Аналіз капіталу підприємства

Дані, які приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталів, скільки привернуто в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідки узялися засоби, направлені на формування майна підприємства.

У першу чергу при аналізі необхідно визначити, які засоби є основним джерелом формування активів підприємства, який напрям зміна частини власного капіталу.

Для цього необхідно розглянути структуру капіталу і його динаміку. (табл.2.8).

Таблиця 2.11- Структура капіталу і зобов'язань підприємства

№ п/п	Показники	2005	2006	2007	Відхилення
					Ст.(4-3)	Ст.(5-4)
1	2	3	4	5	6	7
1	Власний капітал	168821,1	150939	154678	-17882,1	3739
2	Забезпечення майбутніх виплат і платежів	0	0	0	0	0
3	Довгострокові зобов'язання	0	0	0	0	0
4	Поточні зобов'язання	56410,5	83127	152927	26716,5	69800
5	Доходи майбутніх періодів	0	0	0	0	0

 

Розглянувши структуру капіталу можна сказати, що в 2006 році в порівнянні з 2005 у підприємства зменшився об'єм власного капіталу, а в 2007 в порівнянні з 2006 збільшився, що є сприятливою тенденцією, оскільки для банків і інших інвесторів більш надійно, якщо частка власного капіталу у клієнта вища. Збільшення поточних зобов'язань з 2005 по 2007 роки є негативною тенденцією, тому що підприємство не в змозі відповісти за своїми поточними зобов'язаннями.

 

2.3 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

 

Електричні машини, розроблені об'єднанням, відповідають кращим світовим стандартам, а деякі не мають аналогів не тільки в Україні, але і в країнах ближнього і далекого зарубіжжя.

 

2.3.1 Стратегія маркетингу. Проблеми формування ринку

З метою збереження і розширення ринків збуту продукції, формування портфеля замовлень на 2008 р. і подальші роки особливе значення придбаває стратегія маркетингу об'єднання на внутрішньому і зарубіжному ринках.

Різними аспектами маркетингу в об'єднанні займаються в переділах своєї компетенції:

- провідні фахівці конструкторських підрозділів інституту;

- відділ зовнішньоекономічних зв'язків;

- відділ бартеру і взаєморозрахунків.

Введений інститут керівників-проектів, супроводжуючих вироби від стадії проектування до реалізації і упровадження.

Для проведення маркетингу і розширення ринків збуту продукції підприємства використані напрацювання Торгової палати р. Харкова, "Укрінтеренерго", "Укренергопроєкта" і "Укргидропроєкта" України, "Технопромекспорта", "Енергомашекспорта" Росії, ЗАТ «Силові машини» Росія і «Енергомашекспорт» України.

Об'єднання використовує наступні напрями маркетингу:

- встановлення прямих контактів із споживачами продукції підприємства;

- задоволення запитів замовника;

- проведення систематичного аналізу ринку в частині потреби і цінової політики;

- вивчення як внутрішнього, так і зовнішнього ринків (Додаток №2);

- участь у виставках;

- випуск рекламних матеріалів;

- залучення інвесторів для проведення консолідованого маркетингу.

Встановлені ділові зв'язки з потенційними замовниками:

- ПО НКМЗ р. Краматорськ;

- ПО ДЕВЗ;

- ПО "південмаш";

- ГХК "Луганськтепловоз";

- Київенерго;

- Днепрогидроенерго, Днестренерго;

- Міністерство палива і енергетики України;

- НАЕК енергоатом;

- АООТ ХК "Коломенській завод";

- завод ним. Малишева;

- ВАТ "Брянський машинобудівний завод";

- ПО "БЕЛАЗ";

- АТ «Сумський завод ним. Фрунзе», АТ «Мотор Сич».

Програмою виробництва 2008 р. визначені основні споживачі виробів, що випускаються, зокрема для залізничного, міського транспорту, енергетичних об'єктів внутрішнього і зовнішнього ринку.

Визначений комплекс заходів по оновленню номенклатури і розширенню виробництва, ринків збуту продукції і послуг(Додаток №3), що випускається

 

2.3.2 Аналіз конкуруючих фірм

Основними конкурентами об'єднання на ринку виробників турбо-, гідрогенераторів і унікальних електричних машин є в основному російські підприємства:

- АТ "електросила" /г.Санкт-Петербург/,

- "Сибелектротяжмаш" /г. Новосибірськ/,

- "Уралелектротяжмаш" /г. Екатерінбург/.

Серед виробників крупних електричних машин, тягової електроустаткуванні (ел. двигуни, генератори для тепловозів, електровозів, міського електротранспорту) конкурентами є російські підприємства:

- "завод Турбогенератора" /г. Лисва/,

- "Южелектромаш" /г. Нова Каховка/.

У далекому зарубіжжі конкурентами по виробництву турбо-, гідрогенераторів є фірми:

- "Сименс" /Німеччина/,

- АВВ /Швейцарія/,

- Джек Альстом /Франція/,

- AEJ /Англія/.

Всі фірми володіють високою технологією виробництва, мають висококласне устаткування.

2.3.3 Рекламна політика підприємства

Орієнтоване на ринок і конкуренцію розвитку об'єднання нерозривно пов'язано з успішним менеджментом в питаннях маркетингової стратегії, використовування різних форм реклами.

Цьому ми надаємо особливе значення. За останні роки об'єднання бере участь в міжнародних, регіональних, міських і спеціалізованих виставках (ОЕЗ, Болгарії, Литві, Німеччини, Росії, України і ін.).

- Розміщення рекламного матеріалу в різних виданнях.

- Участь у форумах, конференціях, семінарах;

- Виступ з доповідями на міжнародних науково-технічних конференціях.

Взяли участь в міжнародній виставці «Експо-2000», «Експо-2001» (Ганновер), міжрегіональній виставці "Машинобудування 2000", «Машинобудування-2001», "Національному Сорочинськой ярмарку", бізнес-зустрічі "Інвестиції в економіку р. Харкова", міжнародному форумі "Енергоринок України", національній зустрічі «Україна 10 років незалежності», міжнародній торговій виставці «Експо-Балкане» р. Варна, Болгарія, енергетичному форумі в р. Ялта, р. Київ.

Розміщені рекламні матеріали про виробничу діяльність об'єднання у виданнях:

1. Буклет для виставки в Ганновері.

2. Харківська область сьогодні.

3. Машинобудування металургія 2001.

4. Каталог "Харків-2001".

5. «Золоті сторінки».

6. "Золота книга".

7. Журнал «Зроблено в Україні».

8. Журнал «Лідери» присвячений 55-річчю НВО «Електротяжмаш».

9. Журнал «Міжнародна енергетика» присвячений 55-річчю НВО «Електротяжмаш».

Публікація статі в газетах: "Час", "Вечірній Харків", «Голос України» і ін.

Виступ по обласному і республіканському телебаченню і радіомовленню. Реклама продукції випускається об'єднанням освітлена в друкарських виданнях Росії, Білорусь, Болгарія і ін.

3. РОЗРОБКА РЕКЛАМНОЇ СТРАТЕГІЇ ТА ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ КОРИСНОЇ МОДЕЛІ ДП ЗАВОД „ЕЛЕКТРОВАЖМАШ”

3.1 Визначення патентоспроможності та розробка документів на прикладі „Прямоточного гідроагрегату”

Патентоспроможність — це властивість, якої набуває винахід, в разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу, корисній моделі, промисловому зразку та іншим об'єктам промислової власності згідно з чинним законодавством держави

Корисна модель відповідає умовам патентоспроможності, якщо вона є новою і промислово придатною.

Корисна модель визнається новою, якщо вони не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу та конструкції для визначення новизни корисної моделі можуть враховуватись лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Правила розгляду заявки на корисну модель визначають коло джерел інформації, які містять загальнодоступні відомості: опубліковані описи до охоронних документів, викладені заявки, вітчизняні друковані видання і друковані видання СРСР, депоновані рукописи, статті, огляди, монографії тощо, звіти про науково-дослідні роботи, пояснювальні записки до дослідно-конструкторських робіт та інша конструкторська, технологічна і проектна документація, яка є в органах науково-технічної інформації, нормативно-технічна документація, матеріали дисертацій, виданих на правах рукопису тощо.

Для одержання правової охорони необхідно здійснити аналіз корисної моделі на відповідність умовам патентоспроможності. Визначення патентоспроможності полягає у визначенні її критеріїв, тобто новизни та промислової придатності корисної моделіу який буде створено.

Аналіз новизни здійснюють шляхом порівняння сукупності ознак корисної моделі, що передбачається, з сукупністю ознак виявленого найбільш близького аналога (прототипу).

Корисна модель є промислово придатною, якщо її може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності.

Аналіз можливості використання корисної моделі здійснюється на основі відомостей про його призначення, відомостей про засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення корисної моделі, а також відомостей про те, що реалізація вказаного призначення дійсно можлива в разі здійснення корисної моделі.[22]

 

3.1.1 Корисна модель як об ' єкт правової охорони

Згідно з Законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.Правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою корисної моделі. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису корисної моделі та відповідних креслень.Умови патентоздатності корисної моделі:1. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.2. Корисна модель визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.3. На визнання корисної моделі патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.4. корисна модель визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сферідіяльності.

 

3.1.2 Корисна модель як службовий твір

Ч. 1 статті 462 ЦК встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчується патентом.

Суб'єкт майнових прав інтелектуальної власності на службовий винахід, визначається у ч. 2 ст. 429 ЦК, яка говорить про об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, а також відповідно у ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон про винаходи), яка присвячена праву на одержання патенту на службовий винахід роботодавцем.

Слід зазначити, що ст. 429 ЦК передбачає, що в разі створення об'єкта у зв'язку з виконанням трудового договору, особисті немайнові права належать працівникові-творцеві, а майнові права належать спільно працівникові-творцеві та роботодавцю, якщо інше не встановлено договором.

Наведені норми законів та ЦК стосуються майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель, створену працівником, але мають різний понятійний апарат та не співпадають за колом правовідносин, що регулюють, а тому виникає необхідність їх поглибленого правового аналізу з метою правильного застосування.

Отже, почнемо з визначення об'єкта регулювання. Так, ст. 429 ЦК, говорячи про об'єкт права інтелектуальної власності, оперує поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору". В той же час, ст. 9 Закону говорить про "службовий винахід". Ст. 1 Закону, визначаючи поняття "службового винаходу", відносить до нього три категорії об'єктів, створених винахідниками-працівниками: 1) створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 2) створені за дорученням роботодавця; 3) створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Чи охоплюються ці категорії винаходів (корисних моделей) поняттям "об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору", що містить ст. 429 ЦК?

Ст. 21 Кодексу законів про працю України, даючи поняття трудового договору, вказує, що за ним працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Таким чином, виконанням трудового договору з боку працівника є виконання роботи, що є його трудовою функцією, яка може бути визначена як в самому трудовому договорі, так і в локально-нормативних документах роботодавця (зокрема, посадовій інструкції чи положенні), додержуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, в тому числі виконуючи встановлений режим праці та відпочинку.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що норма ЦК, яка аналізується, охоплює перші дві категорії службових винаходів, оскільки доручення роботодавця в межах спеціальності, професії працівника стає його трудовим обов'язком, а тому його виконання здійснюється в межах виконання трудового договору. Що ж стосується третьої категорії службових винаходів (створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця), то вони залишаються поза межами об'єкта регулювання ст. 429 ЦК.

Віднесення до службових винаходів, створених з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, має на меті охоплення тих винаходів, що не підпадають під створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків та за дорученням роботодавця. В тому числі, якщо створено винахід поза робочим часом або не в межах трудових обов'язків.

Підсумовуючи вказане вище, можна зробити висновок, що ст. 429 ЦК може застосовуватись лише щодо винаходів, створених на виконання службових обов'язків та за дорученням роботодавця. А відносини стосовно винаходів, які створені з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, регулюються лише Законом про винаходи.

Частина 2 ст. 429 ЦК встановлює презумпцію, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать роботодавцю і працівнику спільно, що право на одержання патенту на службовий винахід належить роботодавцю.

Виходячи із ч. 1 ст. 462 ЦК, яка встановлює, що набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, засвідчується патентом, можна говорити, що "право на одержання патенту", що міститься в Законі про винаходи по суті є правом на набуття права інтелектуальної власності на винахід. Саме власник патенту є носієм майнових прав інтелектуальної власності. Звідси випливає, що норми ч.1 ст. 9 Закону про винаходи, першого речення ч.1 ст. 8 регулюють ті ж самі правовідносини по відношенню до винаходів, створених у зв'язку з виконанням трудового договору, а тому виникає конкуренція норм.

Норма ч. 2 ст. 429 ЦК не носить відсилочного характеру та не встановлює можливості зміни її спеціальним законом. Вона дозволяє змінити порядок розподілу прав лише за договором між роботодавцем та творцем-працівником; Враховуючи те, що ЦК прийнятий пізніше, ніж Закони, і ЦК має вищу юридичну силу порівняно із Законами, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК він є основним актом цивільного законодавства України, пріоритет повинен надаватись нормі ч. 2 ст. 429 ЦК, порівняно з ч.1 ст. 9 Закону про винаходи.

Отже, ч. 2 ст. 429 ЦК встановлює, що якщо роботодавець і творець не домовились про інше, то майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать їм спільно. Що стосується порядку реалізації спільного права, то тут мають застосовуватись абз. З ч. 2 ст. 28 Закону про винаходи, оскільки ч. З ст. 429 ЦК встановлює, що законом можуть встановлюватись особливості здійсненнямайнових прав інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто, кожен із суб'єктів спільних майнових прав інтелектуальної власності, якщо інше не обумовлено між ними, може використовувати винахід на свій розсуд, але розпоряджатись майновими правами чи надавати дозволи іншим особам на використання винаходу можуть лише за взаємної згоди.

Необхідно зауважити, що ст. 429 ЦК, визначаючи суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності, регулює правовідносини між роботодавцем і працівником, починаючи з моменту виникнення права інтелектуальної власності. Говорячи про винахід, цим моментом є дата публікації відомостей про видачу патенту.

Що ж стосується відносин між цими суб'єктами до моменту виникнення права інтелектуальної власності, то вони ЦК не врегульовані. Ці відносини регулюються частинами 2, 3,4, 5 ст. 9 Закону про винаходи, які встановлюють умови набуття права інтелектуальної власності (права на одержання патенту) роботодавцем.[23]

Умови набуття роботодавцем права на одержання патенту на винахід:

1.Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним об'єкт з описом, що розкриває ясно і повно суть винаходу.

2.Протягом 4-х місяців роботодавець повинен вчинити наступні дії:

а) прийняти одне з таких рішень:

- подати заявку на одержання патенту до Укрпатенту;

- передати право на одержання іншій особі;

- зберігати винахід як конфіденційну інформацію.

б) укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати винагороди, відповідно до вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

В разі, якщо роботодавець не виконає дій, вказаних в п. а) чи б), а також якщо роботодавець протягом більше, як 4-х років зберігав винахід як конфіденційну інформацію і не використовував його, то право на одержання патенту переходить до винахідника чи його правонаступника, тобто винахідник буде єдиним суб'єктом права інтелектуальної власності на винахід (в тому числі і майнових прав). Роботодавець, не виконавши умов для набуття ним майнових прав інтелектуальної власності на винахід, втрачає свою частку права.

Якщо ж роботодавець виконав вказані у ч. З ст. 9 Закону про винаходи умови і приймає рішення запатентувати винахід, то враховуючи ч. 2 ст. 429 ЦК, він зобов'язаний включити до кола заявників і винахідника, в разі, якщо винахідник за договором не передав йому свої майнові права інтелектуальної власності.

Виникає питання, якщо роботодавець приймає рішення зберігати винахід як конфіденційну інформацію, то чи означає це, що не виникають права інтелектуальної власності на винахід?

Винахід, який зберігається як конфіденційна інформація, є об'єктом правової охорони та підпадає за своїм змістом під визначення такого об'єкта права інтелектуальної власності, як комерційна таємниця, правовідносини з приводу якої регулюються гл. 46 ЦК.

Слід зазначити, що на відміну від винаходу, який є результатом творчості, комерційна таємниця є не лише певним ідеальним об'єктом, результатом творчості. Для того, щоб результат творчості став комерційною таємницею як об'єктом правової охорони і як об'єктом права інтелектуальної власності необхідна наявність додаткових умов, які містяться у ч. 1 ст. 505 ЦК:

— це має бути інформація, яка є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з таким видом інформації;

— вона повинна мати комерційну цінність;

— є предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності.

Таким чином, винахід при додержанні цих умов стає таким об'єктом права інтелектуальної власності як комерційна таємниця. Хто ж є суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на неї?

Ч. 2 ст. 506 ЦК встановлює, що майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

З цієї норми виходить, що оскільки роботодавець приймає рішення про збереження винаходу як конфіденційної інформації, то він буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, якщо інше не встановлено в договорі між роботодавцем і винахідником.

Тобто має місце конкуренція норм, оскільки ч. 2 ст. 429 ЦК презюмує спільну приналежність майнових прав. Отже, яку норму необхідно застосовувати?

На мою думку, в цьому випадку діє норма ч. 2 ст. 506 ЦК, оскільки ст. 429 ЦК регулює відносини з приводу об'єкта, створеного у зв'язку з виконанням трудового договору. Тобто ця стаття регулює відносини стосовно тих об'єктів права інтелектуальної власності, які за своєю суттю є результатом творчості, створюються. Як зазначалося вище, комерційна таємниця як об'єкт права інтелектуальної власності є інформацією, що має певний статус (відповідає певним вимогам) і не завжди ця інформація може бути результатом творчості, оскільки ч. 2 ст. 505 ЦК говорить, що комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру. Тобто комерційна таємниця є особливим видом об'єктів права інтелектуальної власності як і, наприклад, зазначення походження товару.

Отже, ч. 2 ст. 505 ЦК є спеціальною нормою стосовно визначення суб'єкта майнових прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю, а тому саме роботодавець буде суб'єктом майнових прав інтелектуальної власності на винахід, що зберігається як конфіденційна інформація.

Після закінчення створення службового винаход автори повинні повідомити про це роботодавця в письмовій формі. Розробляється повідомлення про створення об’єкта промислової власності.    

При передачі прав на службовий винахід розробляється договор між роботодавцем і автором про передання права на одержання патенту на корисну модель, створену у зв’язку з виконанням трудового договору.

 

3.1.3 Вимоги щодо оформлення документів на корисну модель

Відповідно до статті 1 Закону корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.Згідно з частиною 1 статті 6 Закону правова охорона надається корисній моделі, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності, визначеним статтею 7 Закону.Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.Корисна модель відповідає умовам патентоздатності,якщо вона є новою і промислово придатною.

 

3.1.4 Оформлення документів Заявка повинна містити:- заяву про видачу патенту України на корисну модель;- опис корисної моделі;- формулу корисної моделі;- креслення (якщо на них є посилання в описі);- реферат.Оформлення документів заявки складаэться знаступних крокiв:- Документи заявки, а саме: заяву про видачу патенту, опис і формулу корисної моделі, креслення і реферат подають у трьох примірниках. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - у трьох примірниках.- Усі документи заявки на винахід (корисну модель) слід оформляти таким чином, щоб можна було зберігати їх тривалий час і безпосередньо репродукувати в необмеженій кількості копій.- Документи заявки друкують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм. Кожний документ заявки починають на окремому аркуші, при цьому другий і наступні аркуші нумерують арабськими цифрами. Кожний аркуш використовують лише з одного боку з розміщенням рядків паралельно меншому боку аркуша.Мінімальний розмір полів аркушів опису, формули, реферату становить, мм:ліве - 25;верхнє - 20;праве і нижнє - 20.Креслення виконують на аркушах білого паперу форматом 210 х 297 мм.Мінімальний розмір полів аркушів креслень становить, мм:ліве - 25;верхнє - 25;праве - 10;нижнє - 15.- Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Текст опису, формули винаходу (корисної моделі) і реферату друкують через 2 інтервали або через 1,5 інтервалу при комп'ютерному наборі з висотою літер не менше ніж 2,1 мм. - Латинські назви, латинські і грецькі літери, графічні символи, математичні і хімічні формули допускається вписуватичорнилом, пастою або тушшю чорного кольору.

Бібліографічні дані джерел інформації в документах заявки наводяться таким чином, щоб можна було знайти це джерело інформації.

В даннiй дипломнiй роботi розглядаэться оформлення документiв на корисну модель «Прямоточний гідроагрегат» (ДОДАТОК Б).