Форми розрахунків і їх характеристика

Платіжне доручення являє собою розпорядження банку, який обслуговує підприємство, про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства, оформлене на спеціальному бланку. Доручення приймаються банком до виконання впродовж 10 днів з дня їх виписки й тільки в сумі, яка може бути сплачена, виходячи з наявності коштів на рахунку або за рахунок кредиту. Доручення на перерахування коштів у дохід бюджету та за платежами податкового характеру в державні цільові фонди, включаючи відрахування на утримання доріг, повинні прийматися банками незалежно від наявності коштів на рахунку підприємства.

Розрахунки платіжними дорученнями застосовуються між підприємствами за одержані товарно-матеріальні цінності й послуги в порядку попередньої оплати; при авансових платежах; при платежах у бюджет, органам соціального страхування, оплаті претензій з якості й нестачі продукції, штрафів, пені; погашення кредиторської заборгованості, а також для закінчення розрахунків по актах звірки взаємної заборгованості суб’єктів господарської діяльності. Розрахунки платіжними дорученнями відображаються в обліку:

у платника

Дебет 63, 685, 641, 651

Кредит 311

у постачальника

Дебет 311

Кредит 377, 36.

При цій формі можуть проводитися розрахунки дорученнями, акцептованими банком, шляхом переказів коштів через відділення зв’язку без обмеження сум:

На ім’я окремих громадян: пенсії, аліменти, заробітна плата, авторський гонорар, суми на командировочні видатки;

Для зарахування на рахунок у банку торговельного виторгу, податків тощо;

Підприємством на сплату заробітної плати, для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення в місцевості, де немає банків.

Доручення акцептуються банком за умови депонування суми, що міститься в ньому на окремому балансовому рахунку. Для цього платник подає у своє відділення банку для акцепту доручення у трьох примірниках з підписами і відбитком печатки на перших двох. Так, при перерахуванні коштів на ім’я окремих громадян шляхом переказів складаються списки з зазначенням одержувача грошей, сум і призначення переказу. На загальну суму переказу виписується платіжне доручення, яке разом зі списком одержувачів подається в банк, де його акцептують. Потім воно разом зі списком здається у відділення зв’язку, яке оформлює прийом переказів. В обліку при цьому відображають:

Дебет 685, 372, 661

Кредит 311.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований документ, що складається з двох частин:

верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість відпущеної йому за договором продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

нижня – доручення платника своєму банкові про перерахування з його рахунку сум, зазначених у графі “Сума до оплати”.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником й передається покупцеві разом з відвантаженою продукцією або після надання послуг. При одержанні покупцем даного документу й за наявності в нього коштів на розрахунковому рахунку він у цьому разі зазначає прописом суму, що підлягає сплаті й код розрахункового рахунку. Після чого даний документ передається в банк на оплату. Якщо ж в момент одержання платіжної вимоги-доручення відсутні в потрібному обсязі грошові кошти, то по мірі їх нагромадження виписуються платіжні доручення з посиланням на номер платіжної вимоги-доручення. При цьому можлива часткова сплата виставленої суми, при останньому платежі до одержаної виписки банку до платіжного доручення додається платіжна вимога-доручення, у сплату якого проведені розрахунки.

Порядок і строки передачі платником у банк платіжної вимоги-доручення встановлюються сторонами в договорі й банком не контролюються.

Аналітичний облік за рахунком 63 по кожному платіжному документу і постачальнику позиційним (лінійним) методом запису. При обробці первинних документів бухгалтер складає впродовж місяця реєстр прибуткових і видаткових документів, в якому відображається номер і дата супроводжувальних документів (товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура, накладна), вартість матеріальних цінностей, що надійшли, а також номер і дата платіжного документу на погашення заборгованості. Загальна сума товарів за документами, не сплаченими як у поточному місяці, так і в попередніх, повинна відповідати кредитовому сальдо рахунку 63. Дебетове сальдо показує, що платіжні документи сплачено, а товари не отримано. Це сальдо відображається в активі балансу за відповідною статтею.

Розрахунки за допомогою акредитивів. При цій формі розрахунків платник оформляє акредитивну заяву, якою доручає своєму відділенню банку виставити акредитив, призначений для сплати рахунків за відвантажені йому товарно-матеріальні цінності певним постачальникам на умовах, обумовлених у цій заяві.

В банку покупця або постачальника можуть бути відкриті наступні акредитиви: покриті (депоновані в банку постачальника або в банку покупця) та непокриті (гарантовані). Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. Найбільш доцільною є практика використання в розрахунках акредитивів з депонуванням коштів у банку постачальника. Покритим є акредитив, при відкритті якого банк покупця перераховує кошти платника в банк постачальника (банк-виконавець) при умові зарахування його на окремий балансовий рахунок “Акредитиви” на весь строк дії зобов’язання банку покупця. Відкличний – це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця без попереднього узгодження з постачальником. Безвідкличний – це акредитив, який може бути змінений або анульований банком покупця тільки з попереднім узгодженням з постачальником. Якщо на акредитиві нема вказівок про віднесення його до відкличного або безвідкличного, він вважається безвідкличним.

З акредитиву не можна видавати готівкові гроші, а також оплачувати товари, які залишені на відповідальному збереженні у постачальника.

Розрахунки чеками. Чек - це письмове розпорядження платника даному підприємству: сплатити з його рахунку тримачеві чека певну суму грошових коштів. Чеки дійсні на протязі 10 днів, не враховуючи дня їхньої виписки. Розрізняють грошові і розрахункові чеки. Грошовий чек використовують для отримання тримачем чеку через кредитну установу готівки для виплати заробітної плати, премій, допомог. Розрахунковий чек – письмове розпорядження власника рахунку своєму банку про перерахунок певної суми грошей з його рахунку на рахунок отримувача грошей.