Використання ЕОМ в процесі економічного аналізу.

Сучасні ЕОМ вносять суттєві зміни в характер обробки аналітичних задач на підприємствах. Висока швидкість виконання розрахункових, узагальнюючих та логічних операцій дозволяє значно підвищити швидкість обробки та використання інформації в управлінні виробництвом. Виконання логічних операцій якісно змінює сферу застосування ЕОМ в економічному аналізі, у розрахунку варіантів виробничих ситуацій, їх аналізі з точки зору економічної діяльності і надає можливість на цій основі готувати або й пропонувати конкретні управлінські рішення, які забезпечать досягнення оптимальних результатів. Використання ЕОМ розширює функції та перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям від оцінки діяльності за минулі періоди до аналізу оперативних та майбутніх ситуацій для прийняття управлінських рішень. Така спрямованість економічного аналізу здійснювалася на всіх етапах його розвитку, проте реалізувати її можливо лише в умовах застосування сучасних ЕОМ.

Враховуючи реальний взаємозв’язок змісту та переліку задач економічного аналізу з іншими функціональними підсистемами, які діють у системі управління виробництвом, що відображається в обсягах вхідної та вихідної інформації, частоті інформаційного обміну, значущості інформації для розв’язання конкретних задач, доцільно створювати інтегровані інформаційні системи (банк даних) підприємства. Зважаючи на вищенаведене, основою (матеріальною базою) для проведення економічного аналізу є інформація, яка перед використанням проходить попередню обробку. В процесі такої обробки встановлюються повнота, порівнянність, аналітичність та доброякісність отриманих даних. Основним питанням є перевірка доброякісності джерел інформації для аналізу. Перевірку доброякісності джерел інформації розрізняють на формальну та по суті.

При формальній перевірці інформації контролюють: дотримання термінів звітності, які вказуються на титульній сторінці форми; наявність передбачених діючою системою облікової, статистичної та податкової звітності форм; повноту, правильність заповнення рядків і стовпців; наявність необхідних розшифровок та підписів керівних і відповідальних працівників; правильність арифметичних підрахунків по окремих розділах та звітах; наступництво звітності (тобто відповідність залишків на початок року вихідним залишкам по балансу на кінець попереднього року, а суми обсягів товарної, реалізованої продукції за рік мають відповідати їх сумі за чотири квартали).

Перевірка доброякості інформації для аналізу по суті передбачає: перевірку погодженості показників, які відображаються в різних формах звітності; перевірку погодженості різних планових показників (обсяг виробництва повинен бути погодженим з планом по праці); перевірку своєчасності та повноти інвентаризації та відображення її результатів на відповідних рахунках та у балансових статтях; зустрічну перевірку розрахунків; ознайомлення з матеріалами ревізії та аудиторських перевірок, а також матеріалів по реагуванню на зауваження.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Тема: Інформаційна база економічного аналізу

Питання до розгляду:

1 Принципи обґрунтування складу та змісту потоків економічної інформації.

2. Класифікація інформації для економічного аналізу.

3. Джерела інформації для економічного аналізу.

4. Використання ЕОМ в процесі економічного аналізу.

Самостійна робота

Вивчення теоретичного матеріалу теми 3.

Контрольні питання та завдання:

1. Сутність інформації та її роль в аналітичному дослідженні.

2. Які основні вимоги ставляться до аналітичної інформації?

3. Джерела аналітичної інформації та особливості їх формування й використання за умов автоматизованої обробки даних.

4. У чому полягає різниця між внутрішніми й зовнішніми джерелами аналітичної інформації?

5. Що таке інформаційне забезпечення?

6. Що таке позамашинна інформаційна база?

7. Що таке машинна інформаційна база?

8. АБД та їх використання в економічному аналізі.

9. Поняття розподіленої бази даних та особливості роботи з нею.

10. Що таке АРМ і як його використовують в аналітичних роботах?

11. Корпоративні інформаційні системи та їх значення для формування інформаційної бази економічного аналізу.

Література за темою: [1-19], [20-28].