Аналіз попиту і реалізації шампуню

 

При придбанні шампуню головним фактором для споживача, що визначає вибір, є призначення: покупець обирає шампунь залежно від стану шкіри голови й волосся. Розрахунки структури асортименту шампуню по призначенню на основі узагальнених даних (Додаток А) показав, що найбільшу частину в асортименті займають шампуні універсальні й для нормального волосся. Ці дві групи можна об’єднати, тому що практично вони є шампунями одного й того ж самого призначення, хоча виробники вказують такі шампуні в маркуванні по-різному. Майже у два рази менша частка представлена шампунями для сухого волосся (22%). Шампуні для жирного волосся і спеціальні (для фарбування, тонкого та ламкого волосся, для додання об’єму, для блондинок та брюнеток і т.д.) представлено в межах 10-14%.

Закон попиту говорить про те, що чим вище ціна, тим менше число тих, хто погодиться купити даний товар, тобто менше рівень попиту; і навпаки, чим нижче ціна, тим більше буде число покупців і кількість товару, що виробляється. Таким чином, попит і ціна перебувають в зворотно пропорційній залежності. Однак при підвищенні цін на престижні товари часто спостерігається збільшення попиту, тому що споживачі можуть порахувати більш високу ціну показником більш високої якості. При занадто високій ціні попит на престижні товари зменшується.

Найбільш важливим у вивченні будь-якого ринку, у тому числі й косметичного, є дослідження споживчих переваг відносно якості й ціни товару. Ці дві характеристики перебувають у постійній взаємодії, і ціна часто визначається якістю. У той же час для косметичних засобів характерне збільшення ціни за рахунок іміджу косметичних фірм, яке може доходити до декількох десятків раз. Довгий час зберігалася думка, що попит на товари на українському ринку, у тому числі косметичному, визначається ціною внаслідок низької платоспроможності населення.

Дослідження щодо якості й ціни косметичних засобів, проведені в 2008 р., показали, що лише 14% споживачів орієнтуються винятково на ціну товару. Це в основному люди старше 50 років, які купують товар по звичці, тому що раніше асортимент косметичних товарів був не великий і на якість не звертали уваги. Більшість споживачів (47%) намагаються обирати оптимальний варіант, у якому об’єднується досить висока якість і відповідна ціна, 39% склала група споживачів, орієнтованих винятково на якість косметичних товарів.

Об’єкти, предмети та основні методи дослідження

 

Шампуні повинні виготовлятися згідно з НД щодо рецептур та технологічних інструкцій, які затверджені в установленому порядку з виконанням санітарних правил для підприємств парфумово-косметичної промисловості [6].

Об’єктами дослідження були п’ять зразків кремоподібних шампунів для нормального волосся різних виробників:

1. "Schauma" (Schwarzkopf & Henkel);

2. "Сто рецептов красоти" (Калина);

3. "Fructis" (Garnier);

4. "Palmolive" (Colgate-Palmolive);

5. "Timotei" (Unilever);

Дані зразки були досліджені за органолептичними (зовнішній вигляд, колір, запах) та фізико-хімічними показниками (концентрація водневих іонів (рН), масова частка сухої речовини, піноутворення та піностійкість).

Методики досліджень

Методика визначення піноутворюючої здатності шампуню [5].

Вона характеризується пінним числом та стійкістю піни.

Готовлять 0,5%-вий розчин шампуню: для цього 0,5г шампуню розчиняють в 100 мл дистильованої води. 10 мл цього розчину поміщають у циліндр на 100 мл і струшують протягом 1 хв., замірюють висоту стовпця. Залишають на п’ять хвилин і потім дивляться висоту стовпця піни.

Обробка результатів. Піноутворюючу здатність Н (мм) обчислюють за формулою:

 

Н=1,005 * Н5 зм., (2.1)

 

де 1,005 – поправочний коефіцієнт;

Н5 зм – висота стовпця піни по закінченню 5 хв., мм;

Коефіцієнт стійкості піни обчислюють по формулі:

 

Y+ Н5/Н0, (2.2)

 

де Н0 і Н5 – скоректовані висоти стовпця піни, мм. За остаточний результат випробувань приймають середнє арифметичне трьох паралельних визначень, припустима розбіжність між якими для початкової висоти стовпця піни не повинна перевищувати 5мм.

Методика визначення масової частки сухих речовин.

Суть методу полягає в висушуванні наважки шампуню при певній температурі та обчислення втрати ваги по відношенню до наважки.

5г підготовленого досліджуваного шампуню зважують з похибкою не більше 0,01г. Відкриті бюкси з наважками поміщають в сушильну шафу нагріту до температури 120ºС. Висушування шампуню триває 50 хв. Після цього бюкси зважують і знову ставлять у сушильну шафу. Так повторюють доти, поки маса не перестане змінюватися. По закінченню висушування бюкси з наважками нещільно закривають кришками, поміщують в ексикатор на 30 хв., потім, щільно закривши бюкси кришками зважують.

Масову частку вологи (Х) в процентах обчислюють за формулою:

 

Х=(М1 – М2)/5, (2.3)

 

де, М2 – маса бюкси з наважкою після висушування, г;

М1 – маса бюкси з наважкою до висушування, г;

5 – маса наважки продукту, г.

За остаточний результат аналізу приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних досліджень.

Методика визначення рН.

Визначення рН проводять на йономері. Дослідження засноване на вимірі е.д.с. вічка, яка складається із скляного електроду і напівелементу порівняння, які находяться в аналізуючому середовищі [6].

 

Е=Е0 – θ рН, (2.4)

 

де Е – е.д.с. вічка;

Е0 – постійна складова е.д.с.;

θ – кутовий коефіцієнт градированої характеристики;

Готовлять 10% розчин шампуню: для цього 10г. шампуню розводять 90мл.дистильованої води. В стакан місткістю 150мл наливають 50-70мл аналізую чого розчину, опускають в нього скляний електрод та напівелемент порівняння, потім вимірюють е.д.с. (Ех). Розраховують рН в аналізую чому розчині:

 

рНх = (Е0 – Ех)/ θ; (2.5)