Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The

 European Information Society in Action)

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:

· The White Paper

· The Bangemann Report

· The Corfu Conclusions

· Action Plan

· The Essen Conclusions

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом – і світової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомунікації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле-, радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.

В додатках до Програми підкреслюється, що в Європі кожен рік кількість абонентів мобільного зв’язку збільшується на 30-40%. За таких тенденцій, до 2000 року абонентами системи GSM стане 50 млн європейців. Значну роль в Програмі приділяється створенню трансєвропейської телевізійної мережі. На цю потребу було знайдено 700 млн ЕКЮ.

В Програмі приводиться таблиця, яка ілюструє розвиток Європейського Інформаційного Ринку.

Сектор	Обіг коштів (млн ЕКЮ – 1992)
Телекомунікація	118,0
Інформаційні Технології	95,0
Електроніка	21,0
Видавництво	93,4
Аудіовізуальна Продукція	36,1
Електронне Видавництво	8,4
Усього	371,9

Характерним є те, що Європейський Інформаційний Ринок за період 1992-1998 розширювався на 10-14% в рік. Це є солідним показником і задачею ЄС є підтримка цієї тенденції в подальшому.

Наголошується увага на консолідації зусиль урядів Європейських держав.

Як було сказано вище ЄС передбачало, що 1995 рік стане стрибком Європи у новий стан, початком якісно нових змін, передбачалося, що сотні проектів та програм побачать світ у цьому році у сфері інформаційних та комунікаційних технологій, для чого ЄС консолідувало 3,4 млрд ЕКЮ за програмою R&D, що передбачапа розвиток цих процесів. Загальний бюджет цієї Програми складав 9,4 млрд ЕКЮ. З,4 млн ЕКЮ, що акумулювалися для розвитку інформаційної індустрії були напавлені на розвиток цієї сфери наступним чином:

Телематика	843 млн ЕКЮ
Комунікаційні Технології	630 млн ЕКЮ
Інформаційні Технології	1932 млн ЕКЮ

Наприкінці Програми говориться, що США, Японія, Канада та ЄС вже запровадили в дію новітні інціативи щодо Інформаційного Суспільства. Їхньою метою є об’єднання людей, бізнесу, шкіл, університетів, бібліотек, лікарень у всесвітню мережу, яка згодом стане частиною Глобального Інформаційного Суспільства.

Характеристика Європейської конвенції про транскордонне телебачення

Сфера применения

  Настоящая Конвенция применяется к любой программе, транслируемой или ретранслируемой организациями, либо с помощью технических средств, находящихся под юрисдикцией ее Участника, как по кабельному телевидению, так и наземным передатчиком или спутником, и которые могут приниматься прямо или косвенно в одном или более Государств-Участников.

  Участники обеспечивают свободу слова и информации в соответствии со Статьей 10 Конвенции о Защите Прав Человека и Основных Свобод и гарантируют свободу приема и не ограничивают ретрансляцию на своей территории программ, соблюдающих положения настоящей Конвенции.

Программы (теле) в целом, их представление и содержание должны обеспечивать уважение к достоинству человеческой личности и основным правам других людей.

В частности, они не должны:

· быть непристойными и, в особенности, содержать порнографию;

· чрезмерно выделять насилие и способствовать расовой ненависти.

2. Все программы, которые могут нанести вред физическому, умственному или нравственному развитию детей и подростков, не должны транслироваться в тот период времени, когда они могут их смотреть.

3. Телевещатель должен обеспечивать, чтобы в новостях факты и события представлялись справедливо и поощрялось свободное формирование мнений.