Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особа може бути учасником тільки одного повного товариства.
3. Учасник повного товариства не має права без згоди інших учасників У разі порушення цього правила товариство має право за своїм вибором вимагати від такого учасника або відшкодування завданих товариству збитків, або передання товариству усієї вигоди, набутої за такими правочи- нами. 159 Книга перша. Загальні положення. Розділ II итаття 120
4. Найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або містити ім'я (наймену вання) одного чи кількох учасників з доданням слів «і компанія», а також слова «повне товариство». 1. Основними ознаками повного товариства є: відсутність статуту та визнання установчим документом засновницького договору; ведення учасниками товариства справ від імені товариства; покладення на учасників товариства додаткової — субсидіарної солідарної відповідальності (див. коментар до ст. 124 ЦК). Сьогодні повні товариства не дуже поширені в Україні. Але існують випадки, коли законодавством встановлена обов'язковість здійснення певних видів діяльності лише повними товариствами. Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про підприємництво» ломбардні операції здійснюються тільки повними товариствами. Такі операції належать до фінансових. Ломбард — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам готівкою чи у безготівковій формі за рахунок власних або залучених коштів, крім депозитів, під заставу майна та майнових прав на визначений строк і під відсоток, а також надання супутніх ломбардних послуг (постанова KM України «Про затвердження Порядку проведення внутрішнього фінансового моніторингу суб'єктами господарювання, що провадять господарську діяльність з організації та утримання казино, інших гральних закладів, і ломбардами» від 20 листопада 2003 р. № 1800). Особливістю повного товариства є те, що його учасники здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства.
Стаття 8Q ГК встановлює, що учасниками повного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. Це стосується як юридичних, так і фізичних осіб. У зв'язку з цим фізичні особи, які не мають права здійснювати підприємницьку діяльність, не можуть бути і учасниками повного товариства. Відповідно до ст. 42 Конституції України підприємницька діяльність народних депутатів, а відповідно до ст. З Закону України «Про нотаріат» — приватних нотаріусів обмежується законом. 2. Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦК особа може бути учасником тільки одного по 3. Необмежена відповідальність учасників повного товариства за 4. Особливістю найменування повного товариства є те, що воно повинно містити імена (найменування) всіх його учасників, слова «повне товариство» або ім'я (найменування) одного кількох учасників з доданням слів «і компанія», а також слова «повне товариство». При цьому не має значення, чи є учасниками фізичні чи юридичні особи. Тому можливе найменування повного товариства, в якому міститься найменування юридичної особи, наприклад «повне товариство «Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИТ» та Іванов». У разі виключення, виходу чи вибуття учасника товариства, ім'я якого зазначено у найменуванні повного товариства, потрібно змінювати найменування повного товариства.
Стаття 120. Засновницький договір повного товариства 1. Повне товариство створюється і діє на підставі засновницького догово ру. Засновницький договір підписується всіма його учасниками. 2. Засновницький договір повного товариства крім відомостей, передбаче них статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір та склад скла деного капіталу товариства; розмір та порядок зміни часток кожного з учас ників у складеному капіталі; розмір, склад та строки внесення ними вкладів.
1. Характерною ознакою повного та командитного товариств є те, що вони можуть створюватися, а повне товариство — і діяти лише на підставі засновницького договору. Стаття 120 ЦК вказує на необхідність підписання цього договору всіма учасниками. Стаття 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» встановлює, що підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. Тому засновницький договір повного товариства повинен бути укладений у нотаріальній формі. 2. Частина 2 ст. 120 ЦК встановлює вимоги до засновницького договору, вказуючи, що останній, крім тих відомостей, які вимагає стаття 88 ЦК (найменування юридичної особи, її місцезнаходження, адреса, визначення зобов'язання учасників створити товариство, порядок їхньої спільної діяльності щодо створення товариства, умов передання товариству майна учасників, мети створення товариства), повинен містити відомості про: розмір і склад складеного капіталу товариства; розмір і порядок зміни розміру частки кожного з учасників у складеному капіталі; розмір, склад і терміни внесення учасниками своїх внесків для формування часток у складеному капіталі. ЦК допускає також можливість змінювати в засновницькому договорі деякі положення, закріплені у Кодексі: можливість прийняття рішення більшістю голосів учасників, а не за згодою всіх учасників (ч. 1 ст. 121); надання права учасникам мати не рівну кількість голосів (ч. 2 ст. 121); встановлення в договорі можливості ведення справ учасниками спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам (ч. 1 ч. 122); змінювати порядок розподілу між учасниками прибутку та збитків не пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі (ч. 1 ст. 123) та деякі інші.
160 11 5-248 161 Книга перша. Загальні положення. Розділ II Стаття 122
Стаття 121. Управління повним товариством і. Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учас ників. 2. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо заснов 3. Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповнова 1. Особливістю управління повного товариства є те, що у ньому відсутні
Посилання у ч. 1 ст. 121 ЦК на те, що рішення приймаються учасниками за взаємною згодою, дає підставу для висновку, що у повному товаристві не обов'язково потрібно скликати загальні збори учасників товариства, головне щоб їх воля щодо вирішення того чи іншого питання була виражена у порядку, встановленому засновницьким договором. Але для попередження конфліктів більш правильним є вираження волі учасників у письмові формі. Водночас ст. 121 ЦК допускає закріплення у засновницькому договорі можливості прийняття рішення більшістю голосів учасників повного товариства. 2. На відміну від акціонерного товариства і товариств з обмеженою та до Якщо засновницьким договором буде встановлено, що рішення можуть прийматися і більшістю голосів, у статуті можна закріпити положення щодо нерівної кількості голосів, наприклад пропорційно частці у складеному капіталі. 3. Покладення на учасника повного товариства повної відповідальності да Стаття 122. Ведення справ повного товариства 1. Кожний учасник повного товариства має право діяти від імені товари У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства. Якщо ве дення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасни ки можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіре ності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.
У відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учас ників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім ви падків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства. Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв'язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати. 3. У разі спору між учасниками повного товариства повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам, можуть бути припинені судом на вимогу одного чи кількох інших учасників товариства за наявності для цього достатніх підстав, зокрема внаслідок грубого порушен ня учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов'язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ. На підставі рішення суду до засновницького договору товариства вносяться не обхідні зміни. 1. Якщо ст. 121 ЦК встановлює порядок управління, тобто вирішення питань, які визначають порядок внутрішньої діяльності повного товариства, то ведення справ товариства встановлює порядок представництва товариства як юридичної особи. Застосування поняття «ведення справ товариства» спричинене тим, що у повному товаристві відсутні виконавчі органи (колегіальні, одноособові). Стаття 122 ЦК передбачає три варіанти ведення справ повного товариства: кожним учасником повного товариства; спільно усіма учасниками за згодою всіх учасників, якщо це передбачено за^ сновницьким договором; окремими учасниками, якщо це передбачено засновницьким договором. Ведення спільно справ учасниками товариства не означає, що всі вони повинні, наприклад, укладати договір, оскільки ч. 1 ст. 122 ЦК встановлює, що таке ведення справ провадиться за згодою інших учасників товариства, а не спільно усіма учасниками товариства. У такому випадку учаснику, який вчиняє дії за згодою інших учасників, не потрібна від останніх довіреність. Але якщо ведення справ доручене окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства лише за наявності дові-
162 11*5-248 163 Книга перша. Загальні положення. Розділ II Стаття 124
реності, виданої іншими учасниками. При цьому, як у першому, так і другому випадку у відносинах з третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства. Тому для попередження спорів при укладенні учасниками право-чинів від імені повного товариства потрібно чітко зазначати, що третя особа ознайомлена із засновницьким договором повного товариства.
2. На практиці трапляються випадки, коли учасник повного товариства діятиме від імені товариства без відповідних повноважень, зокрема коли він не зміг отримати згоди інших учасників (якщо ведення справ провадиться всіма учасниками спільно) чи коли учасник не має довіреності на ведення справ від інших учасників (коли ведення справ доручене окремим учасникам), але надалі його дії не будуть схвалені іншими учасниками. Проте якщо учасник, який діяв без встановлених засновницьким договором повноважень та без відповідної довіреності, доведе, що товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує витрати, що були пов'язані зі здійсненням певних пра-вочинів, він має право вимагати відшкодування цих витрат. 3. За загальним правилом справи у повному товаристві ведуться кожним його учасником. Це правило може змінити засновницький договір. Тому якщо учасники, які не беруть участь у веденні справ товариства, будуть вважати, що учасники товариства, які ведуть його справи, грубо порушують свої обов'язки чи не здатні до розумного ведення справ, вони мають право звернутися до суду з позовом про внесення змін до засновницького договору. Такий позов може бути пред'явлений, якщо інші учасники повного товариства відмовилися від внесення відповідних змін. Відповідачами у такій справі будуть всі інші учасники повного товариства, які підписали договір і заперечують проти внесення до нього змін. Засновницький договір буде вважатися зміненим з моменту набуття чинності судовим рішенням про це. Але для третіх осіб зміни договору набувають сили з моменту державної реєстрації цих змін (див. коментар до ст. 89 ЦК). Стаття 123. Розподіл прибутку та збитків повного товариства 1. Прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його 2. Позбавлення учасника повного товариства права на участь у розподілі 1. Прибуток та збитки повного товариства, як правило, розподіляються між учасниками товариства пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо домовленістю між ними не встановлено інше. Посилання у ч. 1 ст. 121 ЦК на домовленість між учасниками вказує на неможливість вирішення цього питання більшістю голосів учасників. Водночас засновницьким договором може встановлюватись інший порядок розподілу прибутків та збитків, наприклад у рівних частинах між усіма учас- никами. Можливі варіанти, коли учасникам, яким доручено ведення справ товариства відповідно до засновницького договору та довіреності, надане право отримувати половину прибутку товариства, незважаючи на те, що вони мають лише Уіо частки у складеному капіталі товариства, чи навпаки, нести більший розмір збитків, ніж їх частка у складеному капіталі. 2. Надання права змінювати порядок розподілу прибутків та збитків не означає, що засновницьким договором учасники повністю можуть позбавлятися права отримувати прибутки чи нести збитки товариства. Тому у засновницькому договорі, як загальне правило щодо розподілу прибутку та збитків, обов'язково потрібно зазначити для кожного учасника розмір прибутку, який він має право отримувати, та збитків, які він повинен нести. Якщо засновницький договір буде позбавляти права отримувати прибуток чи звільняти від несення збитків якогось учасника повного товариства, такий договір може бути визнаний недійсним у цій частині, і тоді діятиме загальне правило щодо розподілу прибутків та збитків між учасниками товариства пропорційно частці у складеному капіталі. Стаття 124. Відповідальність учасників повного товариства за його зобов'язаннями 1. У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення ви мог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. 2. Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. 3. Учасник повного товариства, який вибув із товариства, відповідає за зобов'язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товари ства. Учасник повного товариства, який сплатив повністю борги товариства, має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до інших учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїм часткам у складеному капіталі товариства. 1. Відмінністю ЦК та Закону України «Про господарські товариства» щодо регулювання відповідальності учасника повного товариства є те, що ст. 74 Закону встановлене виникнення такої відповідальності тільки при ліквідації товариства. Стаття 124 ЦК не встановлює такого обмеження. Тому учасники повного товариства можуть нести майнову відповідальність за зобов'язання товариства у будь-який час, включаючи і процес ліквідації товариства. Учасник товариства відповідає не за всіма зобов'язаннями, а лише за грошовими. Так, наприклад, на учасника повного товариства не можна покласти обов'язок виконання певних послуг чи робіт, передачі майна. Він лише зобов'язаний погасити грошовий борг перед кредитором. Учасники повного товариства відповідають за зобов'язаннями товариства солідарно, тобто це надає кредиторам право пред'являти вимогу як до всіх
учасників спільно, так і до будь-якого учасника окремо, при цьому як повністю, так і в частині боргу (див. коментар до статей 543, 544 ЦК). Відповідальність учасників за борги товариства є субсидіарною, тобто до пред'явлення вимог до учасника кредитор повинен пред'являти вимоги до самого товариства (див. коментар до ст. 619 ЦК). 2. Учасник повного товариства відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Тому особа, яка придбала частку у повному товаристві, буде відповідати навіть за тими боргами товариства, які виникли до придбання нею частки. 3. Учасник повного товариства несе відповідальність також у тому випадку, коли він вибув з товариства, але якщо ці зобов'язання виникли до вибуття з товариства. Тому потрібно чітко визначити дату вибуття учасника товариства. Вимоги до колишнього учасника можуть бути пред'явлені лише протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства. 4. Учасник повного товариства, який виконав вимоги кредитора, набуває статус кредитора і має право пред'являти до інших учасників регресні вимоги, пропорційно їхнім часткам у складеному капіталі повного товариства. Норми про відповідальність учасників повного товариства є імперативними і не можуть бути змінені ні засновницьким договором, ні згодою учасників товариства. Стаття 125. Зміни у складі учасників повного товариства 1. Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути у зв'язку з: 1) виходом учасника повного товариства з його складу з власної 2) виключенням із складу учасників; ЗУвибуттям із складу учасників з причин, що не залежать від учасника. 2. Порядок і особливості виходу, виключення та вибуття учасників зі 1. Участь учасника у повному товаристві припиняється у разі: Стаття 125 ЦК регулює лише відносини, які пов'язані зі зменшенням кількості учасників повного товариства. Виділення такої статті зумовлене тим, що за загальним правилом такі зміни ведуть до ліквідації товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором (див. коментар до ст. 132 ЦК). Зміни у складі учасників повного товариства можуть бути пов'язані не лише зі зменшенням кількості учасників, а й у випадку передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі іншому учаснику або третій особі (ст. 127 ЦК) чи вступу у товариство спадкоємців. Але такі зміни не ведуть до ліквідації товариства, оскільки кількість учасників не зменшується. 2. Порядок та особливості виходу, виключення і вибуття учасників зі скла іншими законами та засновницьким договором, в якому, наприклад, можуть бути встановлені випадки виключення учасника із товариства. Стаття 126. Вихід з повного товариства 1. Учасник повного товариства, яке було створене на невизначений Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише з поважних причин. 2. Відмова від права вийти з повного товариства є нікчемною. 1. Вихід з повного товариства є підставою для припинення участі в повно Учасник товариства, створеного на невизначений строк, реалізує своє право виходу без будь-яких обмежень щодо причин виходу. Підставою для такого виходу є заява учасника. Хоча ЦК не зазначає форму цієї заяви, на підставі вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» треба враховувати, що вихід із товариства веде до внесення змін до засновницького договору, у разі виходу потрібно надати копію рішення про вихід юридичної особи зі складу учасників, завірену в установленому порядку, або нотаріально посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу учасників. Обов'язковою вимогою ст. 126 ЦК є визначення моменту виходу учасника, оскільки це можливе не раніше трьох місяців після подачі заяви. ЦК не допускає можливості зменшення цього строку засновницьким договором. Якщо у заяві фізичної особи чи рішенні юридичної особи не буде зазначено строк виходу, учасник зможе вийти із товариства не раніше трьох місяців після подачі документів про вихід. Тому і реєстрація змін до засновницького договору може провадитися тільки після спливу цього строку. Заява фізичної особи чи рішення юридичної особи — учасника про вихід може подаватись одному з учасників повного товариства. 2. Незалежно від того, створено товариство на визначений чи невизначений У разі виходу учасник має права, передбачені ст. 130 ЦК, але він може і нести обов'язки відповідно до ст. 124 ЦК. У разі виходу учасника повне товариство підлягає ліквідації відповідно до ст. 132 ЦК, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи домовленістю між учасниками, які залишилися.
166 167 Стаття 127. Передання учасником частки (її частини) у складеному капіталі повного товариства
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 267; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.203.172 (0.067 с.) |