Охорона навколишнього середовища

Однією з умов охорони довкілля від забруднюючих речовин є систематичний контроль за станом всіх систем обробки і утилізації гною. Потрібно стежити за порушенням правил їх експлуатації, які можуть привести до забруднення поверхневих і підземних вод.

При використанні рідкого гною на зрошування, якість її підготовки визначається 3-4 рази за вегетативний період. У пробах стічних вод визначають: рН, вміст зважених речовин, азоту, фосфору, калію, показників тих, що характеризують меліоративні якості, санітарні показники.

Перед кожним поливом з метою розрахунку норм удобрюючих поливів проводять хімічний аналіз азоту, фосфору, калію. Об'єм стічних вод, які потрапляють на зрошування, визначають щодоби.

Склад ґрунту оцінюють на основі даних фізичних, хімічних, бактеріологічних, гельмінтологічних і ентомологічних аналізів.

При оцінки забрудненості ґрунту гноєм необхідно додатково брати до відома інфекційні захворювання в навколишніх областях серед населення і тварин.

При внесення рідкого гною для добрива сільськогосподарських територій потрібно враховувати їх забрудненість насінням бур'янових рослин, при внесенні до ґрунту насіння потрапляють в оптимальні умови. Тому рослини, які розвиваються з них, володіють підвищеною насінною активністю.

На полях вирощування, обладнаних дренажною системою, контролюють якість і об'єм дренажних вод в магістральному колекторі в 0,5-1 км. нижче за кордони полий зрошування.

Проби води відбирають щомісячно, одночасно зі встановленням її витрати.

Контроль якості вирощуваної на полях продукції реалізуються по аналізу в ній нітратного, загального і небілкового азоту, і загальному зоотехнічному аналізу який проводять за два тижні до скошування трав.

Для контролю за станом ґрунтових вод бурять наглядову свердловину, за допомогою яких вивчають обширну динаміку різних компонентів забруднення, проводять оцінку гідродинамічних, еміграційних, балансових параметрів і прогнозують поширення забруднюючих речовин. Мережа свердловин має бути динамічною, в першу чергу слід контролювати передню ділянку ареола забруднення.

З хімічних показників в пробах води виділяють:

Вміст розчинного у воді кисню

Наявність або відсутність запаху сірководню

Вміст азоту, фосфору, органічних речовин.

Спуск стічних вод у водні об'єкти вирішується лише після визначення можливості її максимального використання в сільському господарстві або в оброблених системах водопостачання комплексу.[4]

Висновки та пропозиції

 

У проекті стадо було представлене симентальською породою, поголів’я якого складає 450 голів.

Тварин оцінюють і відбирають одночасно за молочною і м’ясною продуктивністю. У США, Великобританію і Канаду їх завозять для схрещування з місцевими молочними і м’ясними породами з метою підвищення енергії росту і покращення м’ясних якостей у помісних тварин. У результаті на базі м’ясо-молочних сименталів, створена симентальська м’ясна порода. Її розводять чистопородним методом у 15 країнах, але найбільшої популярності набули м’ясні симентали північноамериканської (США і Канада) і західноєвропейської (Австрія і Німеччина) селекції [5].

Розрахунки були зроблені на основі навчального стада з 20 голів. Технологія по проекту 801-01-28.83 передбачає цілорічне, безпасовищне, вигульне, роздільно-групове безприв’язне на глибокій підстилці з використанням вигульно-кормових майданчиків утримання корів групами по 50 корів. Була застосована потоково-цехова система виробництва молока, яка є найбільш обґрунтованою в сучасних умовах виробництва, оскільки передбачає чітке, узгоджене в технологічному процесі біологічних та продуктивних властивостях тварин.

При цій технології виробництва затрати праці на 1ц молока складають 2,5 люд/год., яловичини - 8 люд/год., а затрати корму на 1 ц молока 0,92 к.од, а на 1 ц приросту дорослої худоби 11,1 к.од., відгодівля понадремонтного молодняку 8,97 к.од. Потреби землі на все поголів’я склали 1942 га. Кількість основних робітників 49 чоловік. Схрещування корів проводилося з голштинськими чистопородними бугаями з середнім надоєм по матерям 8-11 тис. кг молока, при середній жирності 4,1. Ефект селекції по надою становить: Вереск427 - 63, Фінал427 - 62,5.; по жирності Вереск427 - 0,018, Фінал427 - 0,006, що є хорошими результатами. З стада було виділено 18 голів з чашоподібним вим’ям і 2 голови з ванноподібним. Середньодобовий надій на одну корову становить 21,4 кг молока. Надій на кінець періоду 7805 кг. Жива маса телят при народженні 32 кг, вік осіменіння 18 місяців з живою масою 469 кг, жива маса первісток 570 кг, повновікової корови - 670 кг., схема приростів первісток передбачає їх зменшення з віком і залежить від надою на середньорічну корову.

Таким чином пропонуємо, при безприв’язному способі утримання худоби на довго незмінній підстилці впроваджувати в виробництво автоматизовану систему індивідуального контролю за відтворенням маточного поголів’я та його продуктивності.