Науково-практична цiннiсть роботи.

Вступ

 

Поява та розвиток романського стилю в архітектурі західнослов’янських країн тiсним образом пов'язані з історією, соціально-економічними умовами, які відбувалися в людському суспільстві. Цей етап романського розвитку цивiлiзацiї знайшов відображення в пам'ятках архітектури. Вони i в наш час приймають участь у формуванні архітектурного силуету рiзних міст.

Об'єкт дослiдження

Пам'ятки архiтектури на захiднослов'янських землях в романський перiод. В роботі подана їх повна характеристика, розглядаються їх конструктивні особливості та проводиться порівняльний аналіз.

Предмет дослiдження

Романська архiтектура захiднослов'янських земель i визначення основних тенденцiй її розвитку.

Межi дослiдження

Хронологiчнi дослiдження X–XIII cтолiття.

Мета дослiдження

Аналiз основних тенденцiй у розвитку романської архiтектури у захiднослов'янських країнах перiоду середньовiччя.

Завдання дослiдження:

– розкрити iсторико-соцiальнi умови розвитку романської архiтектури в захiднослов'янських країнах перiоду середньовiччя;

– прослiдкувати процес розвитку романського стилю;

– узагальнення матеріалів, щодо особливостей романської архітектури та виокремлення конструктивних та декоративних самобутніх рис західнослов’янських країн;

– вивчення стилістичної характеристики та порівняльний аналіз пам’яток архітектури західнослов’янських країн романського періоду.

Методи дослiдження:

– iсторичний та порiвняльний аналiз архiтектури захiднослов'янських країн;

– iсторiографiчний аналiз наукової лiтератури (iсторико-культурологiчної, мистецтвознавчої);

– аналiз пам'яток архiтектури.

Науково-практична цiннiсть роботи.

Результати роботи, якi отримано в процесi дослiдження, можуть бути використанi:

– при подальшому дослiдженнi окремих питань з романської архiтектури захiднослов'янських країн;

– як цiкаве доповнення до вiдповiдних роздiлiв посiбника з iсторiї архiтектури;

– у викладацькiй дiяльностi у курсi лекцiй з iсторiї архiтектури.

Структура курсової роботи

Пiдпорядкована розкриттю мети та завдань дослiдження. Обсяг роботи становить 40 сторінок. Текст курсової роботи містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (39 найменувань). Додатки включають перелік ілюстрацій (38).

 

 

Висновки

 

Становлення та розвиток романської культової архітектури Чехії нерозривно пов’язані із соціально-економічними умовами країни в період середньовіччя. Чеське королівство входило до складу Священної Римської імперії, що сприяло затвердженню в ньому католицтва і проникненню германських колоністів, ремісників, промисловців і купців.

Перші елементи романського стилю з’явилися в чешській культовій архітектурі приблизно Xст. З’являються нові елементи, характерні для романського стилю.

Характерні для феодалізму панування натурального господарства, нерозвиненість обміну і самостійність окремих феодалів спричинили за собою відому відособленість явищ культури і мистецтва. Архітектура і мистецтво Європи X–XII сторіч відрізняються великою кількістю і різноманітністю локальних шкіл. Та все ж мистецтво цієї пори не позбавлене єдності. Саме в цей час вперше виникає загальноєвропейський стиль, який підпорядковує собі місцеві художні традиції.

Єдність європейської культури XI–XII століть обумовлено наявністю набагато ширших контактів між різними областями і країнами, ніж здається на перший погляд. Головна роль в їх здійсненні первинно випала на долю церкви.

Найважливішою конструктивною задачею, що встала перед будівниками у зв'язку з зведенням споруджень, була нейтралізація їх розпору, тобто в зведеннях горизонтально направлених сил, прагнучих перекинути опори, що утворюються. Найпростіше рішення цієї задачі, – максимальне потовщення стін і опор тобто погашення розпору вагою інертної маси каменя. Частково цим пояснюються масивність романських будівель, невелика кількість і невеликі розміри їх отворів. Проте, прагнучи більш економічного рішення, романські архітектори стали розробляти конструкції, в яких нейтралізація розпору досягалася за рахунок взаємодії врівноважуючи один одного сил. (Важливим кроком в цьому напрямі було створення хрестових зведень, утворених перетином двох відрізків напівциркульних зведень рівного радіусу, що перехрещуються під прямим кутом.

 

 

Список літератури

 

1. Архітектура Болгарії. Софія, 1978, – 381 с.

2. Архітектурний спадок Болгарії. Софія, 1988, – 500 с.

3. Гартман К.О. Історія архітектури. М., 1936, Т. 1,2, – 780 с.

4. Двожах М. Нариси з мистецтва средньовіччя. М., 1934, – 485 с.

5. Загальна історія архітектури. Підручник. В 2-х томах. М., 1958, – 523 с.

6. Загальна історія архітектури. В 12-ти томах. (ред. редколегія Н.В. Баранов) М., 1958, – 824 с.

7. Олена Флорева. Старата церква в Добърско. Софія, 1978, – 455 с.

8. Лабов В. Архітектура Софії. Софія, 1979, – 397 с.

9. Маца І. Архітектура Чехословаччини. М., 1959, – 489 с.

10. Молева Н.М. «Варшава». М., 1973, – 511 с.

11. Поп І.І. Мистецтво Чехії та Моравії ІХ – початок ХVІ століття. М., 1978, – 645 с.

12. Пам’ятники архітектури (альбом). Склав Д. Аркін і Н. Брунов. М., 1935, – 561 с.

13. Тяжелов В.Н. «Мала історія мистецтв». М., 1981, – 475 с.

14. Станкевич Є., Богдан Шермер. «Гданськ». Варшава, 1965, – 387 с.

15. Хросцецкий Юліуш, Анджей Роттермунд. «Архітектурний атлас Варшави». Варшава, 1978, – 185 с.

16. Areal J. Stare cesky umeny. Praha, 1978, – 366 с.

17. Architektura v ceskemnarodnim dediktvi, (Red. Z. Wirth). Praha, 1961, – 447 с.

18. Burian J. Katealrala sv. Vita. Praha, 1980, – 369 с.

19. Brno v architekture a vytvarnem umenie, 1979, – 666 с.

20. Bohatec N. Schone Bucher des Mitelalters aus Bohmen. Praha, 1970, – 313 с.

Вступ

 

Поява та розвиток романського стилю в архітектурі західнослов’янських країн тiсним образом пов'язані з історією, соціально-економічними умовами, які відбувалися в людському суспільстві. Цей етап романського розвитку цивiлiзацiї знайшов відображення в пам'ятках архітектури. Вони i в наш час приймають участь у формуванні архітектурного силуету рiзних міст.

Об'єкт дослiдження

Пам'ятки архiтектури на захiднослов'янських землях в романський перiод. В роботі подана їх повна характеристика, розглядаються їх конструктивні особливості та проводиться порівняльний аналіз.

Предмет дослiдження

Романська архiтектура захiднослов'янських земель i визначення основних тенденцiй її розвитку.

Межi дослiдження

Хронологiчнi дослiдження X–XIII cтолiття.

Мета дослiдження

Аналiз основних тенденцiй у розвитку романської архiтектури у захiднослов'янських країнах перiоду середньовiччя.

Завдання дослiдження:

– розкрити iсторико-соцiальнi умови розвитку романської архiтектури в захiднослов'янських країнах перiоду середньовiччя;

– прослiдкувати процес розвитку романського стилю;

– узагальнення матеріалів, щодо особливостей романської архітектури та виокремлення конструктивних та декоративних самобутніх рис західнослов’янських країн;

– вивчення стилістичної характеристики та порівняльний аналіз пам’яток архітектури західнослов’янських країн романського періоду.

Методи дослiдження:

– iсторичний та порiвняльний аналiз архiтектури захiднослов'янських країн;

– iсторiографiчний аналiз наукової лiтератури (iсторико-культурологiчної, мистецтвознавчої);

– аналiз пам'яток архiтектури.

Науково-практична цiннiсть роботи.

Результати роботи, якi отримано в процесi дослiдження, можуть бути використанi:

– при подальшому дослiдженнi окремих питань з романської архiтектури захiднослов'янських країн;

– як цiкаве доповнення до вiдповiдних роздiлiв посiбника з iсторiї архiтектури;

– у викладацькiй дiяльностi у курсi лекцiй з iсторiї архiтектури.

Структура курсової роботи

Пiдпорядкована розкриттю мети та завдань дослiдження. Обсяг роботи становить 40 сторінок. Текст курсової роботи містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (39 найменувань). Додатки включають перелік ілюстрацій (38).