Дослідження зовнішнього середовища підприємства

Дослідимо споживачів та конкурентів ВАТ «Інтерпайп НТЗ».

У I кварталі 2010 року трубна галузь збільшила обсяги виробництва порівняно з аналогічним періодом 2009 року на 31 %. Зазначений ріст пов’язаний з введенням в експлуатацію нових ліній з виробництва труб. При цьому, у березні 2010 року було вироблено найбільший обсяг труб протягом періоду 2009 рік – І квартал 2010 року (259,5 тис. т). Основною причиною зростання виробництва труб в Україні в аналізованому періоді стало збільшення експорту та підсилення активності споживачів на внутрішньому ринку. Відповідно, і майбутнє української трубної галузі залежатиме від тенденцій світової кон’юнктури.

У галузевій структурі внутрішнього споживання продукції трубної промисловості стабільно переважають машинобудування і металообробка, будівництво та чорна металургія.

У І кварталі 2010 року зростання внутрішнього споживання труб досягалося, зокрема, за рахунок збільшення попиту на нафтогазові труби та труби загального призначення. Обсяги виробництва товарної продукції українськими трубними підприємствами наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1

Обсяги виробництва товарної продукції трубними підприємствами України, тис. т

Підприємство	І квартал 2009 р.	І квартал 2010 р	Темп приросту, %
ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський ТЗ»	131,8	156,8	19,0
ВАТ «Харцизький ТЗ»	113,1	175,5	55,2
ВАТ «Інтерпайп Новомосковський ТЗ»	49,9	51,5	3,2
ВАТ «Дніпропетровський ТЗ»	58,8	51,5	-12,4
ЗАТ «Інтерпайп Нікопольський завод безшовних труб «Ніко Т’юб»	45,7	57,2	25,2
ЗАТ «Луганський ТЗ»	50,3	50,1	-0,4
ВАТ «Комінмет»	34,1	42,4	24,3
ЗАТ «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія»	22,1	46,6	110,9
ВАТ «ММК ім. Ілліча»	22,8	27,4	20,2
ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»	22,2	19,8	-10,8
ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб»	3,9	4,4	12,8
ЗАТ «Труболіт»	2,7	4,7	74,1
Інші трубні заводи	28,7	36,3	26,5
Разом	586,1	724,2	23,6

 

Найбільшими підприємствами за обсягами виробництва труб є ВАТ «Харцизький трубний завод» та ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод». Лідерами за темпами приросту виробництва у І кварталі 2010 року в порівнянні з відповідним періодом 2009 року визначено ЗАТ «Інтерпайп Нікопольська трубна компанія» (гарячодеформовані труби спеціального призначення з вуглецевих та легованих сталей, титанові труби), ЗАТ «Труболіт» (відцентроволиті сталеві труби) та ВАТ «Харцизький трубний завод» (прямошовні електрозварні труби великого діаметра). Переважна частина трубної продукції на внутрішньому ринку реалізовувалась через посередництво металотрейдерів [5,6].

Змін у питомій вазі експорту не відбулось – понад 70% вироблених в Україні труб експортуються. Однак, протягом останніх років експортні можливості українських виробників обмежувались встановленими квотами та антидемпінговими митами. У І кварталі 2010 року за результатами проведених антидемпінгових розслідувань на труби українського походження були встановлені та діяли такі обмежувальні заходи:

- З боку РФ строком на 5 років (з 01.02.2009 р.) встановлені мита на обсадні труби (11,4 % митної вартості), підшипникові труби (55,3%), насосно-компресорні труби (18,1%), котельні труби (1,3%). Крім того, на нафтогазопроводні труби діаметром до 820 мм та гарячодеформовані труби загального призначення діаметром до 820 мм встановлене мито у розмірі 8,9% митної вартості.

- З боку РФ 15.12.2009 р. введене спеціальне трирічне мито на труби великого діаметра (508 мм – 1420 мм) у розмірі 8% митної вартості.

- Встановлено квоту (самообмеження) поставок на російський ринок у розмірі 402,9 тис. тонн сталевих труб для заводів Інтерпайпу та Ювіс. Строк дії квот – до 2009 року (з урахуванням росту ринку квота щорічно збільшується на 2%).

- Ринок ЄС: з 27.06.2009 р. діють ввізні мита на безшовні труби українського походження розміром 12,3-25,7 %. Найбільше мито встановлене для ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» (25,7%), найменше – на продукцію Дніпровського трубного заводу (12,3 %). Для Нікопольського заводу безшовних труб «Ніко -Т’юб» та «НТЗ» розмір мита становить 25,1 %. Для решти українських трубників мито становить 25,7 %, строк дії санкцій – 5 років.

- Ринок ЄС: на електрозварні водогазопровідні труби діє митна ставка у розмірі 30,9 % до вересня 2010 року.

Обмежувальні заходи, які діяли у І кварталі 2010 року, не перешкоджали українським трубним підприємствам нарощувати обсяги експорту – за результатами аналізованого періоду обсяг експорту у кількісному вимірі становив 520 тис. т, що на 28 % більше рівня аналогічного періоду 2009 року. В грошовому вимірі обсяг експорту у січні-березні 2010 року збільшився на 58 %, до 556,8 млн. дол. США, що свідчить про зростання вартості експортованої продукції та про зміщення експорту у бік дорожчих товарних позицій.

Найбільшим імпортером труб «Інтерпайп НТЗ» в аналізованому періоді залишалась Російська Федерація (рис. 3).

 

Рис. 3. Географічна структура експорту труб «Інтерпайп НТЗ» у І кварталі 2010 року

 

Незважаючи на встановлені з боку РФ обмежувальні заходи, протягом січня-березня 2010 року поставки сталевих труб до Росії в абсолютному вимірі збільшились на 63 тис. т (або на 33 %) порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 255,2 тис. т. Приріст експорту труб до РФ забезпечувався збільшенням поставок обсадних та безшовних труб.

Лідерство серед експортерів трубної продукції за результатами січня-березня 2010 року належить Харцизькому трубному заводу та «Інтерпайп Нижньодніпровський ТЗ».

Наведемо аналіз конкурентоспроможності основної продукції ТПЦ №4 ВАТ «Інтерпайп НТЗ» – за виробництвом обсадних труб [4].

Здійснимо аналіз конкурентів – табл. 4.

Таким чином, найбільш впливовим конкурентом ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у виробництві обсадних труб є підприємства Харцизький трубний завод у сфері виробництва механізованих кріплень і ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

 

Таблиця 4

Інформація про найбільш впливових конкурентів по основній продукції

Найменування продукції |(вигляду|виду| продукції)	Найменування конкурента	Країна походження конкурента	Міра конкуренції
			слабка	середня	значна
Безшовні труби	ЗАТ «Каменський трубний завод»	Росія	+
Обсадні труби	Харцизький трубний завод	Україна			+
Бурильні труби	Луганський ТЗ	Україна		+
Зварні труби	ЗАТ «Узловський трубний агрегатний завод»	Росія		+
Нафтопроводні труби	ВАТ «Комінмет»	Україна		+
Обсадні труби	ЗАТ «Комінмет»	Україна		+
Зварні труби	ЗАТ «Узловський трубний агрегатний завод»	Росія	+
Обсадні труби	ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»	Україна			+

 

Аналіз постачальників. Постачальники ВАТ «Інтерпайп НТЗ», здійснюють, в основному, комплексні постачання енергетичних ресурсів, що забезпечують виробництво, зокрема, природного газу, метал – це дочірні структури групи «Інтерпайп», власником якої є В. Пінчук. Тому оцінити ризики з боку таких постачальників можна як мінімальні.

Аналіз споживачів. Приведемо аналіз розподіл продукції ТПЦ-4 по ринках збуту – таблиця 5.

 

Таблиця 5

Реалізація продукції ТПЦ-4 по ринках збуту, тис. грн.

Трубний № 4	Реалізація продукції за 2008 р|.	Пит. вага %	Реалізація продукції за 2009 р|.	Пит. вага %	Відхилення пит.ваги (+;-)
Разом	953 894		1 194 107
Україна	290 352	30,4	260 031	21,8	-8,7
СНД	174 839	18,3	394 212	33,0	14,7
Далеке зарубіжжя	488 703	51,2	539 864	45,2	-6,0

 

Від ринків збуту залежить об’єм продажів, середній рівень цін, дохід від реалізації продукції. Аналіз розподілу продукції по платникові показує, що частка продажів в загальному об’ємі реалізації продукції по ТПЦ-4 по Україні зменшилася в порівнянні з 2008 роком на 8,7%, відповідно по країнах СНД збільшилися на 14,7% і далекому зарубіжжю зменшилися на 6%.

У 2009 році ВАТ «Інтерпайп НТЗ» суттєво збільшив поставки продукції ТПЦ-4до країн СНД, що у вартісному виразі становило приріст +219373 тис. грн. Крім того, хоча й поставки до країн Далекого зарубіжжя зменшилися за питомої ваги на 6%, їх приріст у вартісному виразі становив 51161 тис. грн.

Продажі продукції ТПЦ-4 по Україні помітно скоротилися як у абсолютному виразі (скорочення поставок становило 30321 тис. грн.), так і у питомій вазі (-8,7%) порівняно із 2008 роком [5,6].

Це дозволяє зробити висновок, що ВАТ «Інтерпайп НТЗ» переорієнтував продажі продукції ТПЦ-4 з внутрішнього ринку на зовнішні. Це дозволяє досягати більшого рівня прибутковості, однак, робить господарську діяльність підприємства залежною від кон’юнктури на зовнішніх ринках.

3.1 PEST- аналіз ” ВАТ Інтерпайп НТЗ”

 

PEST- аналіз — це інструмент, призначений для виявлення політичних (Policy), економічних (Economy),соціальних (Society) і технологічних (Technology) аспектів зовнішнього середовища, що можуть уплинути на стратегію розвитку металургійної промисловості (табл. 6.).

Політику вивчають тому, що вона регулює владу, яка визначає ділове середовище металургійної промисловості та одержання ключових ресурсів для її діяльності. Основна причина вивчення економіки — це створення картини розподілу ресурсів на рівні держави, що є найважливішою умовою діяльності галузей металургії. Науковий і виробничий потенціал металургії та громадський інтерес до неї визначають за допомогою соціального компонента. Важливим фактором є технологічний компонент, що виявляє тенденції у технологічному розвитку, які найчастіше є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів.

 

Таблиця 6.

PEST-аналіз металургійної промисловості України

Політичні фактори	Економічні фактори	Соціальні фактори	Технологічні фактори
1.Чергові вибори Президента України з відповідним відволіканням центрів впливу та бюджетних коштів 2.Необхідність додержання норм СОТ в законодавчій і нормативній діяльності щодо імпорту-експорту 3.Понад 90 % металургійних підприємств є приватизованими, що практично виключає державне регулювання 4.У зв’язку з вступом до СОТ можливості державного регулювання в питаннях стосовно конкуренції значно обмежені 5.Надмірна політизація суспільства 6. Недовіра суспільства до влади та її органів	1.Позитивна динаміка ВВП 2.Загрозливо висока інфляція 3. Нестабільний курс гривні 4. Висока облікова ставка НБУ, високі ставки кредитування комерційних банків 5.Низький платіжноспроможний попит внутрішнього ринку 6.Криза у світовій фінансовій системі 7. Нестача обігових коштів у підприємств 8.Неконтрольоване зростання цін на товари та послуги природних монополій (сировина, енергоресурси) 9. Недостатній обсяг інвестицій у металургійній промисловості 10. Високий рівень матеріало- і енергоємності продукції, що випускається 11. Низька рентабельність виробництва 12. Фактична відсутність конкуренції як стимулювального чинника	1.Скорочення працездатного населення 2. Зменшення чисельності фахівців і робітників у найбільш промислових регіонах 3. Недооцінка ролі трубної промисловості як основи економічної та соціальної захищеності значної частини населення 4. Зниження привабливості праці на металургійних підприємствах. 5.ЗМІ не приділяють належну увагу проблемам металургії і сучасних прогресивних принципів діяльності підприємств. 6. Немає чітко вираженої орієнтації на якість як основу конкурентоспроможності 7. Значний розрив між рівнем заробітної плати і рівнем потреб працівника 8.Низька престижність праці у виробничій сфері	1.Незначна інноваційна активність підприємств 2.Продукція, що випускається, у більшості є морально застарілою, з низьким рівнем автоматизації та інтелекту технології виробництва 3.Значне зношування активної частини основних фондів

 

За результатами PEST-аналізу можна зробити такі висновки щодо дій.

З політичних факторів маємо: бюджетні засоби на реалізацію Стратегії буде обмежено; можливості законодавчого, нормативного,митного та іншого регулювання обмежено рамками норм СОТ; можливості держрегулювання лежать лише у площині розроблення і впровадження заходів підтримки чи стримування.

З економічних факторів: бачимо, що для розвитку внутрішнього ринку і збільшення експорту потрібні енергійні дійові заходи з формування платіжноспроможного ринку збуту і приборкуванню цінового хаосу на монопольному сировинному ринку.

З соціальних факторів робимо висновок, що потрібно підняти статус вітчизняної металургійної промисловості в очах суспільства, і тим самим сформувати умови для забезпечення машинобудування кадрами фахівців і робітників.