Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Студенти мають знати з курсів біології та анатомії структуру та морфо-функціональні особливості нервової тканини і нервової системи, яка забезпечує сприйняття подразників із зовнішнього та внутрішнього середовища.

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1. Нейрон	Основний структурно-функціональний елемент нервової тканини. Це клітина, яка здатна генерувати, проводити, приймати і передавати іншим клітинам нервові імпульси
2. Перикаріон	Тіло нервової клітини (ядро з прилеглою частиною цитоплазми)
3. Аксон	Відросток нервової клітини, що проводить імпульс від тіла клітини до інших нейронів або робочих органів
4. Дендрит	Розгалужений відросток нервової клітини, що проводить нервовий імпульс до тіла нейрона
5. Хроматоліз	Зменшення кількості або повне зникнення базофільної (хроматофільної) речовини (речовини Ніссля або тигроїду) з цитоплазми нейронів. Спостерігається при порушеннях трофіки або патології останніх
6. Нейроглія	Сукупність клітинних елементів нервової тканини, що відіграють опорну, трофічну, розмежувальну і захисні функції стосовно нейронів. Розрізняють макроглію (епендимоцити, астроцити плазматичні та волокнисті, олігодендроцити) та мікроглію

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

 

1. Ембріональні джерела розвитку нейронів та нейроглiальних клiтин.

2. Морфологічна та функціональна класифікація типів нейронів.

3.Морфо-функцiональнi особливості нейронів

4.Спеціальні органели нейронів, їх локалізація та функції.

5.Аксонний та дендритний транспорт.

6.Класифікація типів нейроглiоцитiв.

7.Морфо-функціональні особливості нейрогліоцитів.

8.Вплив екзо- та ендогенних факторів на морфо-функціональну характеристику нервової тканини.

 

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. За встановленою формою проводиться вивчення та замалювання препаратів:

а) хроматофільна речовина в нейроцитах спинного мозку; забарвлення толуїдиновим синім. Об.40, ок.7;

б) нейрофібрили в нейроцитах спинного мозку; імпрегнація азотнокислим сріблом. Об.40, ок.7;

в) астроцити великих півкуль головного мозку; імпрегнація азотнокислим сріблом. Об.40, ок.7;

2. Проводиться вивчення:

- електронних мікрофотографій:

  Рис.174, 178 (Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строения клеток, тканей и органов. - М. Медицина, 1970.).

3. Виконуються відповідні позначення на схемах у альбомі.

 

Зміст   теми:

.

НЕРВОВА ТКАНИНА

Нервова тканина складається з нейронів і клітин нейроглії.

Функції нейронів:

-сприймають подразнення;

-генерують нервові імпульси;

-передають нервові імпульси.

Будова нейронів

Нейрон має тіло (перикаріон) і відростки (аксон і дендрити)

Аксон-це довгий відросток, що проводить імпульси від тіла клітини, не розгалужується. Нервова клітина має тільки 1 аксон.

Дендрит-це короткий відросток, що проводить імпульси до тіла клітини, він розгалужується. Нервова клітина може мати кілька дендритів.

Класифікація нейронів

1.Морфологічна класифікація

- Уніполярні нейрони -мають 1 відросток;

- Біполярні нейрони – мають 2 відростки; знаходяться в сітківці ока, слуховому ганглії, нюховій ділянці носової порожнини.

- Мультиполярні – мають багато відростків; це більшість нейронів організму людини.

- Псевдоуніполярні –мають 1 відросток, що на деякій відстані від тіла клітини розділяється на 2 (аксон і дендрит), знаходяться в спинномозкових вузлах.

2.Функціональна класифікація  

Аферентні нейрони (чутливі) – сприймають подразнення, утворюють нервовий імпульс.

Асоціативні нейрони (вставні)-передають імпульси від однієї нервової клітини до іншої

Еферентн і нейрони (рухові) – передають імпульси до робочого органа.

 

Перикар іон (тіло нейрона) має 1 ядро, розташоване в центрі.

Містить органели загального і спеціального призначення, а також включення.

Органелли спеціального призначення:

- хроматоф ільна субстанція під світловим мікроскопом має вигляд базофільних зерен. Під електронним мікроскопом – це канальні гранулярної ендоплазматичної сітки. Функція –синтез білка.

-Нейрофібрили –це пучки нейрофіламентів та нейротрубочок. Виявляються при фарбуванні солями срібла. Виконують функцію цитоскелета.

Органели загального призначення: комплекс Гольджі, мітохондрії, рибосоми, ендоплазматична сітка й ін.

 

 

 

 

 

Епендимоцити - це клітини призматичнікубічної форми, що вистилають спинномозковий канал і шлуночки мозку. На апікальній поверхні можуть мати війки.

Функції епендимоцитів: розмежувальна, секреторна (деякі з них синтезують спиномозкову рідину).

Астроцити – це клітини зірчастої форми з безліччю відростків, виконують опорну, захисну,трофічну функцію в ЦНС. Вони беруть участь в утворенні гемато-енцефалічного бар'єра. 

1) Протоплазматичні астроцити розташовані в сірій речовині головного мозку, мають короткі розгалужені відростки.

2) Волокнисті астроцити розташовані в білій речовині головного мозку, мають довгі, прямі, слабко розгалужені відростки.

Олігодендроцити - це дрібні клітини, з короткими, тонкими відростками. Вони оточують тіла і відростки нервових клітин. Функції олігодендроцитів: трофічна, ізолююча, беруть участь у регенерації нервових волокон. Олігодендроцити, що утворюють оболонки нервових волокон в периферійній нервовій системі, називаються шваніськими клітинами або нейролемоцитами.

Мікроглія – це дрібні клітини, мають 2-3 відростки з розгалуженнями. Вони здатні до фагоцитозу. Активуються при різних ушкодженнях нервової системи. Ці клітини мають моноцитарне походження.

 

Матеріали для самоконтролю:

1. Однією з органел нейроплазмі є гранулярна ЕПС. Як вона називалась до того, як її почали вивчати за допомогою електронного мікроскопа?

 

A. Біла субстанція

B. Базофільна субстанція

C. Оксифільна субстанція

D. Чорна субстанція

E. Нейтрофільна субстанція

 

2. На гістологічному препараті виявляються нервові клітини з одним відростком. Як називаються ці клітини?

 

A. Мультиполярні

B. Псевдоуніполярні

C. Біполярні

D. Уніполярні

Е. Відростчасті

 

3. Відомо, що існує аксон ний та дендритний транспорт речовин. Які органели головним чином, забезпечують цей транспорт?

 

A. Агранулярна ЕПС

B. Мікротрубочки та мікрофіламенти

C. Мітохондрії

D. Комплекс Гольджі

E. Гранулярна ЕПС

 

4. На гістологічному препараті виявляється тіло і відростки нейрона. Яка з органел нейроплазми завжди відсутня в аксоні нейроцита?

 

A. Гранулярна ЕПС

B. Мікрофіламенти

C. Мікротрубочки

D. Мітохондрії

Е. Лізосоми

5. Одні з клітин епідермісу шкіри мають нейральне походження, бо розвиваються з клітин нервового гребеня. Які це клітини?

 

A. Епідермальні макрофаги

B. Клітини остистого шару

C. Кератиноцити

D. Меланоцити

E. Базальні епідермоцити

 

6. У 1889 р. гістолог Ніссль описав одну зі структур цитоплазми нейрона. Як він їх назвав?

 

A. Базофільна субстанція

B. Червона субстанція

C. Оксифільна субстанція

D. Чорна субстанція

E. Біла субстанція

 

7. Відомо, що цитоплазма аксонів постійно переміщується від перикаріона до терміналей. Які органели, головним чином, забезпечують цей транспорт?

 

A. Мікротрубочки та мікрофіламенти

B. Гранулярна ЕПС

C. Комплекс Гольджі

D. Мітохондрії

E. Лізосоми

 

8. У хворого на множинний склероз страждає функція проведення нервового імпульсу. Які клітини нейроглії при цьому пошкоджуються?

 

A. Астроцити

B. Мікрогліоцити

C. Епендимоцити

D. Олігодендроцити

Е. Фібробласти

 

1. Відомо, що цитоплазма відростків нейроцитів постійно переміщується. Як називається транспорт від перикаріона до терміналей?

 

A. Ретроградний

B. Антероградний

C. Аксонний

D. Дендритний

 

1. При дегенеративному захворюванні нервової системи пошкоджуються клітини, які мієлінізують аксони у периферійній нервовій системі. Яку з означених нижче назв мають ці клітини?

 

A. Волокнисті астроцити

B. Клітини мікроглії

C. Клітини Шванна

D. Олігодендроцити

Е. Протоплазматичні астроцити

 

Література

Основна:

1. Луцик О.Д., Іванова А.Й., Кабак К.С., Чайковський Ю.Б. Гiстологiя людини. – Київ: Книга плюс, 2003. – 592 с.

2. Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б.  Практикум з гістології, цитології та ембріології. Київ – Івано-Франківськ, 1996.

3. Елисеев В. Г., Афанасьев Ю. И., Котовский Е. Ф. Атлас микроскопического и ультрамикроскопического строение клеток, тканей и органов. – М.: Медицина, 1970.

4. Алмазов И. В., Сутулов Л. С. Атлас по гистологии и эмбриологии. – М.: Медицина, 1978.

5. Гистология, цитология и эмбриология / Под ред. Проф. Ю.И.Афанасьева, проф. Н.А.Юриной.- М.: Медицина, 2002. – 743 с.

Додаткова:

1. Быков В. Л. Цитология и общая істологія. – Санкт-Петербург: Сотис, 1999.

2. Гистология (введение в патологию) / Под ред. Э. Г. Улумбекова, Ю. А. Челышева. – М.:  ГЭОТАР, 1997. – 960 с.

3. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас: Учебное пособие / Под ред. О.О.Волковой, Ю. К. Елецкого. – М.: Медицина, 1996.- 544 с.

4. Хэм А., Кормак М., Гистология.-М.: Мир,1982. –Т.3.

Відповіді до тестів: 1-В; 2–Д; 3-В; 4-А; 5 – Д; 6-А; 7–А; 8–Д; 9-В; 10-С.

Модуль№1

Тема заняття: Нервова тканина №2

1. Актуальність теми:

Нервова тканина є основним компонентом нервової системи, що забезпечує інтеграцію функцій та адаптацію органів та систем організму. Відростки нейронів, вкриті гліальними оболонками, представляють нервові волокна (мієлінові та безмієлінові). Кінцеві апарати нервових волокон утворюють нервові закінчення:

1) міжнейронні контакти (синапси) – забезпечують функціональний зв’язок між нейронами;

2) ефекторні закінчення – передають сигнали з нервової системи на робочі органи (м’язи, залози);

3) рецепторні закінчення сприймають подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища.

Володіння знаннями морфо-функціональної організації нервової тканини є необхідною умовою вивчення інтегруючої та регулюючої ролі нервової системи. Це є передумовою для розуміння нервово-психічних процесів та патології нервової системи.

2. Конкретні цілі:

1.Класифікувати різні типи нервових волокон та нервових закінчень.

2.Аналізувати різні типи рефлекторних дуг.

3. Інтерпретувати процеси дегенерації та регенерації пошкоджених нервових волокон.

4. Ідентифікувати на препаратах різні типи нервових волокон.