				цікаво

3. У якому ступені може виявитися корисним Вам як майбутньому економісту з праці, матеріал, який вивчали на занятті?

4.Дайте оцінку ступеню засвоєння Вами матеріалу, що вивчається на занятті

1                2

З

4        5

зовсім некорисний

дуже корисний

1             2 Зовсім незасвоєний

З

4              5

відмінно засвоєний

ПЛАН

1. Поняття про працю та її функції. Психофізіологічна характеристика процесу праці.

2. Соціально-економічна та біологічна суть трудової діяльності.

3. Історія та етапи розвитку фізіології та психології праці

4. Предмет і методологічні основи фізіології праці, завдання курсу.

  5. Значення фізіології та психології праці для формування економістів-соціологів з праці.

Завдання для індивідуальної роботи модуля 1.

 

Реферати

1. Фізіологічні особливості праці в ринкових умовах.

2. Теоретичні і практичні завдання організації праці, які вирішує ФПП.

3. Взаємозв’язок понять “Праця-діяльність”, “Праця-робота”.

4. Діяльність, життєдіяльність людини у процесі праці.

5. Методологічні принципи і методи дослідження ФПП.

6. Завдання курсу ФПП в зв’язку з переходом України до ринкової економіки.

 

Література

Основна: 1, 2, 4

Додаткова: 5, 7, 8, 9, 10, 11

 

Під час вивчення цієї теми слід виходити з того, що будь-який процес діяльності складається з таких елементів: предмет праці; засоби праці; технологія виробництва; організації праці; самої праці як процесу усвідомленого впливу на предмет праці з метою виготовлення певних продуктів праці.

 "Працю" як категорію й поняття необхідно відрізняти від інших понять, які характеризують життєдіяльність людини. Так взаємозв'язок понять праці і діяльності наведено на рис.1.

Фізіологічно не обумовлена

                                    

Усвідомлена

                                 

 

 

1.	Незаборонена (легітимна)
2.	Цілеспрямована
3.	Утворювальна
4.	Затребувана
ПРАЦЯ

 

Рис. 1. Взаємозв’язок понять “Праця-діяльність”.

Слід розуміти, що з точки зору потреб суспільства, праця може бути

легітимна, цілеспрямована, утворювальна та затребувана діяльність.

Потребують розмежування й поняття «робота» і «праця». З точки зору економіки праці усвідомлена доцільна діяльність людини - це праця, а не робота, тому, що в сучасних умовах ринкових відносин тільки така діяльність людини створює конкурентоздатні продукти, які визнаються ринком.

Застосовувати це поняття «робота» доцільно для характеристики механічних дій тварин, машин, механізмів, сил природи (вітру, сонця ін.)

Взаємозв'язок понять праці та роботи наведено на рис. 2

 

Сфери застосування

Поняття
	Людина	Підприємництво	Тварини	Машини	Сили природи
1. Діяльність
2.Функціонування
3. Робота
4. Праця

Сфера

Умовні визначення 

 

 

Рис. 2. Сфери застосування понять «праця» та «робота».

 

 

Зміст праці - це сукупність елементів, які визначаються професійною приналежністю робіт, їх структурою, складністю, послідовністю виконання. Характер праці - це якісні характеристики праці, які виділяють особливості її функціонування незалежно від змісту праці

Під час вивчення цієї теми особливу увагу слід звернути на форми виявлення праці. За формами виявлення виділяють: біологічний аспект трудової діяльності (витрати енергії людини); організаційно-технологічний аспект (полягає в певній системі взаємодії людини та засобів виробництва); організаційно-соціальний аспект. Останній відображає виробничу взаємодію працівників по горизонталі (між робітниками, які працюють на суміжних робочих місцях; основними та допоміжними робітниками) й по вертикалі (виробничі відносини між керівниками та підлеглими). Ці взаємовідносини залежать від форми організації праці; соціального складу та чисельності персоналу; організаційно-правових форм підприємства. Кожен економіст повинен знати, яку роль відіграє праця для особистості та для суспільства.

До методів гуманізації праці, якими повинен керуватися у своїй повсякденній роботі фахівець, відносяться:

q пристосування виробництва до людини (а не навпаки, як це має місце у сучасних умовах);

q збагачення змісту праці; чергування робіт, які виконуються; поширення трудових функцій;

q відповідність кваліфікації працівників складності виконуючих робіт;

q підвищення престижності праці, її відповідальності, самостійності; розвиток систем мотивації та стимулювання праці;

q активна участь у вирішенні виробничих завдань, поширення “виробничої демократії”, перехід від жорстких форм управління до гнучких, колективних форм;

q створення можливостей збереження розвитку, самовдосконалення особистості працівника;

q інші.

 

Обробка показань ОЗП.

Підсумовуйте відповіді на поставлені питання. Віднімайте загальний показник особистісної задоволеності праці шляхом розподілу суми усіх відповідей на кількість питань, тобто 10.

 

Е

 ОЗП = ---------

10

ПЛАН

1. Загальні поняття про будову нервової системи людини, її основні властивості.

2. Нервові процеси - збудження і гальмування, їх суть та взаємодія стосовно трудової діяльності.

3. Функціональна рухливість і парабіоз. Їх прояви в трудовій діяльності.

4. Основні властивості нервових процесів, типи вищої нервової діяльності.

5. Рефлекторна функція центральної нервової системи. Види рефлексів.

6. Вчення про дві сигнальні системи. Роль праці у формуванні другої сигнальної системи.

7. Динамічний робочий стереотип, умови його формування та закріплення.

8. Аналізатори, їх класифікація та функції в процесі праці.

9. Суть інтегративної функції центральної нервової системи. Поняття про функціональну систему.

10.  Координаційна функція центральної нервової системи. Поняття про домінантну і роль домінанти в процесі праці.

11.   Виконання вправ:

11.1 Зобразити схематично будову нервової клітини – нейрона. Пояснити призначення її складових частин.

11.2 Розповісти про механізм  функціонування рефлекторної дуги. Показати на схемі і охарактеризувати аферентну, центральну та еферентну ланки рефлекторної дуги.

11.3 Пояснити природу утворення безумовних та умовних рефлексів.

11.4 Назвати основні чинники утворення умовного рефлексу.

11.5 Пояснити, що таке нейрофізіологічний конфлікт і його роль в утворенні домінанти як основи координаційної функції центральної нервової системи.

 

Завдання для індивідуальної роботи модуля 1

Реферати

1. Загальні відомості про будову нервової системи людини.

2. Закономірності взаємодії процесів збудження і гальмування.

3. Робочий динамічний стереотип і його значення для трудової діяльності.

4. Значення умовних рефлексів для життєдіяльності людини.

5. Значення першої та другої сигнальної систем.

6. Функції центральної нервової системи в процесі праці.

Література:

Основна:1,2,3,4

Додаткова: 5,7,9,10,11

 

Центральну нервову систему складає спинний і головний мозок. Основні функції центральної нервової системи:

1) регуляція діяльності всіх тканин і органів і об'єднання їх в єдине ціле;

2) забезпечення пристосування організму до умов зовнішнього середовища. Управління різними функціями організму здійснюється і через кров, лімфу, тканинну рідину, однак центральна нервова система грає головну роль.

Ведучим відділом центральної нервової системи у людини є кора великих півкуль мозку, яка управляє найбільш складними функціями в життєдіяльності людини.

Основний елемент центральної нервової системи, нервова клітка - нейрон, який здійснює передачу інформації від однієї дільниці нервової системи до іншої, обмін інформацією між нервовою системою і дільницями тіла. У нейронах відбуваються процеси обробки інформації. З їх допомогою формуються реакції у відповідь організму (рефлекси на зовнішні і внутрішні подразнення).

Функції нервових кліток - сприйняття подразнень (сенсорно-рефлекторна функція), їх переробка (інтегративна функція) і передача нервових впливів на інші нейрони або до робочих органів (еферентне - рухова функція).

Кожна окрема нервова клітка не в змозі регулювати які-небудь функції. Усі основні форми діяльності нервової системи пов'язані з участю в її функціях певних груп нервових кліток, необхідних для здійснення якої-небудь функції. Ці центри відповідають на зовнішні подразники від пов'язаних з ними рецепторів і від речовин, що протікають через потік крові.

Складні реакції в цілісному організмі пов'язані з участю багатьох нервових центрів, розташованих у різних поверхах центральної нервової системи. Фізіологічні властивості нервового центра визначають характер реакції у відповідь.

При вивченні даної теми потрібно звернути особливу увагу на основні положення вчення І. П. Павлова, його послідовників і сучасних вчених-фізіологів про безумовні та умовні рефлекси.

Потім треба розглянути особливості рефлекторної діяльності людини. Крім складної системи безумовних рефлексів, (що забезпечують, підтримують, регулюють життєдіяльність організму загалом), для людського організму властива наявність величезної кількості умовних рефлексів, тобто придбаних у процесі життя організму реакцій, які складаються у безліч систем.

 

 

Велике значення для умовно-рефлекторної регуляції трудових процесів   має явище, що іменується в фізіології домінантний рефлекс, набувши завдяки аналітико-синтетичній діяльності мозку очолюючого значення. Цьому рефлексу домінанті (тобто рефлексу, що визначає всі інші рефлекси) підлегла вся діяльність людини в даний момент, завдяки чому утворюється зосередженість на виконанні певної трудової функції, чітко діє робочий динамічний стереотип.

 

Буквений тест.

Для дослідження застосовується буквений тест, який містить 40 рядків по 40 літер у кожному. Студент, переглядаючи буквений тест рядок за рядком, повинен протягом 5 хвилин закреслювати названу викладачем літеру, наприклад "с". Після закінчення кожної хвилини експериментатор говорить слово "риса", а випробуваний відзначає вертикальною рисою на рядку місце, якому відповідає момент вимовлення слова "риса".

Обробка результатів: підраховується кількість переглянутих літер (Кл) по хвилинах та в цілому за серію; кількість закреслених знаків по хвилинах та кількість помилок. Помилкою вважається пропускання тієї літери, яка повинна бути закресленою, а також невірно закреслені знаки. Результати цієї обробки записуються до наступної таблиці:

 

Час роботи, хвилини	Загальна кількість літер тесту, Кт	Кількість переглянутих літер, Кл	Кількість помилок, Кп
1
2
3
4
5
Усього:

 

Оцінка результатів здійснюється за показником інтенсивності процесу збудження (ІнЗ), який являє собою вираз у відсотках відношення кількості переглянутих літер до їх загальної кількості:

 ІнЗ==Кб/Кт*100                                                                                                                  Показник працездатності нервових клітин може бути розрахований за формулою:

Ппр=Кб/Ко,

де Кб - кількість знаків, переглянутих за 1хвилину,

Ко- кількість помилок, зроблених при цьому.

Отримані дані можна використати для характеристики точності роботи та продуктивності праці. Показник точності Пт визначається за формулою:

            Пт= Кп/(Кп+Ко), де                                                                                                                        Кп- кількість правильно закреслених літер.

Якщо немає жодного пропускання або невірно закресленого знаку, то цей показник дорівнює одиниці, а за наявністю помилок він завжди менший за одиницю. Далі розраховується продуктивність зорової роботи (Е) за формулою:

    Е=Кб*Пт.                                                                      Швидкість обробки буквеного тесту може бути оцінена в балах:

          Більше 1000 знаків за 5 хв. - відмінно

                            800-1000 знаків - добре

                             700-800 знаків - задовільно

                менш ніж 700 знаків - погано.

Для судження про швидкість перенесення інформації у зоровому аналізаторі визначають її пропускну здатність (S) у бітах/сек. за формулою:

S=(0,5936*Кб - 2,807*Ко)

Цифровий тест

Для вивчення працездатності зорового аналізатора частіше використовують цифровий тест Платонова. Він містить 49 цифр, з яких арабські від 1 до 25 та римські - від І до XXIV.

Проробку таблиці здійснюють таким чином. За сигналом викладача студент записує початок роботи. Потім знаходить арабські цифри у зростаючому порядку та записує час, витрачений на пошук - це перша серія досліду. У другій серії шукає римські цифри у порядку убування, і знов записує час пошуку. У третій серії обидва завдання виконуються за чергою.

На базі отриманих даних протокольний запис у зошиті оформлюється за такою формою:

Показники часу, хвилина	1 серія	2 серія	3 серія	4 серія
Кількість помилок
Завершення:

 

ТЕСТ

Вправа

Відповідайте на наступні запитання, користуючись 10-бальною системою. Категоричному запереченню відповідає 0 балів, беззастережному погодженню - 10. Але якщо, наприклад, перше ж запитання ставить вас у тупик, оскільки ви не відносите себе до понурих осіб, але у той же час не поспішаєте поповнити ряди оптимістів, то у вашому розпорядженні решта балів - від 1 до 9. Намагайтеся поставити собі справедливу оцінку:

1. У мене переважає гарний настрій.

2. Я пам'ятаю те, чому навчився кілька років тому.

3. Прослухавши один-два рази текст, я можу точно його відтворити.

4. Коли я слухаю розповідь, я уявляю його в образах.

5. Я вважаю, що емоції у розмові лише заважають.

6. Мені важко дається математика.

7. Я легко запам'ятовую незнайомі обличчя.

8. У групі приятелів я перший починаю розмову.

9. Якщо обговорюють чиїсь ідеї, я вимагаю аргументів.

10. У мене переважає поганий настрій.

І. Підрахуйте окремо суму балів за рядками 1,2,5,8,9 (ліва півкуля), 3,4,6,7,10 (права півкуля). Якщо ваш "лівопівкульовий (Л)" результат більш ніж на 5 балів перевищує "правопівкульовий (П)", це означає, що ви належите до логічного типу мислення, ви майже - оптиміст і вважаєте, що більшу частину своїх проблем вирішите самостійно, як правило, ви без особливих зусиль вступаєте у контакт з людьми. У навчанні (роботі) та у життєвих справах більше покладаєтесь на розрахунок, ніж на інтуїцію. Відчуваєте більшу довіру до інформації, отриманої з друку, ніж до власних вражень.

ІІ. Якщо ваш "правопівкульовий (П)" результат більший за Л, це означає, що ви людина художнього складу. Представник цього типу схильний до деякого песимізму. Віддає перевагу покладатися більше на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій, при цьому часто не обманюється. Не дуже товариський, але проте може продуктивно працювати навіть у неблагоприємних умовах (шум, різні перешкоди та ін.). На вас очікує успіх у галузях діяльності, де вимагаються здібності до образного мислення.

III. Перед людиною, яка у рівній мірі поєднує в собі ознаки логічного та художнього мислення, відкривається широке поле діяльності. Зона його успіху там, де потрібно вміти бути послідовним у роботі та водночас образно, суцільно сприймати події, швидко та ретельно продумувати свої вчинки, навіть в екстремальних ситуаціях.

Свою належність до правопівкульових або лівопівкульових можна виявити за допомогою наступного експрес - аналізу.

А. Переплетіть пальці рук. Запишіть результат - великий палець якої руки опинився зверху? - лівої (Л), правої (П).

Б. Зробіть на листі паперу невелику дірку та подивіться крізь неї двома очима на якийсь предмет. По черзі закривайте то одне, то друге око. Предмет змітається, якщо ви закриваєте праве або ліве око?

В. Приміть позу "Наполеона" - схрестіть руки на груди. Котра рука опинилася зверху?

Г. Спробуйте зобразити "бурні оплески". Яка долонь зверху? Аналізуємо отримані дані:

ПППП- володар такої характеристики, як правило, консервативний, віддає перевагу загальноприйнятим формам поведінки.

ПППЛ- переважає нерішучість.

ППЛП- характер сильний, енергійний. При спілкуванні з такою людиною не заважає наявність почуття гумору.

ППЛЛ- характер близький до попереднього типу, але більш м'який, контактний, повільніше звикає до

нової обстановки. Зустрічається доволі рідко.

ПЛПП- аналітичний склад розуму, основна риса м'якість, обережність. Уникає конфліктів, терпимий, обачний, у стосунках переважно дотримується дистанції.

ПЛІІЛ- зустрічається переважно серед жінок. Характерні підлягання усілякому впливу, беззахисність, але й разом з тим здатність до конфліктування.

ПЛЛП- схильність до нових вражень, деяка непостійність. У спілкуванні сміливий, вміє запобігати конфліктів та переключатися на новий тип поведінки. Серед жінок зустрічається приблизно вдвічі частіше, ніж серед чоловіків.

ПЛЛЛ- цей тип більш характерний для чоловіків. Відрізняється незалежністю, непостійністю та аналітичним складом розуму.

ЛППП- один з найбільш розповсюджених типів. Він емоційний, легко контактує практично з усіма. Однак недостатньо наполегливо підлягає чужому впливу.

ЛППЛ- схожий на попередній тип, але ще менше наполегливий, м'який та наївний. Потребує надто дбайливого відношення до себе.

ЛІІЛП- це найсильніший тип, наполегливий, енергійний, важко піддається переконанню. Трохи консервативний через те, що нерідко зневажає чужу думку.

ЛПЛЛ - характер сильний, але не нав'язливий. Внутрішня агресивність прикривається зовнішньою м'якістю. Здатен до швидкої взаємодії, але взаємопорозуміння при цьому відстає.

ЛЛПП- характерні дружелюбність, простота, деяка розкиданість інтересів.

ЛЛПЛ- простодушність, м'якість, довірливість. Дуже рідкий тип, серед чоловіків майже не зустрічається.

ЛЛЛП- емоційність у поєднанні з рішучістю призводить до необміркованих вчинків, енергійний.

ЛЛЛЛ - володіє здатністю по-новому поглянути на речі. Яскраво виявлена емоційність поєднується з індивідуалізмом, завзятістю та деякою замкненістю.

Якщо результати тестування різних людей збігаються, це говорить про психологічну сумісність осіб, повні ж антиподи сумісні дуже рідко.

Сполучення ЛЛЛЛ відповідає чистому правопівкульовому типові, ПППП - лівопівкульовому. Але оскільки у чистому виді ці типи зустрічаються рідко, решта у деякій мірі відбиває існуючу багатоманітність людей.

Реферати

1. Значення в роботі рухового апарата різних рухових одиниць.

2. М’язова сила і витривалість, значення в діяльності працівника.

3. Різновиди робочих поз та їх фізіологічна характеристика.

4. Робоче місце та ергономічні вимоги до його Планування і організації.

5. Трудовий процес, фізіологічні принципи раціоналізації трудових рухів.

 

Література:

Основна: 1,2,3,4

Додаткова: 6,8

 

ТЕМА 3. Ситуаційні завдання

ПЛАН

 

1. Основні принципи взаємодії людини з навколишнім середовищем.

 

2. Поняття адаптації та фізіологічних резервів організму.

 

3. Енергетика м ' язової діяльності. Основне, функціональне та повне витрачання енергії.

 

4. Особливості пристосування до роботи серцево-судинної системи.

 

5. Регуляція дихання та газообмін у процесі праці.

 

6. Виконання вправ:

6.1 Розкрити зміст понять ”адаптація” та “динамічний робочий стереотип” Що є спільного в цих поняттях?

6.2 Дати класифікацію робіт щодо важкості на основі енергетичних затрат.

6.3 Визначити ударний і хвилинний обсяги крові робітника через 6 годин після початку роботи, якщо відомо, що артеріальний тиск дорівнює 130 мм.рт.ст., дістолічний тиск – 80 мм.рт.ст., частота пульсу – 87 уд. За хв. Возраст – 25 років.

6.4 Дати оцінку серцево-судинної системи робітника, якщо відомо, що до початку роботи артеріальний систолічний тиск дорівнював 110 мм.рт.ст., частота пульсу – 70 уд.за хв.

6.5 Визначити коефіцієнт витривалості серцево-судинної системи робітника за такими параметрами її діяльності: артеріальний систолічний тиск до початку роботи – 125 ммюртюст., після 4 годин роботи – 135 мм.рт.ст., діастолічний тиск відповідно 65 і 60 ммюрнт.ст.; частота пульсу відповідно 70 і 76 ударів за хв. Визначити, про що свідчать зміни коефіцієнта витривалості.

6.6Визначити коефіцієнт якості реакції серцево-судинної системи робітника на фізичні навантаження, якщо відомо, що артеріальний систоличний тиск до і після навантаження дорівнював відповідно 115 і 120 мм.рт.ст., діастоличний тиск відповідно 75 і 80 мм.рт.ст. частота пульсу відповідно 73-75 уд. за хв. Дати оцінку стану серцево-судинної системи робітника.

6.7Дати оцінку серцево-судинної та дихальної системи робітника. Відомо,що до початку роботи частота його пульсу  становила 76 уд. за хв., частота дихання – 17. Після 6 годин роботи частота пульсу – 80 уд. за хв., частота дихання – 22 вд. за хв. Визначити, наскільки злагоджено функціонують серцево-судинна і дихальна системи.

 

Реферати

1. Єдність людського організму з навколишнім середовищем.

2. Основні функціональні системи людини, зв'язок і вплив середовища на працездатність людини.

3. Енергетика трудової діяльності. Класифікація робіт на основі енергетичних затрат.

4. Механізм терморегуляції організму людини в процесі праці.

5. Умови праці, їх вплив на фізіологічні системи працівника.

6. Оптимальний стан організму, закономірності відновлення фізіологічних функцій працівника.

7. Фізіологічні резерви організму.

Література:

Основна:1,2,3

Додаткова:6,7,8