Ефективне використання ресурсів підприємства

Ринкові відносини - форма звя’зку між виробниками і покупцями, тобто механізм узгодження їх дій. В процесі цих відносин становиться ефективність всіх сфер економіки та кожного підприємства окремо.

Важливою ланкою ринкового механізму є конкуренція. Це ключове поняття, що є змістом ринкових відносин. Підприємство перебуває в певному конкурентному середовищі, а тому змушене брати участь у конкурентній боротьбі.[4,10]

Конкурентне середовище підприємства - це суб'єкти конкурентної боротьби (конкуренти) і їх дії із забезпечення власних інтересів, в результаті чого формуються певні умови діяльності підприємства. [4,10]. Досвід західних країн показує, що конкуренція виступає як важливий фактор стимулювання господарської активності, збільшення різноманітності і підвищення якості продукції, зниження затримок і стабілізації економічного росту.

Підприємство є привабливим з точки зору отримання великого прибутку, якщо конкурентні сили відчутно не впливають на ситуацію в ній. Ідеальним конкурентним середовищем для отримання високих прибутків є таке, в якому постачальники і покупці займають слабку позицію на торговельних переговорах, відсутні якісні товари-субститути, вхідні бар'єри високі, а конкуренція помірна. Однак, якщо хоча б одна з конкурентних сил є сильною, галузь стане привабливою лише для тих підприємств, чия стратегія достатньо діє проти тиску даної конкурентної сили і при цьому дає можливість отримувати прибуток вищий від середнього. Таким чином, щоб зайняти провідні позиції у галузі, підприємству слід забезпечити міцні конкурентні переваги.[4,10]

Конкурентне середовище підприємства можна представити як взаємодію суб’єктів конкурентної боротьби і їх дії із забезпечення власних інтересів, в результаті чого формуються певні умови діяльності підприємств, а факторами, що системно здійснюють вплив на конкурентне середовище є ті чи інші причини, як або частково впливають на рівень та характер конкурентного середовища підприємства, або ж повністю визначають його.[4, 15]

В нашій економіці роль конкуренції незначна. Вона тільки зароджується і проявляється в окремих галузях. Розробка конкурентної стратег дозволяє галузям і підприємствам підвищувати ефективність господарської діяльності і вийти на світовий ринок товарів і організації торгівлі.

Кожне підприємство приймає рішення для вирішення сукупності питань: на якому ринку реалізовувати свій товар, які технології використовувати для виробництва і реалізації товарів, яка структура ресурсів необхідна і як розподілити трудові, матеріальні і фінансові ресурси; яких показників повинно досягнути підприємство за певний період, особливо по якості і технічним характеристикам, ефективності виробництва і збуту.

Існують наступні цілі діяльності підприємства:

- завоювання і збереження певної частини ринку для окремого товару і для всього асортименту;

- підвищення якості всього товару;

- отримання прибутку від господарської діяльності;

- досягнення певних переваг в якості товарів і їх диференціації (забезпечення покупців товарами нової якості), зниження витрат (собівартості);

- забезпечується підвищення ефективності використання матеріальних і трудових, фінансових ресурсів;

- прагнення зайняти лідируюче положення в сфері технології і так далі.

В кожній національній економіці є невичерпні резерви підвищення ефективності як на підприємстві, так і в галузях. Зміна цих показників в сторону підвищення ефективності в даному періоді порівняно з величиною в попередньому періоді свідчить про ефективність роботи підприємства за вказаними напрямками.

Трудові ресурси - це частина працездатного населення, що за своїми віковими, віковими, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. [4,112]. Слід відрізняти трудові ресурси, реальні (ті люди, які вже працюють), та потенційні (ті, що колись можуть залучені до конкретної праці).

Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства застосовуються терміни - персона, кадри, трудовий колектив.

Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку тощо) факторів. Вплив останніх характеризується в таких параметрах макроекономічного характеру: кількість пасивного (працездатного) населення, загальноосвітній цього рівень, пропонування робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. У свою чергу ці характеристики зумовлюють кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.

Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності. [4,112]

Кадри - це спеціалісти або працівники, що мають достатньо високий рівень кваліфікації та значний стаж роботи на даному підприємстві.

На формування різних видів структур персоналу та трудових ресурсів в Україні (як на макро- так і на мікрорівні) у найближчі роки впливатимуть фактори та загальні тенденції:

- інтенсивний перерозподіл працівників із промисловості та сільського господарства в інформаційну сферу та у сферу праці з обслуговуванням населення;

- включення до складу трудових ресурсів працівників з більш високим освітнім рівнем, ніж у тих, що вибувають за межі працездатного віку;

- підвищення частини допоміжної розумової праці (нині вона в кілька разів менша, ніж у розвинутих країнах з ринковою економікою);

- уповільнення темпів зниження частини малокваліфікованої та некваліфікованої праці у звязку з різким скороченням за останні пять років технічного переозброєння діючих підприємств;

- зростання попиту на кваліфіковану робочу силу, що може значною мірою задовольнитися за рахунок безробітних з категорій працівників та спеціалістів;

- інерція системи освіти, яка продовжує відтворювати кваліфіковані кадри в основному за старою фаховою системою.