Обґрунтування доцільності впровадження запропонованих факторів по зростанню продуктивності праці

ПАТ «Київхліб» Виробничий цех №1дбайливо зберігає давні традиції випікання хліба і виготовлення соломки, пряників, печива. Але застаріле устаткування не дає змоги виготовляти конкурентоспроможну продукцію, особливо це стосується виготовлення булочних та кондитерських виробів. Оснащення виробництва, заміна застарілого обладнання – одна із головних задач діяльності хлібокомбінату.Для початку, доцільним буде здійснити реконструкцію булочного цеху хлібозаводу - це передбачає заміну морально та фізично застарілих печей ФТЛ –2 на одну тунельну піч та пекарню з двома ротаційними печами, та часткову заміну обладнання для приготування та оброблення тіста на більш сучасне обладнання словацької фірми «Гостол».Оскільки на підприємстві досить старе обладнання, а у відповідності з нормами технологічного проектування підприємств харчової промисловості термін використання обладнання 8 – 10 років, і остання реконструкція булочного цеху, а саме, першого поверху, проводилася у 1993 році, то було б, на мій погляд, доцільно зробити саме цю реконструкцію. Тому що обладнання вже використало свій потенціал і не відповідає сучасним вимогам виробництва. Ще одним недоліком даного обладнання є високий рівень енерговитрат. Оскільки ціна на електроенергію постійно збільшується, тому доцільно використовувати сучасне обладнання, яке є менш енергоємним, оскільки не використовуються витрати на постійне підтримання температури –в сучасних печах передбачається швидке нагрівання, що значно скорочує енерговитрати. Необхідно відновити стан приміщення для виготовлення оздоблювальних напівфабрикатів та оздоблення готових виробів. Слід в приміщенні для оздоблення встановити окремо машину для збивання кремів, а для збивання сумішей на тісто слід встановити другу машину у приміщенні для замішування тіста. Плиту краще встановити у відділенні для замішування тіста, розробки та випікання. В оздоблювальному приміщенні слід провести ремонт, до оснастити стелажами, додатково столами, поставити холодильне обладнання для зберігання сировини для оздоблення та оздоблювальних напівфабрикатів. У приміщенні слід встановити бактерицидну лампу для знезараження обладнання, інвентарю та тари. Для випікання кондитерських виробів застосовують електричні і газові жарочні шафи. Нині існують електричні жарочно-кондитерські шафи, оснащені терморегуляторами, що дозволяють автоматично підтримувати задану температуру в будь-яких межах, тому необхідно купити данні шафи для ефективнішого виробництва товарів.. Необхідно відновити технологічні ліній у цеху та їх обладнання. Для зберігання добового запасу сировини у приміщенні підготовки сировини, замішування тіста, формування та випікання готових виробів встановити підтоварники та холодильну шафу для зберігання продуктів, які швидко псуються. Купити до встановлення холодильник побутовий «Indesit». Для забезпечення виконання процесу виробництва кондитерських виробів згідно з вимогами технології та санітарії і гігієни, треба виділити у відділенні замішування, розробки та випікання дві технологічні лінії виробництва виробів з окремих видів тіста та підібрати відповідне обладнання. Для короткочасного зберігання виробів до їх відправлення підприємствам-замовникам встановити у відділенні оздоблення холодильну шафу марки ШХ-0,6М2, стелажі кондитерські пересувні СКП та стіл для комплектування замовлень. З метою удосконалення організації роботи кондитерів цех необхідно оснащати збірниками рецептур, технологічними картками, вивісити на стіні біля тістомісильної машини рецептур виробів, що виробляються у цеху; на стіні поруч з пекарськими шафами доцільним є повішення плакату, на якому вказуються режими випікання виробів з різних видів тіста. Наступним кроком підвищення продуктивності праці на хлібозаводі – це запобігання шкідливих факторів на навколишнє середовище, тому необхідно територію підприємства повністю огородити і вхід на неї стороннім особам заборонити.Також необхідно перевірити і в разі неполадок усунути проблеми з системою каналізації, штучним освітленням, потрібно перевірити належне покриття транспортних шляхів і достатньо широкі проходи і проїзди.Велике санітарно-гігієнічне значення має озеленення території підприємства, для покращення робочої атмосфери на підприємстві,тому необхідно створити біля цехів зони відпочинку.Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення нашого життя і ефективності праці. Тому для створення здорових і безпечних умов праці потрібно закупити нові повітряні фільтри, які будуть очищати повітря в цехах від пилі, яка утворюється від борошна, а також від запахів, котрі виникають у результаті випікання хлібобулочних виробів. Для посилення матеріальної зацікавленості працівників у виконанні планів і договірних зобов'язань, підвищенні ефективності виробництва і якості роботи потрібно ввести системи преміювання, винагороди за підсумками роботи за рік, або інші форми матеріального заохочення. Крім зарплати і премій (бонусів) система матеріального стимулювання повинна містити в собі пенсійні нагромадження, участь у прибутках, оплату навчання (працівника або його дітей), ввести безвідсоткові позики на купівлю будинку або машини, оплату харчування або проїзду працівників, оплату відпочинку працівника, різноманітні допомоги, страхування і т.п. Вплив системи матеріального стимулювання, що діє в організації, на мотивацію і робоче поводження персоналу в значній мірі опосередковане тим, на скільки справедливою вона сприймається працівниками, на скільки безпосередньо, на їхню думку, оплата праці зв'язана з робочими результатами. Заохочення також повинні сприйматися як справедливі іншими членами робочої групи, щоб вони не відчули себе обійденими і не почали працювати гірше. Для того, щоб працівники сприймали систему оплати і заохочень як справедливу, доцільно:

- виявляти фактори, що знижують задоволеність працівників системою стимулювання праці і практикою надання тих або інших пільг, які діють в організації, і прийняття, у разі потреби, корекційних заходів;

- краще інформувати працівників про розмір заохочень (премій, надбавок і т.п.), і за що вони даються;

- виявляти в ході особистих контактів з підлеглими можливої несправедливості в оплаті працівників, присудженні премій і розподілі інших заохочень для наступного відновлення справедливості;

- постійно відстежувати ситуацію на ринку праці щодо рівня оплати тих професійних груп, з якими можуть порівнювати себе працівники, і вносити своєчасні зміни у систему оплати їхньої праці.

 

 

ВИСНОВКИ

Продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки ступінь використання людських ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Для економіки України необхідні якісні зміни у професійній підготовці фахівців вищої кваліфікації у сфері економічних знань. Показники продуктивності праці повинні забезпечувати реальну картину використання праці на підприємстві, оптимальне співвідношення між обсягом реалізованої працівником продукції і його заробітною платою Правильний вимір продуктивності праці допомагає розкрити і мобілізувати її резерви. Існують такі основні методи вимірювання продуктивності праці: натуральний метод, при якому обсяг виробітку продукції і показники продуктивності праці обчислюються в натуральних одиницях - тоннах, кубічних метрах, метрах, штуках тощо; трудовий метод, за яким продуктивність праці визначається в годинах. Поряд з виробітком широко використовується показник трудомісткості продукції; вартісний метод, який найбільш повно враховує особливості зміни продуктивності праці і може ефективно використовуватися для її оперативного аналізу. В Україні щодо підвищення продуктивності праці та в цілому й економіки є ще ряд невикористаних резервів та можливостей, а саме: суттєве розширення як чисельності, так і активності сфери підприємництва; проведення активного технічного переозброєння та реконструкції підприємств; використання сучасного обладнання; зниження ресурсо- та енергомісткості продукції; підвищення кваліфікаційної підготовки торгово оперативного персоналу; дотримання технологічної дисципліни та культури обслуговування;зниження рівня травматизму.

 

Фактори росту продуктивності праці - це ті рушійні сили, або причини, під впливом яких змінюється її рівень. Їх можна об'єднати в три групи: матеріально-технічні фактори, організаційно-економічні й управлінські фактори, соціально-психологічні фактори. Об'єктом дослідження курсової роботи було ПAT «Київхліб» Виробничий цех № 1. Дане підприємство за 2014 рік виробило продукції більше в порівнянні з 2013 р. на 32655,1 тис.грн., Чистий дохід від реалізації продукції за рік зріс на 22,6 %. Середня заробітна плата збільшилась за рік на 10,6 % Промислово виробничий персонал зменшився на 18 чоловік. В 2013 р. ПВП становив 717 чоловік, тобто 94.2 % від загальної чисельності персоналу, у 2014 р. – 699 чоловік, тобто 95,2% від загальної чисельності працівників. Не зважаючи на те, що кількість робітників ПВП зменшилась - продуктивність праці має тенденцію до підвищення, а саме в 2013 р. становить 265,7 тис. грн./чол. В 2014 р. – 319,3 тис. грн./ чол., тобто спостерігається зростання продуктивності праці на 22,2 %. За рахунок ефективних змін у структурі робітників. Для проведення розрахунків по ефективності використання наявного персоналу, а зокрема продуктивності праці були проаналізовані на предмет доцільності використання всі можливі методи оцінки відповідного показника,. Велике значення для підвищення продуктивності праці мають організаційно - економічні фактори, які визначаються рівнем організації виробництва, праці й управління. До таких факторів належать: удосконалення форм організації суспільного виробництва, його подальшої спеціалізації та концентрації, удосконалення організаційно-виробничих підрозділів і допоміжних служб на підприємстві; удосконалення організації праці шляхом поглиблення поділу і кооперації праці, застосування передових методів і прийомів праці; поліпшення підготовки і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці; удосконалення матеріального стимулювання праці;удосконалення організації управління виробництвом шляхом удосконалення системи управління виробництвом, поліпшення оперативного управління виробничим процесом, впровадження автоматизованих систем управління виробництвом. Тому визначивши найефективніші напрямки роботи по підвищенню продуктивності, слід прийняти відповідні мотивуючі рішення і в наступному періоді зосередити увагу саме на цих напрямах.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богиня Д.Л. Основи економіки праці: навч. посіб. / Д.П. Богиня, О.А. Грішнова. − [3-тє вид., стереот.]. − К.: „Знання-Прес”, 2002. – 313 с.

2. Бойчик І.М. Економіка підприємства:. навч. Посіб /. Бойчик І.М. – К.: Атіка, 2012. – 480 с.

3. Болюх Н.А. Економічний аналіз: підручник./ Н.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк - К.:КНЕУ,2007 - 560 с.

4. Варналій З.С. Основи підприємництва. / З.С.Варналій – К.: Знання-Прес, 2012. – 239 с.

5. Васильков В.Г. Організація виробництва: навч. посіб. / В.Г. Васильков – К.: КНЕУ, 2013. – 524 с.

6. Вачевський М.В Промисловий маркетинг. Основи теорії та практики: навч. посіб./ М.В.Вачевський, В.Г. Скотний, О.М.Вачевський - К: Центр навчальної літератури, 2014. – 256 с.

7. Гетьман О. В. Економіка підприємства: навч. посіб./ О. В.Гетьман, В. С. Шаповал - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.

8. Гончарова С.Ю. Маркетинг: навч. посіб. / С.Ю. Гончарова – Х.: Видавничий Дім “ІНЖЕК”, 2013. - 140 с.

9. Данюк В.М. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / В.М. Данюк, В.М. Петюх, С.О. Цимбалюк та ін. – К.: КНЕУ, 2009. - 398 с..

10. Дієсперов В.С. Фактори продуктивності праці / В.С. Дієсперов Економіка К.: – 2003 – 53 с.

11. Завіновська Г.Т. Економіка праці: навч. посіб. / Г.Т. Завіновська – К.: КНЕУ, 2013. – 163 с.

12. Іванова, Н. Ю. Економічнна теорія управління фірмою: навч. посіб. / Н.Ю.Іванова. – К.: Лібра, 2010. – 336 с.

13. Качан Є.П. Економіка праці та соціально-трудові відносини / Є.П. Качан, О.П. Дяків, В.М. Островерхов В.М. – К.: Знання, 2008 – 158 с.

14. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: навч.посіб. / І.В. Ковальчук –К.:Знання,2008. – 679 с.

15. Онищенко В.О. Організація виробництва: навч. посіб. / В.О. Онищенко, О.В. Редкін, А.С. Старовірець, В.Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2010. – 336 с.

16. Палеха Ю.І. Менеджмент персоналу: навч. посіб. / Ю. І. Палеха. - К.: Ліра, 2010. − 336 с.

17. Пасічник В.Г. Організація виробництва: навч-метод. посіб. / В.Г. Пасічник О.В.Акіліна – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 248 с.

18. Петков С.В. Менеджмент персонал: науч. изд. / С.В. Петков – З.: КПУ, 2009. − 100 с.

19. Петрович Й.М., Організація виробництва: підручник / Й.М. Петрович Г.М.Захарчин – Л.: «Магнолія плюс», 2012. – 400 с.

20. Петрович Й.М. Економіка підприємства: підручник / Й.М. Петровича А.Ф. Кіт, В.В. Кулішов – Л.: «Магнолія плюс» 2011. –680 с.

21. Петюх В. М. Формування робочої сили в ринкових умовах / В.М. Петюх. –К.: Знання, 2007 – 156 с.

22. Протопова В.О. Економіка підприємства: навч. посіб. / В.О Протопова, А.Н Полонський – К.: ЦУП, 2013 – 220 с.

23. Пушкар М.С. Планування і організація підприємств, об’єднань, комплексів: навч. посіб / М.С. Пушкар –К.: НМК ВО, 2010 – 126 с.

24. Сардак С.Е. Управління персоналом: теоретичні аспекти та практичні здобутки: підручник / С.Е. Сардак, О.О Третьяк – Д.: Інновація, 2009 –157 с.

25. Семернікова І.П. Економіка підприємства: навч. посіб. / І. П. Семернікова, Н. В. Мєшкова-Кравченко – Х.: ОЛДІ- плюс, 2003. – 311 с.

26. Ткаченко А.М. Стратегічні напрями удосконалення управління персоналом: монографія / А. М. Ткаченко, Т.С. Морщенок –З.: Вид-во Запорізької держ. інж. акад., 2010. – 234 с.

27. Шегда А.В Економіка підприємства: навч. посіб. / А.В. Шегд – К.: Знання-Прес, 2011 – 176 с.

28. Шеремет О.О. Фінансовий аналіз.:навч. посіб. /О.О. Шеремет – К.: Міленіум,2008 – 160 с.

29. Річна фінансова звітність ПAT «Київхліб» Виробничий цех №1 [Електронний ресурс] – Режим доступу http://smida.gov.ua/db/emitent/report/year/show/101462

30. Основні техніко-економічні показники діяльності ПAT «Київхліб» Виробничий цех №1 [Електронний ресурс] – Режим доступу http://knowledge.allbest.ru/economy/3c0b65635b2ac78a4c43b88421206d37_1.html