Велика депресія і пол ад-ції Г. Гувера

Гувер (1929 -33) мав твердий намір продовжувати попередній екон курс. Однак "проспериті" тривало ще півроку, а восени вибухнула катастрофа. ЇЇ вихідною точкою стала небачена паніка на нью-йоркській фондовій біржі 24 жовтня 1929, коли курси акцій стрімко покотилися вниз. Це падіння невпинно тривало впродовж майже трьох з половиною років За своїм характером це була типова циклічна криза надвиробництва, причиною якої стала зростаюча диспропорція між величезними виробничими можливостями економіки СШАі вузькістю внутріш та зовніш ринків. З другого боку, високі митні бар'єри на імпорт, запроваджені у США на початку 20-х, спричинили закриття натомість зовніш ринку для переважної більшості амер товарів. Усе це й призвело до вибуху кризи.

Навесні 1933  безробітні - третина працездатного населення

Гувер був переконаний, що амер бізнес має настільки потужний потенціал, якого цілком достатньо, щоб з певною фінансовою підтримкою держави розв'язати всі пекучі проблеми. В листопаді—грудні 1929 Гувер провів низку нарад з чільними представниками бізнесу, закликаючи їх не згортати виробгицтво, не звільняти робітників, не скорочувати заробітну платню. Президент запропонував програму вкладання 8 млрд доларів у капітальне будівництво. Зі свого боку, промислові та залізничні корпорації погодилися вкласти у розвиток 3 млрд доларів. Додаткові капіталовкладення у промисловість на якийсь час поліпшили кон'юнктуру, і в першій половині 1930 здавалося, що життя повертається в нормальну колію. Однак програма виходу з кризи виявилася недостатньою, і вже незабаром відновилося подальше загострення економ ситуації. Тепер засобом подолання спаду Гувер обрав надання фінансової підтримки промисловим компаніям і банкам, щоб не допустити їхнього банкрутства. З цією метою уряд у січні 1932  створив Реконструктивну фінансову корпорацію Уряд намагався надати допомогу аграрному секторові. Було організовано скуповування залишків продукції. Спроба домогтися підвищення цін на продовольство як засіб допомоги фермерам провалилася.

В умовах відсутності соц страхування робітників адміністрація Гувера відкидала будь-які вимоги і пропозиції щодо держ допомоги безробітним. Лише влітку 1932, в розпал виборчої кампанії, було ухвалено закон про виділення 300 млн доларів для безпосередньої федеральної допомоги безробітним. Також було прийнято план "розподілу праці " - скорочення роб дня (і зарплати) працівників і працевлаштування безробітних у межах вивільненого фонду зарплати. ефект від такого "розподілу" був невеликий. Запровадження широкої програми громадських робіт, на організацію яких було асигновано 2,3 млрд доларів — більше, ніж за 30 попередніх років.

Таким чином, перебіг безпрецедентної кризи примусив президента Гувера посту­питися принципами "твердого індивідуалізму" і хоч-не-хоч вдатися якщо не до держ втручання в економіку, то, принаймні, до фінансової допомоги з боку держави з метою подолання "великої депресії".

22. "Новий курс" Ф.Рузвельта

З 1933 р. през США був обраний Франклін Делано Рузвельт. До цього моменту положення в країні було надзвичайним. Для виходу з нього були потрібні неординарні міри. Урядом Рузвельта були здійснені великомасштабні реформи, що ввійшли в історію за назвою «Новий курс Рузвельта». Уже 9 березня була скликана спеціальна сесія Конгресу і протягом 100 днів (за 3 місяці) закладені основи «Нового курсу». Його теоретичною базою стало навчання видатного англ економіста Джона Кейнса. Осн метою реформ - активнее втручання держави в процес суспільного відтворення. У здійсненні «Нового курсу» виділяють два етапи: 1- первісний — з 1933 до 1935. 2— з 1935. Основні заходи: - порятунок банківської і фінансової систем (заборонявся вивіз золота за кордон; був припинений обмін банкнот на золото, закриті усі банки. До кін березня 1933 знову відкрито 4/5 банків — членів Федеральної резервної системи, США відмовилися від золотого стандарту, вилучили золото з обігу і провели девальвацію (знецінювання) долара. У січні 1934 золотий зміст долара знизилося на 41%. Уведення державного страхування депозитів (внесків) сприяло запобіганню банкрутств, підвищувало довіру вкладників.

- відновлення промисловості. У червні 1933— закон про відновлення нац промисловості (НИРА). Для його проведення ств Адміністрація нац відновлення (голова - Хью Джонсон). Закон уключав три розділи. 1 -передбачав міри, що сприяють пожвавленню економіки і висновку її з тяжкої ситуації - упор на «кодекси чесної конкуренції» Асоціація підприємців усю промисловість розділила на 17 груп, кожна з який зобов'язувалася розробити такий кодекс (746 кодексів, що охопили 99% амер індустрії і торгівлі) 2,3 - визначали форми оподатковування і фонд суспільних робіт із указівкою порядку використання засобів цього фонду. Для надання допомоги безробітним Конгрес створив Адміністрацію суспільних робіт, трудові табори для молоді (250 тис). На суспільних роботах до січня 1934 було зайнято 5 млн. чол.Спочатку закон вводився на 2 роки.  Представники великого бізнесу критикували НИРА і бачили в ньому майже «держ соціалізм»; дрібні підприємці вважали, що НИРА послабляє їхньої позиції в конкурентній боротьбі з монополіями. Тому 27 травня 1935 Верховний суд США визнав його неконституційним, хоча регулююча роль держави багато в чому збереглася Закон про регулювання с/г —початку 1933. Ств Адміністрація регулювання с г. Закон передбачав міри підвищення цін на сг продукцію до рівня 1909 - 1914.+ скорочення посівних площ і поголів'я худоби (фермери одержували компенсації і премію)  + заходи по фінансуванню державою фермерської заборгованості(до поч1933. -12 млрд. дол.) +Інфляційні міри. У результаті фермери за 1933-1935 одержали кредити на суму більш 2 млрд. дол., і продаж ферм, що розорилися, з аукціонів припинився.

У результаті широкого руху трудящих уряд Рузвельта на другому етапі здійснення «Н курсу» змушений враховувати інтереси робітників і фермерів. - закон Вагнері - робітники - право на страйки. - закон про соц забезпечення - система пенсій по старості і посібників по безробіттю (з 65 р; виявлялася допомога хворим і інвалідам).