Розщілина губи (з розщілиною піднебіння або без неї)

Означення

Розщілини губи і піднебіння є одними з найпоширеніших уроджених дефектів. Причина цього виду вад невідома. Можливо, вони викликаються генетичними чин­никами або є наслідком дії хімічних речовин у період формування ембріона. Розщі­лина губи ("заяча губа") спостерігається приблизно в одного з тисячі новонаро­джених. У більшості випадків це хлопчики.

Характеристика

При цьому виді вад одна або обидві губи, а також інколи ясна, розділяються на дві половини.Розщілина губи може бути як незначною, так і глибокою (розділення аж до носа).

Схожий вид вад - розщілина піднебіння - спостерігається в одного з 2500 новона­роджених, переважно у дівчаток.

Дітям із розщілинами губи і піднебіння потрібна допомога хірурга, стоматолога і, можливо, логопеда. У цих малят значно частіше виникають інфекційні захворювання вух, тому вони повинні перебувати під ретельним наглядом лікарів. Хірургічну корекцію розщілини губи можна виконати в перші кілька місяців після народження, а корекцію розщілини піднебіння - в перший рік життя дитини. Значною проблемою є годування малят з такими вадами. Існують спеціальні протези, які закривають щілину в піднебінні. Для годування немовлят із розщілиною губи з пляшечки розроб­лено спеціальні соски.

Освітні аспекти

За винятком зазначених вище особливостей, діти з розщілиною губи нічим не відріз­няються від своїх однолітків, звичайно в них типовий фізичний та інтелектуальний, пізнавальний розвиток. У деяких випадках вони можуть потребувати допомоги логопеда.

Лікувальні сеанси доцільно проводити безпосередньо в класі. Малят слід заохочувати розповідати про їхні почуття, про перебування в лікарні та інші турботи, коли це припустимо. У центрі рольових ігор можна обладнати уявну лікарню, щоб у дитини було більше нагод для висловлення, а також різноманітні можливості для навчання самоконтролю.

 

Діабет

Означення

Діабет - це складне хронічне захворювання, при якому організм унаслідок порушення обміну речовин стає нездатним належним чином переробляти вуглеводи, жири та білки. У більшості хворих (в 95% випадків) розвивається діабет типу II (без інсулі­нової залежності). Ця форма захворювання типова для людей віком понад сорок років.

Рідше зустрічається діабет типу І (з інсуліновою залежністю). Він характерний для молодих людей і дітей. У випадку діабету першого типу організм практично не виробляє власного інсуліну і хворі потребують ін'єкцій цієї речовини.

Характеристика

Діабет типу І розвивається внаслідок загибелі клітин, що виробляють інсулін, у під­шлунковій залозі. Чим викликається це явище, в більшості випадків невідомо. Інколи діабет виникає внаслідок вірусних захворювань або травматичних пошкоджень під­шлункової залози. Причиною діабету можуть також бути розлади імунної системи.

Ось деякі із симптомів діабету, які можуть з'явитися раптово або протягом кількох днів або тижнів:

- збільшення кількості сечі,

- спрага, сухий рот, уживання великої кількості рідин,

- збільшення або втрата апетиту,

- помітне зменшення ваги тіла внаслідок втрати рідин, зменшення м'язів і жирових відкладень,

- затьмарений зір, інфекційні захворювання шкіри, вагінальні інфекції, швидка втомлюваність,

- незвичайні відчуття жару, поколювання або свербіння, звичайно в руках або ногах.

Головним методом лікування діабету першого типу є підшкірні ін'єкції інсуліну. Крім того, малята з цим захворюванням повинні навчитися регулювати рівень цукру в своїй крові за допомогою дієти і фізичних вправ. За цих умов діти можуть вести практично нормальне життя. За відсутності відповідної медичної допомоги можливі тяжкі ускладнення.

Освітні аспекти

Насамперед треба дізнатися, чи одержує дитина ін'єкції інсуліну, чи додержується вона дієти і чи потрібно їй приймати їжу через регулярні проміжки часу. В школі мають бути розроблені спеціальні процедури поводження з дітьми, хворими на діабет. Усі члени педагогічного колективу повинні знати, як діяти у випадках можливих реакцій на інсулін.

Учителі та інші дорослі повинні занотовувати, які симптоми і види поведінки спос­терігались у дітей у школі. Необхідно звертати увагу, під час яких занять або в яких ситуаціях з'являлися ці симптоми, та інформувати про це батьків і лікарів дитини. Якщо ознаки хвороби виникають раптово, слід негайно зв'язатися з батьками учня.

При діабеті важливо харчуватися з регулярними інтервалами. Якщо шкільний обід затримується, хворій дитині необхідно запропонувати що-небудь з'їсти. Треба зао­хочувати участь дитини в усіх заняттях, однак при цьому слід регулювати тривалість жвавих ігор і активних фізичних вправ. Для того, щоб дитина почувала себе добре, необхідні регулярне харчування, фізичні вправи і медикаментозна терапія у правиль­них співвідношеннях.

Дуже важливо, щоб дитина в будь-який час (у класі, на ігровому майданчику, під час екскурсії тощо) могла з'їсти щось солодке. Завжди тримайте напохваті солодощі, по можливості ті, до яких учень звик. Регулярно консультуйтеся з батьками і лікарем дитини з приводу догляду за нею в школі.