Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру та морфо-функціональні особливості нервових волокон та нервових закінчень, які забезпечують сприйняття подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища, трансформацію їх у нервові імпульси та передачу імпульсів.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Синапс	Спеціалізований контакт двох нейронів, нервового волокна з м’язом (аксо-м’язовий синапс), секреторною або рецепторною клітиною. Забезпечує односторонню передачу нервового імпульса
2. Нейролема	Оболонка нервових волокон, утворена цитоплазматичними частинами і ядрами нейролемоцитів (шванівських клітин). У складі мієлінових нервових волокон нейролема розташована зовні від шару мієліну. У складі безмієлінових нервових волокон нейролема безпосередньо прилягає до осьового циліндра
3. Мезаксон	Дуплікатора плазмолеми нейролемоцита (шванівської клітини), що виникає внаслідок обволікання ним осьового циліндра нейрона (дендрита або аксона нервової клітини)
4. Мієлін	Ліпопротеїновий комплекс, з якого побудована мієлінова оболонка нервового волокна. Формується з плазмолем нейролемоцитів. При обробці осмієвою кислотою забарвлюється в темно-коричневий колір
5. Насічки мієліну (Шмідта-Лантермана)	Тонкі світлі проміжки в мієліновій оболонці нервового волокна, що під гострим кутом відходять від осьового циліндра. Виявляються під світловим мікроскопом в препаратах, фіксованих чотирьохокисом осмію. Утворюються в місцях, де завитки мезаксона розсунуті залишками цитоплазми нейролемоцита
6.Нервова трубка	Ембріональний зачаток нервової системи. Виникає з потовщення ектодерми в дорзальній частині зародка в результаті процесу нейруляції. У людини відокремлюється від шкірної ектодерми на четвертому тижні ембріогенезу
7. Нервовий гребінь	Парне скупчення нейробластів на спинній стороні зародка, розміщене по обидва боки від нервової трубки – між останньою і шкірною ектодермою. Є джерелом розвитку черепномозкових та автономних нервових гангліїв, пігментних клітин, мозкової речовини надниркових залоз, тощо

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Загальний план будови нервового волокна.

2. Класифікація нервових волокон.

3. Будова безмієлінового нервового волокна. Невові волокна кабельного типу.

4. Будова мієлінового нервового волокна. Особливості його будови в ПНС та ЦНС.

5. Нервові закінчення. Визначення, класифікація.

6. Будова та функціональне значення ефекторних нервових закінчень.

7. Будова та функціональне значення рецепторних нервових закінчень.

8. Будова та функціональне значення міжнейронних контактів (синапсів).

9. Дегенерація та регенерація пошкоджених нервових волокон.

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) ізольовані нервові волокна сідничного нерва жаби, забарвлення чотирьохокисом осмію. Об.40, ок.7;

б) рухове нервове закінчення у скелетному м’язі; імпрегнація азотнокислим сріблом. Об.40, ок.7;

в) інкапсульоване нервове закінчення в підшлунковій залозі (пластинчасте тільце Фатер-Пачіні), забарвлення гематоксиліном і еозином. Об.40, ок.7.

2. Проводиться вивчення:

- електронних мікрофотографій:

  Рис.192  (Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М. Медицина, 1970)

3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

 

Зміст   теми:

НЕРВОВІ ВОЛОКНА - це відростки нервових клітин оточені оболонками. Волокна складаються з осьового циліндра (відростка нервової клітини) і оболонки утвореної олігодендроцитами. У периферичній нервовій системі оболонки волокон утворені різновидом олігодендроцитів – нейролемоцитами (клітинами Шванна).

2 види нервових волокон:

1)мієлінові;

2)безмієлінові

Мієлінові нервові волокна складаються з осьового циліндра, мієлінової оболонки, нейролеми і базальної мембрани. Осьовий циліндр – це відросток нервової клітини (частіше аксон). Він покритий аксолемою, яка проводить нервові імпульси. Мієлінова оболонка містить ліпіди й забарвлюється в чорний колір.

Утворення мієлінового волокна починається з занурення осьового циліндра в нейролемоцит і утворення подвійної складки плазмолеми (мезаксона). Потім нейролемоцит обертається навколо осьового циліндра, а мезаксон утворить численні нашарування. У місцях, де один нейролемоцит контактує з іншим утворюються світлі проміжки – перетяжки Ранвьє      (вузли нервового волокна). Ділянка нервового волокна між двома перетяжками називається міжвузловим сегментом. У мієліні периферичних волокон знаходяться невеликі світлі смужки – мієлінові насічки (це ділянки цитоплазми нейролемоцита між нашаруваннями мезаксона).Цитоплазма нейролемоцита і його ядро знаходяться на периферії волокна й утворюють нейролему.

Безмієлінові нервові волокна складаються з осьового циліндра, нейролеми, базальної мембрани. Іноді в один нейролемоцит занурюється кілька осьових циліндрів. Такі волокна називаються волокнами кабельного типу. Безмієлінові нервові волокна знаходяться у вегетативній нервовій системі. Вони проводять імпульси повільніше, ніж мієлінові.

НЕРВОВІ ЗАКІНЧЕННЯ

Три види нервових закінчень: рецептори, ефектори і міжнейронні синапси.

Рецептори - це чутливі нервові закінчення які сприймають подразнення із зовнішнього середовища (екстерорецептори), або із внутрішнього середовища (інтерорецептори). У залежності від подразника, на який реагують рецептори розрізняють:

-терморецептори (сприймають зміни температури);

-барорецептори (сприймають зміни тиску);

-механорецептори (реагують на механічні подразники);

-хеморецептори (реагують на хімічні подразники).

У залежності від будови розрізняють

Вільні нервові закінчення складаються тільки з кінцевих розгалужень дендрита.

Невільні інкапсульовані нервові закінчення складаються з розгалужень дендрита, клітин нейроглії, сполучнотканинної капсули.

Невільні некапсульовані складаються з розгалужень дендрита і клітин нейроглії.

Ефектори (рухові і секреторні нервові закінчення)

Рухові нервові закінчення в скелетних м'язах утворені закінченнями аксонів і плазмолемою м'язового волокна. У цій ділянці аксон утрачає мієлінову оболонку і розгалужується. Плазмолема утворює заглиблення, в яке занурюється аксон – утворюється нервово-м'язовий синапс. Медіатор-ацетилхолін.

Міжнейронні синапси складаються з 3-х частин: пресинаптичної, постсинаптичної і синаптичної щілини. Пресинаптична частина утворена закінченням аксона нервової клітини, яка передає імпульс. Тут знаходяться синаптичні пухирці, у яких знаходиться медіатор. Постсинаптична мембрана містить рецептори до медіатора. Між пресинаптичною і постсинаптичною мембранами знаходиться синаптична щілина. Під час проходження нервового імпульсу медіатор попадає в синаптичну щілину і реагує з рецепторами.

Матеріали для самоконтролю:

1. На гістологічному препараті нервової тканини виявляють рецептори, які складаються з осьового циліндру і клітин нейроглії. Як називаються ці рецептори?

A. Диски Меркеля

B. Вільні

C. Дотикові меніски

D. Капсульовані

E. Невільні

 

2. При вивченні гістологічного препарату студент побачив світло забарвлений осьовий циліндр і темну оболонку. Препарат забарвлений осмієвою кислотою. Який тип нервового волокна представляє препарат?

 

A. Мієлінове нервове волокно

B. Нервове волокно кабельного типу

C. Аферентне нервове волокно

D. Безмієлінове нервове волокно

E. Еферентне нервове волокно

 

3. На гістологічному препараті, імпрегнованому нітратом срібла, виявляється еферентне нервове закінчення у скелетному м’язі. Що утворює це закінчення?

 

A. Терміналі аксона клітин вегетативних ядер

B. Терміналі дендрита мотонейронів рухових ядер

C. Терміналі аксона мотонейронів рухових ядер

D. Терміналі аксона клітини чутливого вузла

E. Терміналі дендрита клітини чутливого вузла

 

 

4. На поздовжньому розрізі мієлінового нервового волокна, обробленого осмієвою кислотою, у темній мієліновій оболонці на певній відстані одна від одної видно вузькі світлі лінії. Як вони називаються?

 

A. Лінії Лангмана

B. Лінії Шредера

C. Лінії Ретсіуса

D. Насічки Шмідта-Лантермана

E. Волокна Ебнера

 

5. В пресинаптичному полюсі моторної бляшки (нервово-м’язове закінчення) при ультрамікроскопічному дослідженні виявляються округлі, електронно світлі мембранні пухирці, багато мітохондрій, елементи цитоскелету. Що містять пухирці?

 

A. Гама-аміномасляну кислоту

B. Норадреналін

C. Ацетилхолін

D. Серотонін

E. Пептиди

 

6. Відомо, що швидкість передачі нервового імпульсу безмієліновим нервовим волокном значно нижча, ніж мієліновим. Чим це пояснюється?

 

A. Наявністю нейролеми

B. Наявністю базальної мембрани

C. Відсутністю вузлових перетяжок Ранвьє

D. Наявністю аксолеми

E. Відсутністю мієлінової оболонки

 

7. Відомо, що швидкість передачі нервового імпульсу по мієліновим та без мієліновим нервовим волокнам різна. З якою швидкістю передається нервовий імпульс по мієліновому нервовому волокну?

 

A. 5 – 10 м/с

B. 5 – 120 м/с

C. 50 – 150 м/с

D. 1 – 2 м/с

E. 20 – 30 м/с

 

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б.  Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. - М.:  ГЭОТАР, 1997. - 960 с.

3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. - М.: Медицина, 1996.- 544 с.

4. Хэм А., Кормак М., Гистология.-М.: Мир,1982. -Т.3.

Відповіді  до тестів: 1 – Е; 2 –А; 3-С; 4-Д; 5 –С; 6 –Е; 7-В.