Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Потреба пари на опалення і вентиляцію цехів
Розрахунок опалення та вентиляції деревообробних цехів включає вирішення у певній послідовності таких питань: · встановлення метеорологічних параметрів у виробничих приміщеннях; · вибір системи опалення та вентиляції; · розрахунок повітрообміну у виробничих приміщеннях; · визначення витрат тепла; · підбір та розрахунок опалювально-вентиляційного устаткування. Роботу у фанерному цеху можна віднести до категорії середньої важкості. Приймаємо: · температуру повітря в цеху - 18 С; · відносна вологість повітря - 60%; · швидкість руху повітря - 0,3 м/с. Оскільки в приміщеннях цеху передбачається штучний повітрообмін шляхом місцевих відсмоктувачів та загальнообмінної вентиляції застосовуємо повітряне опалення, суміщене з припливною вентиляцією. Повітрообмін здійснюється з метою дотримання в повітрі приміщення певної концентрації шкідливих речовин, яка не повинна перевищувати граничних норм, так званих гранично допустимих концентрацій (ГДК). Повітрообмін допускається за рахунок вентиляції, яка буває трьох типів, а саме: · загальнообмінна; · локалізуюча (місцева); · змішана. Загальнообмінною вентиляцією називається повітрообмін, при якому в приміщення подається свіже зовнішнє повітря, яке не містить шкідливих парів та газів або містить їх в невеликій кількості і яке, проходячи через приміщення, змішується з шкідливими виділеннями (речовинами) і видаляється разом з ними. Локалізуючою (місцевою) вентиляцією називається вловлювання шкідливих виділень безпосередньо на місцях їх утворення з допомогою спеціальних пристроїв, які не допускають проникнення шкідливих виділень в повітря приміщень. В цеху застосовуємо змішану систему вентиляції, яка є комбінацією локалізуючої та загальнообмінної. Кількісне визначення повітрообміну ведеться в залежності від виду шкідливих виділень. Виробничими шкідливими виділеннями на дільниці є тепло та волога. При надлишкових тепловиділеннях повітрообмін визначається за формулою:
, кг/год. (2.53) де Qн - надлишкові тепловиділення, ккал/год.;
, ккал/год. (2.54)
де Qв - загальна кількість тепловиділень в приміщенні, ккал/год.; Qо - сумарні тепловтрати через огородження, ккал/год.; с - питома теплоємність сухого повітря, ккал /(кг·°С); t1 - температура припливного повітря,°С; t2 - температура повітря, яке видаляється в приміщення, °С.
Різниця t2 - t1 не повинна перевищувати 5 °С. При наявності надлишків вологи повітрообмін визначається за формулою:
, кг/год. (2.55)
де Gп - маса водяної пари, яка виділяється в приміщенні, кг/год.; d2 - вологомісткість повітря, яке видаляється з приміщення, г/кг сухого повітря; значення d2 приймається при максимально допустимих відносній вологості повітря в приміщенні та температурі повітря, яке видаляється; d1 - вологомісткість поступаючого повітря, г/кг; приймається залежно від відносної вологості та температури зовнішнього повітря для відповідного періоду року згідно вимог. В приміщеннях, де відсутні виробничі виділення шкідливих речовин та надлишкові тепло і волога, джерелом шкідливих виділень є люди, які виділяють вуглекислоту, тепло та вологу. У виробничих приміщеннях з об’ємом на одного працюючого менше 20 м3 необхідно передбачати подачу зовнішнього повітря не менше 30 м3/год на кожного працюючого, в приміщеннях з об’ємом на кожного працюючого від 20 до 40 м3 - не менше 20 м3/год. Якщо об’єм приміщення на одного працюючого перевищує 40 м3, допускається передбачати лише періодично діючу природну вентиляцію (відкривання вікон, фрамуг та ліхтарів). Вид та кількість виділень у виробничих приміщеннях залежать від технологічних особливостей устаткування, місцевих умов тощо. При розрахунку вентиляції необхідно враховувати видалення через місцеві відсмоктувачі технологічного устаткування, дані про яке наводяться в технічних характеристиках (паспортах) устаткування. Тепловий баланс у виробничому приміщенні виражається таким рівнянням:
, ккал/год. (2.56)
де Q - загальні витрати тепла; Qо - втрати тепла через будівельні конструкції (огородження); Qв - витрати тепла на нагрівання повітря, яке видаляється з приміщення; Qн.м. - витрати тепла на нагрівання матеріалів, устаткування та транспорту, які поступають в приміщення; Qт - сума всіх тепловиділень в приміщенні. Втрати тепла через будівельні огородження можуть приблизно визначатись на основі теплової характеристики будинку за формулою:
, ккал/год. (2.57)
де qo - теплова характеристика будинку, ккал/(м3·год·град); Vб - об’єм будинку за зовнішнім обміром, м3; tр - розрахункова температура повітря в приміщенні, град; tз - розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного періоду року. Теплова характеристика залежить від об’єму (зменшується із збільшенням об’єму будинку) та призначення будинку і може коливатись в межах: для деревообробних цехів - від 0,60 до 0,38, для адміністративних будинків - від 0,42 до 0,26 для побутових та адміністративно-допоміжних приміщень - від 0,60 до 0,20. Рекомендується приймати такі значення теплової характеристики будинків: · одноповерхових - 0,4 ккал/(м3·год·град); · багатоповерхових - 0,35 ккал/(м3·год·град). Значення розрахункової температури повітря в приміщенні приймається у відповідності з вибраними метеорологічними параметрами, а розрахункової температури зовнішнього повітря - на основі Будівельних норм та правил - за параметром Б для холодного періоду року в залежності від географічного розташування підприємства. Витрати тепла на нагрівання повітря, яке видаляється в приміщення системою витяжної вентиляції, визначаються за формулою:
, ккал/год. (2.58)
де с - питома теплоємність повітря, ккал/(кг·град.); Gп - кількість повітря, яке видаляється з приміщення, кг/год.; tп - температура повітря, яке видаляється, град; приймається рівною температурі повітря в приміщенні, тобто tп = tp; tз.в. - розрахункова зовнішньо-вентиляційна температура, град. Для природної та механічної загальнообмінної вентиляції, призначеної для видалення надлишків тепла, вологи або шкідливих газів, які характеризуються гранично допустимими концентраціями понад 100 мг/м3, розрахункова зовнішньо-вентиляційна температура приймається за параметром А для холодного періоду року. Для загальнообмінної вентиляції, призначеної для видалення шкідливих газів, які характеризуються гранично допустимими концентраціями до 100 мг/м3. або для компенсації повітря, яке видаляється місцевими відсмоктувачами і технологічним устаткуванням, значення tз.в. приймається рівним параметру Б для холодного періоду року. У переважній більшості випадків для деревообробних цехів розрахунок ведеться за параметром Б повітря. Якщо в холодний період року в цех поступав матеріал безпосередньо з відкритих або неопалюваних складів, необхідно враховувати витрати тепла на нагрівання такого матеріалу, які визначаються за формулою:
, ккал/год. (2.59)
де Gм. - маса матеріалу, який завозиться в цех протягом години, кг; см - питома теплоємність матеріалу, ккал/(кг·град); tп - температура повітря в приміщенні, град; tм - температура матеріалу, який поступає в цех; приймається рівною: для несипучих матеріалів - на 10 °C, а для сипучих - на 20 °C вище температури (tз) зовнішнього повітря; для металу та металевих виробів - температурі зовнішнього повітря; В - коефіцієнт інтенсивності поглинання тепла матеріалом. Значення коефіцієнта В залежить від виду матеріалів та тривалості перебування його в цеху і зростає із збільшенням останньої. При неперервному або періодичному з невеликими проміжками часу надходженні матеріалу в цех при зміні тривалості перебування матеріалу в цеху від 1 до 4-ох годин значення коефіцієнта В змінюється в межах: для несипучих матеріалів, виробів та транспорту - від 0,5 до 1,0, для сипучих матеріалів - від 0,4 до 0,92. Якщо матеріал перебуває в цеху понад 4 год., коефіцієнт В приймається рівним одиниці (В = 1).
При розрахунку балансу тепла необхідно враховувати теплові виділення від технологічного устаткування, електродвигунів, нагрітого матеріалу, електронагрівальних приладів, а також від людей, тобто:
, ккал/год. (2.60) Тепловиділення від технологічного устаткування (преси і сушильні камери та ін.) визначають на основі даних технічних характеристик устаткування або теплових розрахунків. Тепловиділення від електродвигунів визначають за формулою:
, ккал/год. (2.61)
де 860 - тепловий еквівалент однієї кВт·год; а - коефіцієнт, який характеризує відношення середньої фактичної потужності до встановленої (а = 0,2…0,25); Рв - сумарна встановлена потужність всіх електродвигунів в цеху, кВт. Кількість тепла, яке виділяється при охолодженні матеріалу (після розвантаження сушильних камер, пресів тощо) визначається за формулою:
, ккал/год. (2.62)
де Gм - маса нагрітого матеріалу, який завозиться в цех на протязі години, кг/год; см - питома теплоємність матеріалу, ккал/(кг·град); tпоч - початкова температура матеріалу, град; tк - кінцева температура матеріалу, град; при тривалому (понад 3 год.) перебуванні матеріалу в цеху кінцеву температуру можна приймати рівною температурі повітря в цеху. Теплові виділення від електронагрівачів визначаються за формулою:
, ккал/год. (2.63)
де Рв - сумарна встановлена потужність електронагрівачів, кВт. Тепловиділення від людей при спокійній роботі складають 70 ккал/год, при роботі середньої важкості - 100 ккал/год, при важкій фізичній роботі - 150 ккал/год. Тепловиділення від людей не враховуються, якщо на одного працівника приходиться понад 50 м3 об’єму приміщення. Максимальна годинна витрата пари визначається з виразу:
, кг/год. (2.64)
де Q - загальні витрати тепла цехом, ккал/год; іп - тепломісткість пари, ккал/кг; ік - тепломісткість конденсату при відповідному тиску пари, ккал/кг. Річна витрата тепла складається з витрат в робочий (Qрр) та неробочий (Qрн) час, тобто:
, Гкал/рік (2.65)
Річні витрати тепла в робочий та неробочий час визначаються за формулами:
, Гкал/рік (2.66) , Гкал/рік (2.67)
де п - число календарних днів опалювального сезону: визначається на основі кліматологічних даних міст та географічних регіонів; k - коефіцієнт, який характеризує відношення кількості робочих днів (за період опалювального сезону) до тривалості опалювального сезону: при шестиденному робочому тижні k = = 0,875, при п’ятиденному - k = 0,714; n - число робочих днів опалювального сезону; m - тривалість роботи цеху протягом доби, год; Q - максимальна годинна витрата тепла в робочий час, ккал/год; tр - температура повітря в приміщенні в робочий час, °С; tсер - середня зовнішня температура опалювального сезону (визначається на основі кліматологічних даних); - коефіцієнт переходу від максимальної годинної витрати тепла (Q) до середньої годинної витрати за опалювальний сезон в робочий час; Qо - максимальна годинна витрата тепла на покриття втрати через огородження; tнр - температура повітря в цеху в неробочий час (при розрахунках приймається рівною 5 °С); - коефіцієнт переходу від максимальної годинної витрати тепла в неробочий час (Qo) до середньої годинної витрати за опалювальний сезон в неробочий час; 10-6 - коефіцієнт переведення ккал в Гкал. Річна витрата пари визначається за формулою:
, т/рік (2.68)
де Кт - коефіцієнт, який враховує втрати тепла в трубопроводах, Кт = 1,05…1,15.
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-26; просмотров: 87; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.14.130.24 (0.02 с.) |