Основні фонди. Показники їх використання на підприємстві.

 

До основних фондів відносяться ті засоби виробництва, що беруть участь у виробничих циклах і переносять свою вартість на собівартість готової продукції поступово.

  Основні фонди підрозділяються на: виробничі  і невиробничі.

Виробничими вважаються ті основні фонди, що, або беруть участь у випуску продукції, або створюють умови для нормального ведення виробничого процесу.

До невиробничих  основних фондів відносяться житлові будинки, лікарні, будинку культури і т.д..

  У залежності від призначення і способу застосування існує наступна класифікація основних фондів:

1. Будинки,

2. Споруди,

3. Машини й устаткування,

4. Транспортні засоби,

5. Інструмент,

6. Виробничий і господарський інвентар,

7. інші основні фонди.

 

     Основні фонди поступово зношуються, тобто втрачають свою споживчу

вартість. Розрізняють два види зносу: моральний  і фізичний.

     Фізичний знос - це втрата основними фондами своїх якостей і виробничих можливостей під впливом атмосферних впливів, виробничих факторів, а також природних процесів, що відбуваються в конструктивних і будівельних матеріалах.

Моральний знос  - знецінювання діючих основних фондів. Він, як правило настає раніш фізичного. Розрізняють дві форми морального зносу:

 

1. Внаслідок зниження вартості їх відтворення. Він означає, що аналогічні основні фонди в зв'язку з удосконалюванням їхнього виготовлення стали дешевші і, отже, створені раніше, стають більш дешевими.

2. Викликана появою нових, більш прогресивних і економічно більш ефективних видів основних фондів.

 

Моральний знос другого типу може бути частковим чи повним. Частковий моральний знос може бути відшкодований модернізацією устаткування. 

У зв'язку з фізичним і моральним зносом основних фондів, планування й обліку їхнього обсягу потрібно використання системи оцінок. Існують три види оцінки основних фондів у гривнях:

1. По первісній вартості,

2. По відновленій вартості,

3. По залишковій вартості.

Первісною, називається вартість основних фондів, розрахована в цінах того періоду, коли основні фонди купувались чи строїлись:

Пв = Ц+ Вт+ Вм, де

 

Пв - первісна вартість,  Ц - ціна основних фондів,

Вт - витрати на транспортування від виготовлювача до споживача,

Вм - витрати на установку основних фондів.

 

Залишкової називається вартість основних фондів, розрахована шляхом вирахування з первісної вартості грошового вираження зносу основних фондів:

 

Зв = Пв - Ас *t, де

 

Зв - залишкова вартість,      Пв - первісна вартість,

Ас - річна сума амортизації, t - років нарахування амортизації.

        

    За рішенням уряду України одночасно на всіх підприємствах різних форм власності систематично проводиться переоцінка основних фондів, ціль якої - наблизити вартість наявних основних фондів до діючих цін. Переоцінка проводиться по формулі:

 

Вв = Пс* Кперехунку, де

 

Вв - відбудовна вартість,       Пв - первісна вартість,

Кперерахунку - коефіцієнт перерахунку.

 

Коефіцієнт перерахунку затверджує уряд по кожній групі основних фондів індивідуально, причому, величина коефіцієнта перерахування залежить від часу придбання основних фондів, тобто, чим раніш придбані основні фонди, тим коефіцієнт перерахунку більше.

Основні виробничі фонди, беручи участь у процесі виробництва переносять свою вартість на вироблену продукцію чи вироблені послуги.

    Грошове вираження перенесеної частини вартості основних фондів називається амортизацією.

     Вона здійснюється для нагромадження необхідних коштів з метою наступного відновлення і відтворення основних фондів. Амортизаційні відрахування включають у собівартість продукції. Розмір амортизаційних відрахувань (у відсотках до балансової вартості основних фондів) являє собою норму амортизації (установлюється з розрахунку відшкодування вартості і нагромадження засобів для наступного повного і часткового їхнього відновлення). Норма амортизації представляє собою відношення річної суми амортизації до первісної вартості засобу праці, виражається у відсотках і розраховується за формулою:

 

На = (Фб - Фл / Фб * Тн)* 100, (Метод прямолінійного списання)

 

де, Фб - балансова вартість,

Фл - ліквідаційна вартість,

Тн - нормативний термін служби засобів праці.

    Рівень амортизації залежить від кожної складової цієї формули, але головною величиною є нормативний термін служби засобів праці.

    Існує класифікація методів нарахування амортизації.

    По-перше, їх можна розділити на звичайну і прискорену амортизацію. Звичайна амортизація, у свою чергу поділяється на:

- рівномірно - прямолінійну (відбувається рівномірне списання вартості основних фондів протягом установленого терміну його служби),

- в залежності від терміну служби

- в залежності від зробленої роботи.

    Прискорена амортизація буває рівномірно - прямолінійної, регресивної, прогресивної і прогресивно - регресивної.

    Регресивні методи можна підрозділити на метод зменшуваного залишку і кумулятивний метод. Суть кумулятивного методу полягає в тім, що щорічні суми амортизаційних відрахувань визначаються від постійно зменшуваної неамортизованої вартості, річні суми амортизації також зменшуються зі збільшенням терміну служби. По кумулятивному методу за перші три роки списується 80% вартості і відбувається повне списання балансової вартості протягом нормативного терміну служби.

    В основі прогресивного методу лежить постійне зростання щорічного середнього рівня амортизації, обчислювальної стосовно первісної вартості основних фондів. При використанні прогресивного - регресивного методу в перші два роки освоєння нової техніки практикується низька норма амортизації, але потім вона швидко зростає і в наступні роки здійснюється по регресивній шкалі.

Методика розрахунку окремих видів амортизації:

1. Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Амортизаційні відрахування = 2* Норма амортизації * (Первинна вартість – Накопичена амортизація)

2. Метод зменшення залишкової вартості

Амортизаційні відрахування = Норма амортизації * (Первинна вартість * Накопичена амортизація)

3. Метод кумулятивний

Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість – Ліквідаційна вартість) * Кумулятивний коефіцієнт

4. Виробничий метод

Амортизаційні відрахування = (Первинна вартість – Ліквідаційна вартість) * Виробнича ставка амортизації

 

Розрахунок вартості основних фондів і нарахування річної суми амортизації ДП „Електромережа” (станом на початок 2000р).

                                                                                                     Таблиця № 1

№ п/п	Види основних фондів	Первісна вартість, тис. грн.	Кількість, шт.	Первісна вартість, загальна тис. грн.	Норма амортизації, %	Річна сума амортизації, тис. грн.
1	Головний корпус	2308,00	1	2308,00	32,72	755,18
2	Аварійний водозабір	23,60	1	23,60	23,60	5,57
3	Багерна насосна	726,00	1	726,00	6,05	43,92
4	Компресорна	373,00	5	1869,00	5,29	98,87
5	Газогенераторна будка	401,70	2	803,40	3,34	26,83
6	Ацетиленоганераторна	116,50	2	233,00	16,50	38,45
7	Насосна станція	10,00	2	20,00	8,97	1,79
8	Будівля компресорної	184,70	1	184,70	18,40	33,98
9	Стенд нат. випробув.	300,00	1	300,00	16,10	48,30
	РАЗОМ			6467,70		1052,90

 

Пояснення до розрахунку:

 

1. Щоб знайти первісну загальну вартість потрібно первісну вартість одиниці помножити на кількість одиниць, тобто Пв.заг.=Пв.од.* К.од.

 

2. Щоб знайти річну суму амортизації потрібно первісну загальну вартість помножити на норму амортизації і розділити на 100%, тобто Ас= (Пв.заг. *На)/100%.  

Аналіз структури і динаміки основних фондів

    У ході цього аналізу необхідно оцінити розміри, динаміку і структуру вкладень капіталу підприємства в основні засоби, виявити головні функціональні особливості виробничої діяльності (бізнесу) аналізованого господарюючого суб'єкта.

    З цією метою виробляється зіставлення даних на початок і кінець звітного періоду по всіх елементах основних засобів.

    Оцінка змін розраховується по первинній вартості основних засобів.

У табл.2 наведено приклад горизонтального аналізу показників руху основних засобів.

 

Аналіз наявності та руху основних засобів ДП „Електромережа” за 2000р.

Таблиця № 2

Показники	Залишок на початок року	Поступило (введено)	Вибуло	Залишок на кінець року	Зміни
					абсолютні	відносні (%)
1.Основні засоби
1.1 Будівлі	3467	19765	15	23217	19750	570
1.2 Споруди	158	1214	57	1315	1157	732
1.3 Передаточні пристрої	16	1704	-	1720	1704	10650
1.4 Машини й устаткування	2594,7	76769	424	80746	76345	1735
1.5 Транспортні засоби	100	4783	28	4855	4755	4755
1.6 Інструмент та інший інвентар	20	85	2	103	83	415
1.7 Інші види основних засобів	112	2784	-	2896	2784	2486
РАЗОМ	6467,7	107310	526	113251,7	106578	1288

 

 

Як видно з табл. 2., на аналізованому підприємстві забезпеченість основними засобами в звітному періоді зросла. Істотною причиною змін є переоцінка основних засобів.

    У динаміці змін позитивною тенденцією є випереджальний ріст виробничих фондів у порівнянні з невиробничими.

    Ще більш змістовної є інформація, отримана в результаті проведення вертикального аналізу руху основних засобів (див. табл. 3).

Аналіз змін в структурі основних засобів ДП „Електромережа” за 2000р.

Таблиця 3

Показники	На початок року		На кінець року		Зміни за рік
					у % до початку року	у % до „Разом”
	Всього (тис. грн.)	у % до гр. ”Разом”	Всього (тис. грн.)	у % до гр. ”Разом”
1.Основні засоби
1.1 Будівлі	3467	41,9	23217	20,2	570	-21,7
1.2 Споруди	158	1,9	1315	1,1	732	-0,8
1.3 Передаточні пристрої	16	0,2	1720	1,5	10650	1,3
1.4 Машини й устат.	2594,7	53,2	80746	70,3	1735	17,1
1.5 Транспортні засоби	100	1,2	44855	4,2	4755	3,0
1.6 Інструмент та інший інвентар	20	0,2	103	0,09	415	-0,11
1.7 Інші види основних засобів	112	1,3	2896	2,52	2486	1,2
РАЗОМ	6467,7	100	114852	100	1288	-

 

 

"Вертикальний аналіз" означає розрахунок і оцінку структури і структурних змін у складі основних засобів.

    Як випливає з табл. 3, частка виробничих фондів за звітний період зросла на

26%, у тому числі машин і устаткування на 17,1%.

    Активна частина основних засобів досить висока і складає більш 80%, і темпи її росту вище темпів росту пасивної частини і випереджають темпи загального росту вартості основних засобів. Усе це свідчить про правильну економічну політику, що проводиться на підприємстві для підвищення ефективності виробництва і використання основних засобів.

    З очевидного балансу виробничих фондів можна вивести взаємозалежний набір показників для обліку, аналізу й оцінки процесу відновлення виробничих фондів (ВВФ):

 

    F вп к.р. = F вп п.р. + F вп нов. + F вп. виб.

 

де Fвп к.р - виробничі фонди на кінець року;

Fвп.п.р - виробничі фонди на початок року;

Fвп.нов. - виробничі фонди, введені в звітному періоді (році);

Fвп.выб. - виробничі фонди, що вибули в звітному періоді (року).

 

    Показники, що розраховуються на основі наведеної рівності:

1) індекс росту основних виробничих фондів:

K 1 = F вп.к.р. / F вп.п.р.

К1 = 114852 / 6467,7 = 17,76

Призначення даного показника очевидно;

2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів:

К2 = F вп.нов. / F оп.к.р.

К2 = 107310 / 114852 = 0,93

    Однак цей показник варто було б скоріше назвати коефіцієнтом новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових основних засобів у складі усіх фондів на кінець року.

    Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати відношення:

К3 = F вп.нов / F вп.виб.

К3 = 107310 / 526 = 204

 

3) коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів:

К4 = F вп.виб. / F вп.нов

К4 = 526 / 107310 = 0,005

    Це важливий показник для характеристики темпів технічного прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до "старіння" застосовуваної техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно доцільні межі;

4) коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів:

K5 = F вп.нов. / F оп.н.р.

К5 = 107310 / 6467,7 = 16,59

    Показник характеризує частку нових фондів стосовно початкового рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.):