Взаємозв’язок рівня розвитку фізичних якостей досліджуваних від їх мотивації до занять фізичною культурою

Досліджувані	Швидкість	Швидкісно-силові	Гнучкість	Спритність	Сила	Витрива-лість
Хлопчики 10-А класу (n=27)	r=-0,33; p<0,05	r=0,74; p<0,001	r=-0,23; p>0,05	r=0,01; p>0,05	r=-0,43; p<0,01	r=-0,55; p<0,01
Дівчатка 10-А класу (n=22)	r=0,64; p<0,001	r=0,54; p<0,01	r=0,12; p>0,05	r=-0,02; p>0,05	r=0,05; p>0,05	r=0,15; p>0,05
Хлопчики 11-Б класу (n=26)	r=-0,64; p<0,001	r=0,61; p<0,001	r=0,50; p<0,01	r=-0,37; p<0,05	r=0,20; p>0,05	r=-0,20; p>0,05
Дівчатка 11-Б класу (n=23)	r=-0,24; p<0,05	r=0,54; p<0,01	r=0,40; p<0,01	r=-0,02; p>0,05	r=-0,42; p<0,01	r=-0,16; p>0,05

 

Отримані результати свідчать про достовірний взаємозв’язок психологічного чинника зі швидкісно-силовою роботою та швидкістю у всіх досліджуваних учнів, гнучкості та сили у школярів 11 класу, та майже відсутню мотивацію до роботи на витривалість у досліджуваних.

Проведений аналіз взаємозв’язку рівня розвитку фізичних якостей досліджуваних учнів від їх антропометричних та фізіологічних показників виявив найбільший вплив росту та ваги на швидкісні та швидкісно-силові якості, показників роботи серцево-судинної системи на витривалість та спритність та дихальної системи на витривалість та швидкість.

 

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження нами було зроблено такі висновки:

. Аналіз літературних джерел дає підставу зробити висновки що, не дивлячись на наявність достатнього числа робіт, присвячених вивченню мотивації до занять фізичною культурою та спортом школярів, проблема формування мотивації до занять фізичною культурою учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи залишається актуальною й мало розробленою.

. Анкетування показало, що спрямованість мотивації залежить від схильностей і здібностей людини. Обов’язковою умовою виникнення мотивації є попередні знання, та практичний досвід у певному виді діяльності, емоційне задоволення. Мотивація до фізичної культури і спорту у школярів є результатом дії існуючої виховної системи, яка здійснюється через засоби масової інформації про великий спорт і фізичну культуру, через спортивні заходи в місті, в школі, під цілеспрямованим впливом учителів, батьків, друзів. Проведене анкетування показало, що вирішальну роль в мотивації школярів до занять фізичною культурою та спортом на уроках та у позаурочний час відіграє саме вчитель фізичної культури та, що у сучасний час інформаційних технологій дуже мало уваги приділяється руховій активності.

3. Дослідження показало, що до факторів, які впливають на формування мотивації до занять фізичною культурою у школярів 10-11 класів загальноосвітньої школи у процесі навчання належать: 1) авторитет вчителя; 2) постановка та організація учбового процесу; 3) усвідомлення необхідності занять фізичною культурою та спортом.

. Дослідження показало, що за результатами анкетування та Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України рівень фізичної підготовленості вище у тих учнів, у яких краща мотивація до уроків фізичної культури та занять спортом.

. Аналіз показників взаємозв’язку рівня розвитку фізичних якостей виявив достовірну залежність швидкості від швидкісно-силової роботи, роботи на витривалість та спритності у хлопчиків та дівчаток 10-11 класів, що пояснюється однотипною спрямованістю роботи на бігові вправи. Рівень взаємозв’язку гнучкості з рівнем розвитку сили встановлено у хлопців та дівчат 10-11 класу, ми це пояснюємо роботою однакових груп м’язів. Аналіз показників коефіцієнтів кореляції у досліджуваних свідчить про найбільш тісну залежність показників швидкості, витривалості, спритності та швидкісно-силової роботи (r = 0,75-0,85; p < 0,001), що дозволяє вчителю фізичної культури застосовувати засоби розвитку одних фізичних якостей, як факторні при розвитку інших.

. Аналіз показників антропометричних даних досліджуваних школярів свідчить про однорідність росту та ваги у дівчаток, приблизні значення у хлопців. У динаміці розвитку антропометричних показників між учнями 10 та 11 класів немає достовірних відмінностей тому, що у віці 15-17 років конституція організму дівчат та хлопців є вже майже сформованою та в наявності всі фізіологічні відмінності.

. Аналіз показників психофізіологічного розвитку досліджуваних школярів свідчить про однорідність показника частоти серцевих скорочень та артеріального тиску у хлопчиків та дівчаток різного віку. Дослідження рівня життєвої ємності легенів свідчить про відсутність вікових відмінностей у дівчаток та наявність таких у хлопців.

. Отримані результати свідчать про достовірний взаємозв’язок психологічного чинника зі швидкісно-силовою роботою та швидкістю у всіх досліджуваних учнів, гнучкості та сили у школярів 11 класу, та майже відсутню мотивацію до роботи на витривалість і спритність у досліджуваних. Проведений аналіз взаємозв’язку рівня розвитку фізичних якостей досліджуваних учнів від їх антропометричних та фізіологічних показників виявив найбільший вплив росту та ваги на швидкісні та швидкісно-силові якості, показників роботи серцево-судинної системи на витривалість та спритність та дихальної системи на витривалість та швидкість.

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У процесі фізичної підготовки учнів 10-11 класів загальноосвітньої школи потрібно більше уваги приділяти розвитку фізичних якостей, а саме: витривалості, швидкості, спритності, силі та гнучкості. Особливо це актуально, коли зазначені фізичні якості в учнів розвинені недостатньо.

. Загальний фізичний стан учнів потрібно підтримувати на кожному уроці. Час, який приділяється на розвиток фізичних якостей становить 20% від загального часу уроку. Залежно від мети і завдань уроку, потрібно вибирати режими розвитку фізичних якостей учнів. Як закономірність швидкісні здібності розвиваються на початку уроку, силові й координаційні в середині, витривалість наприкінці уроку. З огляду на специфіку навчального процесу в школі, фізичні якості в чистому вигляді дуже рідко використовуються. Як правило, учням загальноосвітньої школи доводиться виконувати тривалі дії статичного характеру з тривалим перенапруженням м’язів, особливо спини та шиї. Тому основний акцент повинен бути на розвитку витривалості в сполученні з іншими фізичними якостями, а також застосовувати вправи для розслаблення найбільш напружених м’язів.

. Для розвитку витривалості - біг у середньому темпі до 2-3 км, повільний біг у поєднанні із прискореннями, стрибки через скакалку різними способами до 15 хвилин.

. Для розвитку швидкості - біг із прискоренням на короткі дистанції (60-100м).

. Для розвитку спритності - елементи спортивних ігор на вибір: баскетбол, волейбол, настільний теніс; танцювальні вправи у швидкому темпі.

. Для розвитку сили - вправи для мязів плечового пояса й спини: утримувати упор лежачи на зігнутих руках 3-4 рази по 15-50 секунд; стійка на руках за допомогою, без допомоги біля стіни; вправи для м’язів черевного преса: в.п. лежачи так, щоб таз звисав з опори, руки вгорі закріплені, піднімання й опускання ніг на 180 градусів; в.п. - вис на шведській стінці, піднімання зігнутих ніг до кута в 45 градусів; вправи для м’язів ніг: ходьба в різному темпі у напівприсяді й у повному присіді; стрибкові вправи: із просуванням уперед (на одній, з ноги на ногу, з упору присівши).

. Для розвитку гнучкості - в.п. сидячи на гімнастичній лаві, руки на поясі (або за головою) виконати нахил назад до 45-60 градусів й утримувати тулуб під заданим кутом; вправи на збільшення рухливості в тазостегнових суглобах за допомогою вправ, які виконуються біля гімнастичної стінки, сидячи.

. Під час проведення занять фізичною культурою враховувати інтереси учнів щодо окремих видів спорту. А також при виконанні програмного навчального матеріалу включати спортивні та рухливі ігри, а в заключній частині уроку обов’язково виконувати вправи на увагу, координацію та розслаблення.

. Доцільно проводити фізкультхвилинки та фізкультпаузи на уроках із загальноосвітніх предметів, а також регулярно організовувати рухливі перерви.

. Отримані в ході дослідження результати дають підставу рекомендувати вчителям фізичної культури та батькам включати в процес фізичного виховання вправи, які викликають в учнів інтерес та задоволення від їх виконання. Позитивні емоції під час занять фізичною культурою сприятливо впливають на рівень розвитку фізичних якостей та загальний рівень фізичної підготовленості учнів загальноосвітньої школи.