На тему: «музично-співацьке виховання за системою Д. Огороднова»

Курсова робота

На тему: «Музично-співацьке виховання за системою Д. Огороднова»

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади музичного виховання молодших школярів

Основні засади музичного виховання

Вікові особливості молодших школярів як основна передумова особливостей музичного виховання молодших школярів

Основні напрями індивідуалізації та диференціації процесу навчання

Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів як основа застосування індивідуально-диференційованого підходу

Розділ 2. Специфіка музично-співацького виховання за системою Д. Огороднова

. Основні засади системи Д. Огороднова

Практичні переваги системи Д. Огороднова

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Методика музичного виховання входить у систему педагогічних наук і займає в ній своє самостійне місце. Вона вивчає закономірності музичного виховання з метою удосконалення його змісту і методів. Значення методики музичного виховання зумовлено важливою роллю музичного мистецтва в вихованні підростаючого покоління. Саме знання методики дозволяє педагогу виховувати в дітей розуміння музики та інтерес до музичного мистецтва, формувати погляди на його сутність і роль у житті суспільства. У вирішенні своїх проблем методика спирається на психологію. Наприклад, вивчення розвитку музичного сприйняття, творчих, музичних здібностей неможливе без знання закономірностей психіки дитини, її розвитку, без розуміння того, що являють собою музичні здібності та людська діяльність.

У вирішенні проблем співацької діяльності учнів методика спирається на дослідження в галузі фізіології.

Методика музичного виховання як педагогічна наука підкоряється закономірностям загальної педагогіки і, подібно будь-якої методики, спирається на дидактичні принципи і методи. Загальна педагогіка школи, як ми знаємо, визначила загальнодидактичні принципи: доступність, наочність, науковість, зв'язок із життям, систематичність і послідовність засвоєння знань. Однак, кожний предмет має свої особливості, специфіку, свої принципи і методи викладання. Таким чином, музичне мистецтво як навчальний предмет та складова освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державних стандартів освіти повинен мати свою власну дидактику - художню дидактику, тобто принципи і методи, що розкривають його специфіку.

Викладання музичного мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах будується на основі загальнодидактичних принципів: принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва; принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу; принцип тематизму; принцип зв'язку музичного навчання з життям; принцип систематичного включення учнів у самостійну (творчо-виконавчу) діяльність, що реалізується в процесі виконання творчих завдань; принцип відбору організаційних форм, методів і засобів навчання, розвитку та виховання, що відповідають поставленим завданням професійної діяльності вчителя; принцип оптимізації процесу навчання, котрий характеризує діяльність учителя на уроці й звернений до процесу навчання з виявленням особливостей розвитку кожного учня, його музикальності, спостереженням за засвоєнням змістового музичного матеріалу; принцип захопленості, позитивного ставлення до уроків музики.

Суттєвий внесок в сучасну теорію і практику естетичного виховання школярів засобами музики внесли відомі педагоги-новатори: В.О. Сухомлинський, С.Т. Швацький. У свою чергу, формування у дітей та молоді естетичних ідеалів, потреб, ціннісних орієнтацій отримало авторську інтерпретацію у працях В. Бутенка, Є. Голобородько, Є. Квятковського, С. Мельничука, В. Кудіна, Є. Подольської, О. Рудницької, Г. Тарасенко. Відповідний інтерес для нашого дослідження мають доробки Н. Анищенко, Є. Антонович, А. Дмитрівої, С Дєгтерьової, Ю. Калягіна, Л. Масол, Н. Миропольської, Б. Йєменського, Г. Шевченко та інших учених, які розглядають питання інтеграції мистецтв у естетичному розвитку школярів.

Об’єктом дослідження є музично-співацьке виховання за системою Д. Огороднова.

Предметом дослідження є музичне виховання за системою Д. Огороднова.

Мета дослідження - визначити специфіку музично-співацького виховання за системою Д. Огороднова.

 

Висновки

 

Музичне виховання - це процес цілеспрямованого пізнання музики, розвиток музично-естетичних смаків та музикальності людини, збагачення її музичної культури та здібностей; це процес передачі суспільно-історичного досвіду музичної діяльності новому поколінню з метою підготовки його до майбутньої роботи не лише в цій сфері, а й в інших галузях. Це пояснюється тим, що засвоєння способів музично-естетичної діяльності всебічно збагачує особистість дитини. У процесі передачі музичного досвіду застосовується система цілеспрямованих і організованих впливів. їхнє призначення подвійне: дати знання, озброїти способами дій і вплинути на формування особистості дитини.

Молодший шкільний вік є найбільш сенситивним для формування певних знань, умінь і навичок у сфері музичного мистецтва на уроках музики, особливо під час співу, надзвичайно важливо враховувати особливості психофізіологічного розвитку учнів, застосовувати особистісноорієтований підхід до кожної дитини, бо хоча першокласники легко вживаються в роль школяра, їм притаманні нестійкість уваги збудливість та швидка втомлюваність, особливо в одноманітній діяльності, малий об’єм легень, тонкі та короткі голосові зв’язки. Саме тому вчитель музики в молодших класах у першу чергу має бути добрим психологом, володіти психологічними прийомами і, що не менш важливо, досконало знати специфіку фізіологічного розвитку дитини, будову голосового й особливості охорони дитячого голосу.

Методика Д.. Огороднова - це комплексна система виховання співака та музиканта, яка враховує як закони акустики, так і закони роботи центральної нервової системи людини. Методика основана на корекції своєї початкової природи за допомогою спеціальних вправ. Насамперед це тілесно орієнтована робота з музичним слухом. Постановка голосу за методикою Д.. Огороднова передбачає роботу над голосом через пластику жесту. При цьому вплив на всі психофізіологічні параметри особистості відбувається одночасно. Тобто, розвивається музичний слух - паралельно формується тембр голосу, зміцнюється співоцьке дихання, виникає почуття метро-ритму та почуття музичної форми.

 

Курсова робота

На тему: «Музично-співацьке виховання за системою Д. Огороднова»

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади музичного виховання молодших школярів

Основні засади музичного виховання

Вікові особливості молодших школярів як основна передумова особливостей музичного виховання молодших школярів

Основні напрями індивідуалізації та диференціації процесу навчання

Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів як основа застосування індивідуально-диференційованого підходу

Розділ 2. Специфіка музично-співацького виховання за системою Д. Огороднова

. Основні засади системи Д. Огороднова

Практичні переваги системи Д. Огороднова

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Методика музичного виховання входить у систему педагогічних наук і займає в ній своє самостійне місце. Вона вивчає закономірності музичного виховання з метою удосконалення його змісту і методів. Значення методики музичного виховання зумовлено важливою роллю музичного мистецтва в вихованні підростаючого покоління. Саме знання методики дозволяє педагогу виховувати в дітей розуміння музики та інтерес до музичного мистецтва, формувати погляди на його сутність і роль у житті суспільства. У вирішенні своїх проблем методика спирається на психологію. Наприклад, вивчення розвитку музичного сприйняття, творчих, музичних здібностей неможливе без знання закономірностей психіки дитини, її розвитку, без розуміння того, що являють собою музичні здібності та людська діяльність.

У вирішенні проблем співацької діяльності учнів методика спирається на дослідження в галузі фізіології.

Методика музичного виховання як педагогічна наука підкоряється закономірностям загальної педагогіки і, подібно будь-якої методики, спирається на дидактичні принципи і методи. Загальна педагогіка школи, як ми знаємо, визначила загальнодидактичні принципи: доступність, наочність, науковість, зв'язок із життям, систематичність і послідовність засвоєння знань. Однак, кожний предмет має свої особливості, специфіку, свої принципи і методи викладання. Таким чином, музичне мистецтво як навчальний предмет та складова освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» Державних стандартів освіти повинен мати свою власну дидактику - художню дидактику, тобто принципи і методи, що розкривають його специфіку.

Викладання музичного мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах будується на основі загальнодидактичних принципів: принцип реалізації системного, цілісного, індивідуально-диференційованого підходів до організації залучення дітей до музичного мистецтва; принцип структурування змісту навчально-виховного матеріалу з урахуванням закономірностей мистецтва та художньо-педагогічної діяльності як творчого процесу; принцип тематизму; принцип зв'язку музичного навчання з життям; принцип систематичного включення учнів у самостійну (творчо-виконавчу) діяльність, що реалізується в процесі виконання творчих завдань; принцип відбору організаційних форм, методів і засобів навчання, розвитку та виховання, що відповідають поставленим завданням професійної діяльності вчителя; принцип оптимізації процесу навчання, котрий характеризує діяльність учителя на уроці й звернений до процесу навчання з виявленням особливостей розвитку кожного учня, його музикальності, спостереженням за засвоєнням змістового музичного матеріалу; принцип захопленості, позитивного ставлення до уроків музики.

Суттєвий внесок в сучасну теорію і практику естетичного виховання школярів засобами музики внесли відомі педагоги-новатори: В.О. Сухомлинський, С.Т. Швацький. У свою чергу, формування у дітей та молоді естетичних ідеалів, потреб, ціннісних орієнтацій отримало авторську інтерпретацію у працях В. Бутенка, Є. Голобородько, Є. Квятковського, С. Мельничука, В. Кудіна, Є. Подольської, О. Рудницької, Г. Тарасенко. Відповідний інтерес для нашого дослідження мають доробки Н. Анищенко, Є. Антонович, А. Дмитрівої, С Дєгтерьової, Ю. Калягіна, Л. Масол, Н. Миропольської, Б. Йєменського, Г. Шевченко та інших учених, які розглядають питання інтеграції мистецтв у естетичному розвитку школярів.

Об’єктом дослідження є музично-співацьке виховання за системою Д. Огороднова.

Предметом дослідження є музичне виховання за системою Д. Огороднова.

Мета дослідження - визначити специфіку музично-співацького виховання за системою Д. Огороднова.