Покажчик основних понять, назв і персоналій



А

Адміністратор

соціотип, 21, 27, 43, 49, 66

активація України, 69

активація яйцеклітини, 68

алфавіт, 249

Андрій, апостол, 43

анти, 32, 47

антропогенез, 10, 138, 242

антропологія, 160, 167, 175, 239, 242, 243

антропометрія, 234

апокрифи, 286

апостоли, 330

Аратта, 176, 180, 182, 186

Арсанія, 181

Арта, 181

Бгаратта, 198

арії, 99, 180, 200, 225, 259

нові, 230

Арійськийстандарт, 13, 75, 337

Артеміда, 246

Артур, 218

архангел, 292, 293, 294

архетипи, 104

асиміляція, 65, 255

Б

Баал, 218, 245, 270

Балкани, 174

Беовульф, 32

Біблія короля Якова, 311

бізнесмени, 24, 27, 219

біогенетичний закон, 178

біосоціальний організм, 140

Боголюдина, 108, 109, 336

боголюдство, 334

Борисфен, 212

Борія, 169, 211, 213, 216, 226

Борман Мартін, 241

Братко-Кутинський Олексій, 110

брахікефальність, 134

несправжня, 137

Брахма, 294

брахманат, 337

брахмани, 24, 27, 75, 206, 242

Будда, 41

буддизм, 40, 107, 298

В

вайш’ї, 218

Вальторта Марія, 325

варна, 24, 205

варна кшатріїв, 53

варяги, 51

Васильченко Сергій, 237

Велесова книга, 62

Велике світотворче коло, 183

Великий Перехід, 67, 99

великі раси, 138

Вишній, 107, 215, 294

війна, 71

геноцид, 71

духовна, 73

економічна, 71

інформаційна, 72

організаційна, 72

хронологічна, 73, 278

військово-чернечий орден, 36

віра, 48

Вірсавія, 265, 268, 297

Вішну. Див.: Вишній

Вовк Хведір, 162

волхви, 170, 206

воплочення, 101

Г

Гавриїл, 293

Галатія, 38, 273

гали, 38, 49

походження етноніму, 50

галичани, 49

Галичина, 38, 273

Галілея, 39, 45, 86, 274

галілеяни, 42, 46, 50, 274, 284

галілеяни і християни, 45

галілеяни-тиверці, 38, 48

Геккель Ернст, 178

генеалогія, 29

гени, 68, 112, 137, 263

Генон Рене, 24, 212

геноцид, 44, 45

геоплазма, 225, 237

Геродот, 199, 201, 211

гетьманат, 337

гіксоси, 200, 246

Гільгамеш, 195

ГіперБóрія, 165, 211, 214

Гіперборійська традиція, 216, 325

головний індекс, 134

голоцен, 127, 128

гопак, 266

Греція, 199, 200, 204, 212, 248

Д

Давид, 263, 279, 295

Дарвін Чарльз, 114, 155

демографічний вибух, 162

демократія, 72, 105, 143, 187, 204

диглосія, 235

діаспора, 67, 185, 237, 238

Діва Марія, галілеянка. Див.: Марія

Діодор Сицілійський, 250

Дніпро, 49

Дністер, 46, 49, 175

добро, 73, 203, 245, 295, 333

довгоголовість, 134

доліхокефальність, 134

друїди, 299

дуалізація, 43, 48, 53, 63

Дугін Олександр, 143

духовний полюс, 213

духовно-вольовий імпульс, 69

Е

езотерика, 202

екологічна ніша, 28, 231, 238, 337

екстраверсія—інтроверсія, 42

ембріологія, 68

епоха 1596 років, 31

етико-інтуїтивний інтроверт, 43

етнічна основа християнства, 40, 285

етнічне запліднення, 49

етногенетика, 29, 57, 259

етногенетична лінія, 38

етноовуляція, 61

етнос, 15, 29

етнос-батько, етнос-матір, 30, 64

етнотворчий казан, 38, 52

Є

Євангеліє, 97, 228, 302

євангельська символіка, 69

євреї, 252, 259, 276

європеоїди, 137

Єгипет, 200, 246, 327

Єрихон, Яригон, 39, 167, 174

Єрусалим, Ярусалим, 39, 46, 201, 265, 310

Ж

жертовність, 54, 226, 230, 234, 243

жерці, 169

З

закони Ману, 203, 206

Запорізька Січ, 36

зачаття етносу, 30, 49

Земля Вепра, 212

зледеніння, 126

зло, 73, 203, 245

зміщення літосферне, 127

Золота доба, 104

І

Іван Богослов, 97, 228, 305

Іван Хреститель, 97

Ігор, великий князь, 33

ідеологія, 67

ієрогліфічне письмо, 153

Ізраїль, 254, 265, 268, 272, 279, 294

Інанна, 196

Інанна-Астарта, 192, 193

Індія, 198

індоєвропейці, 141, 175, 176, 185, 272, 273, 279

ініціація, 50, 109, 222

інформаційна війна, 41, 69

інформаційна закладка, 97, 110

інформаційна зброя. Див.: війна

інформаційні маніпуляції, 97, 291

Іран, 168, 175

Іспанія, 65

Ісус Христос, 85, 109, 193, 248, 298

галілеянин, 40

походження, 86

Італія, 65

Й

Йосип, 285, 296, 326

К

каган, 33, 34

Кам’яна Могила, 169, 172, 190

Канигін Юрій, 29, 40

каста, 24, 25, 222

каста укрів, 48

Каутілья, брахман, 221

Кейсі Едгар, 300

Кемп Артур, 202

Києво-Печерська лавра, 281

Київська Русь, 53

Кирило і Методій, 35, 53

Кифішин Анатолій, 169

кінахи, 246

Кіш, 36

Климент, римський єпископ, 44

кліматичні зміни, 127

Книга Якова, 287

ковчег, 266

козаки, 36, 201, 234

Козацька нація, 26

копа, 188

космізм, 107

Костенки, 163

криза, 233

кроманьйонці, 137

кукіль, 312

кшатрії, 24, 27, 75, 216, 242

Л

Лебон Гюстав, 16, 140

литовське лицарство, 38, 55

Литовсько-Руська держава, 56

литовці, 54, 56

літосфера, 131

літосферне зміщення, 128, 133, 156, 161, 179, 181, 213, 231, 244

логіко-сенсорний екстраверт, 43

логос, 228, 251

Лука, євангеліст, 305

людські підвиди

Homo duplex, 149

Homo simplex, 149

М

Макдональд Кевін, 243, 260

Марія, 285, 295, 326

Марко, євангеліст, 305

Матвій, євангеліст, 303, 305

материнський етнос, 37, 48

матерія, 107, 108

мезокефальність, 134

мезоліт, 182

менеджмент, 72, 75, 109, 144, 220

ментальність, 12, 52, 63, 78, 157, 158, 260

Мерлин, 218

Мертве море, 275

Месія, 324

Месопотамія, 185

метафізика, 104, 254, 259

Миротворець

соціотип, 17, 27, 43, 49, 66

функція, 75

Михаїл, 293

міжрасові змішування, 112

Мізин, 162, 168

Мітра, 218

мова, 75, 226

арамейська, 274

бореальна, 159

в Україні, 79

виникнення, 155

галілеян, 332

пісенність, 249

російська, 80

санскрит, 207

семітська, 250

співучість, 227

монголоїди, 136

Москва, 77

Московія, 280

Мосс Марсель, 149

мутації, 140, 154, 155, 158, 164

Н

Надчорномор’я, 11, 29, 44, 157, 165, 167, 171, 172, 174, 175, 176, 183, 200, 226, 229, 246, 273

Назарет, 39, 86

Наливайко Степан, 215

напрямок еволюції людини, 140, 231

народ, 15

народ козаків, 36

Народний Оглядач, 68

національний характер, 17

нація, 15

негроїди, 135

неоантропи, 125, 225

неолітична революція, 29, 179

нормани, 52

Нострадамус Мішель, 325

О

обрізання, 96, 97, 262

Олег, великий князь, 33

Ольга, велика княгиня, 33, 34, 53

Ольґерд, 56

організаційно-вольовий імпульс, 69

організація, 67

П

палеоантропи, 125, 225

палеоліт, 126

Палестина, 36, 39, 46, 201, 244, 272, 273

пантеїзм, 107, 298

пасіонарний спалах, 37

Пасха, 98

пелазги, 39, 199

перехід галілеян, 43, 47

Перехід-IV, 28, 29, 68, 85, 109, 110, 153, 230, 335

період 532 роки, 31

персональна сумісність, 27

Перун, 52, 214, 218

Пєтухов Юрій, 172

північний полюс, 128

плейстоцен, 126, 128

Подніпров’я, 162

поляни, 32, 58, 199

помазання, 264, 324, 325

Понтійське озеро, 214

Португалія, 65

православна віра, 56

Прикарпаття, 46

Примордіальна Традиція, 165

Принцип чотирьох фаз, 103

психіка, 15

психоінформатика, 144

психоінформаційні системи, 144

типологія, 144

Р

рай, 36

Рама, 39, 218

раси

арійська, 229, 264, 266, 269, 273

європеоїдна, 126, 137, 157, 175

класифікація Лебона, 140

класифікація Хроніки Ура-Лінда, 142

походження, 125

психоінформаційна класифікація, 150

раса-4, 231

семітська, 187, 194, 243, 264, 275

расизм, 240, 255

расова чистка, 257

расотворчий казан, 155, 211, 226, 232

расоутворення, 154

Рахманський великдень, 206

релігія, 40, 245

релігія Давида, 267

Реформація, 336

Рим, 10, 35, 38, 42, 44, 46, 273, 284

рівні особистого розвитку, 144

Рігвіда, 178

РідДуглас, 86, 277

Розенберг Альфред, 240

русичі, руси, 33

Руська Правда, 21, 56

С

Саваот, 267

сайт "Перехід-IV", 68

Самара, 185

самари, 246

Самарія, 246, 271, 276

самаряни, 307

санскрит. Див.: мова

Саргон, 187, 194

Сварог, 52, 192

Свята Трійця, 192

Святослав Завойовник, 20

Сегеда Сергій, 234

семіти, 141, 196, 197, 244, 250

Сенсар, 236

символічна мова, 309

синантропи, 136

системна криза, 27

Скандинавія, 52, 126, 127, 128, 176, 177, 198, 213

Скіфія, Скуфія, 44

Скіфський квадрат, 305

Сковорода Григорій, 53

сколоти, 186, 201

слов’яни, 49

походження етноніму, 50

слов’янський обряд, 35

Слово, 164, 206, 227, 228

совість, 173, 225

Соломон, 251, 268, 297

Сорокін Пітирим, 100, 172

соціоніка, 144

соціотипи, 17

сперматозоїд, 30, 61, 68

спеціалісти, 24, 27

спосіб життя, 115, 224, 249, 279

субетнос, 67, 68

субкультура, 67

Сумер, 170, 186

вірування, 192

література, 190

наука, 197

Сунгир, 163

Т

Таємна вечеря, 99

телегонія, 113

технологія, 68

Тивер, 48, 49

Тиверіада, 46

тиверці, 46

типологія Юнга, 17

Тілак Бал Гангадхар, 178

Тора, 88, 255

Третій рейх, 241

третя сигнальна система, 155

тризуб, 58

Троя, 200

Туринська плащаниця, 321

У

Україна, 285

українська душа, 17

Укри, 201

Ф

фази зачаття, 68

фази розвитку, 109, 236, 261, 335

филистимляни, 248, 258, 264

Х

Ханаан, 244, 250, 252, 276, 278

хаос, 27, 60, 66, 68, 108, 147, 334

Хепгуд Чарльз, 131

хети, 200

Холодна Наталка, 237

хрест, 47

хрещення, 118, 325

християнство, 335, 336

Христос, 36, 43, 49, 69, 73, 85, 98, 309

Хроніка Ура-Лінда, 142

Ц

ЦарствоБоже, 319

Цельс, 289, 298

Церква, 97, 118, 287

циклічність, 100, 102

Циркумпонтійська зона, 30, 161, 170

Ч

Чатал-уюк, 170, 175, 183

череповий показник, 134

Черкаси, 201

Четверта хвиля, 63, 65, 67

чисті групи, 23, 25

читацькі клуби “Перехід-IV”, 68

Чмихов Микола, 30, 57, 127

Чотириєвангеліє, 304

Ш

Шива, 294

Шилов Юрій, 169, 207

шудри, 220

Шумер. Див.: Сумер

Ю

Юда Іскаріот, 94, 99

юдаїзм, 283, 289, 297

юдеї, 252, 260, 265, 273, 274, 277, 279, 282

юдействуючі, 98, 105, 111

юдейське повстання, 45

Юдея, 46, 271, 275, 282

Юнг Карл Густав, 16, 42

Я

яйцеклітина, 30, 61, 68, 181

Яків, 254, 290

Яр Тур, 192

Ярило, 160, 295


Список ілюстрацій

Церква на Аскольдовій могилі. 4

Переселення галів у Палестину. 4

Віктор Ющенко. 4

Арнольд Шварценеггер. 4

Святитель Климент, єпископ Римський. 4

Повернення галілеян в Україну. 4

Ритуальні зображення на кераміці. 4

Лучники XII—XIII століть. 4

Генеалогія українських етносів християнської ери. 4

Етносистемна криза та її подолання. 4

Подібність людського і етнічного зачаття. 4

Таємна вечеря. 4

Ця ліберальна пропаганда вже дістала! 4

Негроїд, монголоїд, європеоїд. 4

Межі Валдайського льодовика. 4

Планета Земля до останнього літосферного зміщення. 4

Північний полюс до і після літосферного зміщення. 4

Від довгоголовості до круглоголовості. 4

Схема антропогенезу. 4

Китайське ідеографічно-фонетичне письмо. 4

Китайське письмо від піктограми до ідеограми. 4

Чому тварини не говорять. 4

Розселення неоантропів. 4

Еволюція черепа від шимпанзе до людини. 4

Велика Мати Всесвіту. 4

Жіноча фігурка з мамонтового ікла. 4

Зразки верхньопалеолітичного мистецтва. 4

Зображення бізона. 4

Свастична традиція білої раси. 4

Тваринний світ бореальної України. 4

Естетика раси. 4

Хронологія розвитку арійської раси. 4

Символіка перших арійців. 4

Міста Сумеру. 4

Сумерське городище Хафадже. 4

Сумерський сажень. 4

Сумерський храм. 4

Мозаїчне оздоблення колон храму Інанни. 4

Саргон Великий. 4

Піктографічне письмо. 4

Лелеки — символ української діаспори. 4

Марш титанів (розселення арійців). 4

Хетський воїн. 4

Символ варни брахманів. 4

Крилатий Тур. 4

“Бгаґавад-Ґіта” про варни. 4

Арійська бойова колісниця. 4

Поселення в Пушкарях на Десні. 4

Надпонтійська Бóрія. 4

Козацький расовий тип. 4

Німецький расовий міф. 4

Ханаан, Фінікія, Сурія. 4

Баал-воїн. 4

Інанна-Діванна-Астарта-Артеміда. 4

Козацька чайка филистимлян. 4

Обличчя филистимлянина. 4

Літери фінікійської абетки. 4

Карта давньої Палестини. 4

Тора, тобто сувій. 4

Карта Ханаану. 4

Трипільські традиції филистимлян. 4

Теза і антитеза. 4

Давид. 4

Танець арійських воїнів (малюнок Олеся Бадьо “Гопак”) 4

Храм Соломона. 4

Арійська естетика Єрусалимського храму. 4

Українська Богородиця. 4

Бог Миха давніх українців. 4

Хрещення Ісуса в Йордані—Ярдані. 4

Ісус і Марія з Витанії. 4

Погляд Спасителя. 4

Расовий тип галів-галілеян. 4

Ісус Галілеянин. 4

Поцілунок Юди. 4

Арійська мадонна. 4

Істинний арієць. 4


 


 

 

Науково-художнє видання

 

КАГАНЕЦЬ Ігор Володимирович

Арійський стандарт

УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ ЕПОХИ ВЕЛИКОГО ПЕРЕХОДУ

 

 

Відповідальна за випуск О. Шевчук

Художник П. Починок

 

 

Підписано до друку 29.01.04. Формат 84x108 1/32.

Папір газетний. Друк високий. Гарнітура "Тіmes".

Ум. друк. арк. 17,64. Тираж 10 000 пр. (1-й завод 1-4000 пр.).

Зам. № 4-47.

 

"Видавництво А.С.К.",

02147, Київ-147, Русанівська набережна, 12.

Свідоцтво Держкомінформу України ДК № 1082 від 10.10.2002.

 

Віддруковано з готових позитивів

у ВАТ "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе"

61057, м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8.

 


[1] Каганець І. В. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997. — 204 с.

[2] Миро Продум. Нація золотих комірців: Психоінформаційна концепція України. — Київ—Тернопіль: Мандрiвець, 1994. —160 с.

[3] Про “чисті групи” див.: Шмаков В. Закон синархии и учение о двойственной природе монад и множеств. — Київ, Софія Ltd., 1994. — С. 152-154.

[4] Що, до речi, було фундаментальним принципом арiйських варн, якi стали закритими значно пiзнiше, — пiсля приходу арiйцiв до Індiї.

[5] Каганець І. Стратегія України // Перехід-IV, 1(3)-2000, www.perehid.org.ua.

[6] Братко-Кутинський Олексій. Феномен України. — Київ: “Вечірній Київ”, Українська академія оригінальних ідей. — 1996. — С. 184—196.

[7] Советский энциклопедический словарь. — Москва, 1990.

[8] Канигін Ю. М. Віхи священної історії: Русь-Україна. — Київ: Україна, 2001. – 368 с.

[9] Послання святого апостола Павла до галатів, 5.9.

[10] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. К., 1992. С. 249 — 250.

[11] Чмихов М. Україна вiд минулого до майбутнього // Вiсник Київського унiверситету. Iсторико-фiлологiчнi науки, випуск 8. Видавництво Київського унiверситету. 1992. С. 34.

[12] Крип’якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 29.

[13] Від прадавнього кореня “-пал-” або “-пол-” походять назви “поляни” (“богатирі, воїни”), “палиця” (спис), “політика” (наука про владу), назви міст як центрів влади (Сімферополь, Костопіль, Тернопіль), “поле” (підвладна, контрольована територія), скіфське плем’я Палів, імена Раджпал, Ярополк і Святополк, військові терміни “полк”, “полковник”.

[14] Брайчевский М. Ю. Происхождение Руси. — Киев, 1968.

[15] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 29.

[16] Паїк Володимир. Корінь безсмертної України. — Львів: “Червона калина”, 1995. — С. 188.

[17] Епічна староанглійська поема VIII ст., що описує героїчні вчинки лицаря Беовульфа і містить повідомлення про історію пн.-ґерманських племен VI ст.

[18] Шамбаров В. Е. Русь: дорога из глубин тысячелетий. — М.: Алетейа, 1999. —С. 310—311.

[19] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 30.

[20] Принаймні 5 німецьких істориків (а німці завжди були дуже ретельними в означуванні титулів) називають Ольгу королевою. Крім того, Магдебурзький єпископ Адальберг, який перебував у Києві в 961—962 р. і особисто спілкувався з Ольгою, називає її “Regina Russorum Olena”. Попередники Олени-Ольги (Аскольд, Олег, Ігор) мали титул кагана, який прирівнювався до титулів “базілевс” чи “рекс”. Київський Митрополит Іларіон славить Володимира титулом "каган" (від прадавнього “саргон”: сар — володар, цар, гон — сила, стрімкий потік, звідси японське “сьогун” — військовий зверхник, імператор, а також “хан” — правитель). Арабські історики писали, що руси мають царя, але не звичайного царя, а царя “хакана”, що рівнялося титулові грецького імператора. Автор арабської історії Худуд титулує руського кагана “падишахом”, що означало “цар царів” — імператор.

[21] Павленко Юрій. Етнічний розвиток Київської Русі // Генеза, 1-2/98, с. 94—115.

[22] Полонська-Василенко Наталія. Історія України, том 1. — Київ: Либідь, 1992. —С.101.

[23] Погост — адміністративно-господарський осередок, де призначені воло­дарем Київської Русі люди від його імені віддавали розпорядження, чинили суд, зосереджували данину тощо.

[24] Кузич-Березовський Іван. Жінка і держава. — Львів: Світ, 1994. — С. 52.

[25] Іван Кузич-Березовський повідомляє, що родовід королеви Ольги обґрунту­вав болгарський історик С.Чілінгіров у книзі “Каквото е дал бълга­рин на другите народи”, Софія, 1941 р. На цього автора посилався болгар­ський архимандрит Нестор у своїй дисертації “Имал ли е в жилите си българска кръв киевкият княз Светослав Игоревич” (1964). Про болгарське походження Ольги також див.: Архимандрит Леонид. Откуда родом была св. великая княгиня русская Ольга // Русская старина, Петербург, 1888 (ця праця була заборонена російським урядом).

[26] Фундуклеев Иван. Обозрение Киева в отношении к древностям. — Киев, 1847.

[27] Кузич-Березовський Іван. С. 54—55. Див. також: Проф. Микола Чубатий, “Історія християнства на Руси-Україні”. — Рим —Нью-Йорк, 1965. — С. 105.

[28] Кузич-Березовський Іван., с. 27 (посилання на "Cosmas Cronicon", Bib. I, Cap.22. Mon. Ger. Hist., Berlin, 1922).

[29] Ортинський Іван. Хрищення, хрест та харизма України. — Рим—Мюнхен—Фрайбург: Видавництво оо. Салезіян, 1988. — С. 28. Детальніше про слов’янський обряд див.: Історія релігії в Україні (за ред. проф. Б. Лобовика) в 10-и томах. Том 1. Дохристиянські вірування. Прийняття християнства. — Київ: Укр. Центр духовної культури, 1996. — С. 228—238.

[30] Багдасаров Роман. За порогом. Запорожское рыцарство XV-XVIII веков // Волшебная Гора: Философия, эзотеризм, культурология. Т. IV. М., 1996. С. 274–305.

[31] Там само. С. 276, 301—302.

[32] З цього приводу пригадуються слова Івана Богуна: “Шапку я знімаю лише перед Богом. І лише тоді, коли цього захочу”.

[33] Відомий український антрополог Сергій Сегеда переконливо показав безперервну генеалогічно-фізичну лінію сучасного українця аж до V тис. до н. е. Детальніше див.: Васильченко Сергій. Індоєвропейська ідея України // Перехід-IV, 2/99.

[34] Про народ галів див.: Паїк Володимир. С. 177—183.

[35] Prichard J. S. Eastern origin of the Celtic nation. — London, 1857. Див. також: Каныгин Ю. Вехи священной истории. — К.: 1999. — С. 155—176.

[36] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990.— С. 92.

[37] “Галатія — стародавня країна у центральній частині Малої Азії (тепер Туреччина); бл. 277 року до н. е. завойована кельтськими галатами (звідси назва); з 25 р. до н. е. римська провінція; терен діяльності Павла з Тарсу (Лист до Галатів)” (Універсальний словник-енциклопедія. — К.: Ірина, 1999).

[38] Нюстрем Эрик. Библейский словарь (пер. со швед.) — СПб., 1998.— С. 85, “Галатия”.

[39] Геллей Генри. Библейский справочник. — СПб., 1999. — С. 605.

[40] Грант Майкл. История древнего Израиля / Пер. с англ.—М.: ТЕРРА, 1998.— С. 77.

[41] Шамбаров В. Е. С. 107.

[42] “Галілея — історична країна на Близькому Сході (тепер у північній частині Ізраїлю); до кінця VIII ст. до н. е. ізраїльська провінція; пізніше завойована Ассирією та заселена прибульцями зі східних територій Ассирії; від 105-го року до н. е. знову в Ізраїльській державі; як свідчить Новий Заповіт, Галілея була колискою християнства (Ісус і більшість його учнів походили з Галілеї)” (Універсальний словник-енциклопедія).

[43] Браунринг Рональд. Кто есть кто в Новом Завете (Словарь) / Пер. с англ. — М.: Внешсигма, 1998. — С. 93.

[44] «Він був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеянами, і виправдав собою давнє прислів’я “галілеянин любить честь, а юдей — гроші”», див.: Энци­кло­педический словарь Брокгауза и Ефрона, http://encycloped.narod.ru/encyclopedia.htm.

[45] Одним з перших в Україні на це звернув увагу Юрій Канигін, див.: Канигін Юрій. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства. — К.: Україна, 1997.— 325 с.

[46] Расторгуев С. П. Философия информационной войны. – М.: Вузовская книга, 2001. — С. 305.

[47] Страбон (63 до н. е. – 19 н. е.) — грецький історик, географ і мандрівник; автор першої загальної географії у 17 книгах.

[48] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). — Київ: Ірина, 1999.— С. 464.

[49] Подібно як Москві після розпаду СРСР вдалося зберегти контроль над Києво-Печерською і Почаївською Лаврою.

[50] Мень Александр. Сын человеческий. – Bruxelles, 1998. — С. 56.

[51] Рид Дуглас. Спор о Сионе. — М: Твердь, 1993. — С. 70.

[52] Миро Продум. Структура українського характеру // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[53] Див.: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга—соціоніка—психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997. — 204 с.

[54] Ляшевский Стефан, протоиерей. История христианства в Земле Русской с I по XI век. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. — С. 140.

[55] Назва Скіфія походить від слова Скупія (об’єднання, союз, сукупність, скупщина, зібрання). Річ у тім, що букву “Υ” (упсилон), яка в класичному грецькому алфавіті відповідає українській “У”, у новогрецькій мові почали читати як букву “І” (іпсилон). В результаті первинне Скуфія-Скупія почали читати як Скіфія, відповідно Сурія (сонячна) стала Сірією, а УперБóрія (вища, потужніша Бóрія) стала ГіперБорією. Про класичний і новогрецький алфавіти див.: Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. 1990. «Греческое письмо».

[56] Николаев Юрий. В поисках божества. — К.: София, 1995. — С. 82—83.

[57] Ляшевский Стефан. С. 7.

[58] Крисаченко Валентин Семенович. Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. — Видання НАН України. Київ: Наукова думка, 2000. — С. 111.

[59] Див.: «Краткий правосл. словарь» http://www.trifon.ru/e_dictionary/, а також «Ма­лый энциклопед. словарь Брокгауза и Ефрона», «Галилея», http://encycl.yandex.ru/.

[60] Нюстрем Эрик. Библейский словарь (пер. со швед.) — СПб.: 1998.— С. 486.

[61] Дослідники вважають, що це повстання було викликане передусім масовим психозом серед юдеїв з причини очікування ними приходу Месії, який відно­вить незалежність і могутність начебто юдейської імперії Давида.

[62] Грант Майкл. С. 259.

[63] Браунринг Рональд. С. 48.

[64] Другому постанню передувала низка небувало запеклих єврейських пов­стань в багатьох місцях Розсіяння, викликаних, окрім релігійної ворожнечі, обуренням через те, що завоювання імператора Траяна (98—117 рр.) змінять маршрути тор­го­вельних шляхів на шкоду комерційним інтересам євреїв (Грант М. С. 264).

[65] Николаев Юрий. С. 80.

[66] Щось подібне Російська імперія вчинила у Криму після депортації крим­ських татар, коли на карті з’явились такі дивні назви, як Планерское, Кировское, Первомайское, Почтовое, Научный, Аэрофлотский тощо.

[67] Ортинський Іван. С. 21.

[68] Паїк Володимир. С. 203. Про первинність східнослов’янської Церкви відносно західної див.: Каныгин Ю. М. Вехи священной истории. С. 225.

[69] Лебедев Л. Крещение Руси. – М.: Изд. Московской патриархии, 1987. – С. 57.

[70] Ляшевский Стефан. С. 17.

[71] Войнаровський Віктор. Версія виникнення ранньохристиянського вчення на західноукраїнських землях (IV—V ст. н. е.) // Київська церква (Альманах християнської думки). Київ—Львів, 4/1999. С. 55—57.

[72] Николаев Юрий. С. 82.

[73] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990.— С. 92.

[74] Про укрів читайте у статті: Васильченко Сергій, Холодна Наталка. Укра­ї­нець: брахман, організатор, жертва // Перехід-IV, 3(5)-2001.

[75] Пономарьов Анатолій. Українська етнографія. — Київ: Либідь, 1994. — С. 102.

* Історія культури давнього населення України. Том 1. (Видання НАН України). — Київ: Наукова думка, 2001. — С. 655.

[76] Шамбаров В. Е. С. 304.

[77] Баран В. Д. Східнокарпатський регіон у V—VII ст. н. е. // Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Том 1. — Львів, 1999. — С. 266, 268.

[78] Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації / Пер. з англ. — К: Дух і Літера, 2000. — С. 1.

[79] До речі, етимологічно близьким до слова “гал” є слово “гоцул”, що означає “галасливий”, “непосидючий”; порівняйте з “гоцак” — танок зі стрибками, “гучати” — звучати, шуміти, гудіти (див. “Словарь української мови” Бориса Грінченка). Гуцули мешкають у південно-західній Україні, звідки, вірогідно, і почалося розселення галів.

[80] Паїк В. С. 170—171.

[81] Паїк В. С. 49.

[82] Крип’якевич І.П. Історія України. — С. 36.

[83] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). С. 768.

[84] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990. — С. 271.

[85] Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. — Київ-Львів, 1913. — С. 139.

[86] Крип’якевич І. П. Історія України, с. 70.

[87] Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України, с. 140.

[88] Там само.

[89] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 36.

[90] Там само. С. 113—114.

[91] Послання святого апостола Павла до галатів, 5.9.

[92] Слово “козак” (давнє — “косак”), як і арійське “кшатрій”, походить від прадавнього кореня «кес» (кс, кш), що позначав загострення, спрямування (як, скажімо, слово “коса”, — це і сільськогосподарський інструмент, і зібране волосся, і вузька смуга землі). Воно ж позначало і холодну зброю, меч. Звідси “кесар” (“мечник”) — князь, імператор, “касарня” — приміщення для воїнів, “кіш” — військовий табір, “косак” — великий ніж (словник Б. Грінченка). Інша поширена на той час зовнішня назва українців — черкаси — означає “священні воїни”: від “чер”, “щер”, “щир”, “чар”— священний, чарівний, божественний, належний до святої Трійці (буква Щ в давнину писалася як тризуб) і “кес” — меч; детальніше див. у згаданій вище книзі Олексія Братка-Кутинського “Феномен України”, с. 68.

[93] Про механізм взаємодії геологічних і соціальних процесів див.: Васильченко Сергій, Холодна Наталка. 2015 рік // Перехід-IV, 1(3)-2000, www.perehid.org.ua.

[94] Словник античної міфології. — Київ: Наукова думка, 1985. — С. 33.

[95] У давнину 532-річний цикл вважався часом оновлення небесного та земного кола і називався “Індиктіон” або “Миротворче коло” (див.: Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992 — С. 242). Пояснимо, що 532 =19х28. 19 рокiв — це мiсячний цикл, через 19 рокiв повторюються фази Мiсяця на певну календарну дату. 28 рокiв — це сонячний цикл, календарi через 28 рокiв ідентичні. А у поєднаннi 532 роки — це дата повторення Пасхи (Великодня) та iнших розрахованих вiд неї свят на певну календарну дату. Наприклад, якщо у 2003 році Пасха була 27 квiтня, то i у 2535 роцi вона також буде 27 квiтня.

 

[96] Проте схоже, що деякі індоєвропейські народи зберегли первинний соціотип “Миротворець”, наприклад, шотландці, каталонці, італійці, хорвати, білоруси.

[97] Носіями цього інтегрального соціотипу сьогодні є шведи, литовці, латиші, чехи, англійці. По мірі віддалення від батьківщини і взаємодії з іншими народами “Адміністратор” нерідко трансформувався в інші соціотипи, на­прик­лад, “етико-сенсорний екстраверт” (“Популяризатор”) — у галів-фран­цузів, “логіко-інтуї­тивний екстраверт” (“Підприємець”) — у американських англо-саксів, “логіко-сенсорний інтроверт” (“Контролер”) — у німців тощо. Детальніше див.: Миро Продум. Нація золотих комірців. Психоін­формаційна концепція України. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1994. — 159 с.

[98] Дуальна взаємодіявиникає лише між взаємодоповнюючими, отже, психо­логічно сумісними соціо­типа­ми. Саме такими соціотипами є “Миротворець” і “Адміністратор”. — Див: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менедж­менті: Типологія Юнга—соціоніка— психоінформатика, а також “Клуб знайомств Перехід-IV” http://observer.sd.org.ua/news.php?id=1679.

[99] Расторгуев С. П. С. 138.

[100] Відомо лише, що найближчі родичі Діви Марії були галілеянами (усі примітки тут — наші. — І. К.).

[101] Цар-кшатрій Давид був європейцем за ознаками фізичними (русяве волосся, високий зріст), психічними (творче мислення, музичні і поетичні здібності), культурними (любов до музики і мистецтва, професійне володіння військовою справою) і духовними (здоровий ідеалізм, оптимістичний світогляд, прикладом чого є “Псалми Давидові” — найсвітліша книга Старого Заповіту).

[102] Див. також Першу книгу Маккавеїв, 5. 21—34.

[103] Правильний переклад цього місця з Євангелія від Матвія (5.17) такий: “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але доповнити”. Одні видання Євангелія дають саме такий переклад (напр., “Новий Завіт з коментарем”, Львів, 1994), а інші, які викорис­товують варіант “виконати”, дають коментар про правомірність варіанта “доповнити”, посилаючись на саме такий переклад грецького слова πληρωσαι в іншому місці з цього самого Євангелія (23.32): “Доповніть і ви міру провини ваших батьків!” (напр., Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту, Москва, 1988).

[104] Kastein Josef. History and Destiny of the Jews, 1933.

 

 

[105] “Від євр. дієслова passah — переходити”, — пояснюється у книзі: Архимандрит Никифор. Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия. – М.: Астрель, 2000. — С. 479.

[106] Ярополь — місто у Малій Азії, де Аполлінарій був єпископом.

[107] Див. сайт http://apologia.narod.ru/holiday/pasha.htm.

[108] Мазуркевич С. А. Полная иллюстрированная энциклопедия наших заблуж­де­ний. Москва: Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2001.— 704 с., илл.

[109] Цит. за статтею: Авдеев Владимир. Рассуждение о рассовых предрассудках // Журнал «Атеней», №3-4 (2003).

* Назва тайни “сповіді” або “покаяння” грецькою мовою звучить як “метанойя”, тобто “зміна свідомості”. Детальніше див.: Технологія перенародження // Перехід-IV, випуск 3 (1-2000).

** Для того щоб зробити кохання продуктивнішим (закохуватися не будь у кого, а в майбутнього чоловіка або дружину), корисно володіти не лише антропологічною, а й психологічною грамотністю. Знаходити психологічно сумісного партнера допомагає психоінформатика, яка виникла на базі психологічної типології Юнга і соціоніки Аушри Аугустинавічуте. Детальніше див.: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга—соціоніка—психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997.— 204 с.

[110] Розділ про телегонію за матеріалами друкованих та електронних видань «Тернопільська газета», «Світло Православ’я», «ЮгZone.Ru» підготував Валерій Колосюк, «Голосіїв-Інфо» www.golosiyiv.kiev.ua.

 

[111] По суті, йдеться про їжу, отриману згідно з Золотим правилом етики (“Роби іншому те, що хотів би, щоб робили тобі”), тобто шляхом співпраці з природою. Що стосується вживання м’яса і сала, то вони потребують правильної технології приготування згідно з народними традиціями.

[112] Текст цього підрозділу є фрагментом з однойменної статті Максима Дяченка, опублікованої на http://observer.sd.org.ua/news.php?id=2123.

[113] Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. Історія первісного суспільства. — Київ: Либідь, 1999. — С. 109.

[114] Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. — К.: Абрис, 1994. — С. 11.

[115] Там само. С. 13.

[116] Вотяков А. А., Вотяков А. А. Теоретическая география. — М.: София, 1998. — С. 30. Інтернет-версія http://world.freeglobus.com/geography/

[117] Там само.

[118] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992. — С. 249—250.

[119] Каплина Т. Н., Ложкин А. В. Возраст “Ледового комплекса” Приморских низ­менностей Якутии // Изв. Акад. наук, серия Географическая, 1982, №2, с. 85. Дослідження, про які повідомлено у 1982 році, дають вік берези, що росла в Якутії до похолодання, у 9315±50 років.

[120] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). — Київ: Ірина, 1999.— С. 63.

[121] Вотяков А. А., Вотяков А. А. Теоретическая география.

[122] Комаров Виктор. Тайны космических катастроф. – М.: Вече, 1999. – 496 с., с. 268, 278. Додамо, що ці масштабні сейсмографічні дослідження Антарктиди було проведено у 1958 році в рамках міжнародного геофізичного року.

[123] Екваторіальний радіус Землі становить 6378.2 км, полярний радіус — 6356.8, а товщина земної кори — від 5—10 км під океанами до 60-80 км під гірськими районами. Як бачимо, земна кора — це досить тонка і вразлива оболонка, чутлива як до внутрішньопланетних, так і до макрокосмічних процесів.

[124] Цю модель описано у книзі: Вотяков А. А., Вотяков А. А. С. 18.

[125] Flavio Barbiero. On the possibility of very rapid shifts of the poles (До питання про можливість дуже швидкого зміщення полюсів).

Джерело: http://www.unibg.it/maths/dynamics/poles.zip.

[126] Про недобросовісну конкуренцію наукових шкіл див.: Станіслав Гроф. Струк­тура наукових революцій // Перехід-IV, 10. — http://www.perehid.kiev.ua/n10/3.html.

[127] Charles Hapgood. The Path of the Pole, Chilton Book Co, Philadefphia, 1970.

[128] Зайдлер Л. Атлантида. — М., 1966. — С. 293.

[129] Генон Рене. Атлантида и Гиперборея // Милый ангел, т.1. — М.: Арктогея, 1991. — С. 18.

[130] Див: http://www.poleshift.org

[131] Селин А. А. К основам существования материи (Физическая картина мира. Результаты инженерных методов исследования проблем современной науки). – Днепропетровск: Международная академия биоэнерготехнологий Украины, 1996. – 292 с.

Ацюковский В. А. Общая эфиродинамика (Моделирование структур вещества и полей на основе представлений о газоподобном эфире). — Москва: Энергоатомиздат, 1990. – 280 с.

Брусин С. Д., Брусин Л. Д. К новым основам физики. — Житомир—Москва, 1997. — 120 с.

[132] Хепгуд не був знайомий з подібними космічними явищами і шукав причини літосферного зміщення в межах планети Земля. Зокрема, він припускав, що планетарна дестабілізація може виникнути внаслідок надмірного зростання льодо-снігових шапок у приполярних зонах. Але коли пізніше після ретельних розрахунків переконався, що виниклі при цьому сили недостатні, то почав схилятися до думки, що зміщення відбувалися поступово — протягом 5 тисяч років. Проте сучасні дослідження вказують саме на катастрофічний характер зрушень земної кори.

[133] Петухов Ю. Д. История русов. 40-5 тыс. до н. э. Том 1. — М.: Метагалактика, 2000. — С. 202.

[134] Нестурх М.Ф. Происхождение человека. — М.: Наука, 1958. — С. 155.

[135] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 202.

[136] Очевидно, йдеться передусім про Австралію і Тасманію, які були заселені у 38 тисячолітті до н. е. До літосферного зміщення Австралія перебувала в тропічній і помірній природно-кліматичних зонах. Це пояснює, чому шкіра австралоїдів є світлішою порівняно з негроїдами.

[137] Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. С. 109.

[138] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51, 267.

[139] Вольтман Людвиг. Политическая антропология. (1903 г.): Пер. с нем. — М: Белые альвы, 2000. — С. 98.

[140] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51, 267.

[141] Алексеев В. П. В поисках предков. — М.: Наука, 1989. — С. 144.

[142] Петухов Ю. Д. Том 1 С. 22, 54.

[143] Там само. С. 203.

[144] Вольтман Людвиг. С. 401.

[145] Шамбаров В. Е. Русь: дорога из глубин тысячелетий. — М.: Алетейа, 1999. —С. 46-48.

[146] Цей принцип добре відомий біологам. Він стосується не лише людей, а й усього живого. Наприклад, у комах самці менші за самиць: це свідчить про те, що еволюційний розвиток комах іде у бік зменшення розмірів. І це справді так, адже мільйони років тому комахи були значно більшими.

[147] Лебон Гюстав. Психология народов и масс.—СПб.: Макет, 1995.— С. 30.

[148] Там само. С. 38.

[149] Вральда — “Святий дух” у давньогерманській міфології.

[150] “Боже Дихання”.

[151] Число 12 (дюжина, тузінь) в









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь