Експериментальна перевірка запропонованої методики формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови

 

Ефективність розробленої нами методики формування культури мовлення молодших школярів перевірялась у процесі проведення передбаченого планом експерименту.

Керуючись теоретичними висновками про вплив системи вправ на формування культури мовлення, ми визначились у методах дослідження, які найкращим чином відповідають його завданням. Це теоретичні методи дослідження: аналіз наукової літератури і методи порівняння та систематизації теоретичних даних, теоретичного моделювання і емпіричні методи дослідження: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий та контрольний етапи).

Як уже зазначалося педагогічний експеримент проводився в третіх класах двох шкіл (с.Острів та с.Буцневе). В дослідженні взяло участь 52 дітей восьми-дев’яти річного віку. У процесі формування культури мовлення молодших школярів ми керувались принципом розвиваючого навчання.

На першому етапі педагогічного дослідження на основі спостереження уроків рідної мови, а також на основі аналізу учнівських робіт, ми виявили рівень підготовки учнів обох третіх класів.

Рівень культури мовлення учнів контрольного і експериментального класів можна представити у таблиці. У відсотках ми визначили кількість учнів, в усному і писемному мовленні яких, трапляються різні типи порушення норм сучасної української мови. До уваги бралися учні обох третіх класів: контрольного (25 учнів, с.Буцневе) і експериментального (27 учнів, с.Острів).

Таблиця 1

Напрями щодо опанування учнями культури мовлення	Порушення норм СУЛМ	КЛАСИ
		Контрольний клас		Експериментальний клас
		%	Кількість учнів	%	Кількість учнів
Засвоєння норм сучасної української літературної мови	орфоепічна правильність	72%	18	66%	18
	граматична правильність	73%	18	64%	17
Формування навичок активної роботи зі словом	точність мовлення	74%	19	67%	18
	чистота мовлення	73%	18	68%	18
	багатство мовлення	71%	17	63%	17
Формування вмінь діалогічного висловлювання	доречність	73%	18	69%	19
	мовленнєвий етикет	62%	15	56%	15
Формування навичок монологічного мовлення	логічність	66%	16	70%	19
	виразність	75%	19	69%	19
Середні показники		71%	17	66%	18

Аналізуючи результати у даній таблиці, можна зробити висновок про низький рівень культури мовлення молодших школярів як контрольного так і експериментального класів.

На другому етапі дослідження апробовувалась спеціальна методика формування культури мовлення. В контрольних класах навчання відбувалося за традиційною програмою з рідної мови для початкової школи. В експериментальному класі застосовувалась спеціальна методика, яка передбачала формування культури мовлення за допомогою використання спеціально відібраних вправ.

У процесі експериментального дослідження та після його завершення аналізувалися учнівські роботи як експериментального класу, так і контрольного. Результати аналізу свідчать про те, що в учнів експериментального класу порівняно з учнями контрольного класу відбулися позитивні зрушення у формуванні культури мовлення. Кількість порушень норм української мови, які трапляються в усному та писемному мовленні учнів експериментального класу значно зменшилась.

Таблиця 2

Напрями щодо опанування учнями культури мовлення	Порушення норм	КЛАСИ
		Контрольний клас (25учнів)		Експериментальний клас (27учнів)
		%	Кількість учнів	%	Кількість учнів
Засвоєння норм сучасної української літературної мови	орфоепічна правильність	63%	15	46%	12
	граматична правильність	59%	15	45%	12
Формування навичок активної роботи зі словом	точність мовлення	64%	16	48%	13
	чистота мовлення	62%	14	50%	14
	багатство мовлення	67%	17	30%	8
Формування вмінь діалогічного висловлювання	доречність	65%	16	48%	13
	мовленнєвий етикет	56%	14	32%	9
Формування навичок монологічного мовлення	логічність	59%	15	42%	11
	виразність	60%	15	45%	12
Середні показники		62%	15	43%	11

 

Щоб краще порівняти результати досліджень на констатувальному етапі і контрольному ми пропонуємо розглянути діаграми, які показують, наскільки покращився рівень культури мовлення в учнів експериментального класу. Розглянемо спочатку результати аналізу на констатувальному етапі дослідження (Діаграма 1).

Діаграма 1.

 

З даної діаграми видно, що на констатувальному етапі кількість дітей, в мовленні в яких трапляються помилки різного типу, в контрольному та експерименталльному класах майже однакова. А вже на контрольному етапі нашого дослідження кількість дітей, в культурі мовлення яких трапляються помилки в контрольному класі зменшилась на 9%, а в експериментальному – на 23% (Діаграма 2).

Діаграма 2.

 

Отже, підсумовуючи все вище сказане, слід наголосити на необхідності включення вправ із формування культури мовлення у структуру кожного уроку рідної мови початкової школи. Позитивні зрушення в учнів експериментального класу свідчать про ефективність створеної нами методики та необхідність подальшого її удосконалення і планування на її основі уроків рідної мови.

ВИСНОВКИ

 

У загальних висновках та рекомендаціях викладено результати дослідження. Основні з них такі:

1. Процес формування культури мовлення стає ефективнішим, якщо опиратися на психологічні основи та психолінгвістичні особливості його опанування, лінгвістичні основи, які включають засвоєння дітьми орфоепічних, лексичних і граматичних норм сучасної української літературної мови.

2. Розкрито зміст поняття “культура мовлення” як комплексу, що складається з сукупності і системи основних комунікативних ознак і розуміється нами як здатність мовців правильно, точно, логічно висловлюватись, добираючи мовновиражальні одиниці відповідно до мети і обставин комунікації та загальноприйнятого мовленнєвого етикету.

3. Експериментально доведено, що набуття вмінь досконалого мовлення виробляється ефективно, якщо забезпечується вчителем відповідна організація навчально-мовленнєвої діяльності, яка полягає, передусім, у створенні системи вправ для опанування мовленнєвої культури, спеціальному мовному забезпеченні цього процесу (мовленнєве середовище, позитивне емоційне стимулювання, пізнавальний інтерес, активізація мовленнєвої діяльності), зразковому мовленні педагога.

4. З’ясовано, що у структурі вмінь унормованого мовлення молодших школярів домінуючими виступають правильна звуковимова, уточнення, збагачення й активізація лексичного складу, опанування діалогічної та монологічної форм мовлення. Згідно з цим, як переконує дослідно-експериментальна робота, формування культури українського мовлення молодших школярів має підпорядковуватись таким чотирьом напрямкам:

- засвоєння норм сучасної української літературної мови;

- формування навичок активної роботи зі словом;

- формування вмінь діалогічного висловлювання;

- формування навичок монологічного мовлення.

5. Визначено, що опанування молодшими школярами основних комунікативних ознак мовленнєвої культури має відбуватись поетапно, з урахуванням ступеня нарощення труднощів, закономірностей набуття мовленнєвих умінь і навичок, виділення трьох послідовних етапів: первинно-ознайомлювального, репродуктивно-діяльнісного, комунікативно-творчого.

6. Як засвідчило дослідження, у процесі формування культури мовлення доцільно використовувати адекватні методи мовленнєвої практики: пояснювально-ілюстративний, імітаційний, репродуктивний, оперативний, продуктивно-творчий (комунікативний).

7. У дослідженні встановлено, що зміст мовного матеріалу має відповідати принципам комунікативної цінності, доступності та системності, нести комунікативне і діяльнісно-змістове наповнення поряд із лінгвістичним і культурологічним; в певній єдності та послідовності відповідати необхідності формування основних комунікативних ознак культури мовлення.

8. На підставі аналізу експериментальних даних з’ясовано, що системність і різноманітність підготовчих і мовленнєвих вправ за змістом і формою виконання мають забезпечувати позитивну мотивацію навчальної діяльності, збуджувати пізнавальний інтерес школярів щодо оволодіння досконалим мовленням, виховувати повагу до української мови як державної; свідоме ставлення учнів до норм, притаманних системі сучасної української літературної мови.

9. Стрижнем експериментального навчання виступили розробка і практична реалізація науково обґрунтованої і методично доцільної лінгво-дидактичної експериментальної методики формування культури мовлення молодших школярів, яка включала поетапність засвоєння основних комунікативних ознак мовленнєвої культури, методичне забезпечення і відповідну організацію навчально-мовленнєвої діяльності.

10. Дослідження дозволило простежити відчутні позитивні зміни у засвоєнні молодшими школярами експериментальних класів основних комунікативних ознак культури мовлення. Покращилась змістовність висловлювань, кількість реплік у діалозі та монолозі, їх насиченість граматичними формами, мовно-виражальними засобами.