Х. Структурно-логічна схема вивчення навчальної дисципліни

“ЖИТЛОВЕ ПРАВО України”

 

 

Лекція 1 житлове право україни як галузь законодавства

1. Поняття житлового права, його предмет.

2. Методи та принципи житлового права.

3. Система та загальна характеристика житлового законодавства.

4. Джерела житлового права: поняття та види.

5. Поняття житлових правовідносин та їх структура.

6. Житлові права і обов’язки громадян.

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Аварійний стан будинку — стан будинку, в якому неможливо забезпечити безпечне перебування людей.

Адресна допомога — разові або періодичні грошові виплати чи забезпечення майном, які здійснюються на підставі спеціальних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування чи громадських організацій, зокрема, житлові субсидії, цільова допомога на прожиття, гуманітарна та благодійна допомога.

Акцепт — згода на оплату або гарантування оплати платіжних документів, згода з пропозицією іншої сторони укласти угоду на умовах, зазначених у пропозиції.

Альтернативне зобов’язання — зобов’язання, де сторона-виконавець може вибрати один серед кількох предметів виконання.

Аналогія права — застосування загальних принципів права у випадках, якщо в законодавстві бракує спеціальної норми, розрахованої на регулювання відповідних суспільних відносин.

Апеляція — одна з форм оскарження судових рішень у цивільних і кримінальних справах до суду вищої апеляційної інстанції, що має право переглядати справу.

Асоціація власників жилих будинків — юридична особа, створена для представлення спільних інтересів об’єднань.

Аудит — вид фінансового контролю, який полягає у перевірці публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, а також іншої інформації з питань фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аукціон — спосіб продажу товарів на основі конкурсу покупців, коли товар попередньо виставляється для огляду.

Балансова вартість будинку — загальна сума коштів, витрачених на спорудження будинку з урахуванням встановленої індексації та переоцінки основних фондів, що фіксуються в бухгалтерському балансі його власника

Банки — фінансові підприємства, які здійснюють функції кредитування і розрахунків.

Банкрутство — встановлена судом неспроможність юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності задовольнити у встановлений строк пред’явлені йому кредиторські вимоги, а також виконати зобов’язання перед бюджетом через банк активів у ліквідній формі.

Безвісна відсутність — встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання, коли місцезнаходження його невідоме.

Безгосподарне утримання — невжиття власником необхідних заходів для належного утримання та забезпечення збереження майна, що має особливу значущість.

Безготівкові розрахунки — правила обігу документів при перерахуванні у кредитних установах коштів з рахунку платника на рахунок одержувача та при заліку взаємних вимог, встановлені нормами права.

Безоплатне користування майном — договір про надання майна в тимчасове безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно, на термін, встановлений за згодою сторін.

Безхазяйне майно — майно, яке не має власника або власник якого невідомий.

Бенефіціарій — особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні.

Біосферні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження у природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Благодійний фонд — юридична особа, головною метою якої є благодійна діяльність.

Боржник — сторона у цивільному зобов’язанні, яка повинна здійснити на користь іншої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від неї.

Брокер — посередник між покупцем і продавцем під час укладення різних угод.

Бронювання жилого приміщення — особливий порядок збереження за певною категорією громадян права на користування жилим приміщенням.

Будівля (споруда) — об’єкт нерухомого майна, який збудовано (споруджено) на виділеній в установленому порядку земельній ділянці, призначений для задоволення відповідних потреб фізичних чи юридичних осіб.

Варрант — документ, який засвідчує той чи інший юридичний акт, повноваження на здійснення певних дій, певне право (судове розпорядження, ордер на арешт, наказ про накладання арешту на майно, доручення на представництво, документ про надання гарантії чи поруки, свідоцтво на одержання дивідендів, складське свідоцтво про прийом товарів на зберігання з наданням його власнику права одержувати позичку під заставу зазначеного товару).

Вартість спорудження будівлі — загальна сума коштів, витрачених на спорудження (реконструкцію) будівлі, в цінах, що склалися на момент введення їх у експлуатацію.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити після настання визначеного строку вказану в цьому документі суму грошей власникові векселя (векселедержателю, кредитору).

Вестибюль — переднє приміщення у громадських або житлових будинках.

Ветхий стан будинку — технічний стан будинку, який оцінюється величиною фактичного зносу в межах від 60 до 80 відсотків.

Вид на проживання — документ, що видається відповідно до встановленої процедури компетентними державними органами країни перебування апатриду (особі без громадянства).

Видворення — висилка іноземця або особи без громадянства з країни за порушення законодавства держави перебування чи за втручання в її внутрішні справи.

Виконавчий лист — виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання: рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, а також вироків, ухвал, постанов у кримінальних справах в частині майнових стягнень; постанов судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирових угод, затверджених судом; рішень товариських судів; рішень третейських судів у цивільних справах громадян; рішень іноземних судів.

Виконавчі документи — письмові документи встановленої форми і змісту, які видаються судовими та іншими юрисдикційними органами як підстава для примусового виконання прийнятих ними рішень, ухвал та інших актів.

Вимагання — вимога передачі державного, колективного або індивідуального майна громадян чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру (тільки для індивідуального майна) під погрозою насильства над особою, у віданні або під охороною якої перебуває це майно, над потерпілим або близькими йому родичами, розголошення відомостей, що ганьблять їх або близьких їм осіб, пошкодження або знищення їхнього особистого майна, державного або колективного майна, що перебуває у їхньому віданні чи під їхньою охороною.

Виморочне майно — майно, яке не має власника або власник його невідомий.

Виселення — примусове припинення права користування певним жилим приміщенням, яке допускається тільки на підставах, встановлених законом.

Відновна вартість будинку — вартість будівництва (відновлення) аналогічного будинку на відповідний період часу.

Відчуження — передача майна у власність іншій особі, один із способів здійснення власником розпорядчих повноважень.

Відшкодування шкоди — компенсація майнових збитків, заподіяних шкодою.

Віндикація — спосіб захисту прав власності, за допомогою якого власник може витребувати своє майно з чужого незаконного володіння від недобросовісного володільця, а якщо воно придбане безоплатно, то і від добросовісного набувача, незалежно від того, як це майно вибуло з володіння власника.

Володіння — фактичне панування над речами, що має юридичне значення, тобто встановлений законом захист від порушення прав.

Галузь права — система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічними методами правового регулювання.

Гарантійний строк — встановлений стандартами, технічними умовами або договорами строк, протягом якого боржник відповідає перед кредитором за якість переданої речі або виконаної роботи.

Гарантія — один із засобів забезпечення виконання зобов’язань, який застосовується виключно у відносинах між юридичними особами.

Гуртожиток — жила будівля, що зареєстрована як така у виконавчому комітеті відповідної ради і відповідає певним вимогам, де громадянам у зв’язку з трудовими відносинами або навчанням у закладі освіти за плату за спеціальними ставками згідно з ордером, виданим власником гуртожитку, надаються у тимчасове користування жила площа, меблі та інші предмети домашнього вжитку і культурно-побутового призначення і яка обслуговується спеціальним персоналом.

Давність позовна — встановлений законом строк для захисту порушеного права в суді, арбітражному суді, третейському суді.

Дачно-будівельний кооператив — добровільне об’єднання громадян з метою будівництва за свої кошти дачних приміщень та використання їх для власних потреб.

Делікт — правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі, особі та є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.

Деліктна відповідальність — наслідок позадоговірного заподіяння шкоди, з яким пов’язується виникнення деліктного зобов’язання.

Держава — організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючої в ньому частини населення, здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов’язкових норм поведінки і механізму їхнього впровадження в життя.

Державний акт на право приватної власності на землю — документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право приватної власності на земельну ділянку.

Державний контроль — діяльність державних органів щодо перевірки дотримання законності та правопорядку.

Добросовісний набувач — набувач, який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Довіреність — письмове уповноваження, видане однією особою іншій для представництва перед третьою особою.

Довірча власність — інститут англо-американського права, особливість якого в тому, що одна особа стає власником майна, відокремленого іншою особою для здійснення певних дій, вказаних відокремлювачем, і набувач, який є довірчим власником, використовує придбане майно тільки з метою, визначеною засновником, внаслідок чого одна частина повноважень (розпорядження майном) належить одній особі, а друга частина (отримання вигоди, доходів від цього майна) — іншій особі.

Договір дарування — договір, за яким одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність (повне господарське відання або оперативне управління).

Договір довічного утримання — угода, згідно з якою одна сторона — особа, непрацездатна за віком або за станом здоров’я (відчужувач), — передає у власність другій стороні (набувачеві майна) будинок або його частину, натомість набувач майна зобов’язується надати відчужувачу довічно матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Договір доручення — цивільна угода, за якою одна сторона (повірений) зобов’язана виконати від імені й за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії (укласти договір, отримати майно тощо).

Договір купівлі-продажу — договір, за яким продавець зобов’язується передати майно у власність покупцю, а покупець — прийняти майно і сплатити за нього визначену грошову суму.

Договір майнового найму (оренди) — договір, за яким наймодавець (орендодавець) зобов’язаний надати наймачеві (орендарю) майно у тимчасове користування за плату.

Договір найму жилого приміщення — договір, за яким одна сторона (наймодавець) повинна надати іншій стороні (наймачу) для проживання жиле приміщення за встановлену плату.

Додаткова жила площа — жила площа, яка надається деяким категоріям громадян понад норму, встановлену законодавством.

Допоміжні будівлі і споруди жилого будинку — будівлі і споруди, що розташовані на земельній ділянці, виділеній або одержаній в установленому порядку для будівництва жилого будинку і призначені для його обслуговування та господарських потреб мешканців, зокрема, сміттєзбірник, трансформаторна підстанція, сарай, замощені дворові під’їзди, паркан, ворота тощо.

Допоміжні приміщення багатоквартирного жилого будинку — приміщення жилого будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців, зокрема, сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза-квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення.

Евікція — відсудження покупцем набутого ним майна на тих засадах, що майно було відчужено поза волею власника, а також з інших причин, які існували ще до продажу майна.

Експлуатація будинку — використання приміщень будинку за призначенням.

Експлуатація жилого будинку — використання приміщень будинку для мешкання людей.

Експлуатаційні вимоги — встановлені нормативними документами умови (вимоги) до стану будинку та його елементів, виконання яких забезпечує його ефективну експлуатацію.

Експлуатаційні показники будинку — сукупність технічних, об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.

Елементи будинку — конструкції та технічне обладнання будинку, призначені для виконання встановлених функцій, зокрема, фундаменти, стіни, перегородки, перекриття, покрівля, системи водопостачання та водовідведення, опалення, ліфти тощо.

Жиле приміщення — приміщення, придатне для житла людей, у якому згідно з чинними нормами можливе обладнання постійних спальних місць.

Жилий будинок — будівля, призначена для постійного проживання в ній людей, яка містить у собі квартири (квартиру) та допоміжні приміщення.

Житлове законодавство — сукупність норм, які регулюють житлові відносини.

Житловий комплекс — єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Житловий кодекс України — кодифікований законодавчий акт, який регулює житлові та пов’язані з ними соціальні відносини.

Житловий фонд — жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях на території України.

Житловий чек — приватизаційний папір, який одержується всіма громадянами України і використовується при приватизації державного житлового фонду.

Забезпечення виконання зобов’язань — вжиття спеціальних заходів майнового характеру, які спонукають сторони до неухильного і реального виконання зобов’язань.

Завдаток — грошова сума, що видається однією з договірних сторін у рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і на забезпечення його виконання.

Загальна площа жилого багатоквартирного будинку — сума загальних площ усіх квартир і нежилих приміщень будинку.

Загальна площа квартири — площа жилих та підсобних приміщень квартири з урахуванням площі лоджій, балконів і терас з коефіцієнтами: для лоджій — 0,5; для балконів і терас — 0,3.

Заказники — природні території (акваторії), що виділяються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Заклад — застава рухомого майна, за якою майно, що є предметом застави, передається заставодавцем у володіння заставо-держателю.

Законний представник — особа, яка відповідно до закону виступає в усіх установах, зокрема судових, на захист особистих і майнових прав та законних інтересів недієздатних, обмежених у дієздатності або дієздатних, але таких, які через свій фізичний стан не можуть особисто здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Законність — правовий режим у державі, за якого діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону.

Законодавство — сукупність законів та інших правових актів держави, що забезпечують правове регулювання суспільних відносин на її території.

Залишкова вартість будинку — вартість будинку, визначена на підставі його балансової або відновної вартості з урахуванням нормативного або фактичного зносу.

Змішані форми і види власності на багатоквартирний будинок (кондомініум) — форма власності на багатоквартирний будинок, окремі частини якого (квартири і нежилі приміщення) перебувають у приватній власності двох і більше фізичних або юридичних осіб, а належна до будинку земельна ділянка, допоміжні будівлі і споруди та допоміжні приміщення будинку перебувають у сумісній спільній власності цих осіб.

Захист права власності — захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспільних відносин різними галузями права.

Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім громадянином — одна з гарантій права на житло.

Звернення стягнення на майно — форма відшкодування збитків.

Зворотна сила закону — поширення дії закону на факти, що мали місце до набрання ним чинності.

Зловживання правом — здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії.

Знос будинку — процес погіршення експлуатаційних показників будинку, зумовлений впливом часу.

Зобов’язання — такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Інвестиція — довгострокове вкладання капіталу (коштів) у різні галузі економіки, переважно за межами країни.

Інвестор—вкладник, що надав інвестицію.

Іпотека — застава землі, нерухомого майна, за якої земля і (або) майно, які становлять предмет застави, залишаються у заставника або третьої особи.

Капітальний ремонт будинку — комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення та поліпшення експлуатаційних показників будинку.

Квартира — частина жилого будинку, яка призначена для проживання самотньої особи або кількох самотніх осіб, сім’ї або кількох сімей, і містить в собі обладнані жилі та підсобні приміщення, має окремий вихід на сходову клітку, галерею, в коридор або на вулицю.

Квартирний облік — облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що здійснюється за місцем проживання громадян або за місцем їх роботи.

Конструктивні елементи багатоквартирного будинку — частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в’їзна група тощо).

Корисна площа квартири (будинку) — площа жилих та підсобних приміщень квартири (квартир) будинку, зокрема, кухня, коридор, ванна кімната, санвузли, вбудовані шафи і кладові тощо.

Кошторис будівництва (ремонту, реконструкції) будинку — документ, який визначає вартість будівництва (ремонту, реконструкції) будинку на підставі проекту.

Кошторисна вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі — вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі, яка визначена кошторисом згідно з проектом.

Крадіжка — таємне викрадення державного, колективного або індивідуального майна.

Кредит — відносини у зв’язку з передачею грошей або матеріальних

Межа малозабезпеченості — величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує працездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Мешканці тимчасові — особи, які тимчасово проживають у жилому приміщенні без оплати за взаємною згодою з наймачем та членами його сім’ї, членом ЖБК, власником будинку та членами їх сімей.

Місце проживання — місце постійного чи переважного проживання громадянина.

Моральний знос будинку — показник, що характеризує міру невідповідності об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних та інших експлуатаційних показників будинку сучасним експлуатаційним вимогам.

Надання жилої площі — один із способів здійснення конституційного права громадян на житло.

Наймач жилого приміщення — повнолітній громадянин, який наймає за договором найму за плату жиле приміщення.

Найом житла — право на безстрокове користування житлом, яке надано громадянину в будинках державного або громадського житлового фонду на умовах договору найму.

Негаторний позов — позов власника про усунення будь-яких порушень його прав, навіть у випадку, коли ці порушення не були пов’язані з позбавленням володіння.

Недієздатність — можливість для громадянина власними діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

Недоторканність житла — один із принципів закріпленого в Конституції права громадянина на житло.

Нежилі приміщення жилого будинку — приміщення, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійними об’єктами цивільно-правових відносин, їх використання не пов’язане з експлуатацією та утриманням будинку.

Неподільне майно — неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Нерухомість (нерухоме майно) — вид майна, переміщення якого без заподіяння йому шкоди неможливе або обмежене.

Несправність елемента будинку — стан елемента, за яким він не відповідає принаймні хоча б одній з установлених експлуатаційних вимог.

Норма амортизації на ремонт об’єкта нерухомого майна — визначений у встановленому порядку розмір щорічних відрахувань на ремонт об’єкта нерухомого майна.

Нормативна залишкова вартість будинку — вартість будинку, визначена на підставі його балансової вартості та нормативного зносу.

Нормативний знос будинку — величина, визначена на підставі встановленої норми амортизації на повне відновлення будинку та фактичного терміну експлуатації будинку.

Нормативний строк служби будинку — встановлений строк служби будинку, який використовується для визначення норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення.

Об’єднання громадян — добровільне громадське формування, утворене на основі єдності інтересів громадян з метою спільної реалізації прав і свобод.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об’єкт нерухомого майна — земельна ділянка, будинки, споруди або їх частини, які згідно з чинним законодавством можуть бути об’єктами транзакції (відчуження).

Обов’язкова частка в спадщині — частина спадкового майна, яка переходить до спадкоємців, визначених законом, незалежно від заповіту.

Опис майна — опис, який здійснює судовий виконавець на виконання рішення суду в цивільній справі із застосуванням такого заходу примусового виконання, як звернення стягнення на майно боржника, а також на виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ордер на жиле приміщення — документ, на підставі якого здійснюється вселення в надане жиле приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або фонду ЖБК.

Оренда житла — право на строкове володіння і користування житлом, яке надано власником житла на умовах договору оренди.

Орендна плата за користування житлом — встановлений за взаємною згодою орендодавця і орендаря розмір плати за користування житлом.

Особиста приватна власність — власність, право на яку має фізична особа.

Особисті немайнові права — правові відносини між певними суб’єктами з приводу особистих немайнових благ.

Пам’ятка природи — окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення і охороняються у правовому порядку з метою збереження їх у природному стані.

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — найвизначніші та цінні зразки паркового будівництва, які охороняються у правовому порядку з метою збереження їх та використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних і оздоровчих цілях.

Пеня — один із видів неустойки, визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредитору в разі прострочення виконання зобов’язання.

Перехід права власності — відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої.

Підсобні приміщення квартири — приміщення квартири, які призначені для господарсько-побутових потреб її мешканців (кухні, коридори, ванні кімнати, туалети, вбудовані шафи, комірки, веранди тощо).

Повістка — письмове офіційне повідомлення про виклик особи до суду або до слідчого чи прокурора.

Поділ жилої площі — зміна договору найму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду, за яким член сім’ї наймача має право за згодою інших членів сім’ї, що проживають разом з ним, вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, можна виділити у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам, зазначеним у законодавстві.

Поліпшення житлових умов — створення сприятливіших житлових умов.

Поточний ремонт будинку — комплекс будівельних робіт, спрямованих на підтримку експлуатаційних показників будинку.

Пошкодження елемента будинку — несправність елемента будинку або його складових частин, спричинена впливом зовнішніх факторів.

Право оперативного управління — правова форма закріплення державного майна за державними установами (організаціями).

Право повного господарського відання — речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи.

Правова охорона пам’яток історії та культури — система правових норм, які регулюють суспільні відносини в галузі охорони і використання пам’яток з метою збереження їх для нинішніх і майбутніх поколінь, ефективного використання для наукового вивчення і популяризації.

Прибудинкова територія багатоквартирного будинку — територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Приватизаційні папери — особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Приватизація — відчуження майна, яке перебуває у загальнодержавній, республіканській (Автономної Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних і недержавних юридичних осіб.

Приватизація державного житлового фонду — відчуження квартир (будинків) разом з господарськими спорудами і приміщеннями (підвали, сараї тощо) державного житлового фонду на користь громадян України.

Прилюдні торги — спосіб реалізації будинку боржника при накладанні на нього стягнення за рішенням суду.

Прогалина у праві — відсутність нормативно-правової регламентації певної групи суспільних відносин у сфері правового регулювання.

Прострочення — порушення боржником або кредитором передбаченого договором строку виконання цивільного зобов’язання.

Прострочення боржника — невиконання боржником зобов’язання в установлений законом або договором строк.

Прострочення кредитора — відмова у належному виконанні або вчиненні дій, без яких боржник не в змозі виконати своє зобов’язання.

Реальний договір — договір, який крім досягнення згоди сторін передбачає також передачу речі, вчинення фактичних дій.

Реквізиція — примусове вилучення відповідними державними органами майна власника в інтересах держави і суспільства з виплатою йому вартості вилученого майна у разі воєнних дій, стихійного лиха, аварій, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин.

Реконструкція будинку — комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень будинку, який провадиться шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, в будови, прибудови з одночасним приведенням показників у відповідність з сучасними експлуатаційними вимогами або спрямованих на зміну функціонального призначення будинку.

Ремонт будинку — комплекс будівельних робіт, спрямованих на відновлення з можливим поліпшенням експлуатаційних показників будинку.

Речове право — право, об’єктом якого є речі, тобто все те, що являє собою єдину цілісність і має майнову цінність.

Розпорядження — право власника майна, яке передбачає можливість здійснити будь-який розпорядчий правочин щодо нього (продати, обміняти, подарувати, здати в найм, на зберігання, на прокат, заставити тощо).

Санітарне обслуговування приміщень будинку (при будинкової території) — комплекс робіт, спрямованих на забезпечення встановлених санітарно-гігієнічних вимог до утримання приміщень будинку (при будинкової території) у належному стані.

Санітарно-захисна зона — зона, яка відокремлює промислове підприємство від житлової забудови.

Санітарний вузол — одне або декілька приміщень будівлі, в яких розміщені санітарні пристрої для особистої гігієни людини.

Самовільне будівництво — будівництво будинку без дозволу і належним чином затвердженого проекту з грубим порушенням основних будівельних норм та правил (будівництво будинку, більшого за розміром, ніж це передбачено проектом, з явним відхиленням від проекту, недотриманням архітектурних, санітарних, протипожежних вимог, а також зміна окремих конструктивних елементів будинку).

Службове жиле приміщення — жиле приміщення, призначене для заселення громадян, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього.

Соціальні норми — загальні правила, що регулюють поведінку людей.

Спільна власність — власність, яка характеризується множинністю суб’єктів і єдністю об’єкта.

Спільна сумісна власність на нерухоме майно — власність на нерухоме майно, право на яке мають дві і більше фізичні особи, без визначення розміру частки кожного суб’єкта власності (співвласників).

Спільна часткова власність — перебування майна у спільній власності двох чи кількох фізичних чи юридичних осіб з визначенням у правовстановлюючих документах розміру частки кожного з них за згодою учасників або за рішенням суду, якщо такої згоди не досягнуто.

Способи захисту житлових прав — передбачені законом гарантії цих прав.

Сумісна діяльність — вид цивільно-правового договору, за яким сторони зобов’язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети.

Суперфіцій — речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі.

Територіальна самоорганізація громадян — діяльність громадян, об’єднаних єдиними інтересами щодо вирішення безпосередньо або через органи, які вони утворюють, питань місцевого життя в межах Конституції та законів України.

Технічне обладнання багатоквартирного будинку — інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Технічне обслуговування будинку — комплекс робіт, спрямованих на забезпечення справного стану елементів будинку та встановлених параметрів і режимів роботи технічного обладнання.

Титульний список — перелік передбачених планом капітального будівництва об’єктів, що мають бути збудовані або реконструйовані, який містить найважливішу інформацію про майбутню будову: її призначення, найменування і місцезнаходження, час початку і закінчення будівництва, проектну потужність, кошторисну вартість, обсяг капітальних вкладень та будівельно-монтажних робіт, завдання щодо введення в дію основних фондів та виробничих потужностей тощо.

Трансферт — певні види банківсько-фінансових операцій, а саме: наказ банку своєму кореспонденту (стороні в кореспондентському договорі банківських установ) видати зазначену суму грошей особі, вказаній у трансферті; переведення грошових сум з одного рахунку на інший; переказ іноземної валюти в іншу країну; належно оформлена передача права володіння іменними акціями, яка відбувається між акціонерами.

Управління житловим фондом — організаційна діяльність відповідних державних і громадських організацій з приводу використання і забезпечення схоронності житлового фонду.

Управитель — юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

Утримання жилого будинку — комплекс робіт, спрямованих на створення необхідних умов перебування в будинку людей та забезпечення збереження будинку (санітарне і технічне обслуговування та ремонт будинку).

Учасники цивільного процесу — суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, тобто особи, участь яких у цивільному судочинстві передбачена нормами права і дії яких спрямовані на виникнення, розвиток і припинення цивільного процесу.

Фактична залишкова вартість будинку — вартість будинку, яка визначена на підставі його відновної вартості та фактичного зносу.

Фактичний знос будинку — величина, що характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними інших експлуатаційних показників елементів будинків на певну дату.

Фактичний строк експлуатації будинку — календарна тривалість використання будинку на певну дату.

Фактичний строк служби будинку — календарна тривалість використання будинку від початку експлуатації до моменту його знесення (руйнування).

Фізичне зношення будинку — величина, що характеризує ступінь погіршення технічних і пов’язаних з ними інших експлуатаційних показників будинку на відповідну мить часу.

Часткова відповідальність — наслідки невиконання або неналежного виконання одного зобов’язання кількома кредиторами або кількома боржниками; відповідальність кожного в межах своєї частки зобов’язання.

Часткова власність — форма спільної власності кількох осіб, у якій визначено частку майна, що належить кожному співвласникові.