Загальна характеристика кондитерської галузі як стратегічно важливої ланки харчової промисловості

Виробництво кондитерських виробів завжди вважалося одним із пріоритетних напрямків харчової промисловості. Протягом останніх декількох років галузь переживала своєрідний бум, демонструючи швидкі темпи зростання практично за всіма групами продукції.

Проте, фахівці вважають, що виробництво кондитерських виробів в Україні в 2004 році розвивалося не екстенсивним, а інтенсивним шляхом: підприємства, в основному, не нарощували обсяги виробництва, а працювали над асортиментом, різною мірою модернізуючи виробництво.

Імпортери елітних солодощів показали місцевим фабрикам, що необхідно освоювати цю нішу. За минулі роки українські експортери цукерок і печива вдало проникали на не освоєні раніше зовнішні ринки. Можна навіть сказати, що кондитери гідно виходять з «карамельної війни» з Росією.

Деякі фахівці називають модернізацію кондитерських фабриктехнічною революцією галузі. Лідери галузі освоюють нові, менш енергоємні і більш продуктивні технології, що дозволяють значно знизити собівартість кінцевої продукції.

Сьогодні українські кондитери спрямовують свої зусилля на розширення виробництва дорогих солодощів. На вітчизняному ринку обсяги виробництва зростають не лише в грошовому еквіваленті, але й обсягах виробленої продукції. Слід зазначити, що після розпаду планової економіки припинилось постачання імпортної сировини. Такі інгредієнти, як какао та какао-продукти, горіхи, ароматизатори та пакувальні матеріали не могли постачатись з-за кордону. Какао, наприклад, було замінено менш якісним матеріалом, цикорієм, рослиною, яка традиційно використовується для приготування салатів. Проте його коріння можна смажити та у молотому вигляді використовувати разом із зернами кави. Наслідком цієї заміни та інших замін продуктів на менш якісні стало загальне падіння якості продукції українських виробників.

Починаючи з 1993 року, великі міжнародні виробники солодощів почали виявляти інтерес до перспектив, які пропонував український ринок. З того часу такі добре відомі виробники, як Mars, Nestle, Suchard відкрили свої представництва в регіоні. Аналіз імпортованої на український ринок продукції свідчить, що її можна поділити на дві категорії - високоякісні продукти та товари низької якості. Високоякісна продукція займає значну частку серед більш заможних прошарків населення. Основними проблемами, з якими доводиться мати справу при імпорті такої продукції, є акцизні збори та ввізне мито, а також конкуренція з боку нелегального імпорту продукції з країн Східної Європи, а також з Туреччини та Ізраїлю [22].

Тривалий час лідером на ринку була продукція іноземних виробників, що було зумовлене привабливою упаковкою, помірними цінами, активним просуванням на ринок та потужною рекламною підтримкою, а також відсутністю вітчизняних аналогів. Втім, починаючи з 1996 року, на ринку з'явились нові тенденції. З появою широкого асортименту товарів на ринку споживачі стали більш перебірливими. У 1998 році на ринку спостерігається спад попиту на деяку імпортовану продукцію, особливо на продукти нижчої якості. Високі ставки ввізного мита та податків на імпортну продукцію зменшили її конкурентоспроможність (ціна підвищувалась на 60-120%). Втім це не стосується сегменту дорогих елітних кондитерських виробів. Надалі вітчизняні виробники завоювали місце лідерів.

Печиво, вафлі рулети бісквіти в Україні користуються великою популярністю. За даними дослідницької компанії Taylor Nelson Sofres (ТNS), 87,3% опитуваних (що відповідає 13,88 мільйонам) жителів міст України у віці 16-65 років споживають печиво з різною інтенсивністю. Зокрема, 6,6% (1,054 млн.) споживачів печива їдять його кожного дня; 20,5% (3,267 млн.) - декілька (2-3) рази на тиждень. Щотижня печиво всіх видів споживають 16,6% (2,64 млн.) дорослих споживачів даного продукту; 2-3 рази на місяць - 22,5% (3,577 млн.); не частіше одного разу на місяць - 21,0%, або 3,342 мільйона чоловік. Аудиторія тих, хто печиво за вказаний період не споживав склала 2,019 мільйонів чоловік, або 12,7% жителів міст України.

На основі результатів опитування жителів України компанією ТNS, в зимово-весінній період року лише 30,1% опитаних у віці 16-65 років (відповідно 4,791 млн. чоловік) визнали себе споживачами рулетів та бісквітів, але дана тенденція постійно зростає. Декілька разів на тиждень бісквіти та рулети споживають 3,3% опитаних, що відповідає 0,17 млн. жителям українських міст. Один раз на тиждень даний продукт вживають 8,3% (0,4 млн.); 2-3 рази на місяць - 26,7% (1,28 млн.); і не частіше разу на місяць - 61,6 % опитаних споживачів, або 2,95 мільйонів жителів.

Як бачимо, практично всі сегменти кондитерської галузі розвиваються динамічно, але якщо ринок цукерок, шоколаду, шоколадних виробів вже вийшов на стабільний рівень виробництва / споживання, то ніша борошняних виробів ще до кінця не заповнена і знаходиться на стадії заповнення. Тому певну зацікавленість кондитери - як провідні, так і ті, що розвиваються, проявляють до мучної групи, обсяг якої за останні 5 років збільшився в 2-5 разів. В першу чергу це стосується крекерів, печива, рулетів, вафель, глазурованих шоколадом цукерок на вафельній основі, а також тортів та тістечок. В порівнянні з 1990 роком, коли рівень споживання кондитерських виробів становив близько 20 кг/рік на душу населення, можна стверджувати, що сьогодні ринок не насичений, оскільки в 2002 році споживання даної продукції становило лише близько 12 кг, в 2004 - близько 13 кг. Проте це свідчить лише про низьку купівельну спроможність населення. Тому більше ніж 30% виробів експортується, що за даних умов не лише вигідно, але й необхідно для розвитку підприємств. Популярність нашої продукції за кордоном - це визнання її якості і міжнародний авторитет вітчизняних виробників. Це, в свою чергу, стимулює до подальшого розвитку та вдосконалювання виробництва. Нарешті, це свідчить про те, що вітчизняні виробники заповнили внутрішній ринок до рівня платоспроможного попиту населення і мають можливості для подальшого збільшення обсягів випуску солодощів [33].

За оцінками фахівців, потенційна місткість ринку України складає понад 1 млн. тонн виробів. Тому щорічний темп зростання виробництва в 10% виглядає реально, при відсутності будь-яких форс-мажорних змін у законодавчій базі (наприклад, введення акцизу на кондитерські вироби).

Асортимент борошняних виробів, запропонований вітчизняними кондитерами, надзвичайно різноманітний. Лише печива випускається близько 900 видів, вафель - понад 500. Проте більшість операторів переконані: ринок ненасичений як кількісно, так і якісно. У той же час купівельна спроможність населення залишається невисокою.

Кондитерська галузь України представлена 28 великими підприємствами, 100 заводами продтоварів, 168 невеликими кондитерськими цехами і підприємствами суспільного харчування. Сумарна потужність 28 кондитерських фабрик складає понад 600 тис. тонн на рік (понад 1 млн. тонн нарік в цілому по галузі). Всі підприємства галузі приватизовані.

Асортимент продукції, що випускається, представлений наступними видами кондитерських виробів:

· цукристі вироби (карамель, драже, м'які цукерки, глазуровані в шоколаді і неглазуровані, ірис, халва, мармелад і інші);

· шоколадні вироби (шоколад, шоколадні батончики, какао-порошок, солодкі плитки);

· борошняні вироби (печиво, крекер, пряники, торти, вафлі, бісквіти);

· інші вироби (молочна кислота, харчові концентрати, дріжджі, розчинна і мелена кава, спеції і інші).

Об'єктом дослідження виступає компанія ЗАТ ВО «Київ-Конті» в розрізі безпосередньо борошняних кондитерських виробів.