Характеристика елементiв економiчного механiзму забезпечення охорони навколишнього природного середовища

До економiчного механiзму забезпечення охорони дов- кiлля можна включити наступнi елементи.

1. Збори в галузi використання природних ресурсiв i охоро- ни навколишнього природного середовища. В систему цих зборiв входять:

а) збiр за спецiальне використання природних ресурсiв (ст. 43 Закону України «По охорону навколишнього природно- го середовища»). Цей збiр встановлюється на основi нормати- вiв збору i лiмiтiв використання окремих природних ресурсiв. Використання природних ресурсiв вiдбувається в межах встановлених лiмiтiв. Положення про порядок установлення лi- мiтiв використання природних ресурсiв загальнодержавного зна- чення затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10.08.1992 р.1. За загальним правилом, збори в межах лiмiтiв вiд- носяться до валових витрат виробництва i вiдповiдно включа- ються в собiвартiсть продукцiї, а за понадлiмiтне використан-

ня — стягується з прибутку.

Конкретнi розмiри зборiв визначаються окремими норма- тивно-правовими актами по кожному природному ресурсу.

Зокрема, збiр за користування надрами регулюється гл. 4 Кодексу України про надра. Плата за користування надрами справляється у виглядi:

1) платежiв за користування надрами;

2) вiдрахувань за геологорозвiдувальнi роботи, виконанi за рахунок державного бюджету;

3) збору за видачу спецiальних дозволiв (лiцензiй);

4) акцизного збору.

Стаття 29 Кодексу України про надра закрiплює випадки звiльнення вiд плати за користування надрами, а саме:

1) землевласникiв i землекористувачiв, якi здiйснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин мiсце- вого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських i побутових потреб на наданих їм у власнiсть чи користування земельних дiлянках;

2) користувачiв надр — за проведення регiональних геоло- го-геофiзичних робiт, геологiчних зйомок, iнших геологiчних ро- бiт, у тому числi розвiдувального бурiння з вiдбором зразкiв, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки i розвiд- ку родовищ корисних копалин, та робiт по прогнозуванню зем-

 

1 Зiбрання постанов Уряду України. — 1992. — № 9. — Ст. 217.

летрусiв i дослiдженню вулканiчної дiяльностi, iнженерно-гео- логiчних, еколого-геологiчних та палеонтологiчних дослiджень, контролю за режимом пiдземних вод, а також за виконання iн- ших робiт, що проводяться без порушень цiлiсностi надр, як- що вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюдже- тiв Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва та Сева- стополя;

3) користувачiв надр — при органiзацiї геологiчних об’єктiв природно-заповiдного фонду;

4) користувачiв надр — за здiйснення розвiдки корисних ко- палин у межах гiрничого вiдводу, наданого їм для видобування корисних копалин;

5) дитячi спецiалiзованi санаторно-курортнi заклади за здiйс- нення видобутку мiнеральних вод у частинi, що використовуєть- ся для лiкування на їх територiї.

Платежi за користування надрами можуть справлятися у виглядi разових внескiв та (або) регулярних платежiв, якi ви- значаються на основi вiдповiдних еколого-економiчних розра- хункiв.

Детальнiше регулювання вiдповiдних вiдносин здiйсню- ється на пiдставi постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 12.09.1997 р. «Про затвердження базових нормативiв плати за користування надрами для видобування корисних копалин»1та постанови КМУ вiд 26.03.2008 р., якою затверджений Поря- док справляння платежiв за користування надрами для видо- бування корисних копалин2.

Вiдповiдно до ст. 77 Лiсового кодексу України спецiальне використання лiсових ресурсiв, крiм розмiщення пасiк, є плат- ним. Порядок справляння збору за спецiальне використання лi- сових ресурсiв та користування земельними дiлянками лiсового фонду затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 6.07.1998 р.3. Також постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украї- ни вiд 20.01.1997 р. затвердженi такси на деревину лiсових по- рiд, що вiдпускається на пнi i на живицю4.

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 1997. — № 38.

2 Там само. — 2008. — № 25. — Ст. 784.

3 Там само. — 1998. — № 27.

4 Там само. — 1997. — № 4.

Вiдповiдно до ст. 30 Водного кодексу України збiр за спе- цiальне водокористування справляється з метою стимулюван- ня рацiонального використання i охорони вод та вiдтворення водних ресурсiв i включає збiр за використання води водних об’єктiв та за скидання забруднюючих речовин. Розмiр збору за використання води визначається на основi нормативiв збору, фактичних обсягiв використаної води та встановлених лiмiтiв використання води. Порядок справляння збору за спецiальне використання водних ресурсiв та збору за користування вода- ми для потреб гiдроенергетики i водного транспорту затвердже- ний постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.08.1999 р.1. Вiдповiдно до п. 16 Порядку збiр за використання водних ре- сурсiв не справляється: за воду, що використовується для задо- волення питних i санiтарно-гiгiєнiчних потреб населення; за во- ду, що використовується для протипожежних потреб; за воду, що використовується для потреб зовнiшнього благоустрою те- риторiй мiст та iнших населених пунктiв; за воду, що викорис- товується у шахтах для пилозаглушення; за морську воду, крiм води з лиманiв; за воду, що забирається науково-дослiдними установами для наукових дослiджень у галузi рисосiяння та для виробництва елiтного насiння рису та в iнших передбачених цим пунктом випадках. Також постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украї- ни вiд 18.05.1999 р. затвердженi нормативи збору за спецiальне водокористування2.

Спецiальне використання об’єктiв тваринного свiту здiйс- нюється за плату. Розмiр плати встановлюється залежно вiд ви- ду, мети та обсягiв використання об’єктiв тваринного свiту, роз- повсюдженостi та цiнностi, з урахуванням мiсцеположення, якос- тi, бiотичної продуктивностi територiї та iнших екологiчних, а також економiчних факторiв (ст. 27 Закону України «Про тва- ринний свiт»). На виконання цiєї норми прийнята, зокрема, по- станова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.01.1996 р. «Про за- твердження Тимчасового порядку справляння плати за спецi- альне використання диких тварин»3.

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 1999. — № 33.

2 Там само. — № 20.

3 Урядовий кур’єр. — 1996. — № 30—31.

Стаття 206 Земельного кодексу України встановлює: «Ви- користання землi в Українi є платним». Плата за землю справ- ляється вiдповiдно до Закону України «Про плату за землю»1; б) збiр за забруднення навколишнього природного середови-

ща (ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього при- родного середовища»). Порядок встановлення нормативiв збору за забруднення навколишнього природного середовища i стяг- нення цього збору затверджений постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 01.03.1999 р.2. Збiр справляється за:

— викиди в атмосферне повiтря забруднюючих речовин;

— скиди забруднюючих речовин безпосередньо у воднi об’єкти;

— розмiщення вiдходiв.

До суб’єктiв доводяться лiмiти викидiв i скидiв. Збiр за ски- ди та викиди в межах лiмiтiв вiдноситься на витрати виробниц- тва, а за перевищення лiмiтiв стягуються з прибутку;

в) збiр за погiршення якостi природних ресурсiв (ст. 45 За- кону України «Про охорону навколишнього природного середо- вища»). Вiн повинен справлятись за зниження родючостi ґрун- тiв, продуктивностi лiсiв тощо, i має бути встановлений Кабiне- том Мiнiстрiв України, але на сьогоднi порядок його сплати ще не прийнято.

2. Система фiнансування заходiв охорони довкiлля. Вiдповiд- но до статей 42, 47 Закону України «Про охорону навколиш- нього природного середовища» в Українi фiнансування заходiв щодо охорони навколишнього природного середовища здiйсню- ється за рахунок Державного бюджету України, республiкансь- кого бюджету Автономної Республiки Крим та мiсцевих бюдже- тiв, коштiв пiдприємств, установ та органiзацiй, фондiв охорони навколишнього природного середовища, добровiльних внескiв та iнших коштiв. Для фiнансування заходiв щодо охорони нав- колишнього природного середовища утворюються Державний, республiканський Автономної Республiки Крим та мiсцевi фонди охорони навколишнього природного середовища. Положення про Державний фонд охорони довкiлля затверджене постановою Ка- бiнету Мiнiстрiв України вiд 7.05.1998 р. в редакцiї постанови

 

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1996. — № 45. — Ст. 238.

2 Офiцiйний вiсник України. — 1999. — № 9.

вiд 07.04.2006 р.1. Вiн є складовою частиною Державного бюдже- ту України. Фонд створено з метою фiнансування природоохо- ронних заходiв та заходiв, пов’язаних з рацiональним викорис- танням i збереженням природних ресурсiв. Фонд формується за рахунок частини коштiв, що надiйшли вiд збору за забруднення навколишнього природного середовища, та iнших джерел, ви- значених законодавством. Кошти Фонду спрямовуються за бю- джетними програмами вiдповiдно до планiв природоохоронних та ресурсозберiгаючих заходiв i кошторисiв, що затверджуються головними розпорядниками бюджетних коштiв в установлено- му законодавством порядку. Головними розпорядниками є Мiн- природи та iншi центральнi органи виконавчої влади, якi визна- чаються у державному бюджетi на вiдповiдний рiк.

3. Заходи економiчного стимулювання, якi визначенi ст. 48 Закону України «Про охорону навколишнього природного се- редовища», а саме:

а) надання пiльг при оподаткуваннi пiдприємств, установ, органiзацiй i громадян в разi реалiзацiї ними заходiв щодо рацi- онального використання природних ресурсiв та охорони навко- лишнього природного середовища, при переходi на маловiдхiд- нi, ресурсо- i енергозберiгаючi технологiї, органiзацiї виробницт- ва i впровадженнi очисного обладнання i устаткування для ути- лiзацiї та знешкодження вiдходiв, а також приладiв контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидiв i скидiв забруднюючих речовин, виконаннi iнших захо- дiв, спрямованих на полiпшення охорони навколишнього при- родного середовища;

б) надання на пiльгових умовах короткострокових i довго- строкових позичок для реалiзацiї заходiв щодо забезпечення ра цiонального використання природних ресурсiв та охорони нав- колишнього природного середовища;

в) встановлення пiдвищених норм амортизацiї основних ви- робничих природоохоронних фондiв;

г) звiльнення вiд оподаткування фондiв охорони навколиш- нього природного середовища;

д) передачi частини коштiв фондiв охорони навколишнього природного середовища на договiрних умовах пiдприємствам,

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2006. — № 15. — Ст. 1080

установам, органiзацiям i громадянам на заходи для гарантова- ного зниження викидiв i скидiв забруднюючих речовин i змен- шення шкiдливих фiзичних, хiмiчних та бiологiчних впливiв на стан колишнього природного середовища, на розвиток екологiч- но безпечних технологiй та виробництв;

е) надання можливостi отримання природних ресурсiв пiд заставу.

Ця складова економiчного механiзму, яка найбiльше вiдобра- жає його суть i значення, на жаль, поки що не знаходить реаль- ного застосування на практицi через вiдсутнiсть врегульованих механiзмiв її реалiзацiї.

4. Екологiчне страхування, яке може бути добровiльним, обо- в’язковим чи iнших видiв, як зазначено в ст. 49 Закону України

«Про охорону навколишнього природного середовища». Поря- док його здiйснення регулюється загальними нормами про стра- хування i не достатньо враховує специфiку екологiчних вiдно- син. Спецiальним актом в цьому планi є затвердженi постано- вою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 16.11.2002 р. Порядок i правила проведення обов’язкового страхування цивiльної вiд- повiдальностi суб’єктiв господарювання за шкоду, яка може бу- ти заподiяна пожежами та аварiями на об’єктах пiдвищеної не- безпеки, включаючи пожежовибухонебезпечнi об’єкти та об’єк- ти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного i санiтарно-епiдемiологiчного характеру1.

Контрольнi запитання і завдання

1. У чому суть i мета встановлення економiчного механiзму в галузi охорони навколишнього природного середовища?

2. Якi елементи входять в структуру економiчного механiз- му в галузi охорони навколишнього природного середо- вища?

3. У чому суть збору за забруднення навколишнього при- родного середовища? Чим вiн регулюється?

4. У чому суть встановлення лiмiтiв в галузi охорони i вико- ристання навколишнього природного середовища? Яка дiяльнiсть пiдлягає лiмiтуванню?

 

1 Офiцiйний вiсник України. — 2002. — № 47. — Ст. 2163.

5. У чому суть збору за спецiальне використання природ- них ресурсiв? Якими нормативно-правовими актами ре- гулюється порядок зборiв за спецiальне користування над- рами, водами, лiсами, тваринним свiтом?

6. Якi види заходiв економiчного стимулювання охорони довкiлля передбаченi законодавством?

7. Якi, на вашу думку, найбiльш ефективнi заходи економiч- ного стимулювання природоохоронної дiяльностi? Якi можливi новi види таких заходiв?

8. Який статус Державного фонду охорони навколишнього природного середовища?

9. Якi особливостi вiдносин екологiчного страхування?

Роздiл 8. ЮРИДИЧНА ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГО- ПРАВОВИХ НОРМ

 

Анотація. У роздiлi дається характеристика iнституту юридичної вiд− повiдальностi за порушення екологiчного законодавства та її пiдстав. Вiн мiстить аналiз особливостей iнституту юридичної вiдповiдальнос− тi в екологiчному правi, iснуючих наукових пiдходiв до її розумiння, загальну характеристику видiв вiдповiдальностi за екологiчнi право− порушення та особливостей способiв визначення розмiрiв збиткiв у випадку вiдшкодування шкоди заподiяної порушенням еколого− правових вимог. Характеризується також пiдстава юридичної вiд− повiдальностi — екологiчне правопорушення: його поняття, ознаки, склад, види.

Ключовi поняття: адмiнiстративна вiдповiдальнiсть; дисциплiнарна вiдповiдальнiсть; екологiчне правопорушення; кримiнальна вiдпо− вiдальнiсть; склад екологiчного правопорушення; такси розрахунку розмiру збиткiв; цивiльно−правова вiдповiдальнiсть; юридична вiд− повiдальнiсть за екологiчнi правопорушення.