Розділ 5. Технологія розведення трихограми

Розведення трихограми

З метою випуску трихограми на посіви або в сади її розмножують в біолабораторіях, використовуючи яйця зернової молі - ситотроги. Крім ситотроги використовують також яйця капустяної, озимої совок та кукурудзяного стеблового метелика.

Ситотрогу в лабораторії можна розмножувати в будь-якій кількості цілорічно, тому вона є основним видом комах, який використовують для розмноження яйцеїда. При зараженні 1 центнера ячменю можна одержати 600 грамів яєць молі, тобто 30 млн. штук. Щоб одержати кількість трихограми, необхідну для обробки 1 гектара посівів озимої совки, необхідно витратити лише 130-150 грамів ячменю, проти стеблового метелика та капустяної совки - 200-250 грамів, проти яблуневої плодожерки - близько 1 кілограма.

Для отримання життєздатної та активної при використанні трихограми, в біолабораторіях її вирощують в умовах які максимально наближені до природних - змінних температурі і вологості повітря.

У приміщенні біолабораторії, де розводять трихограму, необхідно підтримувати вдень температуру повітря 25-29°С, а вночі - 14-16°С, вологість має становити 70-85%.

Зараження яєць зернової молі трихограмою проводиться у спеціальних віваріях або у скляних банках різної ємності.

Віварії можуть бути різної конструкції, але призначення і принцип роботи один - створення і підтримання оптимальних гігротермічних умов і тривалості фотоперіоду для зараження яєць молі трихограмою.

Для зараження трихограмою свіжі яйця зернової молі наклеюють на спеціальні пластини (скляні чи металічні). Пластини попередньо ретельно відчищають від бруду і особливо слідів жиру, зволожують шляхом нанесення водяного конденсату у спеціальному пристрої, або розміщуючи їх у холодильник на 15-20 хв. На зволожену водним конденсатом пластину насипають яйця молі, які приклеюються до пластини шаром в одне яйце. Надлишок яєць струшують з пластини. Пластини з наклеєними яйцями молі вставляють у віварій. Кількість яєць, що наклеюють на одну пластину, і кількість пластин в одному віварії залежить від конструктивних особливостей віварію.

Імаго трихограми у спеціальних пеналах поміщають у віварій між пластинами з наклеєними яйцями з розрахунку 1:5 - 1:10, тобто на 5-10 яєць зернової молі припадає одна особина паразита.

Зараження яєць молі у віварії триває протягом п'яти діб, після чого їх за допомогою м'якої волосяної кісточки знімають з пластин і визначають відсоток заражених трихограмою яєць. Для цього з партії заражених яєць відбирають середню пробу, із якої проглядають 1000 яєць узятих без вибору, підраховуючи кількість паразитованих (чорних) яєць. Після відродження гусениць зернової молі із незаражених трихограмою яєць їх очищають від домішок за допомогою сита і пневматичного класифікатора і розфасовують у паперові пакети (не більше 1 млн у пакет), на яких указують номер партії та дату зараження і дату розфасовки паразитованих яєць, відсоток зараження, кількість заражених яєць, а також вид, расу і екотип трихограми. Відповідні записи роблять і у спеціальному журналі.

Під час розмноження трихограми у скляних банках свіжі яйця зернової молі наклеюють на внутрішню бокову поверхню банки. Попередньо банки ретельно миють і висушують. Перед наклеюванням яєць банку протягом декількох секунд утримують над носиком чайника, у якому кипить вода. На стінках банки утворюється водяний конденсат, завдяки якому на бокові стінки банки наклеюються яйця молі з розрахунку 5 г на 1 л місткості банки. Необхідну наважку яєць висипають на стінку банки і, закривши листком паперу її горло, плавним обертанням рівномірно наклеюють яйця на стінки. У банки з наклеєними яйцями зернової молі поміщають відроджену трихограму з розрахунку 1:5, тобто у банку місткістю 3 л наклеюють 15 г (750 000 шт.) яєць і поміщають 150 000 особин трихограми. Банки, закривши їхні горла серветками з тонкої тканини, ставлять на стелаж. Трихограма як комаха з позитивним фототаксисом концентрується на більш освітленому боці банки. Для рівномірного зараження яєць зернової молі трихограмою банки необхідно регулярно повертати навколо своєї осі на 90-120°. Через два-три дні яйця обережно знімають зі стінок банки волосяною щіточкою. Дальші дії із зараженими яйцями таю ж, як і під час розведення трихограми у віваріях.

шкідник трихограма захисний розведення

Зберігання трихограми

 

Короткотермінове зберігання активної (недіапаузуючої) трихограми необхідно проводити за температури 1...3°С і відносній вологості повітря 85-90% у спеціальних термостатах або звичайних побутових холодильниках.

На короткотермінове зберігання поміщають паразитовані яйця зернової молі, у яких трихограма перебуває у фазі передлялечки або лялечки. Найбільш холодостійка трихограма у фазі передлялечки, її можна зберігати за указаних вище умов протягом 30 - 40 діб. У фазі лялечки термін зберігання не повинен перевищувати 20 діб. Імаго трихограми, що вийшли з яєць зернової молі, при необхідності можна зберігати до п'яти діб при температурі 10 - 12°С і відносній вологості повітря 70 - 80%.

Довготривале зберігання трихограми. Для більш тривалого зберігання (понад 40 діб) трихограму необхідно ввести в стан діапаузи. Діапаузуючу трихограму можна одержати як в природних умовах, так і в умовах лабораторії. Одержання діапаузуючої трихограми у природних умовах полягає в тому, що зараження яєць ситотроги проводять в інсектаріях або під навісом в у вересні - листопаді, коли температура повітря вночі знижується нижче 10°С, а вдень ще достатньо висока - 18...20°С. Особливу увагу при цьому треба звернути на такі особливості. Діапауза у комах, зокрема у трихограми, залежить від температурних умов у початкових фазах розвитку. Тому підготовку трихограми до діапаузи слід починати ще в період ембріонального розвитку, який у трихограми триває при температурі 22...24°С 30 годин, а при температурі 16 °С - 90 годин. Отже в першу добу заражені яйця ситотроги повинні перебувати як при високих (22-25 °С), так і при низьких (6-8 °С) температурах. А після дводенного зараження - в умовах низьких температур, а саме при середньодобовій температурі 10-15 °С.

Дуже уважно треба контролювати температуру повітря. Трихограма, яка розвивалася при середньодобовій температурі 10...12°С, дає 95-97% діапаузуючих особин незалежно від довжини світлового дня. Якщо розвиток трихограми проходить при середньодобовій температурі 15°С, то відіграє роль також довжина фотоперіоду. При цілодобовому освітленні діапаузують тільки 16% особин, при короткому дні (6-8 год) - 60%, а в повній темряві кількість діапаузуючих особин зростає до 75%. При температурі 20°С одержують 3-6% діапаузуючих особин трихограми. Довжина світлового дня в цьому випадку не відіграє ніякої ролі. Різке зниження температур до 0°С у час уведення трихограми в діапаузу викликає її ослаблення. Взимку такі ослаблені особини гинуть. Таким чином, для одержання діапаузуючої трихограми найбільш сприятливими умовами є середньодобові температури 10 - 12°С. Якщо температура піднімається вище за 15°С, то це знижує кількість діапаузуючих особин.

При одержанні діапаузуючої трихограми в діапазоні вказаних вище температур почорніння яєць настає через три-чотири тижні з початку зараження (залежно від температур), після чого їх треба помістити на зберігання.

Якщо метеорологічні умови (дощ, низькі температури і т д) не дозволяють одержувати діапаузуючу трихограму в природних умовах, можна проводити цю роботу в умовах лабораторії створивши відповідний температурний режим.

Отже, необхідна умова для одержання діапаузуючої трихограми - це перебування заражених трихограмою яєць зернової молі уже протягом першої доби в умовах високих (для зараження) та низьких (для підготування до стану діапаузи) температур.

Як відомо, в природних умовах трихограма переносить зиму в яйцях комах-хазяїнів під снігом. Численними дослідженнями встановлено, що при зберіганні під снігом життєздатність діапаузуючої трихограми найбільша. Для цього ще з осені викопують невелике заглиблення у ґрунті розміром 50x50x40 см, у яке ставлять емальовану посудину, що зверху закривається кришкою, але так, щоб у посудину проходило повітря, але не потрапляла вода. В цю посудину складають пакети з діапаузуючою трихограмою. Заглиблення зверху прикривають дошками і присипають тонким шаром землі. Взимку воно засипається снігом. Таке зберігання діапазуючої трихограми дозволяє після закінчення діапаузи (через два місяці) і навіть через шість-сім місяців одержати 60-70% виходу імаго паразита. Вимірювання температури в місці збереження трихограми проводять за допомогою кагатного термометра, який закладають туди ще з осені.

Зберігати діапаузуючу трихограму можна і в термостатах-холодильниках при температурі 8°С або 3°С. Якщо після тривалого (не менше 4 міс.) зберігання при температурі 8°С трихограму перенести на 7-10 діб в умови нижчої температури (1...3°С), то відсоток відродження різко зростає. Наприклад, якщо через п’ять місяців зберігання відродилося 71,3% імаго паразита, а після шести місяців - 58,1%, то після перебування в умовах зниженої температури відповідно 84,4 та 78,8%.

Перевірку біологічного стану трихограми проводять щомісяця, починаючи через місяць після чорніння яєць сито троги.

Під час активації (виведення із стану діапаузи) діапаузуючої трихограми слід мати на увазі, що після місячного, зберігання відсоток відродження яйцеїдів значно нижчий, ніж після тьох-чотирьох місяців перебування при низьких температурах. Це пояснюється наявністю у деяких особин певних фізіологічних процесів (незавершеної діапаузи), що проходять в організмі. Після трьох-чотирьох місяців зберігання, як правило, вся діапаузуюча трихограма реагує на підвищення температури і відроджується. Реактивація її триває два-три тижні залежно від конкретних умов.

 

ВИСНОВКИ

Під час розробки комплексних систем заходів проти шкідників, хвороб і бур'янів зернових культур в основу треба покладати гармонійне поєднання всіх наявних методів захисту рослин: селекційних, насінницьких, карантинних, агротехнічних, механічних, фізичних, біологічних і хімічних.

Безумовно, першорядне завдання кожної системи заходів - застосування таких методів, які сприяють знищенню або різкому зменшенню кількості популяцій шкідливих організмів до початку ушкодження культури, а також збереженню й активізації корисної ентомофауни й флори та запобіганню забрудненню шкідливими речовинами навколишнього середовища.

Застосування трихограми досить часто значно ефективніше, особливо там, де інші способи неможливі або утруднені (кукурудза, соняшник тощо). При цьому дуже важливо те, що трихограма як і інші ентомофаги мають здатність активно шукати й знищувати свою жертву.

Крім того, застосування трихограми має наступні переваги:

екологічно чистий (природний) засіб захисту від шкідників;

широкий діапазон видів шкідників (біля 200), яких знищує трихограма;

простота обробки;

низькі витрати;

висока ефективність при профілактичному використанні;

знищує шкідників у «недосяжних» для хімії місцях;

засіб довготривалої дії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Масове розведення паразитичних і хижих членистоногих: навч. посібник/ М.О. Білик. - Х. “Майдан”, 2012;

.   Трихограмма (биология, разведение, применение). Тезы докладов второго Всесоюзного совещания по трихограмме 14 - 18 октября, 1985 г. - Кишинев, 1985;

.   Рекомендації по підвищенню життєдіяльності та ефективності трихограми. - Київ “Урожай”, 1981;

.   Методика определения качества трихограммы,- Кишинев, 1979;

.   Рекомендації по розмноженню і використанню трихограмми в боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур. - Київ “Урожай”, 1968;

.   Біологічний захист рослин./ Дядечко М.П., Падій М.М., Шелестова В.С. (та інші), - Біла Церква, 2001;

.   Руководство по масовому разведению и применению трихограммы. - М. 1979;

.   Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. - М. Агропромиздат, 1986;

9. <https://sites.google.com/site/cibuladlaagronoma/metodi-borotbi>;

.   <http://orgzem.zo.net.ua>;

.   <http://www.propozitsiya.com>;

.   <http://biostandart.com.ua>;

.   <http://teplytsa.com>;

.   <http://uk.wikipedia.org>.

 

ДОДАТОК

 

ЗОБРАЖЕННЯ ТРИХОГРАМИ