Функції закону трудової вартості.

 

Закон вартості є:

· стихійним регулятором товарного виробництва;

· рушійною силою розвитку продуктових сил;

· основою диференціації виробників.

Виробники змушені запроваджувати нову техніку, підвищувати продуктивність праці; скорочувати ІЗРЧ; загроза банкрутства і витіснення з ринку.

 

Визначення вартості в теорії маржиналізму

Маржиналізм не визнає зведення вартості до витрат СНРЧ.

Згідно з цією теорією в основі вартості товару лежить його корисність, ступінь насичення потреби споживача в цьому товарі.

Австрійські економісти К. Менгер, Ф. Візер та Е. Бем-Беверк запропонували теорію „граничної корисності”.

Гранична корисність – це ступінь задоволення потреб, яке отримує людина від споживання однієї додаткової одиниці товару. Гранична корисність від споживання кожної наступної одиниці товару зменшується. Таким чином, гранична корисність носить спадний характер.

Ринкову ціну визначає корисність від споживання останнього (граничного) екземпляра товару, який задовольняє найменшу значущу потребу в ньому.

Тобто, в основі вартості товару лежить суб’єктивна оцінка товару споживачами.

В умовах конкуренції між виробниками, між покупцями, між виробниками і покупцями визначається суспільна гранична корисність, а на її основі і ціна товару.

Під впливом коливань попиту і пропозиції ціна товару може зростати вище вартості (коли попит перевищує пропозицію), або надати нижче вартості (пропозиція перевищує попит).

 

Погляди сучасних економістів на теорію вартості.

Сучасні економісти поєднали в цілісну концепцію обидві теорії вартості, відкинувши протиріччя і поєднавши все раціональне.

Це заслуга П.Самуелсона, А. Маршалла (США), Е. Бернштміта (Німеччина), М. Туган-Барановського (Україна), Ф. Енгельса.

При визначенні вартості товару необхідно співставляти затрати суспільно необхідної праці з корисним ефектом (з корисністю товару); тобто, затрати робочого часу повинні відповідати суб’єктивній оцінці споживача. Так виникла теорія результатів і витрат. Зіставлення затрат праці і корисності відбувається на ринку. Попит при цьому є виразом корисності, а затрати праці набувають форми пропозиції.

Ринкова ціна формується при умові, що попит урівнюється з пропозицією, тобто витрати праці дорівнюють граничній корисності.

 

 

Література:

1. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: -К.: Вища школа, 1995, - тема 7, 86-94 с.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. – К.: Академія, 2000-р.1, 2.2, 93 – 95 с.

3. Основи економічної теорії./ Посібник. В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевський таін. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 1.3, 82 – 86 с.

 

Т.6 Гроші. Грошовий обіг

1. Сутність і функції грошей.

2. Форми вартості товарів.

3. Закони грошового обігу.

4. Інфляція.

 

1. Гроші – це загальний еквівалент вартості всіх товарів,

або – це товар, який вільно обмінюється на всі інші товари.

Функції грошей:

1. міра вартості – гроші вимірюють вартість всіх інших товарів;

2. засіб обігу – гроші забезпечують товарообмін;

3. засіб платежу – гроші забезпечують погашення боргових зобов’язань;

4. засіб накопичення – гроші здатні акумулювати вартість і зберігати всі інші функції при тимчасовому вилученні їх з обігу;

5. світові гроші – гроші забезпечують міжнародні економічні відносини.

З появою грошей товарний світ розділився на два полюси: гроші і всі інші товари. Гроші є універсальним вимірником вартості всіх товарів. Таким чином, гроші надають вартості товарів поняття загальної категорії. В операціях обігу (купівлі – продажу) гроші є засобом товарообміну, вони рухаються назустріч товарам. Гроші як засіб платежу здатні породжувати кредитні (боргові) відносини, а також вони є засобом розрахунку (погашення) кредитних зобов’язань. Сучасні паперові гроші здатні накопичувати вартість і зберігають всі інші властивості в випадку тимчасового припинення їх руху між суб’єктами економічних відносин. Якби грошам не була притаманна інфляція і вони не руйнувалися фізично, цю функцію назвали б засобом створення скарбів. Гроші є мірою вартості, засобом товарообміну і платежу в міжнародних торгівельних і кредитних операціях.

 

2. Відомі дві теорії, які пояснюють походження грошей: раціоналістична і еволюційна теорії.

Раціоналістична теорія вважає гроші результатом угоди між населенням і урядом. Тобто, грошам надається значення символів вартості, не пов’язаних з вартістю самого грошового знака (банкноти).

Еволюційна теорія вважає, що гроші є результатом розвитку форм вартості товарів. Ця остання теорія знаходить найбільшу кількість прихильників серед представників сучасної економічної теорії. Розглянемо етапи розвитку форм вартості товарів.

 

Форми вартості товарів:

Проста форма вартості

Ця форма вартості демонструє обмін двох товарів: товар А обмінюється на товар Б. Умовою товарообміну є його еквівалентний характер: товари А і Б мають однакову вартість і різну споживну вартість, тобто товари містять однакову кількість праці, але мають різну корисність.

товар А товар Б

 

Проста форма вартості існувала в ті часи, коли випадки товарообміну були поодинокими, кількість товарів була обмежена, тобто, в умовах низького рівня розвитку продуктивних сил.

 

Розгорнута форма вартості

Із збільшенням кількості товарів зростає кількість варіантів товарообміну, тобто, вартість одного товару можна виразити через вартість певної кількості інших товарів. Таким чином, форма вартості ускладнюється.

 

 

товар Б

товар В

товар А..

..

товар N

 

Розгорнута форма вартості демонструє зростання кількості товарів, які пропонують для обміну і зростання можливих варіантів товарообміну.

Але бажання одного з власників товару обмінятися на інший конкретний товар не означає згоди його власника на такий варіант обміну. Така форма вартості пов’язана з трансакційними витратами обміну.

Трансакційні витрати обміну – це витрати часу і частини вартості, пов’язані з товарообміном.

Еквівалентна форма вартості

Розвиток торгівлі, зростання потреб обміну викликають появу більш зручного способу обміну товарами, який не був би пов'язаний з витратами часу і вартості. Так, в результаті розвитку форм вартості на товарних ринках серед усіх товарів стихійно виділяються певні конкретні товари, які цінують всі учасники товарообміну. Це товари – еквіваленти (або товарні гроші), через які вимірюють вартість всі інші товари.

 

Товар А

Товар Б

.. товар-еквівалент

..

Товар N

 

Поява товарів-еквівалентів значно спрощувала товарообмін. Роль товарів-еквівалентів виконували товари, які цінувалися всіма учасниками обміну, часто вони втілювали зразок цінності і високої корисності (зерно, худоба, прикраси, сіль кухонна тощо). Такі товари погоджувалися взяти в обмін на інші товари всі учасники обміну. Але в той же час товари – еквіваленти мали певні недоліки.

Недоліки товарів – еквівалентів:

- товари – еквіваленти мали подвійну цінність, вони одночасно виконували функції і товарів і грошей;

- кількість товарів – еквівалентів могла різко змінюватися, отже, вартість грошей могла змінюватися, при цьому змінювалися значення вартості всіх товарів;

- товари – еквіваленти могли часто змінюватися;

- роль товарів – еквівалентів обмежувалася певною територією.

Грошова форма вартості

Грошова форма вартості виникла, коли роль товарів – еквівалентів перейшла до металів. В мідному, бронзовому, ранньому залізному віці метали втілювали великі затрати праці, а отже, вони мали велику вартість. Вони високо цінувалися в суспільстві, тому що мали все більший спектр застосування. В той же час метали легко діляться на частини, тобто вони могли вимірювати вартість різноманітних за затратами праці товарів.

 

товар А

товар Б

.. метали

.. (мідь, бронза, залізо, золото, срібло)

товар N

 

 

Спочатку метали виконують функції грошей в ваговому еквіваленті, пізніше з'являються монети як стандартизовані еталони вартості. Перші металеві монети були повновісними, тобто такими, що їх номінальна вартість (назва, надпис на монеті) співпадала з реальною вартістю (вартістю металу). Потім реальна вартість грошей почала зменшуватися в порівнянні з їх номіналом, таке явище називається девальвацією. При цьому номінальна вартість грошей зберігалася, а вага металу в них зменшувалася. Так, гроші почали набувати символічного значення. В кінці ХVIII сторіччя в країнах Західної Європи з'являються паперові гроші (Франція, французькі колонії, Англія і т.д.). Відомо, що перші гроші, як паперові так і металеві з'явилися в Китаї (металеві – в 5 стор. до н.е., паперові – в 7 – 8 стор. н.е.).

Сучасні паперові гроші є символами вартості, їх реальна вартість не співпадає з номінальною вартістю. Вони засновані на довірі, наділені примусовим курсом. Купівельну спроможність сучасних грошей гарантує держава (уряд).

Реальна вартість сучасних грошей визначається їх купівельною спроможністю.

Купівельна спроможність грошей – це кількість товарів, яку можна купити на одну грошову одиницю за існуючим масштабом цін.

 

Закони грошового обігу

Закони грошового обігу розробляє і запроваджує держава. Сучасна економічна теорія вважає, що найбільш актуальний підхід до питань грошового обігу сформулювала теорія монетаристів. В основі монетаризму лежать наступні закони грошового обігу:

1. Товарна маса є первинною в порівнянні з грошовою масою (тобто, кількість грошей в країні повинна відповідати кількості товарів);

2. Кількість грошей в країні залежить від обсягів товарної маси і від швидкості грошової одиниці.

М×V = P×Q, М =

Де: М – грошова маса;

V – швидкість грошової одиниці;

Р – середній рівень цін;

Q – обсяги товарного виробництва.

3. Оптимальна грошова маса визначається:

Q_гр. = ,

Q _гр. - оптимальна кількість грошей;

V – швидкість грошової одиниці;

ЦТ – сума цін товарів (сумарна вартість товарної маси);

П – сумарна вартість платежів, строк оплати яких наступив;

К – сумарна вартість кредитних операцій;

ВЗП – сума взаємозалікових (бартерних, безготівкових) платежів.

В випадку, коли фактична грошова маса перевищує оптимальну, в країні виступає інфляція.

Інфляція – це зменшення реальної вартості грошей та зростання рівня цін.

Види інфляції:

а) в залежності від причин, що породжують знецінення грошей:

1.емісійна інфляція - це знецінення грошей по причині появи в обігу «надлишкової» грошової маси, не забезпеченої товарами;

2.інфляція попиту – знецінення грошей по причині росту попиту на товари, готовності до покупок в періоди економічного зростання;

3. інфляція пропозиції – виникає по причині зростання попиту на ресурси та цін на ресурси в періоди економічного зростання;

4. інфляція «ціна – заробітна плата» або інфляційна спіраль – це поєднання інфляції попиту і пропозиції.

б) в залежності від темпів знецінення грошей:

- природна інфляція – Т_і (темпи інфляції) не перевищують 5% на рік;

- повзуча інфляція – Т_і = 5 -10 % на рік;

- галопуюча інфляція – Т_і = 10 -100 % на рік;

- гіперінфляція – Т_і ≥100 % на рік.

Поєднання процесів знецінення грошей з падінням обсягів національного виробництва називається стагфляцією.

Література:

 

1. Мочерний С.В. Основи економічних знань: Підр. – К.: Академія, 2000-р. 2.3, 95 – 106 с.

2. Гальчинський А.С. та ін. Основи економічної теорії: - Підр.: -К.: Вища школа, 1995, - тема 8, 94 - 113 с.

3. Основи економічної теорії./ Посібник. В.О.Рибалкін, М.О.Хмелевський таін. – К.: ВЦ «Академія», 2003. – 1.4, 86 – 101 с.

 

Т.7 Капітал

1. Первісне накопичення капіталів. *

2. Сутність і форми капіталу.*

3. Загальна формула капіталу.**

4. Робоча сила як товар.*

5. Структура капіталу.*

6. Додаткова вартість.***

7. Прибуток.***