Теорії, що визначають цінність товару

 

Що стосується історії вартості і цін, то немає жодної економічної школи, яка не висловлювала б свої судження з цього приводу. Проте перші наукові основи розуміння ціни та її величини

Тема 1. Теоретичні основи ціни	13

 

були закладені задовго до створення економічної науки¹. Великий середньовічний філософ Фома Аквінський (1225_1274 рр.) розробив свою теорію справедливої ціни, яка спиралась на праці Аристотеля (384_322 рр. до н.е.). І хоча багато наступних та сучасних економістів звертались до названих наукових праць, все ж ми будемо виходити із розуміння ціни та вартості, що склалася відповідно до положень теоретиків саме економічної науки. Підходів до визначення цінності товару існує багато. Кожен з них ґрунтується на певній теорії, які умовно можна поділити за такими напрямами:

• теорія попиту і пропозиції;

• теорія трудової вартості;

• теорія граничної корисності;

 

Отож, спробуємо розібратися в багатогранному світі цін через аналіз теорій вартості.

 

Теорія попиту і пропозиції. Представники цього напряму в економічній науці вважають, що реальна цінність товару дорівнює фактичній ціні, яка встановлюється на ринку відповідно до попиту і пропозиції товарів (послуг).

 

Попит і пропозиція є реальним відображенням стану ринкової економіки, в якому протистоять інтереси господарюючих суб’єктів — покупців і продавців. Способом розв’язання цієї суперечності є формування ринкових цін, що веде до встановлення рівноваги між попитом і пропозицією, а отже, і до відтворення стимулів економічних суб’єктів виробляти і купувати товари. Ця ситуація можлива і досягається при таких цінах і обсягах товарів, коли кількість тих, хто хоче купити, відповідає кількості тих, хто продає товари. Саме за таких умов утворюється ціна рівноваги. Вона являє собою ціну такого рівня, при якому пропозиція відповідає попиту. Розгляд кожної теорії вартості був би неповним без аналізу робіт найяскравіших представників тієї чи іншої школи. Тому вивчаючи теорії вартості, що лягли в основу сучасного трак_ тування і визначення ціни, зупинимось і на їх авторському викладі.

 

Цікавий вклад в економічну теорію вніс Джон Локк – знаменитий англійський філософ і політолог, який жив і працював іще в XVII ст. Тому не випадковим є вибір його в якості першого автора, чию концепцію вартості ми будемо аналізувати з точки зору су_

 

¹ Згідно з Й.Шумпетером, створення економічної науки почалось в кінці ХVIII ст. на базі основ, закладених в попередні періоди.

14                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

часної економічної теорії. Джон Локк почав свої обговорення з основної теорії вартості і на її базі створив власну кількісну теорію

 

грошей. В своїй теорії вартості Локк був стурбований вивченням не внутрішньої, а ринкової вартості. «Ринкова вартість будь_яких визначених обсягів двох або більше товарів однакова, коли вони обмінюються один на одного». Така ринкова вартість або ціна ви_ значається не міновими співвідношеннями, а рівністю попиту і пропозиції. Це виявив Джон Стюарт Міль. І хоча твердження Локка про те, що «ціна будь-якого товару зростає або знижується у відповідності із співвідношенням кількості продавців і покупців», важко визначити як теорію визначення ринкової ціни, оскільки вона сформована в термінах обсягу і продажу, все ж – це перша сформульована теорія рівноваги попиту та пропозиції як визначника ринкової ціни. Але теорія вартості Локка побудована не як загальна теорія вартості, яка завжди правильна, а як часткова теорія, сконструйована для того, щоб дати мікроекономічну основу кількісної теорії грошей, яка пояснює загальний рівень цін.

 

Отже, ідеї Дж.Локка співпадають із теорією визначення ціни, виходячи із коливання попиту і пропозиції. І хоча вважається, що остання виникла наприкінці ХІХ – початку ХХ століття (неокласична теорія), все ж до даного напрямку можна із повною впевненістю віднести праці цього великого англійця. Основними представниками теорії визначення ціни виходячи з коливання попиту і пропозиції є Дж.С.Міль, В.Парето та А.Маршалл.

 

Згідно з теорією В.Парето на ринку в умовах досконалої конкуренції залежність ціни від інтенсивності останньої потреби дає змогу встановити рівновагу між попитом і пропозицією. Співвідношення попиту і пропозиції визначає мінову вартість без участі вартості та виробничих витрат, що означає вилучення вартості з процесу формування цін.

 

Одна із глав книги австрійського вченого К.Менгера називається «Теорія ціни», де автор спробував дати визначення цінності блага: «цінність не є дещо притаманне благам або яка-небудь їх властивість... Цінність будь_якої частини всього доступного лю_

 

дині блага рівна для неї важливості задоволення найменш значимих потреб...». Тобто, тут ми зустрічаємось з тим, що ціна товару визначається його корисністю.

 

Як свідчать наведені нами погляди на теорію ціни, з кінця ХІХ ст. в економічній теорії проблема дослідження внутрішнього

Тема 1. Теоретичні основи ціни	15

 

змісту категорії вартості, визначення фундаментальних об’єктивних взаємозв’язків процесу її формування все більше підмінюються суб’єктивним підходом, який надавав першості індивідуальним перевагам і характеристикам. Так, теоретики австрійської школи, визначаючи вартість через корисність, практично повні_ стю перенесли економічний аналіз в сферу дії психологічних факторів.

 

Узагальнив ідеї своїх попередників і дав єдине визначення ціни товару, що визначена через рівновагу попиту і пропозиції А.Маршалл. Основна ідея А. Маршалла, яку він розкрив у праці «Принципи економіки» (1890 р.), полягала в необхідності перенесення акценту в дослідженнях економістів із проблеми вартості на аналіз закономірностей взаємодії категорій попиту та пропозиції і створення на цій основі розгорнутої теорії ціни. Визнаючи в однаковій мірі неправомірними спроби надати вирішальне значення в дослідженнях пропозиції (як це робили представники теорії трудової вартості і теорії чинників виробництва) або попиту (як це вважали теоретики граничної корисності), він запропонував об’єднати ці категорії в єдину систему. При цьому зміну попиту пов’язав з категорією граничної корисності, а пропозицію — з вирішальним впливом витрат виробництва.

 

А. Маршалл розкрив механізм взаємодії попиту і пропозиції на формування цін за умов досконалої (чистої) конкуренції. Співвідношення попиту і пропозиції впливає на обсяг продукції, що надходить на ринок, і тим самим впливає на витрати виробницт_ ва. Останні, зі свого боку, впливають на пропозицію товарів підприємствами. Таким чином, дія сил попиту і пропозиції спрямовує ціни в бік рівноваги, при якій витрати виробництва відіграють певну роль у формуванні ціни.

 

Аналізуючи закономірності формування попиту, пропозиції та ціни, А. Маршалл висунув ряд нових положень і ввів у лексичний обіг нові поняття та категорії. Так, він обґрунтував необхідність, включення чинника часу до аналізу цін і вперше визначив зв’язок між витратами виробництва і ціною в умовах короткостро_

 

кового або довгострокового періоду. Широке визнання в економічній науці дістала також ідея А. Маршалла щодо еластичності попиту і пропозиції за ціною. Теорія ціни, яку запропонував А. Маршалл, у своєму подальшому розвитку склала частину економічної науки, яка називається мікроекономікою.

16                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

Із представників української економічної думки до даної теорії вартості можна віднести роботи М.Бунге (1845 – 1895рр.)

 

та Д.І.Піхно (1853 – 1909 рр.). Д.Піхно виводив цінність з корисності та придатності блага задовольняти людську потребу. Ціна і цінність визначаються попитом і пропозицією. Д.Піхно розкрив взаємодію законів попиту і пропозиції, теоретичні засади формування цінності та ціни.

 

І все ж, можна сказати, що теорія визначення ціни на основі рівноваги попиту і пропозиції мала свої недоліки, які проявлялись, перш за все в тому, що вона не дає відповіді на питання, чим же буде визначатися ціна у випадку збігу попиту і пропозиції, а також не враховується той факт, що як попит, так і пропозиція, у свою чергу, залежать від рівня цін на товари.

 

Поява описаної нами теорії визначення ціни ґрунтувалась на поєднанні твердження класиків політичної економії про те, що в основі ціни лежать витрати виробництва, і положень теорії граничної корисності. Тому обов’язковим для розуміння теорії ціни є вивчення інших поглядів на суть та визначення ціни.

 

Теорія трудової вартості. Підхід, згідно з яким за основу цін_ності товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву трудового, а теорія, на якій він заснований,— трудової.

 

Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти У.Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Проте найбільш повно її розробив К. Маркс. Про трудову теорію вартості мова йде вже у першому розділі першого тому «Капіталу», де формується теза про принципи обміну товарів відповідно до вартості і пропорційно кількості праці, яка потрібна для їх виробництва.

 

Для розуміння суті та особливостей трудової теорії К. Маркса принципове значення має концепція двоїстого характеру праці, втілена в товарі. К.Маркс вважає, що зведення товару до «праці» недостатнє і неповне – необхідно звести його до праці в двоякій формі, а саме в формі конкретної і абстрактної праці.

 

Конкретна праця – це корисна, доцільна форма праці, неза_ лежна від будь_яких суспільних форм умова існування людей,

 

вічна природна необхідність. Така праця характеризується своєю метою, характером операцій, предметом, засобами і результатами.

 

Абстрактна праця – це «праця взагалі», безвідносно до корис_ ності, доцільної форми, затрата праці в фізіологічному розумінні

Тема 1. Теоретичні основи ціни	17

 

слова, як витрата людської робочої сили. Вона виступає одночасно реальним та історичним явищем товарного виробництва.

 

З урахуванням якісних відмінностей праці, тобто необхідної інтенсивності і кваліфікації праці, К.Маркс вводить положення про середню суспільну працю, а точніше – «суспільно необхідний робочий час» або про витрати часу «при середньому, в даний час, рівні вправності та інтенсивності праці». Таким чином, трактування вартості, засноване на вимірі трудових витрат, є, за Марксом, єдино правильним, незважаючи на те, що залежно від попиту і пропозиції ціна товару може зростати або падати відносно вартості.

 

Концепцію «ціни виробництва» К.Маркс обґрунтовує як вто_ ринну по відношенню до первинної категорії «вартість». Ціна виробництва оголошується завжди такою, що співвідноситься з «купівельною ціною». Було б правильно вважати, що «ціни фактично регулюються виключно законом вартості», тобто у до ринковій економіці, а також капіталізмі – рівнем «капіталу середньої органічної будови». У розвиненій економіці, твердить К.Маркс, під перетворенням цінності (вартості) в ціну виробництва приховується сама основа для визначення вартості, тому «ціна виробниц_ тва» – це те, що А.Сміт називає природною ціною, Д. Рікардо – ціною виробництва, або вартістю виробництва, а фізіократи – необхідною ціною, оскільки в подальшій перспективі ціна виробництва є обов’язковою умовою пропозиції.

 

Апелюючи до науки і законів ринкової економіки, К.Маркс переконаний, що обмін без дотримання закону вартості не існує в будь-якому суспільстві.

 

Отже, згідно із теорією трудової вартості, в основі вартості товару лежить тільки одне джерело, один виробничий фактор – праця найманого робітника. Всі товари є продуктами людської праці. Вимірником вартості товарів служать витрати робочого часу, причому не індивідуальні, а суспільно необхідні, усереднені витрати.

Із робіт українських вчених до теорії трудової вартості відносять праці М.Зібера (1844 – 1888 рр.). На основі аналізу різних поглядів на вартість вчений дійшов висновку, що «спеціально корисна праця є єдиним елементом споживчої цінності, так само, як відділена від своїх спеціальностей загальнолюдська праця є єдиним елементом вартості й мінової вартості».

18                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

Теорія граничної корисності. Основою цінності товару теоріяграничної корисності вважає ступінь корисного ефекту, який він

 

приносить споживачу. Цей напрям економічної теорії виник у останній третині дев’ятнадцятого століття. Найбільш відомими його представниками були У. Джеванс, К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бем_Баверк, Д. Кларк. Із українських економістів до даного напрямку можна віднести праці М.І.Туган_Барановського, Є.Є.Слу_ цького (1880_1948 рр.), О.Д.Білімовича.

 

Головна ідея їхнього підходу полягає у тому, що зведення вартості до витрат (самої праці чи праці, землі, капіталу) є неприйнятним, тому що не дає змоги врахувати корисність товару. Вартість, на їхню думку, визначається суб’єктивною граничною корисністю останньої реальної одиниці певного блага. Якщо благо є в достатній кількості, то якою б не була його сукупна корисність (наприклад, води), корисність останньої одиниці дорівнюватиме нулю. Оскільки немає значення, яку саме одиницю вважати останньою, то нулю дорівнюватиме корисність будь_якої одиниці цього блага. І навпаки, якщо сукупна корисність усіх наявних благ (наприклад, діамантів) не дуже велика, то їхня обмежена кількість робить цінність граничного (останнього) екземпляра дуже високою. Звідси висновок: останній екземпляр певного блага, що за_ довольняє «граничну потребу», має і граничну корисність, яка визначає ринкову цінність.

 

Правильність теорії граничної корисності переконливо доводить добре відоме явище «дефіциту». Цінність речі, виробленої з тими самими витратами, що й інші блага, підвищуватиметься залежно від суспільної потреби в ній. Перевищення попиту над пропозицією сприятиме зростанню ціни над вартістю і навпаки.

 

М. Туган_Барановський не тільки провів блискучий порівняльний аналіз теорії попиту й пропозиції і теорії граничної корисності з проблем вартості як вихідної та центральної у полічній економії, й дійшов висновку про можливість синтезу цих теорій вартості двох шкіл. М.І. Туган_Барановський сформулював закон («теорему цінності»), згідно із яким граничні корисності госпо_

 

дарських благ, що вільно відтворюються, прямо пропорційні їх трудовим вартостям. При всій умовності цього закону (що, до речі визначав і сам вчений, розглядаючи його як певний ідеал, тяжін_ ня до якого є необхідною умовою реалізації принципу господар_ ського розрахунку) сама ідея про необхідність дослідження кате_

Тема 1. Теоретичні основи ціни	19

 

горії цінності з точки зору «об’єктивних і суб’єктивних» факторів була надзвичайно плідною.

 

Заслуга широкого застосування математичних методів до аналізу й обґрунтування теорії граничної корисності належить ще одному представнику українських економістів Є.Є.Слуцькому, який також спробував звести погляди окремих представників шко_ ли теорії граничної корисності у єдину систему.

 

У сучасній теорії ціноутворення центральне місце посідає теорія ціни, яка комплексно вивчає дію різних ціноутворюючих чинників, що впливають на ціни шляхом зміни попиту і пропозиції. Рух цін у сучасному виробництві являє собою результат дії цілого комплексу таких чинників, як зміни в продуктивності та ефектив_ ності виробництва, циклічний характер відтворення, стан грошового обігу та платіжного балансу, характер державного регулювання тощо.

 

Поряд із цим, окремі західні економісти і дотепер продовжують віддавати перевагу теорії граничної корисності, розглядаючи суб’єктивні оцінки споживачів як головний чинник встановлення ціни. Деякі економісти висловлюються взагалі проти необхідності використання будь-якої теорії ціноутворення на сучасному етапі.

 

Безперечно, цей перелік теорій вартості є неповним. В літературі нерідко можна зустріти визначення і теорії факторів виробництва, й інформативної теорії вартості та ряд інших. Перша означає, що ціна товару формується під дією вартості та якості ресурсного набору співтворців економічного результату. Оскільки праця – частина такого набору, то можна вважати, що описана нами теорія трудової вартості і теорія факторів виробництва мають спільну основу в трактуванні ціни виробленого товару.

 

Теорія трьох чинників виробництва трактує формування вартості в процесі виробництва як додавання витрат його трьох основних чинників: праці, капіталу і землі. При цьому земля вважається головним природним чинником. Ця теорія була викладена в працях французьких економістів ХІХ ст. Ж.Б.Сея та Бастіа. Вони

 

стверджували, що в утворенні вартості бере участь не тільки праця, а й капітал. Чинники виробництва, за цією теорією, беруть рівну участь у процесі утворення вартості. Використовують дану теорію для обґрунтування, здебільшого, цін на сільськогосподарсь_ ку продукцію. Тому, саме до такого трактування ціни схиляються

20                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

сучасні українські економісти в галузі агропромислового виробництва (П.Саблук, Б.Пасхавер).

 

Теорія факторів виробництва стала методологічною основою економетричного напрямку ціноутворення, досягнення якого вже в наш час оцінені високо, а його автори удостоєні Нобелівських премій з економіки. Розглянуті теорії вартості не слід протиставляти, адже кожна з них відбиває різні сторони економічного жит_ тя, і всі вони справляють вплив на цінність. Більше того, життя довело, що цінність товару інтегрує в собі різноманітні фактори, в тому числі витрати живої й уречевленої праці, ступінь корисного ефекту, попит і пропозицію тощо.

 

 

Суть процесу ціноутворення

 

Ціноутворення – це процес встановлення цін на товари та послуги.

 

При ринковому ціноутворенні реальний процес формування цін відбувається не у сфері виробництва, не на підприємстві, а у сфері реалізації продукції, тобто на ринку під дією попиту і про_ позиції, товарно-грошових відносин. Ціна товару і його корисність проходять перевірку ринком і кінцево формуються на ринку. Кожна фірма ставиться до проблем ціноутворення по-своєму. В дрібних фірмах ціни звичайно встановлюються головним керівником. У великих компаніях проблемами ціноутворення, як правило, займаються керівники середнього рівня. Однак і тут керівництво подає загальні установки, формує цілі політики цін, затверджує ціни, запропоновані керівництвом нижчих ешелонів. У таких галузях, де фактори ціноутворення відіграють вирішальну роль (аерокосмічна промисловість, залізниці, нафтодобувна про_ мисловість та ін.), фірми часто створюють відділи цін, які розробляють ціни або допомагають робити це іншим підрозділам.

 

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології. Методологія ціноутворення – це сукупність найбільш загальних

 

правил формування ціни, пов’язаних в основному з макроекономічними особливостями господарської системи, а також із різними сферами ціноутворення. У зв’язку з цим методологічні принципи можуть бути загальними як для економіки в цілому, так і для групи суміжних галузей, виробництв. Загальні методичні правила

Тема 1. Теоретичні основи ціни	21

 

визначаються законодавчими органами та органами країни. Ці правила стосуються переліку витрат, що включають до собівартості

 

як розрахункової основи ціни і порядку відображення в ціні елементів прибутку. Останній у найзагальнішому вигляді являє собою суму прибутку, необхідну для нормальної роботи підприємства, і податків, які включаються в ціну. Методологія процесу ціно_ утворення є єдиною для будь-якої системи незалежно від того, хто її встановлює, періоду дії, сфери діяльності підприємства. На основі методології виробляється політика ціноутворення підприємства, а також його стратегія.

 

Найважливішими елементами методології ціноутворення є принципи ціноутворення:

• науковість;

• цільова спрямованість;

• безперервність;

• єдність процесу ціноутворення.

 

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці безпосередньо на підприємстві потрібні певні умови. Основні з них:

• економічна самостійність;

• комерційні умови діяльності;

• захищеність;

• конкуренція на ринку;

• рівновага ринку.

 

Конкретизація політики ціноутворення здійснюється різними методами встановлення цін і контролю над ними. Варто зазначити, що ціни різняться спрямованістю, метою, механізмом утворення та дії. Інакше кажучи, методика як елемент методології дає змогу здійснювати політику, яка відповідає економічній стратегії діяльності підприємства.

 

Таким чином, методика ціноутворення – це сукупність більш конкретних правил побудови ціни, які відображають специфіку галузей, виробництв, продуктів.

 

В умовах адміністративного регулювання економіки всі елементи ціни виступають у формі нормативів, встановлених керуючими органами. В умовах ринкової економіки ціна не є нормативом. Основний масив цін тут представлений вільними цінами, використовувані разом з ними регульовані ціни не ідентичні фіксованим адміністративним цінам. Ступінь свободи, важелі ціно_ вого регулювання неоднакові і залежать від специфіки конкрет_

22                                                 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

ної галузі і виробництва. Це методичний аспект ціноутворення. Із поняттям «методологія ціноутворення» пов’язують таку категорію, як модель ціни.

 

Модель ціни – це найбільш принципова форма виразу ціни як економічної категорії. Модель ціни, як і методологія ціноутворення, визначаються в першу чергу типом господарської системи. Тип господарської системи, пов’язана з ним методологія ціноутворення, модель ціни – вихідні умови, які визначають цінову поведінку учасників господарського процесу.

 

Цінові методи – методи формування цін на товари і послуги в рамках прийнятої цінової стратегії.

 

Механізм ціноутворення в умовах ринкових відносин проявляється через ціни, їх динаміку. Динаміку цін формують два важливих фактори – стратегічний і тактичний.

 

Стратегічний фактор проявляється тоді, коли ціни утворюються на основі вартості товарів. Постійно відбуваються коливання цін навкруг вартості. Процес цей дуже складний. Тактичний фактор виражається в тому, що ціни на конкретні товари формуються під впливом кон’юнктури ринку.

 

Перший фактор – це фактор довгострокового, перспективного результату, другий – може часто змінюватися (в днях, годи_ нах і т.д.), оскільки динаміка кон’юнктурних зрушень дуже висока. Як перший, так і другий фактори є дуже важливими в умовах ринкової економіки і ними потрібно досконало оволодіти і на_ вчитися користуватись.

 

Перший фактор ставить у найбільш сприятливі умови ті підприємства, які мають сучасну техніку, технологію, користуються передовими методами організації праці і т.д.

 

Другий – ті підприємства, які досконало і швидко вміють користуватися кон’юнктурою ринку. В цьому випадку потрібна гнучкість, ретельна підготовка виробництва і виробничої інфраструктури, детальне вивчення ринку (маркетинг), а також високопрофесійні виконавці (кадри).

Проте найбільшу впевненість в успіху і виграш

отримують на ринку ті підприємства, що мають можливість використовувати два фактори.

Тема 1. Теоретичні основи ціни	23