Загальні вимоги до побудови суопг

Список використаної літератури

1. Закон України «Про охорону праці» від 21.11.2002р.

.   Закон України «Про пожежну безпеку», - К., 1994.

.   Кодекс законів України про працю. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 1040с.

.   Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві, затверджені Наказом МНС України 27.06.2006 № 398

.   Гандзюк М.П. Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник / За ред. Гандзюка М.П. - К.: Каравела, 2003. - 405с.

.   Грищук М.М. Основи охорони праці: Підручник. М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Острозька академія». - К.: Кондор, 2005. - 238с.

.   Лапін В.П. Основи охорони праці: Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2004. - 142с.

.   Москальова В.М., Филипчук В.Л., Кусковець С.Л., Турченюк В.О. Охорона праці у питаннях і відповідях: Навч. посібник / За редакцією Москальової В.М. - Рівне: НУВГП, 2011. - 444с.

.   Охорона праці в Україні: Нормативні документи / Упоряд. О.М. Роїна, Ред. О.А. Кривенко. - 2-ге вид., випр. і доповн. - К.: КНТ, 2006. - 418с.

.   Ярошевська В.М. Охорона праці в галузі: Навчальний посібник. - Київ: ВД «Професіонал», 2004. - 286с.

11. <http://pidruchniki.ws/1584072038897/bzhd/ohorona_pratsi_-_moskalova_vm>

.   <http://studentbooks.com.ua/content/view/1327/76/>

Загальні вимоги до побудови СУОПГ

 

Система управління охороною праці в галузі (СУОПГ) - це частина загальної системи управління організацією, яка сприяє запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням на виробництві, а також небезпеки для третіх осіб, що виникають у процесі господарювання, і включає в себе комплекс взаємопов’язаних заходів на виконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці.

СУОПГ створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності.

При створенні СУОПГ та її впровадженні потрібно керуватися законодавством України та іншими нормативно-правовими актами про охорону праці. Підготовку управлінських рішень щодо функціонування СУОПГ на виробництві забезпечує служба охорони праці або особа, що в порядку сумісництва виконує функції служби охорони праці.

СУОПГ організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.

СУОПГ має містити документально оформлену методику управління конфігурацією системи, яка описує порядок дій керівництва при виникненні необхідності змін у структурі та взаємозв’язків між її ланками. Управління конфігурацією охоплює визначення структури, облік стану та перевірку ефективності її роботи.

При створенні СУОПГ необхідно:

–  визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

–  виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

–  визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

–  визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

–  розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Структура, завдання СУОПГ, загальні й конкретні обов’язки кожного працівника, його повноваження у сфері охорони праці, порядок взаємодії структурних підрозділів з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОПГ підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням. з урахуванням виду діяльності та специфіки виробництва

СУОПГ повинна передбачати:

–  планування заходів з охорони праці;

–  контроль виконання поточного та оперативних планів;

–  можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

–  можливість адаптації до обставин, що змінилися;

–  можливість інтеграції в загальну систему управління.

Впровадження СУОПГ здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва.

Положення про СУОПГ може містити наступні розділи.

. Основні принципи політики у сфері охорони праці. Суб’єкт господарювання визначає і документально оформлює політику керівництва у сфері охорони праці. Формування політики здійснюється на основі оцінки рівня небезпеки виробничих об’єктів організації, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, їх оцінки та аналізу зменшення ризику виникнення небезпечної ситуації.

. Планування та фінансування заходів з охорони праці - передбачає визначення умов праці та реалізацію основних напрямків роботи з поліпшення охорони праці; визначення потреби у новій техніці, технології, інженерно-технічних засобах безпеки, аналізу причин нещасних випадків та професійних захворювань.

. Обов’язки та відповідальність. Для ефективного функціонування СУОПГ визначаються обов’язки, відповідальність та повноваження керівників служб та підрозділів, а також працівників щодо охорони праці. Обов’язки та повноваження персоналу повинні бути визначені, задокументовані и доведені до відома працівників для сприяння управлінню в сфері охорони праці.

. Управління документацією. У розділі визначаються особи, відповідальні за вчасне отримання, облік, актуалізацію і поширення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Необхідно документально визначити порядок їх використання у виробничій діяльності і в нормативних актах організації.

. Компетентність та підготовка. Визначається коло працівників, які виконують важкі роботи, роботи зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, а також такі, де є потреба у професійному доборі. Працівники цих категорій повинні проходити попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Повинні регулярно проводитись навчання з питань охорони праці та інструктажі.

. Моніторинг виконання і оцінка результативності. Система контролю залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати внутрішній аудит, оперативний контроль керівників робіт та інших посадових осіб, контроль з боку служби охорони праці, а також громадський контроль.

. Організація інформаційної роботи. Визначається, яким чином інформація про заходи з безпечного виконання робіт досягне конкретного працівника і як буде організовано ефективний зворотний зв’язок працівників з керівництвом для поліпшення стану охорони праці. Мають проводитись наради і збори в усіх підрозділах організації. На нарадах і зборах поширюється інформація щодо стану охорони праці, результатів ідентифікації ризиків виникнення небезпечних ситуацій, обговорюються впроваджені заходи з охорони праці та такі, що плануються. Облік та аналіз рішень та пропозицій за результатами проведення нарад, зборів покладаються на службу охорони праці.

. Управління ресурсами. Передбачає порядок забезпечення безаварійної експлуатації будівель і споруд, організації системи планово-попереджувальних ремонтів. Робочі місця мають відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, які розповсюджуються на діяльність організації. Нормативні акти організації повинні враховувати специфіку діяльності підприємства, наявність на робочих місцях небезпечних та шкідливих факторів, які ще не усунуто і передбачати відповідні заходи з охорони праці.

. Аналіз та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій. В організації потрібно регулярно визначити загрози для працюючих та проводити відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання. У цьому розділі необхідно відобразити послідовність дій при аналізі можливих загроз, а саме:

–  врахування робочих місць і видів діяльності, які можуть становити потенційну небезпеку, встановлення існуючих загроз, що діють на робочих місцях та оцінка ефективності вже проведених захисних заходів;

–  оцінка ступеня ризику виникнення небезпечної ситуації;

–  розробка і впровадження подальших заходів щодо зменшення ризиків;

–  залучення для вирішення цих питань необхідних фахівців;

–  консультації з представниками працівників щодо охорони праці;

–  повідомлення працівників про необхідні заходи і їх можливої реакції на них.

. Попереджувальні та коригувальні заходи. Потрібно встановити і підтримувати в подальшому порядок здійснення попереджувальних та коригувальних дій, необхідність яких випливає з результатів моніторингу функціонування та аналізу результативності СУОПГ.

. Удосконалення СУОПГ. Система, що розроблена та впроваджена, потребує постійного удосконалення. Зміни політики у сфері охорони праці, результати аналізу функціонування СУОПГ повинні мати своїм наслідком розробку заходів по удосконаленню системи в цілому або окремих її ланок згідно розробленої методики управління конфігурацією.