Тахеометрична зйомка кар'єра

Однією з основних маркшейдерських робіт на кар'єрі ЦГЗКа є зйомка вибоїв уступів, тобто визначення положення верхньої та нижньої бровок уступів. У випадках, коли нижня бровка схована під гірничою масою, яка осипалася виконують зйомку кромок осипу.

При сучасних відкритих гірничих розробках потужні екскаватори, рухаючись вздовж фронту гірничих робіт, щоденно проводять виймання гірничої маси на значну відстань.

Обов'язки маркшейдера:

1) Своєчасна зйомка у встановлені строки положення
екскаваторів та вибоїв уступів;

2) Перевірка правильності положення «підошви" уступів.

Зйомку вибоїв можна проводити різноманітними способами. На кар'єрі ЦГЗКа використовується тахеометрична зйомка.

Перевага тахеометричної зйомки складається з того, що вона є більш точнішою та може виконуватися прирізному стані погоди, в різний час року.

З пунктів робочого обґрунтування знімають:

1) Положення робочих вибоїв;

2) Положення відкаточних шляхів;

3) Положення машин (екскаваторів, бурових станків);

4) Кордони руд та порід;

5) Положення опори електромережі для електровозної відкатки.

Схема тахеометричної зйомки вибою екскаватора №1 на горизонті -15м приведена. Тахеометричну зйомку виконують авто редукційними тахеометрами Дальтnльша 020 з вертикальною рейкою у випадку відсутності цих приладів, використовують оптичні теодоліти Тhео-080.

Станціями при тахеометричній зйомці служать пункти зйомочної мережі. В тому випадку, коли гущина цих пунктів недостатня, визначають додаткові висячі пункти, при цьому відстань від пунктів зйомочної сітки повинна бути не більш 200м.

Додаткові пункти визначають як висячі, з одного боку; для цього одним прийомом вимірюють два примирні горизонтальні кути, або правий та лівий примирні кути на один і той же напрямок, а також відстань до визначаємого пункту та кут нахилу. Відстань вимірюють стальною рулеткою або стрічкою двічі. Кут нахилу вимірюють при двох положеннях кругу в прямому та зворотному напрямку. Розходження між прямим та зворотнім перевищенням повинне бути не більш 31см.

При зйомці бровок уступів реєчні точки обирають у визначених місцях, обминають точки на нависах, козирках або в місцях законів, та при зйомці нижньої бровки — під ними. Рейку встановлюють від верхньої бровки уступу на відстані не менш 1м.

Відстань між: найближчими реєчними точками повинна бути не більш 30-40м при М 1:2000 при одночасній зйомці верхньої та нижньої бровок, та не більш 20-25м при М 1:1000 при зйомці тільки однієї верхньої (нижньої) бровки уступу.

Зйомку з пунктів зйомочної сітки виконують в такій послідовності:

1) Встановлюють теодоліт, центруючи його з похибкою не більш 5см;

2) Визначають місце горизонту вертикально кругу та вимірюють висоту інструменту: на рійці роблять помітку, відповідну виміряної височини;

3) Зміщують  «нулі" лімба та алідади та при закріпленій алідаді візують на пункт опірної або зйомочної мережі, тобто на початковому напрямку;

4) Звільнивши алідаду, візують на рійку та діючи мікрометр енними гвинтами алідади та зоровою трубою, наводять вертикальну нитку на середину рійки, а середню горизонтальну нитку - приблизно на помітку висоти інструменту; діючи мікрометр енним гвинтом зорової труби, зміщують верхню далекометренну нитку з найближчим «дециметровим" діленням кратним 5, та за нижньою ниткою беруть відлік, який складається з кількості цілих десятків метрів, метрів та їх частин, записуючи його в журнал тахеометричної зйомки; наводять середню нитку на висоту інструменту і дають сигнал реєчнику для переходу на наступний пункт;

5) Приводять пузирчик рівня алідади вертикального кругу на середину та беруть відліки за вертикальним та горизонтальним лімбом, записуючи їх у журнал тахеозйомки.

Спостереження на пункті завершують повторним візуванням на орієнтований пункт; відхилення відліку за горизонтальним лімбом від початкового дозволяється не більш 5'. Паралельно з журналом тахеометричної зйомки ведуть абриси для кожної станції.