Міжнародна торгівля і зовнішньоекономічна торгова політика. Експорт капіталу.

Міжнаро́дна торгі́вля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних зв'язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці, і виражає їхню взаємну економічну залежність. Міжнародна торгівля включає експорт і імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговельним балансом.
Торгівля двостороння — торгівля між двома державами на підставі угоди про збалансованість товарних потоків і платежів (кліринг).

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність, як товарами, так і іншими продуктами людської праці.
Зовнішня торгівля — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу(імпорту). Торгівля зустрічна — зовнішньоторговельні операції, умови яких передбачають зустрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів товари на частину чи повну вартість експортованих товарів.

зовнішньоторгова політика держави - це система загальнодержавних заходів, спрямованих на оптимізацію торговельного та платіжного балансів країни. Головні напрямки зовнішньоторгової політики держави:

- протекціонізм - державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання інструментів тарифного і нетарифного регулювання;

- фритредерство - політика вільної торгівлі та обмеження втручання держави в зовнішньоторговельну діяльність.

Інструменти торгової політики:

- митні тарифи - систематизований перелік митних ставок, що нараховуються при експорті або імпорті товару;

- імпортні квоти - кількісне обмеження обсягів імпорту на певний період;

- ліцензування - регулювання зовнішньої торгівлі за рахунок надання державними установами дозволу на експорт або імпорт товару у певному обсязі;

- "добровільне" обмеження експорту - кількісне обмеження експорту, визначене обов'язками одного з партнерів в обмеженні експорту, встановленого міжурядовими угодами про впровадження квот на експорт товару;

- дискримінація імпорту в межах митного союзу - диференціація торговельних обмежень для країн-учасниць митного союзу та інших країн;

- експортні субсидії - державні виплати, спрямовані на підтримку національних експортерів;

- антидемпінгове регулювання - заборона необгрунтованого зменшення цін нижче від рівня світових

Вивіз капіталу — експорт капіталу в інші країни державою, фірмами, приватними особами у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності, з метою вигіднішого їх розміщення і використання.

Міжнародний рух капіталу має великий вплив на світову економіку:

1. Сприяє росту світової економіки. Приплив закордонних інвестицій для країн-реципієнтів допомагає вирішити проблему браку продуктивного капіталу, збільшує інвестиційну спроможність, прискорює темпи росту.

2. Поглиблює міжнародний поділ праці та міжнародне співробітництво.

3. Збільшує обсяги взаємного товарообігу між країнами.

Між інтересами експортерів і імпортерів капіталу існують об'єктивні протиріччя. Перші зацікавлені в якнайприбутковішому розміщення своїх вільних коштів, другі прагнуть до їхнього найдешевшого одержання, по можливості на пільгових умовах чи безоплатно.

Для країн-реципієнтів імпорт капіталу має такі позитивні наслідки:

· долають проблеми внутрішнього виробництва, проблеми обмеженості ресурсів та їхнього ефективного використання;

· створюються нові робочі місця;

· іноземний капітал приносить нові технології, ефективний менеджмент;

· прискорюються темпи НТП;

· розширюється товарний експорт, тому що вивіз капіталу стає засобом заохочення вивезення товарів за кордон;

· приплив капіталу сприяє поліпшенню платіжного балансу країни.

Негативні наслідки імпорту капіталу:

· приплив іноземного капіталу витісняє місцевий капітал з прибуткових галузей. Це може призвести до однобокого розвитку країни і загроз її економічної безпеки;

· безконтрольний імпорт капіталу може супроводжуватися забрудненням довкілля;

· імпорт капіталу часто пов'язаний з проштовхуванням на ринок країни-реципієнта товарів, що вже пройшли свій життєвий цикл, а також знятих з виробництва в результаті недоброякісних властивостей;

· імпорт позичкового капіталу веде до збільшення зовнішньої заборгованості країни.