Тема № 19. Злочини проти правосуддя.

Задача № 1.

Матеріалами справи доведено, що Дуров і Павлов вчинили хуліганські дії. Проте вироком Фрунзенського міського суду м. Харкова було засуджено лише Дурова, а Павлова притягнуто до кримінальної відповідальності вже після того, як він вчинив ще й заволодіння автомобілем, – за обидва злочини одночасно.

Під час розгляду кримінальної справи щодо Павлова Дуров був допитаний як свідок і дав показання про те, що Павлов не брав участі у бійці. Ці показання були визнані неправдивими як прямо протилежні тим, які Дуров дав під час розгляду справи щодо нього самого. Суд притягнув Дурова до відповідальності за ч. 1 ст. 384? Адвокат подав клопотання про припинення кримінальної справи щодо Дурова, мотивуючи, це тим, що в діях Дурова відсутній склад злочину.

 

Чи підлягають задоволенню доводи адвоката?

Задача № 2.

Євстратов, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухався по вулиці на автомобілі і не зупинився вимогу працівника міліції. Тоді працівники міліції Марков, Назаров і Радіонов все ж таки зупинили порушника і зажадали пред’явити документи. Замість цього Євстратов став рушати, а Марков з метою затримати його кинувся на капот автомобіля, і Євстратов змушений був зупинитися. Внаслідок цього Марков одержав тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я. Крім того, під час розслідування справи Євстратов неодноразово примушував Маркова змінити свої показання.

 

Дайте кримінально-правову оцінку діям Євстратова.

Задача № 3.

Поливаний і Волошко на попередньому слідстві визнавали, що дали хабарі Самолову. Проте їх було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 369.

При судовому ж розгляді справи щодо Самолова вони заявили, що не робили цього і суд визнав їх винними у дачі завідомо неправдивих показань.

 

Чи вірно діяв суд?

Задача № 4.

Враховуючи, що Куклін, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі за неправосудним вироком, відмовлявся виходити на роботу, зберігав заборонені предмети, допускав інші порушення, за що був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК. Адвокат клопотався про припинення кримінальної справи, мотивуючи тим, що у його діях відсутній склад злочину.

 

Чи підлягає задоволенню клопотання адвоката?

Задача № 5.

Бобров, Ополоненко та Абрамчук, викравши з платформи поїзда два ящики з запасними частинами, приїхали у гараж до Іларіонова, де розказали про вчинену крадіжку і попросили допомогти вивантажити та приховати викрадене, на що Іларіонов дав згоду.

 

Відповідальність Іларіонова?

Задача № 6.

Нікіфоров з хуліганських мотивів заподіяв Котельнікову середньої тяжкості тілесні ушкодження. Допитаний як потерпілий Котельніков дав свідчення, які вказували на Нікіфорова як на особу, що вчинила цей злочин. Під час судового засідання Котельніков безпідставно змінив свої свідчення і вказав, що слідчий записував у протоколі допиту те, що було потрібно для слідства, а він, Котельніков, лише підписувався, так як слідчий сказав йому, що так буде краще.

Тим не менш, Нікіфорова було засуджено за ч.1 ст.296 КК України до 3 років обмеження волі.

Котельнікова було притягнено до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве показання. Під час проведення слідства він пояснював, що змінив свідчення, бо боявся помсти з боку присутніх в залі судового засідання приятелів Нікіфорова, Сологуба і Буденка. Було встановлено, що Нікіфоров через свого захисника - адвоката Геращенка передав Сологубу і Буденку, щоб ті будь-яким способом переконали потерпілого змінити свої свідчення. Буденко двічі приходив до Котельнікова додому і вимагав зміни свідчень, погрожуючи вбивством.

 

Вирішить питання про кримінальну відповідальність Нікіфорова, Геращенка, Сологуба і Буденка.

Чи підлягає Котельніков кримінальній відповідальності?

Задача № 7.

У зв'язку з порушенням кримінальної справи з факту крадіжки з продовольчого магазину, до слідчого Синько зайшов дільничий інспектор Сова. Він розповів, що ввечері, напередодні здійснення крадіжки, був біля магазину і бачив там засудженого раніше Гуріна, який відразу зник. Сова завірив Синька, що крадіжку здійснив саме Гурін, так як ніде не працює, але живе на невідомі доходи.

Під впливом інформації, наданої Совою, Синько почав збирати докази причетності Гуріна до крадіжки і виніс постанову про притягнення його як обвинуваченого. Під час обшуку в будинку Гуріна було знайдено товари, схожі на викрадені з магазину. Гуріна було заарештовано. Під час допитів Слинько, бажаючи підвищити показники роботи, погрожуючи позбавленням їжі і переведенням до карцеру, домігся від Гуріна, щоб той "зізнався" у вчиненні ще двох квартирних крадіжок, яких він не вчиняв.

Через три тижні з'ясувалося, що крадіжку з магазину здійснив Крамар. Сова ж намагався позбутися Гуріна, бажаючи "очистити" свою дільницю від раніше засудженої особи.

 

Дайте кримінально-правову характеристику діям Сови.

Задача № 8.

Самойлов, відбуваючи покарання у місцях обмеження волі за раніше вчинений злочин, систематично порушував режим тримання у виправно-трудовій колонії, за що неодноразово переводився в приміщення камерного типу і штрафного ізолятора.

15 березня 2001 року Самойлов зайшов до санчастини колонії і став вимагати у днювального Руденко, щоб той видав йому медичну картку для особистих цілей. Коли днювальний відмовився виконати цю вимогу, Самойлов вдарив його кулаком по голові, заподіявши легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я.

Вироком суду Самойлова засуджено за ст. 391 КК України.

 

Чи вірно кваліфікував дії Самойлова суд?

Обґрунтуйте своє рішення.

Якщо дії Самойлова кваліфіковані невірно, дайте правильну кримінально-правову кваліфікацію вчиненому Самойловим.

Задача № 9.

Працівнику відділу виконання покарань, що не пов’язані з позбавленням волі, управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, надійшов вирок суду, за яким особа засуджена до 3-х років позбавлення волі була звільнена від відбування покарання випробуванням з іспитовим строком терміном у 2 роки та з сплатою штрафу 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. По закінченню іспитового строку, засуджений не вчинив нового злочину, але штраф не сплатив через скрутне матеріальне становище.

 

Визначте дії працівника відділу виконання покарань та суду.

Чи можна за даних обставин говорити, що особа ухиляється від відбування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі?

Задача № 10.

Оперативний інспектор карного розшуку Тимоня, проводячи дізнання за фактом розкрадання запасних частин зі складу графітного комбінату, допустив перевищення влади. Він незаконно, без відповідного оформлення документів затримав Мусіяку за підозрою в розкраданні запасних частин, а через день при допиті застосував до нього насильство. Тимоню було засуджено за ч. 2 ст. 365 КК України.

Чи правильно кваліфіковані дії Тимоні?

Задача № 11.

У Хутряника з двору вночі зник електронасос. Запідозривши в крадіжці невідомого йому чоловіка, який перед тим з'явився в садибі сусідки Криштопи, Хутряник звернувся до селищного голови Криворучка зі скаргою на нього. Разом з Хутряником Криворучко пішов до Криштопи, у якої в хаті справді був невідомий. Криворучко запропонував останньому пройти з ним, а потім у приміщенні виконкому селищної ради зачинив його в одній з кімнат до прибуття дільничного інспектора міліції. Той з'явився через шість годин і з'ясував, що Крицький (прізвище невідомого) приїхав з іншої області до Криштопи, яку просив вийти за нього заміж.

Чи правомірні дії Криворучка?

Задача № 12.

Зайчук подала в прокуратуру заяву про те, що Пишний вступив у статеві зносини з її 13-річною дочкою Катрею. Прокурор порушив кримінальну справу проти Пишного за ч. 1 ст. 155 КК України. Слідчий Москалюк, якому було передано справу для розслідування, відчуваючи особисту неприязнь до Пишного, умовив потерпілу дати показання про те, що Пишний її згвалтував. Одержавши такі показання, Москалюк пред'явив Пишному обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Пишного, Зайчук Катрі та Москалюка.

Задача № 13.

Суддя Сидорчук одержав матеріали про дрібне хуліганство, вчинене Васильєвим. Ретельно вивчивши матеріали, він дійшов висновку про наявність у діях Васильєва складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і сказав про це Васильєву. Той почав просити суддю не порушувати кримінальної справи, пообіцяв віддячити його матеріально. Сидорчук не порушив проти Васильєва кримінальної справи, а обмежився винесенням постанови про його арешт на 15 діб. Звільнившись з-під арешту, Васильєв передав Сидорчуку 2 тис. грн.

Кваліфікуйте дії Васильєва та Сидорчука.

Задача № 14.

Справа по обвинуваченню Рощенка за ч. 2 ст. 189 КК України надійшла до суду і була прийнята до провадження суддею Баранчиковою. Під час розгляду справи Баранчикова у своїй поштовій скриньці знайшла анонімного листа з порадою не проявляти заповзяття при розгляді справи Рещенка, пам'ятаючи, що в неї є донька, яка повертається зі школи пізно і може бути згвалтована. Було встановлено, що записку написав спільник Рощенка по злочинній діяльності Брайловський.

Кваліфікуйте дії Брайловського.

Задача № 15.

За підозрою у вчиненні розбійного нападу був заарештований Дишлюк. На допиті у слідчого Ларіна він категорично заперечував вчинення ним злочину. Тоді Ларін звернувся зі словами: „Виведіть його і розстріляйте там же, де звичайно розстрілюєте”. Злякавшись за своє життя, Дишлюк „зізнався” у вчиненні розбійного нападу. Однак під час слухання справи в суді він винуватим себе не визнав і розповів про обставини, за яких він „зізнався” у вчиненні злочину.

Варіант. Дишлюк дійсно вчинив розбійний напад.

Як кваліфікувати дії Ларіна?

 

Задача № 16.

Мати підсудного Муравенко через захисника Пронька передала судді Козярчуку, який розглядав справу про обвинувачення її сина за ч. 3 ст. 296 КК України, 5 тис. грн. за те, щоб сину було призначене мінімальне покарання, передбачене законом. Козярчук призначив два роки позбавлення волі, хоча фактичні обставини справи і особа винного свідчили на користь призначення більш суворого покарання.

Варіант. Суддя Козярчук виніс виправдувальний вирок.

Як кваліфікувати дії Муравенко, Пронька та Козярчука?

Задача № 17.

П'яний Федорчук забув в електричці піджак, в кишені якого лежала одержана у цей день його заробітна плата. Щоб уникнути в сім'ї неприємних ускладнень, він заявив у РВВС, що був пограбований двома невідомими.

Чи є в діях Федорчука склад злочину?

Варіант. Викладене в заяві Федорчук підтвердив під час допиту його після порушення кримінальної справи за фактом пограбування.

 

Задача № 18.

Порошина заявила усно, а потім і написала на ім'я начальника РВВС заяву про те, що її намагався згвалтувати Волинець. При цьому вона пред'явила порвану сукню і просила притягти Волинця до відповідальності. В ході розслідування з'ясувалось, що Порошина обмовила Волинця через те, що той не виконав обіцянку одружитись з нею після інтимних стосунків між ними. Зміст заяви вона підтвердила на допитах її як потерпілої.

Як валіфікувати дії Порошиної?

Задача № 19.

У процесі розслідування справи по обвинуваченню Каплюка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, було призначено судово-медичну експертизу. Експерт Напалков дав завідомо неправдивий висновок про причину смерті потерпілого. Повторна експертиза спростувала його висновок. Як було з'ясовано в процесі слідства, Напалкова підкупив родич обвинуваченого – Лопата. Останній також підмовляв свідка Савенка (очевидця вчинення злочину) давати неправдиві показання. Савенко на допиті заявив слідчому, що йому в справі нічого не відомо.

Кваліфікутй дії Напалкова, Лопати та Савенка.

Задача № 20.

Син міського голови Потапенка побив неповнолітнього Цвіркуна, котрого було госпіталізовано. За наполяганням батька Потапенка завідувач відділення лікарні виписав Цвіркуна на 20-й день перебування його в лікарні, хоча він потребував лікування протягом ще принаймні тижня. Судово-медичний експерт Іванчук, якому також дзвонив батько обвинуваченого, дав висновок, що потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, хоча це явно не відповідало дійсності. Повторна експертиза, призначена слідчим, дала висновок, що неповнолітньому Цвіркуну було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Як кваліфікувати дії батька Потапенка, завідувача відділення лікарні та дії Іванчука?

Задача № 21.

Набедрик, допитаний як свідок під час досудового слідства, дав вичерпні показання про вчинення найтяжчого виду хуліганства Нечитайлом, які підтвердив на очній ставці з останнім. В судовому засіданні Набедрик почав твердити, що Нечитайло вчинив хуліганство без застосування ножа для завдання потерпілому тілесних ушкоджень. Нечитайла все-таки було засуджено за ч. 4 ст. 296 КК України.

Варіант 1. Набедрик ухилився від явки в судове засідання.

Варіант 2. В судовому засіданні Набедрик заявив, що він відмовляється давати показання.

Варіант 3. В судовому засіданні Набедрик заявив, що йому в справі нічого не відомо, а показання що викривають Нечитайла, щодо вчинення тим хуліганства він дав під час досудового слідства через те, що слідчий погрожував йому розправовю.

Кваліфікуйте дії Набедрика.

Задача № 22.

Митрохин вчинив замах на вбивство товарища по чарці, в зв'зку з чим був взятий під варту. Доставлений зі слідчого ізолятора УВС області в кімнату для затриманих РВВС Митрохін попросився в туалет і, скориставшись неуважністю працівника міліції, втік.

Кваліфікуйте дії Митрохина.

Задача № 23.

Відбуваючи покарання за вчинення вбивства з ревнощів, Дручок організував злочинну групу для нападу на адміністрацію ВТК. Для здійснення цієї мети він підмовив Чуракова виготовити фінку. Той виготовив її і передав Дручку. Останній зв'язав солдата охорони і втік, але був затриманий в 5 км від колонії.

Кваліфікуйте дії Дручка та Чуракова.

Задача № 24.

Рядовий зі складу охорони ВТК Кульков зробив зауваження ув'язненому Петренку, який ухилявся від роботи, на що той не зреагував. Кульков повторно попросив приступити до роботи. Петренко у відповідь у грубій формі відмовився виконати цю вимогу. Скориставшись ситуацією і шумом, що виник, ув'язнений Моторний підійшов ззаду і вдарив Кулькова каменем по голові, після чого разом з Петренко учинив втечу.

Кваліфікуйте дії Петренка та Моторного.

Задача № 25.

Після звільнення Колесникова з місць позбавлення волі, де він відбував покарання за вчинення контрабанди і мав 36 стягнень за порушення режиму, 25 квітня постановою начальника РВВС щодо нього було встановлено адміністративний нагляд на 12 місяців. 20 липня і 10 листопада того самого року Колесников без дозволу органів внутрішніх справ на кілька днів виїздив за межі району, де проживав, за що судом штрафувався. Крім того, він кілька разів затримувався в нетверезому стані на вулиці і доставлявся додому, в зв'язку з чим строк адміністративного нагляду постановою начальника РВВС 24 квітня наступного року був продовжений на 6 місяців. 19 червня Колесников знову виїхав за межі району без дозволу органів внутрішніх справ. Його було засуджено за ст. 395 КК України. Колесников оскаржив вирок, посилаючись на те, що продовження строку адміністративного нагляду незаконне, оскільки не було санкціоноване прокурором.

Чи підлягає касаційна скарга задоволенню?

Варіант. Колесников відбував покарання за умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання.

 

Задача № 26.

Єршов відбував покарання в місцях позбавлення волі за хуліганство, передбачене ч. 4 ст. 296 КК. Після звільнення з ВТУ в жовтні постановою судді за поданням начальнику органу внутрішніх справ над ним було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців. Єршов тричі злісно порушував правила адміністративного нагляду, за що на нього двічі накладались адміністративні стягнення. 17 березня наступного року Єршов потайки виїхав на постійне проживання в іншу область України.

Як кваліфікувати дії Єршова?

Задача № 27.

Робітник Гордієнко 5 лютого ввечері з території заводу монтажних заготовок виніс 88 листів сталі вагою 545, 6 кг і склав їх за парканом заводу, вкривши снігом. Наступного вечора Гордієнко разом з Капліним на закріпленому за останнім автомобілі перевіз викрадене в сарай Голубцової, яка 4 лютого дала на це згоду.

Кваліфікуйте дії Гордієнко, Капліна та Голубцової.

Задача № 28.

Буряк увечері сидів на ганку свого будинку. В цей час в кінці вулиці почувся крик „Держи вбивцю!”, дорогою біг чоловік. Останній, побачивши напіввідкриті двері в будинку Буряка, пробіг повз Буряка і сховався в будинку. Буряк на це ніяк не зреагував і нічого не сказав працівникам міліції, які бігли дорогою.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Буряка.

Задача № 29.

Суддя Кротюк виніс постанову про притягнення Журавля до адміністративної відповідальності та призначив йому міру покарання в виді арешту строком на 15 діб, хоча знав, що Журавель не винуватий. Його дії стали відомі прокурору, який порушив кримінальну справу за ч. 1 ст. 375 КК.

Кваліфікуйте дії Кротюка. Чи правомирні дії прокурора?

Задача № 30.

Заворотній, викликаний на допит до слідчого як свідок з приводу вбивства, знаючи, що таке вчинив його друг Круглий і бажаючи відвести від нього підозру, заявив слідчому, що злочин вчинив Вакулюк, який насправді не був до нього причетний.

Варіант. Заворотній заявив, що про особу вбивці йому нічого не відомо.

Дайте кримінально-правову оцінку дій Заворотнього.

Задача № 31.

Горбатюк був засуджений за кваліфікований грабіж до позбавлення волі на чотири рокі. Не вважаючи себе винуватим, Горбатюк писав заяви в різні інстанції, а потім вчинив втечу з місць ув'язнення. Через шість місяців його затримали, однак до цього часу вирок по справі був скасований і справа закрита за недоведеністю учвсті Горбатюка у вчиненні кваліфікованого грабежу.

Як кваліфікувати дії Горбатюка?

Задача № 32.

Матеріалами справи доведено, що Дуров і Павлов вчинили хуліганські дії. Проте вироком Фрунзенського міського суду м. Харкова було засуджено лише Дурова, а Павлова притягнуто до кримінальної відповідальності вже після того, як він вчинив ще й заволодіння автомобілем, – за обидва злочини одночасно.

Під час розгляду кримінальної справи щодо Павлова Дуров був допитаний як свідок і дав показання про те, що Павлов не брав участі у бійці. Ці показання були визнані неправдивими як прямо протилежні тим, які Дуров дав під час розгляду справи щодо нього самого. Суд притягнув Дурова до відповідальності за ч. 1 ст. 384 КК. Адвокат подав клопотання про припинення кримінальної справи щодо Дурова, мотивуючи, це тим, що в діях Дурова відсутній склад злочину.

Чи підлягають задоволенню доводи адвоката?

Задача № 33.

Євстратов, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухався по вулиці на автомобілі і не зупинився вимогу працівника міліції. Тоді працівники міліції Марков, Назаров і Радіонов все ж таки зупинили порушника і зажадали пред'явити документи. Замість цього Євстратов став рушати, а Марков з метою затримати його кинувся на капот автомобіля, і Євстратов змушений був зупинитися. Внаслідок цього Марков одержав тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Крім того, під час розслідування справи Євстратов неодноразово примушував Маркова змінити свої показання.

Дайте кримінально-правову оцінку діям Євстратова.

Задача № 34.

Поливаний і Волошко на попередньому слідстві визнавали, що дали хабарі Самолову. Проте їх було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 369 КК.

При судовому ж розгляді справи щодо Самолова вони заявили, що не робили цього і суд визнав їх винними у дачі завідомо неправдивих показань.

Чи вірно діяв суд?

Задача № 35.

Враховуючи, що Куклін, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі за неправосудним вироком, відмовлявся виходити на роботу, зберігав заборонені предмети, допускав інші порушення, за що був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу, його було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК. Адвокат клопотався про припинення кримінальної справи, мотивуючи тим, що у його діях відсутній склад злочину.

Чи підлягає задоволенню клопотання адвоката?

Задача № 36.

Бобров, Ополоненко та Абрамчук, викравши з платформи поїзда два ящики з запасними частинами, приїхали у гараж до Іларіонова, де розказали про вчинену крадіжку і попросили допомогти вивантажити та приховати викрадене, на що Іларіонов дав згоду.

Відповідальність Іларіонова?

ЛІТЕРАТУРА.

Александров Ю. Зміни й доповнення до законодавства про відповідальність за злочини проти правосуддя//РП. – 1983. - № 7.

Бажанов М.І., Сташис В.В., Таці В.Я. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів вищ. навч. закл. освіти. – К. – Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.

Бажанов М.И., Матышевский П.С., Сташис В.В. Уголовное право УССР: Особенная часть: Учебник. – К.: Вища школа, 1989.

Бойко В.Ф., Кондратьєв Я.Ю., Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2000.

Василенко В.І. Радянське кримінальне право (Частина Особлива). – Вип. 3. – К., Вид-во Київського університету, 1967.

Гончаренко В.Г., Потебенько М.О. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: Особлива частина. – К.: Форум, 2001.

Клименко В. Забезпечення безпеки засуджених, які брали участь або беруть участь у кримінальному судочинстві//ЮВУ. – 2000. – 26 жовтня – 1 листопада.

Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. - № 6.

Конституція України. – К., 1996.

Маляренко В. Окремі питання відповідальності свідків за дачу завідомо неправдивих показань: Коментар судової практики з кримінальних справ//Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 1996. - № 6.

Матишевський П.С., Яценко С.С., Андрушко П.П. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студ. юрид. вузів і факультетів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Кримінальна відповідальність за невиконання судового рішення (ст. 176-4 КК України).//ВВСУ. – 2000. - № 6.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року. – К.: Каннон., 2001.

Мельник Н.И., Хавронюк Н.И. Научно-практический комментарий Уголовного кодекса Украины от 5 апреля 2001 года. – К.: Каннон, А.С.К., 2002.

Навроцький В. О. Злочини проти правосуддя: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997.

Навроцький В.О. Кримінальне право України: Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во „Знання”, 2000.

Науково - практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. – К.: Юрінком Інтер, 1997.

Осадчий В. Зміст правосуддя у злочинах проти правоохоронної діяльності//Право України. – 2000. - № 11.

Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К, 2000.

Проблеми юридичної науки та правоохоронної практики: Збірник наукових праць. – К., 1994.

Светлов А.Я., Сташис В.В. Уголовное право Украинской ССР на современном этапе: Часть Особенная. – К.: Наукова думка, 1985.

Трубников В.М. Научно-практический комментарий к Закону Украины «Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы». – Харьков: Рубикон, 1998.

Трубніков В. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі//Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 1(12).

Шило О., Маринів В. Державний захист суддів, працівників суду, правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, як гарантія здійснення правосуддя у кримінальних справах//Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 2.

Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К.: А.С.К., 2002.

Яценко С.С. Кримінальне право України: Практикум: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

Про попереднє ув'язнення: Закон України від 30 червня 1993 року//ЗУ. – К., 1996. – Т. 5; ВВР – 2007 - № 7-8.

Кримінально-процесуальний кодекс України. Цивільно-процесуальний кодекс України. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

Правила тримання осіб, узятих під варту і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарань; Правила поведінки в слідчих ізоляторах осіб, узятих під варту і засуджених: Затверджені наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 року № 192//ОВУ. – 2000. - № 44. (Iз змінами, внесеними згідно з Наказами Державного департаменту України з питань виконання покарань № 105 від 22.04.2002; № 37 від 20.02.2006; № 40 від 23.02.2006; № 16 від 05.02.2007).

Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 року//ЗУ. – К., 1997. – Т. 7; ВВР – 2005 - № 11.

Про судову практику в справах про злочини, пов'язані з порушеннями режиму відбування покарання в місцях позбавлення волі: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1993 року № 2//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.

Про застосування законодавства, що забеспечує незалежність суддів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 4//Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. Ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 1.

Про застосування законодавства, що передбачає державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у судочинстві: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 червня 1999 року № 10// Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За заг. Ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 1.

Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 року № 8// Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.

Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1986 року № 3// Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.: У 2-х т./За ред. В.Ф. Бойка. – К.: А.С.К., 2000. – Т. 2.