Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру різних видів м’язових тканин та елементарні особливості їх будови.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Міосателітоцити	Одноядерні малодиференційовані клітини, що лежать біля поверхні поперечно-посмугованого м’язового волокна, між його плазмолемою і прилеглою базальною мембраною
2. Міосимпласт	Неклітинна структура, що утворюється в результаті злиття багатьох клітин-міобластів. Разом з міосателітоцитами утворює м’язове волокно - структурно-функціональну одиницю скелетної м’язової тканини
3. Сарколема	Оболонка поперечно-посмугованого м’язового волокна, яка складається з плазмолеми міосимпласта (внутрішнього шару) та базальної мембрани (зовнішнього шару)
4. Міофібрили	Спеціальні органели поперечно-посмугованої м’язової тканини. Мають властивість змінювати свою довжину, чим зумовлюють скоротливість м’язів. Побудовані з білків актину, міозину, тропоміозину, тропініну та альфа-актиніну
5. Міофіламенти міозинові (товсті)	Субмікроскопічні ниткоподібні структури, побудовані з білка міозину. Їхній діаметр15 нм, довжина - 1,5 мкм. Розташовані в ділянці диска А, мають обидва вільні кінці
6. Міофіламенти актинові (тонкі)	Субмікроскопічні ниткоподібні структури, побудовані з білків актину, тропоміозину та тропоніну. Їхній діаметр 5 нм, довжина - 1 мкм. Розташовані в ділянці диска І. Одним кінцем фіксовані до телофрагми, а другий кінець заходить в диск А між міозиновими міофіламентами

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

 

1. Загальна морфо функціональна характеристика м’язових тканин.

2. Морфо функціональна характеристика класифікація м’язових тканин.

3. Генетична класифікація м’язових тканин.

4. Гладка м’язова тканина, гістогенез та особливості її структурної організації скоротливого апарату.

1. Ультрамікроскопічна будова гладкої м’язової тканини, особливості організації скоротливого апарату.
2. Взаємозв’язки гладких міоцитів між собою.
3. Функціональна характеристика гладкої м’язової тканини
4. Здатність до регенерації гладкої м’язової тканини.
5. Поперечно-посмугована скелетна тканина, особливості гістогенезу.
6. Особливості структурної організації (поняття про м’язове волокно як симпластоклітинну структуру).
7. Ультраструктурні особливості будови м’язового волокна: сарколема, ядро, саркоплазма, органели, саркоплазматична сітка, міофібрили, актинові та міозинові міофіламенти, Т-система, тріади.
8. Саркомер як структурно-функціональна одиниця міофібрили.
9. Механізм скорочення м’язового волокна.
10. Типи м’язових волокон (червоні та білі).
11. Функціональні особливості поперечно-посмугованої скелетної м’язової тканини.
12. Будова м’язу як органу.
13. Можливості і механізми регенерації поперечно-посмугованих скелетних м’язів.
14. Поперечно-посмугована серцева м’язова тканина, її гістогенез.
15. Особливості будови серцевого м’язу.
16. Скоротливі кардіоміоцити, мікроскопічна та субмікроскопічна будова.
17. Вставні диски, їхня субмікроскопічна будова.
18. Регенеративні можливості серцевої м’язової тканини.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) непосмугована (гладка) м’язова тканина сечового міхура; забарвлення гематоксиліном та еозином. Об.40, ок.7;

б) поперечно-посмугована скелетна м’язова тканина; забарвлення залізним гематоксиліном. Об.40, ок.7;

в) поперечно-посмугована серцева м’язова тканина; забарвлення залізним гематоксиліном. Об.40, ок.7;

2. Проводиться вивчення:

- електронних мікрофотографій:

Рис. 149, 154-158, 160 (Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.)

3. Зробити відповідні позначення на схемах у альбомі.

 

Зміст   теми:

М'язові тканини

Основна функція м'язових тканин - скорочення.

Класифікація

1.Генетична класифікація (за походженн ям)

А) соматич ний тип розвивається з міотомів дорзальної мезодерми – це скелетні м'язи.

Б) целом іч ний тип розвивається з вентральної мезодерми – це серцева м'язова тканина.

В) н евральний тип розвивається з нервової трубки –це м'язи райдужки.

Г) еп ідермальний тип розвивається з ектодерми –це міоепітеліальні клітини залоз.

Д)вісцеральний тип розвивається з мезенхіми – це гладка м'язова тканина внутрішніх органів і судин.

                        

М’язові тканини

 

           

 

	Гладкі		Посмуговані

Види

 

 

Джерело

розвитку

 

 

Структурні

елементи

 

 

Функція

 

 

 

2.Морфо -функц іональна  класифікація

а) гладка м'язова тканина

б) поперечно-посмугована м'язова тканина:

-скелетна;

-серцева.                          

       Гладка м'язова тканина знаходиться в стінках трубчасто-порожнистих внутрішніх органів (шлунок, кишечник, сечовий міхур, бронхи і т.п.). Розвивається вона з мезенхіми. Гладка м'язова тканина складається з клітин – гладких міоцитів. Це клітини веретеноподібної форми. Ядра розташовані в центрі, мають паличкоподібну форму. Клітини мають мітохондрії, що розташовуються поблизу ядра (для скорочення необхідна енергія). Містять тонкі актинові міофіламенти і товсті міозинові. Зміна положення міофіламентів приводить до скорочення клітин.

    Скорочення гладкої м'язової тканини повільне, ритмічне, тривале, не залежить від нашої свідомості (мимовільне).

 

 Скелетна м'язова тканина розвивається з міотомів дорзальної мезодерми. Структурно-функціональна одиниця - м'язове волокно, що складається з міосимпласта і міосателітоцитів. Волокно оточене оболонкою - сарколемою. Сарколема складається з базальної мембрани і плазмолеми. Між базальною мембраною і плазмолемою знаходяться клітини міосателітоцити. Вони забезпечують ріст і регенерацію м'язового волокна.

Міосимпласт – це неклітинна структура, що утворюється в результаті злиття великої кількості клітин (міобластів), складається з цитоплазми і великої кількості ядер. Цитоплазма м'язового волокна називається саркоплазмою. Ядра розташовані поблизу плазмолеми. Цитоплазма містить органели спеціального призначення (міофібрили), органели загального призначення (мітохондрії, ендоплазматична сітка, лізосоми й ін.) і включення. Гладка ендоплазматична сітка в скелетній м'язовій тканині називається саркоплазматичною сіткою, вона накопичує іони кальцію, необхідні для скорочення м'язової тканини.

Міофібрили розташовані уздовж м'язового волокна. Міофібрили виконують основну функцію м'язових волокон - скорочення. Вони мають поперечну посмугованість (чергування темних і світлих смуг). Темні смуги називаються анізотропними (А-диски), світлі - ізотропними (І-диски). У центрі кожної І-смуги знаходиться тонка темна лінія; вона називається телофрагмою або Z-лінією. У центрі А-диска знаходиться більш світла Н-зона. Структурна одиниця міофібрили - саркомер. Саркомер – це ділянка міофібрили, що знаходиться між двома Z-лініями.

Міофібрили складаються з тонких актинових філаментів і товстих міозинових. Актинові філаменти прикріплюються до Z-мембрани і частково розташовуються між міозиновими. Диск-І утворений тільки тонкими (актиновими) філаментами. Диск-А складається з товстих міозинових філаментів, між якими частково розташовані тонкі актинові філаменти. Центральна частина диска А більш світла, не містить актинових філаментів і називається Н-зоною.

Від плазмолеми м'язового волокна усередину волокна йдуть вузькі канальні - Т-трубочки і розгалужуються усередині м'язового волокна. Функція Т-трубочок –проведення нервового імпульсу всередину м'язового волокна.        

Скорочення скелетного м'язового волокна

Під час проходження нервового імпульсу по Т-трубочках іони кальцію виходять з канальців саркоплазматичної сітки. Це приводить до «відмикання» активних центрів в актинових філаментах і дає можливість приєднання міозинових головок до актину. Розщеплення АТФ дає енергію для згинання молекул міозину в «шарнірних» ділянках, їх приєднання до актинових філаментів і рух останніх між міозиновими філаментами до центру саркомера. В результаті цього ширина Н-зони і довжина саркомера зменшується.

Скорочення скелетних м'язів відбувається швидко, воно нетривале, довільне (залежить від нашої свідомості).

Червоні і білі м'язові волокна

У саркоплазмі м'язового волокна міститься білок - міоглобін. Він здатний приєднувати кисень.

М'язи людини складаються з червоних, білих і проміжних волокон. Червоні м'язові волокна містять багато міоглобіну і мітохондрій, вони нетовсті. Такі волокна скорочуються повільно, але можуть скорочуватися тривалий період. Білі м'язові волокна товщі, містять менше мітохондрій і міоглобіну. Вони скорочуються швидше чим червоні, але швидко втомлюються.

 

Будова м'яза як органа

Окремі м'язові волокна поєднуються в м'язи за допомогою сполучної тканини. Тонкі прошарки сполучної тканини, що знаходяться між м'язовими волокнами називаються ендомізієм. Волокна утворюють пучки, сполучна тканина яка оточує ці пучки називається перимізієм. Сполучна тканина, що оточує м'яз у цілому називається епімізієм.

 

Серцева м'язова тканина - це поперечно-посмугована м'язова тканина, що складається з функціональних м'язових волокон. Ці волокна утворені ланцюжками клітин кардіоміоцитів. Це клітини прямокутної форми мають одне або два ядра, що розташовані в центрі клітини. Клітини мають органели спеціального призначення (міофібрили) і загального призначення (мітохондрії, ендоплазматична сітка та ін.). Кардіомиоцити з'єднуються між собою вставними дисками, що на препараті мають вигляд поперечних смужок. Розрізняють скоротливі, провідні і секреторні кардіоміоцити.

 

Матеріали для самоконтролю:

1. На електронній мікрофотографії міокарду серця розрізняють кардіоміоцити з відростками, з центрально разташованим ядром, розвиненими гранулярною ЕПС, комплексом Гольджі та великою кількістю секреторних гранул. З цими клітинами пов”язана функція:

 

A. Ендокринна

B. Регенераторна

C. Проведення імпульсу

D. Захисна

E. Ескркторна

 

2. В гістологічному препараті, забарвленому гематоксиліном- еозином, виявляється неклітинна структура видовженої форми з великою кількістю овальних ядер, розташованих під плазмолемою. Цитоплазма має поперечну посмугованість. Яка це структура?

 

A. Скелетне м’язове волокно

B. Пучок гладких міозитів

C. Колагенове волокно

D. Мієлінове нервове волокно

E. Функціональне серцеве м’язове волокно

 

3. При гістологічному дослідженні ендокарду (внутрішньої оболонки серця) виявлені веретеновидні клітини з палочкоподібним ядром, розміщеним у центрі. Цитоплазма зафарбовується оксифільно. Якій тканині нвлежать ці клітини?

 

A. Гладкій м”язовій

B. Серцевій м”язовій

C. Епітеліальній

D. Скелетній м”язовій

E. Пухкій волокнистій сполучній

 

4. В  експерименті  на зародку курки зруйновані ділянки вісцеральних листків вентральної мезодерми, які прилягають до ендотеліальних трубок, сформованих в шийному відділі зародка. До порушення розвитку якої структури це приведе?

 

A. Ендокарду

B. Канальців нефрону

C. Міокарду

D. Кровоносних судин

E. Травної трубки

 

5. До складу синусно-передсердного вузла входять дрібні клітини багатокутної форми з невеликою кількістю міофібрил. Саркоплазматична сітка розвинена слабко, Т-система відсутня, багато піноцитозних пухирців та кавеол. Які це клітини?

 

A. Кардіоміоцит пучка Гіса

B. Волокна Пуркіньє

C. Передсердні кардіоміоцити

D. Водії ритму

E. Шлуночкові кардіоміоцити

 

6. Структурно-функціональною одиницею міофібрили є саркомер. Яка структура саркомеру складається з альфа-актиніну, десміну, віментину?

 

A. М-лінія

B. Н-зона

C. Товстий філамент

D. Z-пластинка

E. Тонкий філамент

 

7. На мікропреператі серця розрізняємо великі округлі клітини, які розташовані у вигляді світлих тяжів, мають невелику кільність міофібрил по периферії і включення глікогену. Ядро розташоване ексцентрично. Ці клітини належать до:

 

A. Провідних Пейсмекерних

B. Ендокринних

C. Провідних перехідних

D. Скоротливих.

E. Провідних волокон Пуркиньє

 

8. При травмах скелетних м”язів процес регенерації посмугованої скелетної м”язової тканини відбувається повільно. Які елементи скелетного м”язового волокна приймають участь у його регенерації?

 

A. Міосателітоцити

B. Міобласти

C. Гладкі міоцити

D. Міофібробласти

E. Кардіоміоцити

 

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. - Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б.  Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ - Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. - М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. - М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая гистология. - Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. - М.:  ГЭОТАР, 1997. - 960 с.

3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. - М.: Медицина, 1996.- 544 с.

Відповіді до тестів: 1–А; 2- А; 3- А; 4-С; 5-Д; 6-Д; 7 – Е; 8 –А.

Модуль№1

Тема заняття: Нервова тканина №1

1. Актуальність теми:

Нервова тканина є основним компонентом нервової системи. Вона складається з нейронів (нейроцитів), які мають здатність до генерації і проведення нервових імпульсів, і клітин нейроглії, які виконують ряд допоміжних функцій (опорну, трофічну, захисну і забезпечують діяльність нейронів).

Володіння знаннями морфо-функціональної організації нервової тканини є необхідною умовою вивчення інтегруючої та регулюючої ролі нервової системи. Це є передумовою для розуміння нервово-психічних процесів та патології нервової діяльності.

2. Конкретні цілі:

1. Класифікувати різні типи нейронів. Пояснювати загальні принципи організації нервової тканини.

2. Аналізувати морфо-функціональні характеристики нервової тканини.

3. Інтерпретувати будову різних типів нейронів на мікроскопічному рівні.

4. Робити висновки про морфо-функціональний стан різних типів нейроглії.

5. Ідентифікувати на препаратах різні типи нейронів та нейроглії.