Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, посадовими особами та громадянами. Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення — є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням. ГЛАВА 17 На відміну від рішень інших видів (форм) судочинства, які, за загальним правилом, підлягають виконанню після закінчення строку апеляційного та касаційного оскарження, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України (ст. 299 КУпАП). У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення особою, щодо якої її винесено, потерпілим, їх законними представниками чи за їх дорученням захисником або опротестування прокурором, її виконання підлягає після залишення скарги або протесту без задоволення. Це правило не поширюється на випадки накладення стягнення у вигляді попередження, а також коли штраф стягнуто на місці вчинення адміністративного правопорушення, оскільки попередження вважається виконаним з моменту оголошення постанови, а штраф — з моменту його стягнення і видання установленого зразка відповідного документа. Постанова про накладення адміністративного стягнення має бути звернута до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. Зміст звернення постанови до виконання становить певну діяльність органу (посадової особи), який виніс конкретну постанову і складається з наступного: 1) своєчасне вручення (надсилання) правопорушникові 2) роз'яснення правопорушникові порядку та умов вико 3) своєчасне надсилання постанови органу-виконавцю; 4) здійснення контролю за виконанням постанови про на
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженими на те органами у порядку, встановленому КУпАП та іншими законами України. До органів, що здійснюють безпосереднє виконання постанов, належать: 1) Державна виконавча служба (державні виконавці здійснюють: примусове виконання постанов про стягнення штрафу; виконання постанов про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; виконання постанов про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або без- _______ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ______________ посереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; виконання постанов про відшкодування майнової шкоди у порядку виконавчого провадження); 2) органи внутрішніх справ (їх посадові особи здійснюють: 3) органи Держаного департаменту України з питань вико 4) Головна державна інспекція України з безпеки судно 5) органи мисливського господарства (здійснюють вико 6) інші органи, визначені статтями 222—24415 КУпАП, що За загальним правилом, постанова підлягає виконанню з моменту її винесення (ч. 1 ст. 299 КУпАП). Але за наявності обставин, що роблять неможливим виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або ускладнюють їх виконання (наприклад, хвороба правопорушника, сімейні питання, питання, пов'язані з працевлаштуванням, тощо), орган (посадова особа), який виніс постанову, може її виконання відстрочити строком до одного місяця. Аналогічно вирішується державним виконавцем питання щодо відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Законодавець передбачає обставини (ст. 302 КУпАП), з настанням яких, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання, а разом з тим — й провадження з виконання постанови. До цих обставин належать: 1) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 2) скасу- ГЛАВА 17 вання акта, який встановлює адміністративну відповідальність за даний проступок; 3) смерть особи, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Постанова повинна бути звернута до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. Якщо постанова за цей час не була звернута до виконання, крім випадків конфіскації товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, які підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил (ст. 328 МКУ), то вона не підлягає виконанню (ст. 303 КУпАП). У разі зупинення виконання постанови у зв'язку з оскарженням чи опротестуванням або відстрочки виконання постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги чи протесту або до закінчення строку відстрочки. Залежно від конкретного виду адміністративного стягнення провадження з виконання постанови мають певні особливості. Постанова про винесення попередження вважається виконанню з моменту її оголошення правопорушнику органом (посадовою особою), який виніс постанову. За порушення на транспорті, перераховані у ч. З ст. 306 КУпАП, попередження може оформлятися способом, встановленим Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту та зв'язку України. Постанова про накладення штрафу вважається виконаною з моменту фактичної сплати штрафу. Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення стягнення, або з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, або з дня закінчення відстрочки виконання. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. При стягнення штрафу на місці вчинення правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності. У разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника або за місцем знаходження його майна для примусового виконання. Постанова про оплатне вилучення предмета вважається виконаною з моменту вилучення предмета, який став знаряддям
ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, його реалізації в установлену порядку та поверненні колишньому власникові суми, вирученої від реалізації предмета з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій. Постанова про конфіскацію предмета, грошей вважається виконаною з моменту вилучення для конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, реалізації та передачі цього предмета або грошей у власність держави чи знищення предмета в установленому порядку. Постанова про позбавлення спеціального права вважається виконаною з моменту фактичного вилучення посвідчення на право керування транспортними засобами, право керування річковими і маломірними суднами, право полювання. Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або заміну позбавлення спеціального права іншим заходом стягнення, вилучене посвідчення повертається особі, у якої його було вилучено. При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк спеціального права, орган (посадова особа), який застосував таке стягнення, за клопотанням громадської організації чи трудового колективу, може скоротити строк позбавлення спеціального права, після закінчення не менш як половини призначеного строку. Обчислення строку позбавлення спеціального права здійснюється з дня фактичної здачі або вилучення документа про надання спеціального права. Після закінчення призначеного строку, а також у разі його скорочення особі, щодо якої було застосовано стягнення у вигляді позбавлення спеціального права, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху в Державній автомобільній інспекції (ч. 2 ст. 321 КУпАП). Постанова про застосування виправних робіт вважається виконаною з часу фактичного закінчення строку відбування стягнення за місцем постійної роботи правопорушника. Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого
ГЛАВА 17 порушник працював і з його заробітку проводилось відрахування в дохід держави. Кількість днів, відпрацьованих правопорушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений судом календарний строк стягнення. До строку відбування стягнення зараховується час, протягом якого правопорушник не працював із поважних причин, але йому відповідно до закону виплачувалася заробітна плата і, звісно, здійснювалися певні відрахування із заробітної плати в дохід держави. До цього строку зараховується: час хвороби; час, наданий для догляду за хворим; час, проведений у відпустці по вагітності й пологах. У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять днів (ст. 325 КУпАП). Постанова про застосування адміністративного арешту вважається виконаною після фактичного відбування адміністративного арешту в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. До відбування адміністративного арешту зараховується строк адміністративного затримання. Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується. Постанова в частині відшкодування майнової шкоди вважається виконаною з моменту фактичного відшкодування шкоди. Постанова в частині про відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом і підлягає виконанню правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів із дня вручення йому копії. У разі невиконання постанови у частині відшкодування майнової шкоди у встановлений строк, застосовуються правила примусового виконання у порядку виконавчого провадження. Звісно, що адміністративно-деліктні провадження потребують певного вдосконалення і закріплення усіх стадій на законодавчому рівні.
ПРОГРАМА курсу навчальної дисципліни «Адміністративне процесуальне Право України» Загальні методичні вказівки Реалізація конституційних положень про те, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, потребує значної перебудови всієї правової системи держави, в тому числі провідних галузей права, особливо у сфері публічних відносин. Розвиток правового регулювання створює передумови для гідного захисту прав громадян та юридичних осіб і формування нових правових інститутів, підгалузей і галузей права, спрямованих на втілення в життя ідеології Конституції України, її основних положень стосовно відносин людини і держави. Однією з таких нових галузей права, норми якої призначені для захисту прав і свобод фізичної чи юридичної особи, їх інтересів, є Адміністративне процесуальне право України.
Призначення навчального курсу «Адміністративне процесуальне право України» полягає в поглибленому вивченні студентами юридичного спрямування форм і методів, конституційних і законодавчих засад та засобів захисту прав людини. Адже саме нормами Адміністративного процесуального права України забезпечується визнання прав, обов'язків та інтересів у публічній сфері фізичних чи юридичних осіб та їх захист управлінськими, інстанційними та судовими засобами. Норми адміністративного процесуального права України визначають порядок, умови та заходи розгляду і вирішення конкретних адміністративних справ. Найважливішим завданням курсу є надання студентам глибоких знань і навичок вирішення складних завдань публічного характеру. Дедалі більше громадянинові доводиться спілкуватися з органами владних повноважень із питань, пов'язаних із: АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ ПРОГРАМА КУРСУ
виборчими процесами і референдумами; організацією руху транспортних засобів; охороною навколишнього середовища; господарською діяльністю, захистом прав споживачів, працевлаштуванням, одержанням дозволів на певні види роботи тощо. Тому надання кваліфікованої юридичної допомоги, безпосереднє вирішення зазначених питань можливе лише за умови досконалого знання відповідної правової бази та уміння самостійного їх вирішення. Навчальний курс «Адміністративне процесуальне право України» складається з двох частин: Загальної та Особливої. Загальна частина — поняття юридичних процесів, норм адміністративного процесуального права, правовідносин, основні принципи та теоретичні обгрунтування поняття суб'єктів адміністративного процесу, доказів у адміністративному процесі та процесуальних строків у процесі, їх значення тощо. Особлива частина містить норми, що регулюють окремі види адміністративних проваджень, порядок і умови їх здійснення. Норми особливої частини установлюють певні юридичні режими і правила вчинення процесуальних дій, встановлюють юридичні наслідки за їх недотримання, невиконання чи порушення. Зміст Загальної і Особливої частин взаємозалежні й складають одне ціле, спрямоване на розгляд і вирішення адміністративної справи в сфері публічних (управлінських) відносин, не пов'язаних із службовим підпорядкуванням. Загальна частина
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-21; просмотров: 196; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.218.215 (0.031 с.) |