З економічної точки зору Мурманський проект більш ймовірний і рентабельний, ніж проект будівництва трубопроводу на Схід Росії.

На Схід

Основна проблема на східному напрямку - у гострій конкуренції між собою японського і китайського варіантів трубопроводів. Підтримкою влади користається японський варіант, оскільки довжина трубопроводу Ангарськ-Знахідка більше, скоріше за все, він у більшій ступені буде сприяти розвитку російської інфраструктури і забезпеченню вітчизняних споживачів. Привабливий цей напрямок і у російсько-американському енергетичному діалозі. Ще одним довод ом "за": за цей проект є те, що великий інтерес виявляє Японія, адже в результаті його реалізації вона може забезпечити за рахунок російських постачань до чверті своїх потреб у нафті і знизити до 65% залежність від нафти Близького Сходу (зараз нафта з цього регіону складає близько 88% у загальному імпорті цієї сировини Японією). Ситуація навколо Іраку, тупик у рішенні палестинської проблеми і - у довгостроковій перспективі - неясність намірів США у відношенні Ірану роблять Близьким Схід все менш надійним постачальником. Турбує Японію і ситуація у протоках Південно-Східної Азії, по яких йдуть супертанкери з зони Перської затоки. Терористи вже намагалися робити напади на ці судна. За словами генерального секретаря кабінету міністрів Японії Ясуо Фукуда, нафтопровід може стати однією з "головних опор" майбутнього економічного співробітництва з Росією. Японська сторона виражає готовність взяти пряму участь у його. Передбачається, що Японія може гарантувати закупівлю до одного мільйона барелей сибірської нафти в день. Можлива і фінансова участь Японії в розробці енергоресурсів Сибіру.

Основна слаб кість альтернативного проекту нафтопроводу Ангарск-Дацин, т у тому, що підготовчі роботи з якого стартували раніш, ніж по його "конкуренту", у тім, що він орієнтований тільки на Китай. Потенціал попиту в китайського ринку колосальний: за словами замминистра іноземних справ Віктора Калюжного, у Китаї до 2020 року дефіцит енергоресурсів буде складати 200 млн тонн умовного палива. Однак залежність від одного споживача, тим більше такого могутнього, як Китай, - це серйозний мінус, що здатний звести нанівець той факт, що ця траса коротше находкінської на 1400 км і її будівництво обійшлося б майже вдвічі дешевше. З іншого боку, для ефективної роботи проекту нафтопроводу Ангарськ-Знахідка необхідно транспортувати 50 млн тонн нафти в рік протягом 20 років. Таких запасів нафти навіть з урахуванням перспективних проектів у Східному Сибіру немає, що робить проект нерентабельним. Президент "Транснефти" Семен Вайншток прямо заявляє, що ресурсів нафти недостатньо для двох проектів, тому уряду треба прийняти ва жлие рішення про вибір одного з них. Остаточне ж рішення буде прийнято, швидше за все, тільки в травні, під час візиту китайського лідера Ху Цзиньтао в Москву.

Російсько-американський енергодіалог (нафта в США):

Найбільш очевидним ринком для розширення експорту російських компаній є американський - найбільший ринок, що, схоже, і надалі буде рости швидко. У доповіді Національної ради США по розвідці (грудень 2000 року) "Про розвиток світової ситуації до 2015 року" міститься попередження про те, що до названого терміну США з іштовхнуться з проблемою енергетичної кризи. Причина - ріст споживання енергоресурсів в інших країнах, особливо в Китаї й Індії, а також у Європі. У доповіді прогнозується, що до 2015 року чотири п'ятих нафти  Близького Сходу буде поставлятися в Східну Азію, що може при звести до нестачі нафти і її значному подорожчанню. Тому в доповіді говориться про необхідність скоротити залежність США від імпорту нафти. Експерти рекомендують скоротити щоденний імпорт із 11 млн барелей до 5-6 млн. У противагу цьому енергетична програма Джорджа Буша ставить задачу збільшити споживання нафти до 2040 року до 23 млн барелей у день. Такі масштабні плани змушують шукати нові джерела енергетичних ресурсів у всіх районах світу. За словами міністра енергетики Спенсера Абрахама, "диверсифікованість світових джерел нафти є частиною енергетичної стратегії США".

Переваги трубопровідного транспорту:

Можливість повсюдної прокладки трубопроводів, висока пропускна здатність, низька собівартість транспортування, відносно мала кількість обслуговуючого персоналу, незалежність від природно-кліматичних умов, безперервність процесу транспортування.

Недоліки трубопровідного транспорту: