Вузька Спеціалізація у транспортуванні вантажів.

Аналіз сучасного стану і перспектив розвитку магістрального трубопровідного транспорту дозволяє зробити наступний висновок: трубопровідний транспорт має значні перспективи розвитку.

 

Висновки.

 

Трубопровідний транспорт відноситься до числа нових засобів сполучення, які інтенсивно розвиваються в наш час. На сучасному етапі основним видом палива залишається нафта та нафтопродукти, як наслідок це призвело до інтенсифікації трубопровідного транспорту.

В багатьох країнах світу нафтова промисловість – це основа їхньої економіки тому трубопровідний транспорт займає помітне місце серед інщих видів транспорту. Трубопровідний транспорт світу – це сукупність взаємо пов’язаних транспортних систем, що ведуть від країн - експортерів нафти до її імпортерів.В наш час гостро постала проблема енергозабезпечення, яка пов’язана з вичерпністю корисних копалин, що в свою чергу спричиняє необхідність проведення розвідки нових родовищ і будівництва нових нафто- і газопровідних систем.

Високі темпи розвитку різних галузей науки і світового господарства в двадцятому столітті — столітті масового застосування у всіх галузях двигунів внутрішнього згоряння, привели до бурхливого розвитку у світі нафтової і газової промисловості і, як наслідок, до прискореного будівництва трубопровідного транспорту. Трубопровідний транспорт у суспільному виробництві різних країн світу зайняв одне з перших місце серед інших видів транспорту. Напрямок науково-технічного прогресу у вітчизняній і зарубіжній практиці близький друг до друга. Трубопровідний транспорт світу в даний час з окремих магістралей створив взаємозалежні, іноді закільцьовані транспортні системи по доставці споживачам газу, нафти і нафтопродуктів і не тільки внутрішньодержавного, але і трансконтинентального значення. Довжина побудованих і введених у дію на початок 1986 р. магістральних трубопроводів у світі складає 1,5 млн. км, з них у капіталістичних і країнах, що розвиваються, побудовано 2\3, а в постсоціалістичних країнах — 1\3.

Росія, ЮАР та Саудівська Аравія, що займають перші місця в світі по видобутку нафти і газу, завдяки інтенсифікації трубопровідного транспорту, у першу чергу в результаті зміни структури довжини по діаметрах і різкому збільшенні питомої ваги трубопроводів діаметром 1220 і 1420 мм, успішно справляються з перекачуванням цих енергоносіїв.

По продуктивності і встановленій потужності магістральний трубопровідний транспорт колишнього СРСР не має аналогів у світовій практиці. Характерні його риси - планова та випереджальна спрямованість у будівництві.

У Сполучених штатах Америки найбільша у світі мережа магістральних трубопроводів. Однак вона побудована в основному з труб малих діаметрів. Навіть побудовані в США і Канаді за період 1980-1985 рр. магістральні трубопроводи довжиною 80 тис. км. складаються з труб малих діаметрів (50—508 мм), а з труб великих діаметрів (1020—1220 мм) покладене усього лише 3674 км, що є тільки 4,5 % загальної довжини. Трубопроводи з труб діаметром 1420 мм узагалі не будувались.

Нафта і газ у найближчі десятиліття XXI в. все-таки залишаються основою забезпечення енергією світового господарства. Багато чого тут буде залежати від успіхів в області пошуків, розвідки і розробки нових нафтових і газових родовищ. Однак виявлені запаси нафти і газу в природі обмежені, а їхня розвідка і надалі буде проводитися у важких по природних умовах районах і буде пов’язана із збільшенням витрат на їхню розвідку, видобуток і транспортування. За таких умов особливо важливою постає проблема використання нафти і газу.

Наявна в СНД енергетична програма, а також енергетичні програми, розроблені за кордоном, передбачають:

стабілізацію видобутку нафти, а пізніше і газу (із збереженням високих рівнів їхнього видобутку), при інтенсивному енергозбереженні;

приріст енергетичних ресурсів буде забезпечуватися головним чином за рахунок виробництва ядерної енергії, видобутку вугілля і використання альтернативних джерел енергії. Доля атомної енергії в загальному світовому енергопостачанні до 2010 р. очікується близько 20%, а щорічний приріст її виробництва в XXI в. повинний у середньому складати 15%.

У США і Канаді за прогнозами до 2010р. обсяги і темпи будівництва магістральних трубопроводів трохи знизяться, але збережуться на досить високому рівні, а в структурі довжини трубопроводів і їхньому діаметрі не відбудеться істотних змін.

Використана література