Нанесення малюнка провідників

Печатка з позитива виконується фотографічним засобом. Фотографічний засіб заснований на тому, що зображення контактним засобом копіюється з негатива чи позитива на постійну чи тимчасову підставу, покриту світлочутливою емульсією. Після прояву і закріплення незасвічені ділянки виявляються без емульсії. Закріплене зображення для додання йому хімічної стійкості піддається додатковій обробці. Як світлочутливі емульсії застосовуються емульсії, виготовлені на основі полівінілового спирту, шелаку і желатину.

Емульсія на основі полівінілового спирту одержала найбільш широке застосування. Цей спирт має здатність розчинятися у воді. Зразковий склад емульсії:

полівініловий спирт 70…100г,

етиловий спирт 30 см³,

двуххлоривокислий амоній 10...20 г,

дистильована вода 1 л.

У деяких випадках додається змочувач ОП-7 чи ОП-10 у виді 5%-го розчину в кількості 20 мол.

Світлочутливі емульсії наносяться на підставу чи поливом чи зануренням. Перед нанесенням емульсії проводиться обробка основ. Нанесена світлочутлива емульсія сушиться. Товщина плівки емульсії вирівнюється в центрифузі при швидкості обертання 80…100 об/хв при температурі 35..40^о С.

Друкування (фотоекспонування) зображення провідників на поверхню плати виробляється в спеціальному пристосуванні (копіювальній рамі). Час експонування підбирається досвідченим шляхом і коливається в межах 7…15 хвилин.

Для зручності контролю за якістю провідників зображення офарблюється барвниками. Травлення емульсії на основі полівінілового спирту і желатину виробляється у воді при температурі 35…40^оС. Емульсії на основі шелаку виявляються в 0,1%-му розчині метилвіолету при кімнатній температурі. Після прояву проводиться хімічна і термічна обробка (термічне задублення). Для термообробки підстави встановлюються в сушильну шафу при нормальній температурі. Потім температуру в шафі піднімають до 100…110^оС і витримують підстави при цій температурі протягом 1,5...2 годин. Підстави застигають у сушильній шафі і віддаляються з неї при температурі 45...50^оС.

Нанесення захисної лакової плівки

Нанесення захисної лакової плівки застосовується для запобігання від осадження хімічної міді на поверхню підстави. Як захисну плівку використовується лак ХСЛ. Лак сушиться протягом 8...10 годин.

Обробка отворів

Обробка отворів, що підлягають металізації. Отвори в підставах друкованих плат можуть бути циліндричними (без фасок) і з фасками з однієї чи двох сторін. У залежності від цього отвори обробляються свердлами або пробиванням у штампах. Обробку невеликої кількості отворів, координати і діаметри яких змінюються для різних типів друкованих плат, виконують на свердлильних верстатах. З огляду на усадку матеріалу після охолодження і товщини шару металізації, діаметр свердла береться на 0,1...0,2 мм більше номіналу отвору, зазначеного в кресленні. Свердлення отворів у підставах з фольгованих матеріалів обробляються по фотокопіру з боку, зворотньому друкованим провідникам. Свердління проводиться в декількох платах одночасно. Плати з двостороннім друкованим монтажем з фольгованого гетинаксу рекомендується свердлити з двох сторін, роблячи свердління з кожної сторони на глибину товщини основ. Фаски в отворах обробляють циліндричними свердлами більшого діаметра, заточеними під кутом, що відповідає куту фаски, спеціальними чи зенкерами каліброваними свердлами одночасно з отворами. При обробці друкованих плат з великою кількістю отворів того самого діаметра обробку отворів доцільно робити на свердлильних верстатах із програмним керуванням. Обробка отворів, координати і діаметри яких залишаються незмінними для всіх типів основ друкованих плат, виробляється штампуванням. При великій кількості отворів, осі яких розташовуються на близькій відстані одна від одної, штампування виконується в кілька переходів. Штампування отворів у платах товщиною до 2,5 мм виконується без підігріву. Обробка фасок отворів, одержуваних штампуванням, виконується на свердлильних верстатах. При штампуванні плат з листових матеріалів мають місце значні по величині пружні і пластичні деформації, що є наслідком волокнистої структури матеріалу. Це викликає значні ускладнення при визначенні виконавчих розмірів пуансонів і матриць. Виконавчі розміри пуансонів і матриць розраховуються за формулами. Щоб уникнути відшаровування фольги, пробивання отворів рекомендується робити без попереднього підігріву плат. Підігрів до температури 50...60^оС застосовується лише при невеликих відстанях між отворами. Однобічні плати встановлюються при штампуванні так, щоб фольгована сторона була звернена до пуансона.

При такому положенні плати виключається спучування і розтріскування матеріалу підстави і погіршення міцності з'єднання фольги з підставою. Якісне виконання пробивання отворів досягається при штампуванні з притиском, що забезпечує тиск не менш 1,8...2,5кг/мм² і зі швидкістю, що не перевищує 40 подвійних ходів у хвилину. У залежності від характеру виробництва при пробиванні отворів використовуються універсальні чи спеціальні штампи. Перевагою універсальних штампів, використовуваних у дрібносерійному виробництві, є можливість швидкої зміни робочих інструментів при обробці друкованих плат різних типів.