Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Класифікація інтернет-лексики за тематичними групами ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
Дослідження вчених довели, що у китайській мові основна маса запозичень це слова, що належать до науково-технічної сфери і це пов’язано з її інтенсивним розвитком, а також слова, що належать до повсякденно-побутової сфери. Таким чином, можна зробити висновки що до головних напрямків поповнення тематичного простору: наука і техніка (також інформатика); економіка і фінанси (включно торгівлю та рекламу); культура і шоу-бізнес; спорт; повсякденне життя; політика, державний устрій і право. Розглядаючи лексико-тематичну систему М.Л. Апажев виділяє у лексиці понад 50 тематичних угруповань слів, відзначаючи при цьому, що «лексико-семантична система, або група, - одне з найдавніших об'єднань, виявлених людиною в мовою і найбільш вивчених у словниковому складі, мабуть, всіх розвинених літературних мов». Тематична група - це лексичні угруповання, в яких лексика об'єднана за денотативною ознакою, тобто по позначенню реалій дійсності. Тематичні групи класифікують всі елементи дійсності - від предметів домашнього вжитку до небесних тіл, з одного боку, і розумових процесів, з іншого боку. Тематична група може бути відносно замкнутою і обмеженою («Позначення спорідненості»), або відкритою, проникненню для елементів іншої тематичної групи і поповнюватись новими елементами («Прилади та пристрої», «Розваги»). Так як тематичний підхід має на думці охоплення всіх елементів дійсності, від науково-технічної сфери до соціально-психологічних особливостей людини, на наш погляд насамперед виокремлюються такі дві об’ємні частини інтернет-лексики Китаю:. Лексика, що пов’язана з вираженням емоційного стану, а також знаки, що позначають емоції («смайлики»).. Інша лексика, яка і є базою для тематичної класифікації Матеріалом для дослідження слугували лексика інтернет-чатів, форумів та соціальних мереж. Розглядаючи цей матеріал за денотативними ознаками, тобто за позначенням реалій дійсності, виділимо такі основні тематичні групи лексичного матеріалу, які обслуговують спілкування у мережі Інтернет: . Перша поширена група, пов’язана з науково-технічною сферою, куди входить професійна лексика, термінологія. В нашому випадку це лексика комп’ютерних технологій або комп’ютерний жаргон.
Звертаючись до цієї групи, яку визначили як лексику комп’ютерних технологій, виділимо такі основні її підгрупи: а) означення людини, що має відношення до світу комп’ютерів; б) робота з комп’ютером; в) проблеми, що виникають при роботі з комп’ютером; г) складові комп’ютера; д) комп’ютерна термінологія; е) лексика, пов’язана з Інтернетом. . Друга поширена група - це повсякденно-побутова лексика. Виділимо такі підгрупи цієї частині інтернет-лексики: а) насамперед це лексика, що обслуговує взаємовідношення між комунікантами в мережі Інтернет. Тому на першому місці специфічні звернення, вирази емоційного характеру, нестандартна лексика. б) позначення предметів та дій. в) лексичні вирази на різну побутову тематику Треба враховувати, що ці підгрупи виділені з певною долею умовності,бо деякі з них містять у своєму значенні інтегральні семантичні ознаки інших груп та накладаються одна на одну. На прикладі одного з видів інтернет-лексики Китаю, спробуємо виявити наявність в ньому головних тематичних груп, характерних для всієї складової інтернет-лексики Китаю, підрахувати їх процентне співвідношення одна до одної. Таким чином, практична частина нашої роботи полягає в аналізі однієї зі складових інтернет-лексики Китаю, а саме групи знакових позначень - цифрових позначень та «смайликів». На першому етапі звернемось до аналізу цього матеріалу з метою визначення наявності лексики, що пов’язана з емоційно-психологічним станом людини. Всього ми розглянули 126 цифрових позначень, серед яких беспосередньо до понять, що виражають емоційно-психологічний стан людини відноситься - 75 одиниць. До інших, визначемо їх як тематичні, - 51. У процентному співвідношенні це виглядає таким чином: Емоційна лексика - 59,5 % Тематична лексика - 48,5 % Наведемо приклади лексичних одиниць, що належать до емоційно-психологічної сфери: 你爱不爱我 - ‘Ти любиш мене чи ні?’ 你是我唯一 - ‘Ти моя єдина!’ 你是白痴 - ‘Ти ідіот (хворий)!’ 你惹我生气ni re wo shengqi - ‘ти мене розлютив’
你去死吧 - ‘забирайся геть! (убей сибя ап стену)’ 你是神经 - ‘Ти божевільний!’ 你是我爱妻 - ‘Ти - моя люба жінка’ 意思意思yisi yisi - ‘Цікаво’ 你别生气 - ‘Не сердся’ 爱是如此神奇 - ‘Любов така чудова!’ Розглянемо іншу частину лексики за такими тематичними напрямками (48,5 %): компьютерна лексика, стан людини (фізіологічний), дії людини, комунікативні вирази-кліше. Наведемо приклади. Комп’ютерна лексика: 356 上网了 - ‘Я законнектився (я увійшов в Інтернет)' 速速回机 - ‘Скоріш вертайся до компа’ 74839 其实不想走 - ‘Насправді, не хочу виходити з мережі’ Стан людини: 我饿我饿 - ‘Я зголоднів’ 饿死了 - ‘Скажено зголоднів’ 51396 我要睡觉了 - ‘Мені треба спати’ 5366 我想聊聊wo xiang liao liao - ‘Я хочу поговорити’ Дії людини: 你去吧 - Іди 一起走走 yiqi zou zou - Підемо разом; 去喝酒qu he jiu - Пішов пити 吃午餐chi wu can - Я обідаю Комунікативні вирази: 亲你 - Цілую 原谅我yuanliang wo - вибачте мені; 谢谢xiexie - спасибі; 速苏回来su su hui lai - скоро повернуся 是我拉 - А вот і я! 对不起 - Вибачте 猜猜我是谁 - cai cai wo shi shei вгадай, хто я Наше дослідження представимо у вигляді таблиць.
Табл. 1.
Табл. 2.
Другий етап нашої роботи полягає в аналізі таких знакових позначень як «смайлики». У Китаї використовують свою систему «смайликів», яка дещо відрізняється від західної системи. У нашому словнику - 103 «смайлика». Розподілемо їх за такими напрямками: емоція або стан, дії, персонажі, інше. Наведемо приклади.
Емоції або стан:
Дії:
Персонажі:
Інше:
Результати проведеного аналізу представимо таблицею.
Табл.3. (103 смайлики - 100 %)
Порівнюючи дві групи знакових позначень за допомогою процентного співвідношення їх складових, можна зробити висновок, що основні підгрупи, якими вони були представлені майже не відрізняються.
Емоційна складова в числах - 75,5 %, смайли - 67 %. Тематична складова в числах - 24,5%, смайли - 33 %. Ця частина представлена повсякденно-побутовою лексикою і практично не містить в собі лексики, повьязаної з комп’ютером. Таким чином, можна визначити, що лексична група, виражена цифровими позначеннями а також групою «смайликів», більшою своєю частиною складається із емоційної лексики та лексики взаємовідношень людини, а в меншій частині - з повсякденно-побутової лексики, представленою означенням дій або побутового стану людини, загальновживаними комунікативними виразами або кліше. Найменша частина цього виду інтернет-лексики - це лексика яку ми віднесли до науково-технічної сфери(в нашому випадку - комп’ютерна лексика). Висновки до розділу 2
З урахуванням сучасних теоретичних підходів розглядався словотворчий аспект соціолексики китайської мови, із чого можна зробити висновки щодо наявності значної частини запозичень у вигляді англіцизмів, наявність неологізмів, обумовлених процесами глобалізації і розвитком нових технологій. Крім того, у китайській інтернет-лексиці присутня значна частина абревіацій та знакових замінників (числа, смайликів), що говорить про прагнення користувачів Інтернету до оптимізації спілкування в мережі, бажання скоротити час на набір тексту, таким чином, зробивши своє спілкування лаконічнішим. Особливою групою є молодіжний сленг. Вперше в українському східнознавстві нами зроблена спроба на основі сучасного практичного матеріалу у виді знакових позначень лексики китайської інтернет-мережі, дослідити особливості її тематичної класифікації. По-перше, необхідно відмітити, що група знакових позначень досить поширена, охоплює головні тематичні напрямки китайської інтернет-лексики. По-друге, емоційна складова цієї лексики є найбільшою і дозволяє користувачам Інтернету висловлюватися досить образно та оригінально, підтверджуя, що письмова мова Інтернету приближена до розмовної. По-третє, група знакових позначень виявляє головну особливість функціювання китайської мови - економія мовних зусиль, що дозволяє кратко та емко передавати інформацію співрозмовнику. III. ВИСНОВКИ
Комп’ютерна лексика - динамічна система, що активно розвивається завдяки надзвичайно швидкому прогресу комп’ютерних технологій. Інтернет з такою легкістю увірвався в ритуали людського спілкування, пізнання та гри, що з ним повернулася майже загублена «жива» стихія нередаґованої спонтанної мови. Фундатори Інтернету ввели й зміцнили принципи мережевого етикету (netiquette), тематику електронного листування (зокрема тисячі тематичних ньюсгруп Usenet і листів розсилання ListServe, форумів у гостьових книгах тощо) та його стиль (поблажливий до невиправлених помилок, з ad hoc абревіатурами, що буяє комп’ютерним жаргоном і лабораторним сленгом, із «смайликами», жартівливими, подібними до credo, підписами, з експліцитним цитуванням фрагментів попередніх повідомлень тощо).
У мережі існують різні варіанти розмовників, списки слів мережевого жаргону із тлумаченнями й перекладами літературною мовою. З одного боку, ці слова можна долучити до лексичної групи молодіжних жаргонізмів. З іншого, є деякі цікаві риси, що виокремлюють такі «інтернетизми» із загальної сленгової лексики. Отже, комп’ютерна лексика - цікавий матеріал для дослідження словотворчих процесів, бо вона поєднує загальні мовні тенденції з яскравою індивідуальною творчістю у сфері розмовно-письмового жанру, що сформувався й динамічно розвивається в Інтернеті. Для лінгвістів Інтернет привабливий не тільки тим, що в ньому можна знайти безліч нових лінгвістичних феноменів, а й тим, що з кожним днем люди все більше і більше спілкуються з його допомогою. Цілком можливо, що Інтернет незабаром стане головним способом задоволення особистісних і групових комунікаційних потреб. У зв'язку з цим лінгвістам всіх країн слід приділити більшу увагу вивченню мови в Інтернеті і розвитку лінгвістики Інтернету як нової дисципліни. Розвиток сучасних комунікаційних технологій призводить до нових перспектив у розширенні контактів між мовами та культурами. При цьому функціонування інтернет-термінології в комунікативному китайському просторі - це велика творчість і мистецтво.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Cristal D., The Language Revolution. - Cambridge: Pony Press, 2004. 2. Аксенова М.Е., Языкознание (Текст) М,Е, Аксенова, Л.Г. Петрановская. - М.: Аванта +, 2005. - 704 с. 3. Апажев М.Л. Лексическая семасиология кабардино-черкесского языка в сопоставлении с русским. Учебное пособие. - Нальчик, Каб.-Балк. Ун-т, 2004 - 153 с. . Батуріна О, ст. «А поговорить? ІНТЕРНЕТ ЯК ЛІНГВИСТИЧНИЙ ФЕНОМЕН», ж. «Світ медіа» - січень 1999 р. 5. Бессонова Л,Е., Ли Же. Концептуальные образы интернет-терминологии в китайском языке. (тезисы доклада.) http://elib.crimea.edu/index.php?option=com_content&task=view&id=211 6. Википедия http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BB. . Горошко Е. И. Лингвистика института: Формирование дисциплинарной парадигмы. (электронный ресурс). . Данков В.В. Лингвистика и интернет.http://www.jurnal.org/2012/fill 12.html . Китайско-русский словарь новых слов и выражений / В. Г. Буров, А. Л. Семенас. - М: Восточная книга, 2007. - 736 с. Cristal D.,Language and Internet. - Cambridge: Cambridge University Press, 2001/ . Копыленко М. /О семантической природе молодежного жаргона. //соціально-лингвистические исследования. - М. - 1976.
. Лукашанец Е,Г, Лексические заимствования и их нормативная оценка (на матери але молодежного жаргона 60-70-х гг.): Автореферат диссертации канд.. филол.. наук/Е,Г, Лукашанец. - М., 1993. 12. Лунев Ю.В. Некоторые особенности лексического состава современного китайского языка. (Текст)/Ю.В. Лунева// Вестник МГОУ. Серия «Лингвистика». - 3010. - № 4 - с. 62-65. . Новый китайский лексический словарь. - Bei jing: «Shang wu», 2000. - 1321 с. 14. Пальвелева Л. Письменный разговорный. - 2010. Интернет-публикация: <http://www.svobodanews.ru/content/articl/2238568.html> . Сайт аналитического центра China Internet Watch:http://www.chiainternetwatch.com. . Семенас А.Л. Лексика китайского языка. - М.: Восток-Запад 2007. - 288 с. . Семенас А.Л. Новые тенденции в развитии китайской лексики. - М.: Общее и восточное 18. Сленг// Словарь лингвистических терминов/ Под ред. О.С. Ахмановой. - М., 1964. 19. Современный китайский язык и язык Интернета. Источник: http://www/lingvochina/ru/ 20. Солнцев В,М, Китайское письмо// Лингвистический энциклопедический словар. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 685с. . Социолингвистика (электронный ресурс) - Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/enc/gumanitarnye nauki/lingvistika/SOTSIOLINGVISTIKA.html. - 13.02.2009. 22. Уздинская Е.В. Семантическое своеобрашие современного молодежного жаргона// Активные процессы в языке и речи. - Саратов - 1991. . Шмидт, 2009 г. (интернет-сегменты) . Щукин А.А. Справочник по новокитайскому сленгу (Текст)/А.А. Щукин.: Муравей, 2003. -119 с. . Языкознание, 1999. - 312 стр. 26. Языкознание. Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева. - 2-е изд. - Я41 М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - 685 с.: ил. 27. Якобсон Р.О. Язык в отношении к другим системам коммуникации (Текст)/Р.О.Якобсон// Избранные работы. - М,: Прогресс, 1985. - 410 с. Додаток 1
Цифрові позначення
Абревіатури з цифр, побудовані за співзвучністю з англійською:
Додаток 2
Китайські смайли Таблиця № 2
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-27; просмотров: 170; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.35.75 (0.074 с.) |