Загальні відомості про родовища

ВСТУП

Маркшейдерська служба охоплює дуже широкий спектр робіт. Мета даного дипломного проекту розкрити сутність питання: «Аналіз і вибір маркшейдерського забезпечення екскаваторних робіт кар'эра «Глеюватка» ВАТ “ЦГЗК»».

Одним із найважливіших ланок комплексу керування гірничодобувним підприємством протягом усього терміну його експлуатації є маркшейдерська служба. Відповідно до організаційної структури гірничого підприємства маркшейдерська служба повинна забезпечувати технічно правильне та безпечне ведення гірничих робіт.

Маркшейдерське забезпечення є дуже важливою частиною процесу видобутку корисних копалин на всіх етапах роботи підприємства. Хоча маркшейдерська служба лише опосередковано бере участь у процессі видобутку, роботи що вона виконує суттєво впливають на розвиток підприємства, без її участі не можливо дізнатися у якому напрямі вести видобувні чи розкривні роботи, а також не можливо підрахувати запаси родовища, кількість руди, що видобута за деякий період, та підрахувати скільки руди ще залишилось. Через це не можливо підрахувати і економічну єфективність підприємства.

 Реалізація планів зростання об'ємів гірських робіт можлива тільки при оснащенні кар'єрів могутнішим високо ефективним гірничотранспортним устаткуванням. Економічна криза примушує підприємства скоротити витрати по всіх переділах виробництва, у тому числі і по гірському - за рахунок підвищення продуктивності екскаваторно-автомобільного комплексу. Проте значний (до 60-80 %) знос існуючого екскаваторного парку більшості підприємств і мала місткість ковша вітчизняних екскаваторів, не відповідна великій вантажопідйомності самоскидів, що поступають в кар'єри, перешкоджають розвитку гірських підприємств.

                                                                                                                  

ПАТ «ЦГЗК» – одне з найбільших підприємств по видобутку залізистих кварцитів відкритим способом, їх збагаченню, виробництву концентрату й офлюсованих окатишів, а також будівельних матеріалів (піску, щебеню, легкого заповнювача бетону зі сланцевих розкривних порід). До складу комбінату входять: чотири кар'єри, один із них у даний час законсервований; управління залізничного транспорту; два цехи технологічного автотранспорту; дробильно-збагачувальний комплекс; фабрика окомковання; допоміжні виробництва, що забезпечують роботу основних цехів.

Споживачами продукції комбінату є вітчизняні і закордонні металургійні комбінати. В Україні окатиші й концентрат вироблений ЦГЗК поставляється на металургійний завод ім. Петровського (м. Дніпропетровськ), Єнакіївський металургійний завод (Донецька область), Донецький металургійний завод, Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського, Криворізький гірничо-металургійний комбінат. Концентрат експортується в Польщу, Чехію, Словаччину, Кіпр. Базовий вміст заліза в концентраті 65-66%.

В даній диплломній роботі буде розкрито питання маркшейдерського забезпечення екскаваторних робіт кар'эру «Глеюватка» ПАТ “ЦГЗК». Щоб вирішиту цю задачу буде розглянуто: сучасний стан гірничих робіт,геодезію кар'єру, маркшейдерське забезпечення та які екскаватори використовуються на підприємстві. Також дипломний проект включає економіку підприємств, охорону праці та екологічну частину.

 

I ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Геологічна будова родовища

Родовище Велика Глеюватка Центрального ГЗК, приурочене до західного крила Саксаганської антикліналі, представлено чередуваннями сланцевих і залізистих горизонтів субмередійного простягання. Падіння порід у цілому західне під кутом 50º-65º. На родовищі розвинуті поперечні й діагональні тектонічні порушення, інтенсивно виявлені в його південній частині. Найбільш продуктивною є середня залізорудна свита в складі чотирьох сланцевих і чотирьох залізистих горизонтів, що мають потужність 25-290 м.

В геологічній будові родовища беруть участь породи Саксаганської (sx),

Гданцівському (gd) і Глеюватського (gl) свит Криворізького метаморфічного комплексу та перекривають його з поверхні осадові відкладення кайнозою. Залізорудна товща родовища представлена ритмічним чергуванням першого (sx^1f), другого (sx^2f), четвертого (sx^4f) і п'ятого (sx^5f) залізистих пластів і розділяють їх другим (sx^2s) і третім-четвертим (sx^2-4s) і п'ятим (sx^5s) сланцевими пластами.У висячому боці залізорудної товщі розташовуються сланці, метапесчанники, конгломерати, кварц-карбонатні породи Гданцівської і Глеюватської свит.Комплекс теоретичних і четвертинних осадових відкладень представлений пісками, глинами і суглинками, сумарна потужність яких не перевищує 25 - 35 м.

У породах метаморфічного комплексу родовища широко розвинені майданна і лінійна кори вивітрювання, зони тектонічних порушень. У межах вивітрювання неокислені силікат-карбонат-магнетитові кварцити перетворені на мартитові, лимоніт-мартитові та інші окислені різниці. Під впливом процесів вивітрювання всі гірничі породи родовища суттєво змінили мінеральний склад і фізико-механічні характеристики. Глибина поширення лінійної кори вивітрювання досягає більше 700 м. Розміри та умови залягання рудоносних пластів родовища наведені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Розміри та умови залягання рудоносних пластів родовища

Найменування показників	Од. змін.	Стратиграфічний індекс рудоносного пласта
		sx^1f	sx^2f	sx^4f	sx^5f
Форма рудного тіла		пластообразних	пластообразних	пластообразних	пластообразних
1	2	3	4	5	6
Глибина залягання рудного тіла від поверхні	м	25 – 30	25 – 30	30 – 35	30 – 35
Довжина рудного тіла	м	5000	5000	4500	3500
Потужність рудного тіла	м
Напрямок і кут падіння рудного тіла, градус	градус	ЮЗ 55 – 70	ЮЗ 55 – 70	ЮЗ 55 – 70	ЮЗ 55 – 65

 

Вміщуючими породами для рудних тіл залізистих кварцитів є кварц-хлорит-серіцітовие сланці і безрудні кварцити. Масові частки заліза у вміщуючих породах наведені в таблиці 1.2

 

Таблица 1.2 Вміст заліза в породах.

Стратиграфічний індекс пласта	Висячий блок		Лежачий блок
	Масова частка заліза
	загальна	магнетит	загальна	магнетит
1	2	3	4	5
sx^1f	21,99	5,1	22,9	5,1
sx^2f	20,1	1,6	23,12	4,3
sx^4f	21,9	1,5	21,1	2,2
sx^5f	16,2	1,3	19,7	1,5

Родовище Велика Глеюватка Центрального ГЗКа, присвячене до західного крила Саксаганської антикліналі, представлено чергуваннями сланцевих і залізистих горизонтів субмередійного простягання. Падіння порід у цілому західне під кутом 50º-65º. На родовищі розвиті поперечні й діагональні тектонічні порушення, інтенсивно виявлені в його південній частині. Найбільш продуктивної є середня залізорудна свита в складі чотирьох сланцевих і чотирьох залізистих горизонтів, що мають потужність 25-290 м.

Неокислені кварцити продуктивної товщі (I, II, IV залізистих горизонтів) представлені хлорит-магнетитовими, гематит-магнетитовими, хлорит-магнетит-карбонатовими різновидами міцністю 12-18 і об'ємною вагою 3,2-3,4 т/м³.

Перший і другий залізистий горизонт, що тяжіють до лежачого боку продуктивної товщі, поширені в межах усього родовища.

Четвертий залізистий горизонт середньої потужності 130 м просліджується на відстань близько 5 км, виклинюючись в північній  частині родовища. Залізисті кварцити характеризуються тонкопластовою текстурою. Рудні мінерали представлені магнетитом, гематитом і залізистими карбонатами, нерудним кварцом, хлоритом, карбонатами, амфіболітами, слюдою. Середня потужність площової зони окислення порід складає 20-30 м.

Таблиця 1.3 Гірничотехнічна характеристика залізних руд і порожніх порід

Найменування порід	Категорія по буримості.	Коеф. міцності	Об'ємна вага, т./м^3	Категорія по вибуховості.
1	2	3	4	5
Талькові сланці	IX-XI	4-10	2.2	II
Кварцево-слюдисті сланці	XI-XII	8-12	2.7	IV
Вуглеграфітові сланці, вохристо-глинисті сланці	XI	6-8	2.3 2.5	I III.
Малорудні карбонатно-магнетuтові кварцити	XII-ХIII	10-12	3.0	III
Хлоpидо-магнетитові кварцити	XIV	12-14	3.3	IV
Малорудні краско-мартитові кварцити	ХIII-ХІ	12-16	2.7	V
Магнетито-гематитові джеспіліти	XVI-XVIII	16-20	3.2- 3.3	V
Гетито-гематитові кварцити з кристалами мартиту	XIV	12-16	3.3	V
Малорудні магнетито-силікатні кварцити	XIV-XV	12-16	3.0	V
Мартитові, краско-мартитові кварцити хлоридо-карбонатно- магнетитові кварцити	XIV-XV	14-18	3.2-3.4	V

У південній частині родовища спостерігаються зони окислення лінійного типу, які відносяться до розривних порушень, глибина їхнього поширення коливається від 50-100 м до 400-500 м.

У лежачому боці продуктивної товщі залягають інтенсивно дислоковані

талькові й кварцит-карбонат-хлорит-біотитові сланці з прошарками безрудних кварцитів. Потужність останніх коливається від 10 до 45 м.

У висячому боці залягають породи п'ятого сланцевого й п'ятого залізистих горизонтів. П'ятий сланцевий горизонт представлений гетит-гематитовими (фарбовими) і безрудними кварцитами з прошарками гетит-гематитових сланців. Потужність горизонту 10-25 м.

П'ятий залізистий горизонт представлений повністю окисленими породами – гетит-мартитовими й мартитовими джеспілітами, горизонтальна потужність його досягає 70-90 м. У товщі п'ятого й четвертого залізистих горизонтів зустрічаються багаті залізні руди.

Кайнозойські відкладення представлені суглинками, глинами жовтими, червоно-бурими, рідше - пісками у вигляді лінз і сірих глин. У процесі розвідки і розкриття родовища в кайнозойських відкладеннях підземні води не були виявлені.

Обводнювання кар'єру спостерігається тільки на локальних ділянках за рахунок підземних вод кайнозою й атмосферних опадів. Кристалічні породи родовища майже цілком здреновані шахтами рудника ім. Комінтерну, розташованими уздовж східної границі родовища.

Підземні води, присвячені до сланців і метапесчанників за умовами поширення і циркуляції відносяться до трещино-прошарового типу. При природному режимі вони мають напір. Під дренувальним впливом гірничих виробок вони здобувають безнапірний характер. Водоносність сланців і метапесчанників незначна і відрізняється нерівномірністю. Карбонатні породи, що входять до складу верхньої світи, поширюються за межами західного контуру кар'єру №1. Залягають ці породи у виді одного потужного основного шару і декількох малопотужних рівнобіжних шарів. Карбонатні породи є сильно тріщинуватими, вилуженими і закарстованними. Тріщинуваті і закарстовані карбонатні породи є колектором підземних вод. За умовами циркуляції, поширення і гідравлічних особливостей підземні води, присвячені до карбонатних порід, відносяться до напірного, тріщіно- прошарового та тріщіно-карстового типу.

Складна гідрогеологічна характеристика карбонатних порід за умови природного режиму викликала б ускладнення при освоєнні родовища. Однак, проведені роботи з осушення цих порід, з метою захисту від раптових поривів від підземних виробок карбонатних порід, коли останні будуть втягувати в зону обвалення, одночасно забезпечують безпеку ведення видобувних робіт у кар'єрі. Крім того, запропонована розробка карбонатних порід відкритим способом ще більш забезпечує надійність робіт у кар'єрі.

Водоносність порід середньої свити (залізистих і сланцевих горизонтів) тісно зв'язана з їхньою тріщинуватістю і петрографічним складом. Циркулюючи по тріщинах, порах, тектонічних порушеннях, підземні води утворюють єдину гідравлічну зв'язану систему. Про це свідчить факт зниження рівня води в результаті дренувального впливу підземних гірничих виробок, шахт суміжних рудників.

У цілому, відпрацювання залізистих кварцитів на родовищі проводиться в сприятливих умовах.

Тектонічна порушеність

В  межах кар’єрного поля розташовані Саксаганська синклиналь Саксаганська антиклиналь, погіршені  Саксаганським  надвигом, який проходить  майже паралельно простяганню копалин. Він приєднаний до шару  тальків і представлений полосою  роздроблених порід  міцністю 1-8 метрів.

 Крім того, поле кар’єру перехрещується західною зоною Сакса –ганського надвигу, діагональним здвигом і рядом поперечних порушень. Західна зона Саксаганського надвигу проходить по межі між середньою і верхньою світами.

Діагональний здвиг відходить від Саксаганського надвигу на території  шахти  «Большевик»  і за межами кар’єру з’єднується з східним надвигом. Кут падіння тут 55 – 70⁰.

Всі малі поперечні розломи, зустрічаються на кар’єрі, є вертикальним.

Породи розбиті системою тріщин на структурні блоки. Згідно з дослідженнями в полі кар’єру виділяють наступні системи тріщин.(див. таблиці №1.5).

 Найбільш вираженим у всіх породах система поперечних тріщин. зворотнього падіння і діагональна система зустрічаються в основному в роговиках і джеспілітами.

 

 

Таблиця 1.5 Характеристика тріщин порід поля кар’єру №1 ВАТ  «ЦГЗК»

№п/п	Система тріщин	Відстань між тріщи нами,м	Кут падіння, 0	Азимут простя гання тріщин, 0
1	2	3	4	5
1	Поперечна	0,1 - 0,8	73	321
2	Зворотнього падіння	0,1 – 0,6	51	30
3	Діагональна	0,05 – 0,7	65	130
4	Поперечна	0,1 – 0,5	83	143

II ГІРНИЧНА ЧАСТИНА

Розкриття родовища

Розкриті родовища в контурах кар’єру №1 до відмітки + 65 метр здійсненні західною і південною траншеями зовнішнього закладання з похилом  30 %₀, та допоміжними  автоз’їздом з похилом  60–30%₀ горизонтів, які нижче горизонту + 65 метрів. Схема розташування автодоріг  і  залізничних  колій  при  розкритті кар’єру №1. Схема розташування автодоріг і залізничних колій при розкритті кар’єру №1 ПАТ  «ЦГЗКа»

 Крім  побудованих траншей  робочих горизонти кар’єру у процесі експлуатації, по мірі потрібності, додатково розкривають допоміжними і тимчасовими автомобільними та залізничними дорогами. Найбільший похил автомобільних траншей 8 %₀, залізничних траншей – 30 %₀. Відповідно з затвердженим  проектом  розширення 1 ПАТ  «ЦГЗКа»

(рис 2.1.) комбінату в кар’єрі №1 для видачі скелевої гірничої маси з глибини нижче 220 метрів було передбачене застосування циклічно – поточної технології. Для цього в західному борті кар’єру був побудований і введений в експлуатацію у грудні 1984 році перший  комплекс ЦПТ, який складається із похилого стовбуру, конвеєрної штольні та концентрального горизонту (-134 метр).

Рис. 2.1- Схема розташування автодоріг  і  залізничних  колій

Виймально-навантажні роботи

У 2017 році планується добути сирої руди 9680 т.т, (2960т.м³), середньомісячний обсяг видобутку 806 т,т,(246 т.м³).

Для отримання обсязі руди будуть використані наступні екскаватори

- ЕКГ 8І № 91 -продуктивність 100 т.м³/місяць;

- ЕКГ 10 №93 - продуктивність 100 т.м³ /місяць;

- ЕКГ 18 № 97 - продуктивність 115 т.м³/місяць.

Попутного розкриву витягується в об'ємі 60 тис.м³/місяць.

Необхідність утримувати 3 од, екскаваторів на руді викликана різницею між бортовим і максимальним вмістом заліза магнетитового що видобувається в руді Ті.= 10% + 30% з яких складається середньозважене якість Fe- 20,3 %.

Сумарний місячний обсяг продуктивності екскаваторів:

V = 100 т.м³/міс., +100 тм³/міс, +116 т.м³/місяць+315 т.м³/місяць = 1030 т.м³/місяць., 315 т.м³/мес.,315 т.м^.3. > 306 т,м³/міс, (лрогр, 246 т,м³/міс. руда + 60 т.м³/міс, попутних розкрив). Продуктивність даних екскаваторів дозволяє виконати заплановані обсяги.

Розкривні породи добуті в 2017 році складуть 1940 т.м^З/рік. Середньомісячний обсяг розкривних порід -161 т.м³/міс,

В процесі розкривних робіт, будуть задіяні такі екскаватори;

- ЕКГ 10 N° 56 - продуктивність 115 т.м³;

- фронтальний навантажувач CAT-992G N74 продуктивність 125 т.м3/міс, середньомісячний план в 2017 році - 46 т,м³/міс.

Сумарний обсяг можливої місячної продуктивності становить.

V=115 т.м³/міс. +46 т.м³/міс.=161 т.м³/міс, (програма). Продуктивність даних екскаваторів дозволяє виконати заплановані обсяги.

Усього в кар'єрі №2-біс планується утримати 5 одиниць виймально-навантажувальної техніки, у тому числі 1 фронтальний навантажувач.

Перевантажувальні майданчики ЦПТ кар'єра №2-біс:

Рудні:

- ЕКГ-ВИ №57 - продуктивність 85 т.м^З/міс., середньомісячний план 2017 році - 48 т.м³/міс,

- ЕКГ-6А №89 - продуктивність 80 т.м^З/міс, середньомісячний план 2017 році - 48 т.м*/міс.

Руда Сигма:

- Фронтальний навантажувач САТ-9920С №71- продуктивність 125 т.м³/міс., середньомісячний план в 2017 році - 38 т.м³/міс.,

- Фронтальний навантажувач CAT-9920С №74 - продуктивність 125 т.м³/міс, середньомісячний план в 2017 році - 26 т.м /міс.

Перевантажувальні майданчики в кар'єрі:

- Скельні: ЕКГ-8І №14 - продуктивність 85 т.м³/міс., середньомісячний план в 2017 році - 52 т.м³/міс.

Кар'єрні виймальних машин за принципом дії поділяються на обладнання циклічного та безперервної дії, а за функціональною ознакою - на виїмкових-навантажувальні й виїмкових-транспортні машини.

До виїмкових-вантажним машинам відносяться всі екскаватори, а до виїмкових-транспортуючих - скрепери і бульдозери. До устаткування циклічного дії відносяться одноківшові екскаватори (лопати, Драглайн) і виїмкових-транспортують машини, а до встаткування безперервної дії - багатоковшеві екскаватори (роторні, ланцюгові).

Сутність відкритої розробки полягає, перш за все у переміщенні розкривних порід і корисної копалини з забоїв до пунктів їх складування або прийом.

Розрізняють кар'єрний, цехової і зовнішній транспорт.

Ведучий, кар'єрний транспорт, забезпечує переміщення гірської маси з вибоїв до пунктів прийому, а також доставку допоміжних вантажів в кар'єр.

Цеховий транспорт служить для переміщення ПІ на дробильно-сортувальних і збагачувальних фабриках з прийнятою технологією переробки сировини.

 Завданням зовнішнього транспорту є переміщення ПІ після збагачення до місць споживання продукції:

1. Значна щільність, підвищена міцність і образивність, неоднорідна кусковатість переміщуваної гірської маси, ударні впливи при навантаженні і розвантаженні.

2. Жорстка залежність інших технологічних процесів на кар'єрі від надійності роботи транспорт.

Зазначені особливості визначають основні вимоги до кар'єрного транспорту:

1. Відстань переміщення кар'єрних вантажів має бути мінімальним.

2. Транспортні комунікації в цілому і їх окремі ділянки повинні бути по можливості стаціонарними.

3. На одному кар'єрі бажано використовувати мінімальну кількість видів транспорту і типів транспортних засобів.

4. Вибранний транспорт має забезпечити безпеку робіт і мінімальні витрати.

За принципом дії кар'єрний транспорт поділяється на переривчастості і безперервний.

Відвалоутворення

 За станом на 1.01.2017 р. в контурах кар'єра визначено 60,105 млн.м3 розкривних порід (59,542 млн.м скельних і 563 тис.м³ наносів).

Для розміщення зазначених порід необхідна ємність відвалів становить 68,47 млн.м³ для скельної розкривних порід і 602 тис.м³ для наносів.

Решта ємності відвалів на 01.01.2017 р. складають 74,3 млн.м³ - в кар'єрі № 1 і 16,8 млн.м - відвал "Далекий", що забезпечить складування розкривних порід кар'єра №2-біс. Скельний розкрив кар'єра №2-біс в даний час складується у вироблений простір кар'єра № 1, відвал "Далекий", і в дамби обвалування "Об'єднаного" хвостохранилища, а також на ДКУ кар'єра №3 для виробництва щебеню (баластировка залізничних шляхів і будівництва автодоріг).

Відвал N2 - залізничний, складається з двох частин: західного і східного. В західну частину відвалу складуються окислені кварцити. У східну інші скельні породи, а після закінчення насипання відвалів будуть складуватися і пухкі породи. В даний час відвал отсипан до отм. +150м. Загальна місткість відвалу N2 становить 170, 0млн. м³. Фактично складують у відвал за станом на 1. 01.2017р. -5, 69млн. м3 окислених кварцитів, 4, 67млн. м3 бідної руди і 71, 47 млн. м3 скельної розкривних порід. Залишкова ємність відвалу становить 88, 17млн. м3. При цьому ємності нижніх ярусів (+50, +70, +90) майже вичерпані, а наявна ємність відвала, в основному на верхніх ярусах (+110, +130, +150) відстають у розвитку. Відставання розвитку відвалів пов'язано з необхідністю роздільного складування окислених залізистих кварцитів в західній частині відвалу за отм. +90 м. Решта розкрив відсипається на позначці +110, +120, +130м в східній частині відвала. Нормальному розвитку залізн. шляхів на відвалі перешкоджає ділянку складування окислених кварцитів. Відставання складування окислених кварцитів викликано використанням їх в інших цілях, для будівництва дамби хвостосховища, виробництва щебеню.

III. МАРКШЕЙДЕРСЬКА ЧАСТИНА

IV  СПЕЦЧАСТИНА

Типів забоїв

Виїмка м'яких, сипких і щільних порід зазвичай проводиться безпосередньо з масиву, а виїмка зруйнованих (підірваних) порід - з розвалу або розпушеного шару.

Поверхня гірських порід в масиві або розвалі, та, що є об'єктом виїмки називається забоєм. Забоєм можуть бути: торець уступу, тобто бічний його укіс (а); майданчик уступу (б); подовжній укіс уступу (в).

Рис. 4.1 Забої

Відповідно забій називається торцевим, фронтальним і

забоєм-майданчиком. Різновидом торцевого забою є траншейний забій.

Забої всіх типів по структурі можуть бути однорідними (простими), якщо в їх межах породи мають порівняно однакові властивості, і різнорідними (складними), якщо в їх межах перемежовуються розкривні породи з істотно різними властивостями, розкривні породи з корисними копалини або корисні копалини різних типів і сортів.

У простих забоях проводиться валова (суцільна) виїмка порід. У складних забоях виїмка розкривних порід з різними властивостями також зазвичай валова, а виїмка корисної копалини (ПІ) і розкривні або різних сортів ПІ проводиться найчастішим роздільно.

Вибір типу забою залежить як від властивостей розкривних порід, що розробляються, і ПІ і умови їх залягання, так і від використовуваного виймального устаткування. Зазвичай прагнуть до застосування простих забоїв.

По взаємному розташуванню забою і горизонту установки екскаватора розрізняють способи виїмки верхнім черпанням (забій розташований вище за горизонт установки екскаватора), нижнім черпанням, змішаним (ніжнім і верхнім) черпання. Аналогічно розрізняють і способи вантаження: нижню, верхню і змішану.

Типи заходок

В результаті переміщення забоїв в межах певної ділянки розвалу або масиву уступу послідовно відпрацьовуються порідні смуги, звані заходками. Частина заходки по її довжині називається забійним блоком.

По розташуванню щодо фронту робіт уступу заходки підрозділяються на подовжніх (орієнтовані уздовж фронту робіт уступу), поперечних (направлені вхрест фронту) і діагональних (орієнтовані в проміжному напрямі).

Подовжні заходки можливі при всіх видах транспорту, діагональні

заходки застосовуються при залізничному і автомобільному транспорті і поперечні - при автомобільному і конвеєрному.

рис. 4.2 Сквозная       рис. 4.3 Диагональная     Рис. 4.4 Поперечная

По ширині заходки підрозділяються на нормальні (Ан), вузькі (Ау), широкі (Аш).

У нормальних заходках виїмка порід проводиться при постійному положенні осі руху екскаватора по довжині заходки і максимальним використанням їх робочих параметрів.

Вузькі заходки відрізняються від нормальних неповним використанням робочих параметрів при постійному положенні осі переміщення їх уздовж заходки.

Широкі заходки при всіх типах забоїв характеризуються змінним положенням осі руху екскаватора в плані при виїмці породи по довжині заходки.

По характеру рухи транспортних засобів при виїмці порід в межах заходки останні підрозділяються на тупикових і крізних.

Тупикові заходки характеризуються можливістю руху транспортних

засобів тільки в межах виробленого простору відпрацьовуваної заходки. Вони підрозділяються на траншейних і експлуатаційних, останніх застосовують при обмеженій ширині робочих майданчиків уступів.

                                

рис.4.5 Траншейная              рис. 4.6 Єксплутационная

Крізні заходки дозволяють організувати рух транспортних засобів в межах всієї довжини заходки.

По структурі заходки можуть бути однорідними, різнорідними і складно різнорідними.

Маркшейдерська документація

Маркшейдерська номенклатура спеціально розроблених документів і формулярів (журнали, книги), а також графічних матеріалів (плани, розрізи,

профілі і ін. графіки), які відображують результати кутових і лінійних

вимірювань (маркшейдерських зйомок) на поверхні та в гірничих виробках. М.д. дає наочне, максимально повне і точне зображення виробок за їх станом на дату зйомки. Розрізняють обов’язкову та додаткову документації.

До складу обов’язкового комплексу М.д., який повинно мати кожне гірниче підприємство, входить первинна, обчислювальна і графічна документація. Додаткова пов’язана зі специфічними особливостями розробки родовища.

Для обгрунтованого планування гірничих робіт використовують такі гірничотехнічні та геолого-маркшейдерські матеріали:

1.   Зведений геолого-маркшейдерський план гірничих робіт кар'єра в масштабі 1: 1000. На цьому плані вказують: фронт вибоїв на горизонтах з на несенням горизонтальної проекції вибоїв з геологією, контури порід і промислових типів руд на кожному горизонті в межах робочих майданчиків з якісною характеристикою, місце роботи кожного екскаватора по складу на певне число, положення забійних шляхів з контактною мережею, контури розвалу гірничорудної маси підірваних блоків, ліній заколов, а також межі руд і порід у цих блоках, обраних і обурені блоки із зазначенням місця розташування бурових верстатів і пробурених свердловин, розташування силових ліній, повітропровідної мережі, споруд, робоче і опорне обґрунтування.

  Цей план є основою для поточного планування екскаваторних ходів, а також для визначення обсягів видобутку по горизонтах по кожному екскаватору, якості сирих руд, що відвантажуються на фабрики та ін.  Оперативний план поповнюють в олівці щодня при розробці родовищ складної будови.

2.   Погорізонтно-промислові шарові плани в масштабі 1: 1000. На них наносять контури промислових типів руд і порід, розвідувальні виробки з колонками, геологічна будова виїмкового поля. Ці плани використовують для планування виїмкових стрічок екскаваторів на квартали та на рік, підрахунку видобутку руд і порід за виїмкових стрічок і залишків запасів руд і порід по кожному горизонту.

3.   По горізонтні геолого-маркшейдерські плани в масштабі 1: 500. На них наносять виїмкові ділянки з контурами руд і порід, а також всі буровибухові свердловини, їх нумерацію, середньозважений зміст по свердловинах і по різних типах руд. Ці плани використовують для підрахунку видобутих запасів руди і породи по кожному виїмковому блоку (масового вибуху) та визначення їх якісної характеристики.

4.   Зведені сортові плани в масштабі 1: 2000 з контурами промислових типів руд і порід у площі кар'єра. Такі плани складають по ділянках робіт для нанесення проектованих виїмкових стрічок екскаваторів на квартали та на рік, вказівки послідовності їх ходів та інших даних річного планування.

5.   Зведений план відвалів кар'єра в масштабі 1: 2000 з зазначенням поло ження на початок кожного кварталу, року верхньої бровки і підошви, а так само граничних меж розвитку кожного відвалу. За цими планам визначають резервні вмісти відвалів.

6. Матеріали технічного проекту розробки родовища та ін.

Планування маркшейдерських робіт направлено на раціональне використання штату маркшейдерського відділу і ефективне обслуговування гірничого виробництва.

 На тижневому плані-графіку намічають:

а) обсяг видобутку руд і порід по змінах на кожен екскаватор;

б) кількісну та якісну характеристику руд, що відправляються в кожну зміну на фабрики із забоїв окремих екскаваторів;

в) кількість бідних руд і пустих порід, що направляються від кожного екскаватора під тимчасові рудні і в постійні породні відвали;

г) місце роботи кожного екскаватора протягом тижня;

д) час і місце виробництва масових вибухів;

е) баланс видобутку в думпкарах руд і порід за кожну зміну і за неділю з розподілом по фабриках і відвалам.

При місячному плануванні становлять спрощені плани-графіки із зазначенням:

а) геології видимої частини вибою;

б) контурів руд з якісною характеристикою і порід по уступах на ширину однієї виємочної стрічки;

в) екскаваторних ходів з нумерацією по кожному вибуховому блоку;

г) свердловин ударно-канатного буріння, напрями обурюваних блоків і черговості їх висадження.

План гірничих робіт на рік з розбивкою по кварталах складається з наступних розділів:

а) загальні положення плану по готовій продукції;

б) обробка сирих руд з планом видачі готової продукції по кварталах з режимом роботи протягом року на кожній фабриці;

в) якісна характеристика сирих руд, що направляються на фабрики, і підготовленої до плавки руди за сортами;

г) напрямок розвитку гірничих робіт та їх обсяги;

д) розстановка екскаваторів по горизонтах і ділянкам робіт по місяцям і кварталах;

е) обсяги видобутку по кварталах по кожному горизонту, ділянки робіт і екскаватору;

ж) горнопідготовчі роботи по кожній ділянці, горизонту і екскаватору з разбивкою по кварталах;

з) відвальне і колійне господарство;

і) баланс розкритих і підготовлених запасів руд на початок і кінец року.

 

Пожежна безпека

Заходи щодо пожежної безпеки передбачені проектом відповідно до вимогпо пожежної небезпеки прийняті об'ємно-планувальні рішення і конструктивні  рішення, нормативна вогнестійкість будівельних конструкцій, що забезпечують безпечну евакуацію людей з будівель при пожежі. ОграждающДБН Ст. 1.1-7-2002;СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания", СНиП 2.09.04-87, а також нормативними актами, протипожежних вимог у галузі проектування та будівництва, наведених у збірнику "Пожежна безпека" (нормативні акти та інші документи, м. Київ).У відповідності з категоріями виробництв ие конструкції приміщень, в яких розміщені пожежонебезпечні виробництва виконуються з показниками: стіни – RE160, перекриття RE145. Двері і ворота в протипожежних стінах виконані сертифікованими "УкрСЕПРО". Металеві несучі конструкції покриті вогнезахисним складом "Укртерм – 2М" (р. Донецьк).У покриттях будівель з руллоными покрівлями виконаний захисний шар кам'яної крихти (гравію) товщ. 10 мм. На перепадах висот і з позначки планування виконані пожежні сходи. В будівлі АБК приміщення сауни мають окремий вихід.Будівлі та споруди згідно з нормами обладнуються зовнішніми пожежними сходами.Розташування відносно один одного для всіх будівель і споруд передбачається з дотриманням необхідних протипожежних розривів, забезпеченням під'їздів до будівель і проїздів між ними.

Проектовані будівлі і споруди обладнуються первинними засобами пожежогасіння згідно з діючими нормативами.Проектом не передбачається будівництво пождепо у зв'язку з наявністю його на комбінаті.

У проекті передбачається пожежна сигналізація в будівлях і спорудах:

- циклічно-потокової технології;

- цеху виробництва захисних покриттів;

- мийці великовантажних автосамоскидів;

- корпусі ТО і ТР автосамоскидів;

- автозаправної станції;

- будівлі вентиляторної установки.

Для виявлення пожежі в контрольованих будівлях і спорудах застосовується комплекс технічних засобів пожежної сигналізації типу "Фотон-П", що складається з теплових, димових і ручних адресних сповіщувачів і пультів управління ПУ-П.

З допомогою пультів відбувається прийом і переробка інформації про пожежу, контроль справності сповіщувачів та шлейфів, включення – відключення зовнішніх пристроїв.Шлейфи пожежної сигналізації виконуються проводом ТРВ і кабелем ПРПВМ.

До комплексу додатково встановлюється телефонний комунікатор ТК-1, який призначений для автодозвону і передачі по існуючій телефонній парі через АТС узагальненого сигналу на пульт централізованого спостереження р. Кривий Ріг.

Для цього замовнику необхідно отримати від служб Держпожнагляду р. Кривий Ріг номер телефону пункту централізованого спостереження і передати його підприємству-виробнику комплексу "Фотон-П".До Комплекс пожежної сигналізації має сертифікат відповідності комплексу додатково встановлюється телефонний комунікатор ТК-1, який призначений для автодозвону і передачі по існуючій телефонній парі через АТС сигналу на пульт централізованого спостереження, р. Кривий Ріг.

Заходи з техніки безпеки підстанцій, ліній електропередач, кабельного господарства та електроустановок на відкритих гірничих роботах, блискавкозахист будівель і споруд та протипожежна безпека передбачені в проекті в повній відповідності з вимогами діючих технологічних та електротехнічних норм і правил.

Для виконання заходів з пожежної безпеки до початку будівництва на будівельному майданчику мають бути знесені всі будівлі та споруди, розташовані в протипожежних розривах між споруджуються і тимчасовими будівлями і спорудами. Всі під'їзди, дороги, пожежні гідранти повинно бути в справному стані та вільні для проїзду і під'їзду до них пожежної техніки, а в нічний час-освітлені.

Складувати спалимі будівельні матеріали у протипожежних розривах між будівлями забороняється.

Проектом передбачено обов'язкове використання сертифікованої продукції протипожежного призначення – вогнегасників, УАПС і УАПТ та їх елементів, вогнегасних речовин, вогнезахисних речовин і матеріалів, огнепреграждающих і вогнезатримувальних пристроїв, протипожежного обладнання.