Законод акти П.Скоропадського

29.04. 1918 року- «Грамота до всього українського народу». Оповіщено про розпуск ЦР, оголошено про прихід до влади нової політичної сили. «Закон про тимчасовий державний устрій України». Суть: 1) влада гетьмана; 2) про Раду Міністрів – про їх повноваженння; про віру, про закони, про фінансову Раду. Закони наділяли гетьмана практично необмеженою владою. Він керував армією і флотом, йому належало право помилування. 1.08.1918 р – Рада Міністрів прийняла «Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок хвороби чи смерті гетьмана України». Влада переходила до колегії верховних правителів. Склад – 3 особи. Кандидатів заздалегідь мали визначити по 1 людині гетьман, Рада Міністрів, Державний сенат. Головою колегії ставала людина, призначена Гетьманом. Документ був підписаний Головою Ради Міністрів Лизогубом та Державним Секретарем Завадським.

 

Найв. законод дж доби Директорії

Коли у Києві ще правив гетьман, у Львові було проголошено ЗУНР. В жовтні 1918 року було утворено Українську Національну Раду, а 18 жовтня – її статут. В УНР 18. 10 було прийнято «Прокламацію УНР», що визначала українську етнографічну область в Австро-Угорщині: «Сх. Галичина із заграничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, пн-зх. Буковина з м. Чернівці, Сторожинець, Серет та укр полоса пн-сх. Угорщини». Другий параграф прокламації констатував окреслену територію як «Укр державу». Третій параграф закликав нац меншин вислати своїх представників до УНР. УНР 13.11.1918 року прийняла «тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської імперії». Українська держава отримувала офіційну назву ЗУНР, уточнювалася територія держави, називались Закарпатські комітати, що мали увійти до ЗУНР. Затверджувався герб Республіки (лев на синьому полі, повернений в праву сторону) та печать. В січні 1919 року до влади прийшла Директорія. Першим документом в якому вона визначила програму своєї діяльності, була «Декларація української Директорії». Вона повідомляла що поміщицько-монархічне панування припиняється, відновлюється демократичне самоврядування, відновлено закони про справедливе врегулювання земельного питання, відмінено всі закони гетьманського уряду.

 

Документ дж рад періоду

Стенограми з’їздів. Збірники документів «КПРС в резолюціях і рішеннях з’їздів». Праці керівників партії: Леніна – 55 томів, Сталін – 13 т., Хрущов «Строительство комунизма» - 8 т, Брєжнєв – 9 томів, Андропов «Избраные речи и статьи», Горбачов «Перебудова».Програми КПРС: 1902 року, 1919 р., 1961 р (нова редакція 1987р). Нормативні документи: протоколи, листування, інструкції та інші. Літопис УПА, складається з 38 томів. Том І – Літопис нествореної України, йде мова про звірства НКВС в ЗХ. Україні в 1939-1941 рр. Том ІІІ – дерективні документи про боротьбу з УПА, том 8 – спомини учасників УПА. Перша ж конституція за формою в РСФРР була прийнята на V Всеросійському з'їзді Рад 10 липня 1918 р. До прийняття Конституції УСРР у 1919 р. Конституція РСФРР мала зобов'язуючу силу в зонах радянсько-російської окупації України. Вона не була демократичною. Після утворення у 1922 р. СРСР зобов'язуючу силу для України мали Конституції СРСР 1924, 1936 та 1977 рр. Згідно з Конституцією 1936 р. (СРСР) і 1937 р. (УРСР) у радянській системі вищу владу стали репрезентувати не з'їзди Рад, а Верховні Ради, що обиралися на основі загального, рівного, прямого і таємного голосування терміном на чотири роки. За 74 роки радянської влади в Україні було видано сотні законів у галузі цивільного, кримінального, сімейного права, земельних, трудових, житлових та інших відносин у країні. Вже в 20-х роках було проведено кодифікацію законів, видано ЦК, Земельний кодекс, КЗпП, Кодекс законів про народну освіту, КК, (1923 р.), Цивільний процесуальний кодекс (1922 р.), Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб та акти громадянського стану (1924-1925 рр.), Виправно-трудовий кодекс (1925 р.) тощо.

 

Законод акти нез Укр

Першим актом був «Акт проголошення незалежності України», який прийняла Верховна Рада 24 серпня 1991 року. В ньому підкреслювалося, що ВРУ проголошує незалежність України та створення самостійної держави українців. Територія України є неподільною та недоторканою. Віднині на території України мають чинність лише Конституція та закони України. Народ підтримав Акт на референдумі 1 грудня 1991 року. Також було прийнято Постанову Верховної Ради УРСР «Про проголошення незалежності України», який і визначав час та порядок проведення референдуму. До джерел історії незалежної України також відносимо Конституцію, прийняту 28 червня 1996 року та всі інші закони, нормативно-правові акти, укази президента тощо. ВР УРСР, прийняла низку важливих для нації законів: про економічну самостійність України (серпень 1990 р), проекти концепції та програми переходу УРСР до ринкової економіки, зокрема законів "Про заснування поста Президента Української РСР" (5 липня 1991 р) "Про вибори Президента УРСР", "Про Президента УРСР". Встановлювалось, що Президент повинен обиратись на п'ять років і переобиратись лише раз. Президентом може стати кожний громадянин України, котрий досяг 35-річного віку, користується виборними правами, проживаг в Україні не менше десяти років, володіє українською мовою. 8.10.1991 р. законом "Про громадянство України" в державі встановлювалось єдине громадянство, що надавалось всім особам, які на момент введення закону в дію проживали на території України і не заперечували проти прийняття її громадянства. Верховна Рада 1 листопада 1991 р. схвалила "Декларацію прав національностей України". Були також створені закони, на основі яких почалося формування українських збройних сил, дипломатичного корпусу та ін. До найважливіших актів 1992-1996 рр. належать ратифікація Угоди про Співдружність незалежних держав (10 грудня 1991 р.). Здійснено кодифікацію законодавства. 13 березня 1992р схвалено Земельний кодекс України; 27 липня 1994 р - Кодекс України про надра; 21 січня 1994 р. - Лісовий кодекс України.