Вплив розвитку суспільства на словниковий склад мови

 

Проблема „мова та її середовище”, як наголошував Ю.О. Жлуктенко, має велике значення не тільки для соціальної, але й для „внутрішньої” лінгвістики, а соціальне середовище - це найважливіший компонент загального позамовного середовища [12, 28]. Кожний новий етап розвитку суспільного буття супроводжується виробленням нових поглядів на дійсність, вдосконаленням методів її пізнання, а новий тип „світорозуміння” потребує нових понять [16, 107] і, відповідно, нових номінаційних засобів.

Зараз англійська мова, так само як і багато інших мов, переживає «неологічний бум». Величезний притік нових слів і необхідність їх перекладу зумовили створення особливої галузі лексикології - неології - науки про неологізми [5, 145].

Неологізми - це нові слова, що з’являються в мові в результаті різних змін в житті суспільства, в області культури, науки, політики та мистецтва. Слід розрізняти неологізми двох видів: нові слова, і нові значення, які з'явилися у «старих» слів. Обидва види являють труднощі для перекладу, тому що такі слова і значення неможливо знайти в звичайних двомовних словниках і далеко не завжди можна знайти навіть в новітніх одномовних тлумачних словниках. Ще одним чинником, що гальмує реєстрацію неологізмів, як у двомовних, так і в одномовних тлумачних словниках, є їх тимчасове, швидкоплинне існування в мові, тобто спостерігається те саме явище, що і в області сленгу. Неологізми і інші образні слова і фрази, так само як і сленгізми, народжуються так стрімко особливо в мові публіцистики, науки і техніки, що, на думку І. Р. Гальперіна, «ніякий словник не може, та і не повинен відразу фіксувати їх появу» [10, 114].

Таким чином, зі сказаного вище стає зрозуміло, що поняття неологізму мінливе в часі і відносне: неологізмом слово залишається до тих пір, поки люди відчувають в ньому новизну.

З погляду теорії неології процеси утворення нових слів, причини та передумови їх виникнення досліджені в мовознавстві ще недостатньо: зрештою досі немає виваженого чіткого визначення неологізму. Погоджуємося з міркуванням Ю. О. Жлуктенка про те, що одним із важливих критеріїв визначення неологізмів слід вважати їхню реєстрацію лексикографічними джерелами. Сам факт реєстрації нових слів лексикографами, котрі водночас є носіями мови, означає, що ці слова пройшли стадії входження і часткової чи повної асиміляції в мові, а саме: узуалізації, акцептуалізації та лексикалізації у мовленні та мові. Немає одностайної думки і щодо визначення нових словотворень у мовленні, котрі ще не зареєстровані у словниках. Одні автори називають їх оказіоналізмами, інші - потенційними словами, ще інші - формальними неологізмами.

Інтеграція англомовних країн в міжнародний культурний та інформаційний простір зумовила швидкий процес оновлення лексики, особливо за рахунок запозичень та новотворів. Посилення зацікавленості до вивчення іноземних мов, функціонування міжнародної комп’ютерної мережі (Інтернету) визначають так званий інноваційний бум в лексичній системі англійської мови. Відкритість українського суспільства, можливість його громадян вільно подорожувати та значна кількість туристів з-за кордону, участь українських представників у міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, спортивних турнірах зумовлюють необхідність відображення нової лексики засобами української мови [26, 107].

При аналізі визначень поняття «неологізм» різними дослідниками стають очевидними дві точки зору, які полягають в тому, що термін «неологізм» застосовується як до новоутворень, тобто до знов створених на матеріалі мови, у повній відповідності із словотворчими моделями слова, що існують в мові, або словосполученням, що позначає нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, рід занять, професію тощо. Наприклад:

deather - ‘людина, яка вважає, що американська реформа охорони здоров'я призведе до зростання смертності, особливо серед людей похилого віку’;

corpocracy - ‘ суспільство, в якому корпорації мають значну економічну і політичну владу’.

Важливим питанням в рамках дослідження є питання про те, як створюється нове слово. У структурі акту номінації відправним пунктом виявляється складне переплетення намірів мовця і його особистого розуміння, тобто індивідуальне смислове завдання мовця.

Людина, створюючи нове слово, прагне індивідуалізації й оригінальності. Після цього слово проходить декілька стадій соціалізації (ухвалення його в суспільстві) і лексикалізації (закріплення в мовній системі). Слово сприймається посередниками, які поширюють його серед мас. Це, як правило, викладачі університетів, шкільні вчителі, репортери, працівники засобів масової інформації. Слово фіксується в періодичній пресі. Чергова стадія соціалізації - ухвалення слова широкими масами носіїв мови. Далі йде процес лексикалізації, а потім - набуття носіями мови навичок адекватного вживання нового слова, тобто комунікативно-прагматичної компетенції.

Проблема виникнення та вживання нових слів цікавила лінгвістів завжди, але особливої актуальності вона набула в сучасну епоху, характерними рисами якої стали розкутість носіїв мови, послаблення «внутрішнього цензора» та, як наслідок, велика кількість всіляких новоутворень. Дійсність, що постійно змінюється, потребує нових найменувань, а тому активізує окремі ланки словотворчої системи мови. Багато дослідників відмічають своєрідний «неологічний вибух» у сучасних засобах масової інформації. Події другої половини 90-х років ХХ ст., на думку Е.А Земської, за своїм впливом на мову та суспільство подібні до революції [21, 45].

Всі процеси, що відбуваються в соціумі, включаючи виникнення і розвиток нових суспільних формацій, відносин, стилю життя відбуваються у тісному взаємозв’язку з мовою. Одним з основних призначень мови є фіксація та збереження досягнень культури, а також об’єднання всіх форм духовної, матеріальної і фізичної культури [29, 51]. Культурний компонент значення - невід’ємна властивість одиниць будь-якої національної мови на всіх рівнях. Інноваційні процеси пов’язані не тільки з розвитком і вдосконаленням самої мовної системи в цілому, а і з відбиттям національної культури народу.

Дослідники характеризують сучасне суспільство як інформаційне, що несе новий стиль життя і вимагає нової „риторики” [29, 35]. Слід підкреслити, що мова прагне відбити та зафіксувати для наступних поколінь всі зміни в житті, що нас оточують, використати всі засоби передачі інформації. Адже мова віддзеркалює і, віддзеркалюючи, сильніше укріплює нову ментальність сучасного покоління [24, 28].

Зростання темпів розвитку людського суспільства, багатоваріантність буття, плюралізм людської природи - все це потребує поглибленого вивчення нових явищ у процесах розвитку словникового складу. Особливого значення набуває дослідження того, „якими тенденціями реагує словниковий склад на ситуацію в світі, що змінюється” [18, 93]. У таких тенденціях висвітлюється саме соціальна сутність мови, її властивість „бути водночас інструментом та дзеркалом соціальних відносин” [8, 132].

На кожному етапі розвитку суспільства можна виділити певні сфери соціального життя, соціального середовища, які розвиваються найбільш динамічно, найбільш бурхливо. Саме сфери найбільшого розвитку є не тільки найбільшими „постачальниками” нової лексики та фразеології, але й сферами зародження певних тенденцій у лексико-семантичній системі мови взагалі.

Якщо в 90-і роки ХХ сторіччя серед головних “постачальників” інновацій відзначали політику, мас-медіа й Інтернет, то на початку нового сторіччя інноваційні мовні процеси на лексико-семантичному рівні найбільш активно відбувалися в тих сферах, що знаходяться під впливом таких макросоціальних чинників, як інформаційна революція, економічні перетворення, міжнародний тероризм і боротьба з ним, проблеми охорони навколишнього середовища, дискримінації в суспільстві, політичний стан країни [19, 5].

З усього вищезазначеного можна виділити такі причини виникнення неологізмів:

) у суспільному житті з'являються нові реалії, нові предмети, нові поняття: declinism, enronomics, frontrunneritis;

Declinism - ‘Переконання, що або країна, або політична чи економічна система, піддаються істотному і, можливо, невідновному погіршенню’.

The declinists focus on economic performance and on scientific, technological and educations factors presumably related to economic performance.

(Samuel P. Huntington," The U.S. - Decline or Renewal?," Foreign Affairs, December 1, 2008).

Деклінисти зосереджуються на економічних показниках та на наукових, технологічних та освітніх факторах, що пов’язані з економічними показниками.- ‘Тенденція, коли під час або напередодні виборчої компанії чи виборів до партійного керівництва зростає увага до кандидату з найбільшими шансами на перемогу’.

These must be tough days for Paul Martin, widely considered [Canada's] prime-minister-in-waiting to a Prime Minister going nowhere fast. Mr. Martin is suffering from a serious case of frontrunneritis (Edward Greenspon, "Case of 'frontrunneritis' afflicts PM's heir-apparent," The Globe and Mail, November 8, 2006).

Це, мабуть, важкі дні для Пола Мартіна, якого вважають найбільш ймовірним кандидатом на пост прем’єр-міністра. Пан Мартін страждає від надто підвищеної уваги до себе напередодні виборів.

2) нові слова позначають явища, які і раніше були присутні в житті суспільства, але не мали відповідного позначення. Звичайне їх існування замовчувалося. Це слова типу flat-tax ethics, endism;

Flat-tax ethics - ‘ етика єдиного податку’.

"I don't believe in flat-tax ethics; the incredible difficulties of certain lives-the desperately poor, the insane-means they get, if not a free pass, at least more understanding on certain small transgressions." (Randy Cohen, "The Ethicist; Substandard Behavior," The New York Times Magazine, December 26, 2007).

Я не вірю в етику єдиного податку; неймовірні труднощі деяких людей - бідняків, душевно хворих - кошти, що вони отримують, як не безкоштовний проїзд, то хоча б більше розуміння щодо незначних порушень.

endism - ‘ переконання, що щось значне та негатине, що мало місце у довгий проміжок часу, наближається до свого закінчення’. United States, possessed of so much moral clarity about its ordained place in the world, is particularly prone to " endism. " When Americans entered World War I, they were convinced, along with President Woodrow Wilson, that they were fighting "the war to end all wars." A decade later, in 1928, the U.S. secretary of state, Frank Kellogg, signed a treaty with the foreign minister of our close ally, France - the Treaty for the Renunciation of War. (James P. Pinkerton, "U.S. Can Win War, Lose the World's Hearts," Newsday, April 8, 2007).

Є переконання, що Сполучені Штати, які так одержимі встановленням ясності, щодо їх місця в цьому світі, скоро впадуть зі свого «п’єдесталу». Коли американці взяли участь у Першій світовій війні, вони, як і їх президент Вудро Уілсон, були переконані, що ця «війна покладе кінець усім війнам». У 1928 році, міністр іноземних справ, Френк Келлог, підписав угоду про відмову від війни з міністром іноземних справ Франції, яка є нашим близьким союзником.

3)нове слово позначає те, що раніше називалося за допомогою словосполучення: genopolitics - генетична політика (‘політичні дії, що грунтуються на принципах генетичної належності людей’); infoganda - інформаційна пропаганда тощо.do some people vote and others stay home on Election Day? For years, scholars have assumed that a voter pulls the lever because she/ he grew up in a voting household or perhaps sat through a lot of civics classes. But this year two political scientists published studies claiming that in addition to environment, genes may be a primary influence on political engagement. Not only that, they think they have identified the genes that increase the likelihood of voting. A political scientist who advocates this approach calls this emerging field genopolitics. (Emily Biuso, "Genopolitics," The New York Times, December 12, 2008).

Чому в день виборів деякі люди йдуть голосувати, а інші залишаються вдома? Впродовж років, вчені припускали, що виборець йде голосувати, якщо вона/він виріс у сім’ї з високим рівнем громадянської відповідальності або прослухав лекції про права та обов’язки громадянина. Але цього року два політологи опублікували дослідження, в яких зазначають, що поряд з оточуючим середовищем людини, гени також можуть бути важливим важелем впливу на політичну свідомість. Також вони вважають, що знайшли гени, які збільшують вірогідність голосування. Політологи назвали своє дослідження генополітикою.

4) нові слова підкреслюють зміну соціальної ролі предмету: grasstops - (раніше leadership), ‘ лідуюча позиція в суспільстві або організації’.

Depending on the circumstances, the roundtable is looking to help its favored candidates in as many as two dozen districts through issue ads and " grasstops " efforts that involve reaching out to political, business, and civic leaders in the community. (Peter H. Stone, "Business Readies Its Battle Plans," The National Journal, February 7, 2006).

Залежно від обставин, учасники круглого столу намагаються допомогти своїм кандидатам на 24 дільницях через розповсюдження реклами та спроби досягти лідируючої позиції, встановивши зв’язки з політичними, діловими та громадськими керівниками у даному суспільстві.

5) виникнення нових слів обумовлене впливом іноземної культури, диктується модою на іноземні слова: enlibra - ‘процес урівноваження якогось питання, наприклад проблему забруднення навколишнього середовища’.

" Enlibra is a word we made up," Leavitt explained to a gathering of reporters at the National Press Club - after a full day of talking to reporters for magazines and national newspapers in New York City and Washington about it. "It is from two Latin phrases: 'en,' to direct toward; and 'libra,' to find balance. (Lee Davidson, "Coined word aims to bring balance to wilds issue," Deseret News (Salt Lake City, Utah), July 14, 2008).

" Енлібра (процес урівноваження якогось питання, наприклад проблеми забруднення навколишнього середовища) - це слово, яке ми вигадали," - пояснив пан Лівітт журналістам, які зібралися у Національному прус-клубі - після цілого дня спілкування з репортерами від журналів та національних газет у Нью-Йорку та Вашингтоні. "Це слово походить від двох латинських фраз: 'en' - направлятися вперед; та 'libra' - знаходити баланс."

Наше суспільство постійно розвивається, тому нова лексика з’являється в мові, щоб позначити якесь нове поняття або явище.

Більшість нових слів з’явилися з розвитком науки, техніки, культури, економіки, політики, виробничих процесів. Багато цих слів міцно закріплюються в нашому житті, втрачають свою новизну і переходять до активного словникового запасу.

Нові слова з’являються по-різному: одні створюються за зразком слів, вже існуючих в мові (corpocracy, tripartisanship); інші запозичуються повністю. Ще в інших - відбуваються семантичні перетворення, і нове слово є результатом переносного вживання старого, що збільшує його багатозначність, збагачуючи мову. Запозичені слова можуть виконувати не тільки номінативну, але й експресивну функцію. Деякі слова від позначення предметів, понять, явищ перешли до їх оцінки. Наприклад:

Presidentialness - ‘фізичні і розумові якості, які роблять людину відповідним кандидатом на посаду президента країни’.

Kerry may project more " presidentialness " - with the towering height, the stentorian voice, the measured demeanor - than Dean, but he also comes with the longest paper trail of any of the candidates, including 19 years as a senator, with votes on the full range of national issues. (Linda Feldmann, "Already, GOP framing a Kerry fight," The Christian Science Monitor, January 30, 2008).

Можливо, пан Кері, з його великим зростом, сильним голосом та зваженою поведінкою, здається більш відповідним кандидатом на посаду президента країни ніж пан Дін, але він також пройшов через усі ці виснажливі паперові формальності, як й інші кандидати, в тому числі 19 років на посту сенатора та балотування на усі можливі державні посади.

У сучасній мові достатньо чітко простежується тенденція до розширення використання трансформованих фразеологізмів як в усній, так і в письмовій мові. Більшість фразеологізмів є не тільки номінативними одиницями, але й служать також засобом для передачі додаткових асоціацій і емоцій. У зв’язку з демократизацією мови спостерігається поповнення фонду фразеологізмів внаслідок переходу фамільярних, просторічних і арготичних (умовних) фразеологізмів в загальновживану мову.

dirty tricks Thursday - ‘четвер підступних махінацій’.

Some politicos dub the Thursday before a big election " Dirty Tricks Thursday. " That's the best day for an opponent to unload his bag of filth against another candidate, getting maximum headlines, while giving his stunned opponent no time to credibly investigate or respond to the charges. (Jill Stewart, "Covering for Gray," The Daily News of Los Angeles, October 5, 2007);

Деякі політикани дублюють четвер перед великим " четвергом підступних махінацій ". Це найкращий день щоб очернити ім ’ я свого опонента, засвітитися на заголовках всіх газет та журналів, не даючи своєму опонентові отямитися та спростувати усі наклепи.

packing and cracking - ‘ технології, які використовують, щоб змінити межі виборчого округу, щоб сприяти якій-небудь політичній партії’.

DeLay has perverted the redistricting process in three ways: By targeting Democratic incumbents through illegal packing and cracking of districts; by conducting a mid-decade redistricting without waiting for the decennial census; by stacking the deck in favor of Republicans in order to influence the presidential election.

(James O. Goldsborough, "Redistricting and reapportionment," The San Diego Union-Tribune, December 22, 2009).

Пан ДіЛей перекрутив перегляд меж виборчих дільниць за допомогою таких махінацій: обираючи членів демократичної партії в якості мішеней, використовуючи нелегальні технології, щоб змінити межі виборчого округу; шляхом проведення перегляду меж виборчих дільниць, не чекаючи перепису населення, який проводиться кожні 10 років; підтасовуючи факти на користь республіканців для того, щоб вплинути на президентські вибори.

В епоху масової комунікації існують справді безпрецедентні можливості для розвитку і розповсюдження неологізмів. Яскравим тому доказом є мова політики нашого часу. Мова суспільно-політичної сфери мало не щодня збагачується неологізмами. Багато з них, правда, так і залишаються «неологізмами-одноднівками», тоді як інші «слова-експромти» все ж таки поступово переходять до основного словарного фонду.